4.5 Плата за землю.
Платниками є юридичні та фізичні особи, котрим земля надана у власність або користування.
Об'єктом оподаткування є площа земельної ділянки. Ставки податку диференціюються залежно від призначення земель :
сільськогосподарського
несільськогосподарського.
Для земель сільськогосподарського призначення ставки податку диференціюються:
а) залежно від напрямів використання: рілля і багаторічні насадження; сінокоси і пасовища;
б) залежно від родючості ґрунтів (у відсотках від грошової оцінки одного гектара).
Для земель несільськогосподарського призначення:
ставки встановлюються або у відсотках від грошової оцінки одиниці земельної площі, або з одного квадратного метру залежно від класу населеного пункту та місцезнаходження земельної ділянки в межах населеного пункту (центр, серединна зона, периферія).
4.6 Фіксований сільськогосподарський податок
Платниками податку можуть бути сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків, але з урахуванням обмежень.
Не можуть бути платниками фіксованого сільськогосподарського податку підприємства які:
більше 50 відсотків доходу, отримали від продажу декоративних рослин, диких тварин і птахів, хутряних виробів і хутра;
виробляють підакцизні товари, крім продажу виноградних виноматеріалів, вироблених на підприємствах первинного виноробства;
мають податковий борг (недоїмку) станом на 01.01.2012 року, за винятком безнадійного податкового боргу (недоїмки), який виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).
Об'єктом оподаткування є площа сільськогосподарських угідь, що перебуває у власності чи користуванні платника.
Ставки фіксованого сільськогосподарського податку з одного гектара сільськогосподарських угідь встановлюється у відсотках до їх грошової оцінки в розмірах:
для ріллі сіножатей та пасовищ - 0,15
для багаторічних насаджень - 0,09,
для земель водного фонду - 0,45
Фіксований сільськогосподарський податок перераховується платниками на відповідні рахунки місцевого бюджету за місцем розташування земельної ділянки щомісяця протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем базового звітного місяця у розмірі третини суми податку визначеної на кожний квартал від річної суми податку, у таких розмірах:
у І кварталі –10 відсотків ;
у П кварталі –10 відсотків ;
у Ш кварталі –50 відсотків ;
у ІУ кварталі –30 відсотків .
4.6 Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки
Платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової нерухомості.
Об'єктом оподаткування є об'єкт житлової нерухомості.
Базою оподаткування є житлова площа об'єкта житлової нерухомості.
База оподаткування об'єкта житлової нерухомості, що перебуває у власності фізичної особи - платника податку, зменшується:
а) для квартири - на 120 кв. метрів;
б) для житлового будинку - на 250 кв. метрів.
Ставки податку встановлюються сільською, селищною або міською радою в таких розмірах за 1 кв. метр житлової площі об'єкта житлової нерухомості:
- для квартир, житлова площа яких не перевищує 240 кв. метрів, та житлових будинків, житлова площа яких не перевищує 500 кв. метрів, ставки податку не можуть перевищувати 1 відсоток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року;
- для квартир, житлова площа яких перевищує 240 кв. метрів, та житлових будинків, житлова площа яких перевищує 500 кв. метрів, ставка податку становить 2,7 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року. Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.
Обчислення суми податку з об'єктів житлової нерухомості, які знаходяться у власності фізичних осіб, проводиться органом державної податкової служби за місцезнаходженням об'єкта житлової нерухомості.