- •31. Світоглядні ідеї та філософські школи Стародавнього Китаю.
- •32. Особливості стародавньої індійської та китайської філософії.
- •33. Умови виникнення, загальна характеристика античної філософії. Періодизація іі розвитку.
- •34. Ідеї, провідні школи та представники античної натурфілософії.
- •35. Життя та філософська діяльність Сократа.
- •36. Теорія ідей Платона.
- •37. Вихідні ідеї філософії Аристотеля.
- •38. Філософія епохи еллінізму і Стародавнього Рима.
- •39. Загальна характеристика філософії Середньовіччя, основні етапи її розвитку.
- •40. Християнська патристика, апологетика: представники та роль у духовному розвитку Середньовіччя.
- •41. Схоластика зрілого середньовіччя: особливість філософських проблем, вихідні ідеї «томізму».
- •42. Проблема номіналізму та реалізму у середньовічній філософії.
- •43. Загальна характеристика та світоглядні основи епохи Відродження.
- •44. Натурфілософія епохи Відродження.
- •45. Філософія соціально-політичних рухів епохи Відродження.
- •46. Історичні передумови появи філософії Нового часу та її загальна спрямованість.
- •47. Раціоналізм і емпіризм філософії Нового часу.
- •48. Філософія Просвітництва та метафізичний матеріалізм.
- •49. Особливості та здобутки німецької класичної філософії.
- •50. Вихідні ідеї філософії і.Канта.
- •51. Суб’єктивний ідеалізм та діалектика у філософії й.Фіхте.
- •52. «Філософія тотожності» законів природи і мислення ф.Шеллінга.
- •53. Філософія г.В.Ф.Гегеля: система філософії, ідеалістична діалектика розвитку світу й людини як основне досягнення гегелівської філософії.
- •54.Критика релігії та ідеалізму у філософії Фейєрбаха.
- •55. Філософія марксизму.
- •56. Філософська думка в Україні. Розвиток філософської думки в Україні у 13-18ст.
- •57. Києво-Могилянська академія як осередок розвитку філософії в Україні.
- •58. «Філософія серця» Григорія Сковороди.
- •59. Проблема звільнення людини та нації у творах мислителів Кирило-Мефодіївського братства. Філософські ідеї т.Г. Шевченка.
- •60. Філософські погляди і.Франка, Лесі Українки, м.Драгоманова, с.Подолинського, м.Грушевського та їх вплив на формування національної самосвідомості українського народу.
- •61. Західноєвропейська філософія кінця 19-поч. 20ст.: основні напрям розвитку.
- •62. Проблема відчуження та його подолання у філософії марксизму.
- •63. Ірраціоналістичний гуманізм, настрої песимізму, концепція «волі до влади» як рушійної сили світу у «філософії життя» (Ніцше, Бергсон, Ділтей).
- •64. Західноєвропейська філософія кінця 19-поч. 20 ст.: психоаналіз і неофрейдизм.
- •65. Західноєвропейська філософія кінця 19-поч. 20 ст.: проблема сутності й існування.
- •66. Західноєвропейська філософія кінця 19-поч. 20 ст.: проблема знання, мови та розуміння у філософії 20ст.
- •67. Предмет філософської антропології та особливості антропології та особливості сучасної філософської антропології.
- •68. Основні сфери і проблеми суспільного життя, їх характеристика.
- •69. Свобода та необхідність у суспільстві.
- •70. Поняття інформаційного суспільства та тенденції розвитку інформаційного суспільства.
- •71. Проблеми інформаційного суспільства.
- •72. Україна та інформаційне суспільство.
- •73. Єдність сфер людської життєдіяльності (матеріальної, соціально-політичної, духовної, культурно-побутової).
- •74. Наявність суперечностей у системі «людина – природа» як джерело глобальнх проблем.
- •75. Порушення природної рівноваги: загострення енергетичної, сировинної, продовольчої, демографічної проблеми як небезпечна тенденція, що становить загрозу всьому людству.
- •76. Релігія як предмет філософського осмислення. Суспільні функції релігії.
- •77. Філософські концепції природи релігії.
- •78. Первісні вірування: анімізм, фетишизм, тотемізм, шаманізм.
- •79. Ранні та етнонаціональні релігії.
- •80. Походження, ідейні джерела буддизму. Форми буддизму.
- •81. Соціально-економічні, духовні джерела християнства.
- •82. Основи християнського віровчення. Становлення християнства як державної релігії Римської імперії.
- •83. Поділ християнської церкви на православну і католицьку.
- •84. Особливості віровчення, культу і структури релігійної організації католицизму.
- •85. Особливості віровчення, культу і структури релігійної організації православ’я.
- •86. Поява протестантизму, розмаїття його форм (лютеранство, баптизм, адвентизм та ін..)
- •87. Основні віросповідні принципи ісламу.
- •88. Напрями та релігійні течії ісламу.
- •89. Релігія і церква в сучасній Україні. Найвпливовіші конфесії Україні.
- •90. Свобода віросповідання та її правове регулювання в Україні.
42. Проблема номіналізму та реалізму у середньовічній філософії.
Однією з центральних проблем схоластичної філософії є дискусія про універсалії. У відповідності з тим, як тлумачилося питання про існування універсалій, середньовічна філософія репрезентована двома основними напрямами – номіналізмом і реалізмом.
Схоластика (від грецького “схола” — школа) — це специфічна система середньовічної філософсько-теологічної думки, яка зародилася в монастирських школах.
Номіналізм (від лат. номен — ім'я, назва) — напрям, який вважав, що реально існують лише поодинокі реальні речі, а загальні поняття є тільки назви або імена. Найвидатнішими представниками є І.Росцелін, Дуне Скот, У.Оккам.
Реалізм – це вчення, згідно з яким об'єктивна реальність (буття) існує у вигляді лише загальних понять, або універсалій. Реалізм (Сігер Брабантський, Ансельм Кентерберійський, Фома Аквінський та ін.) продовжує лінію Платона. За твердженням реалістів, загальні поняття (універсал") існують реально, утворюючи самостійний та безтілесний світ сутностей, котрий існує до конкретної речі, поза нею та являється її причиною.
43. Загальна характеристика та світоглядні основи епохи Відродження.
Нова епоха усвідомлювала себе як відродження античного стилю мислення і чуттєвості. Звідси бере початок і власне назва «Ренесанс», або «Відродження». Філософський і культурний зміст поняття «ренесанс» визначається як своєрідне, відмінне від середньовічного ставлення до античності, зокрема відродження вироблених античністю уявлень про людину. До Ренесансу відносять близько чотирьох століть, хронологічно XIII—XVI ст. Становлення ренесансної культури, батьківщиною якої була Італія, пов'язане з розкладом феодальних і зародженням ранньокапіталістичних суспільних відносин. Істотною характеристикою Ренесансу є відродження античного мислення і науки. Звичайно, цією характеристикою Ренесанс не вичерпується. На відміну від середньовічної культури Ренесанс є світською культурою і таким світоглядом, який базувався на земних уподобаннях людини. Принципово новим для ренесансної епохи є піднесення значення краси, і насамперед чуттєвої краси. Глибоке піз¬нання природи, людини, космосу характерне майже для усїх представників Відродження.
44. Натурфілософія епохи Відродження.
Натурфілософський напрям (XVI-XVII століття)
Натурфілософський напрям репрезентований насамперед геніальним представником епохи Відродження Леонардо да Вінчі. Одним з головних своїх завдань Леонардо да Вінчі вважав створення нового методу пізнання, в основі якого лежали досвід і практика. Він критично ставився до релігійного фанатизму, магії та містики, які заперечували закони природи. Але попри все Бог для Леонардо да Вінчі був «великим художником», творцем прекрасного барвистого світу. Створена Богом людина має душу, яка прагне через красу й гармонію поєднатися з Богом. Згідно з Леонардо да Вінчі, гармонія світу існує поряд з дисгармонією(темрявою і трагізмом), що віддзеркалюються в суперечностях людського життя. Бог дає людині свободу волевиявлення,щоб вона самотужки обирала шлях до ангельського існування всупереч повсякденному примітивному (тваринному) способу життя.