- •31. Світоглядні ідеї та філософські школи Стародавнього Китаю.
- •32. Особливості стародавньої індійської та китайської філософії.
- •33. Умови виникнення, загальна характеристика античної філософії. Періодизація іі розвитку.
- •34. Ідеї, провідні школи та представники античної натурфілософії.
- •35. Життя та філософська діяльність Сократа.
- •36. Теорія ідей Платона.
- •37. Вихідні ідеї філософії Аристотеля.
- •38. Філософія епохи еллінізму і Стародавнього Рима.
- •39. Загальна характеристика філософії Середньовіччя, основні етапи її розвитку.
- •40. Християнська патристика, апологетика: представники та роль у духовному розвитку Середньовіччя.
- •41. Схоластика зрілого середньовіччя: особливість філософських проблем, вихідні ідеї «томізму».
- •42. Проблема номіналізму та реалізму у середньовічній філософії.
- •43. Загальна характеристика та світоглядні основи епохи Відродження.
- •44. Натурфілософія епохи Відродження.
- •45. Філософія соціально-політичних рухів епохи Відродження.
- •46. Історичні передумови появи філософії Нового часу та її загальна спрямованість.
- •47. Раціоналізм і емпіризм філософії Нового часу.
- •48. Філософія Просвітництва та метафізичний матеріалізм.
- •49. Особливості та здобутки німецької класичної філософії.
- •50. Вихідні ідеї філософії і.Канта.
- •51. Суб’єктивний ідеалізм та діалектика у філософії й.Фіхте.
- •52. «Філософія тотожності» законів природи і мислення ф.Шеллінга.
- •53. Філософія г.В.Ф.Гегеля: система філософії, ідеалістична діалектика розвитку світу й людини як основне досягнення гегелівської філософії.
- •54.Критика релігії та ідеалізму у філософії Фейєрбаха.
- •55. Філософія марксизму.
- •56. Філософська думка в Україні. Розвиток філософської думки в Україні у 13-18ст.
- •57. Києво-Могилянська академія як осередок розвитку філософії в Україні.
- •58. «Філософія серця» Григорія Сковороди.
- •59. Проблема звільнення людини та нації у творах мислителів Кирило-Мефодіївського братства. Філософські ідеї т.Г. Шевченка.
- •60. Філософські погляди і.Франка, Лесі Українки, м.Драгоманова, с.Подолинського, м.Грушевського та їх вплив на формування національної самосвідомості українського народу.
- •61. Західноєвропейська філософія кінця 19-поч. 20ст.: основні напрям розвитку.
- •62. Проблема відчуження та його подолання у філософії марксизму.
- •63. Ірраціоналістичний гуманізм, настрої песимізму, концепція «волі до влади» як рушійної сили світу у «філософії життя» (Ніцше, Бергсон, Ділтей).
- •64. Західноєвропейська філософія кінця 19-поч. 20 ст.: психоаналіз і неофрейдизм.
- •65. Західноєвропейська філософія кінця 19-поч. 20 ст.: проблема сутності й існування.
- •66. Західноєвропейська філософія кінця 19-поч. 20 ст.: проблема знання, мови та розуміння у філософії 20ст.
- •67. Предмет філософської антропології та особливості антропології та особливості сучасної філософської антропології.
- •68. Основні сфери і проблеми суспільного життя, їх характеристика.
- •69. Свобода та необхідність у суспільстві.
- •70. Поняття інформаційного суспільства та тенденції розвитку інформаційного суспільства.
- •71. Проблеми інформаційного суспільства.
- •72. Україна та інформаційне суспільство.
- •73. Єдність сфер людської життєдіяльності (матеріальної, соціально-політичної, духовної, культурно-побутової).
- •74. Наявність суперечностей у системі «людина – природа» як джерело глобальнх проблем.
- •75. Порушення природної рівноваги: загострення енергетичної, сировинної, продовольчої, демографічної проблеми як небезпечна тенденція, що становить загрозу всьому людству.
- •76. Релігія як предмет філософського осмислення. Суспільні функції релігії.
- •77. Філософські концепції природи релігії.
- •78. Первісні вірування: анімізм, фетишизм, тотемізм, шаманізм.
- •79. Ранні та етнонаціональні релігії.
- •80. Походження, ідейні джерела буддизму. Форми буддизму.
- •81. Соціально-економічні, духовні джерела християнства.
- •82. Основи християнського віровчення. Становлення християнства як державної релігії Римської імперії.
- •83. Поділ християнської церкви на православну і католицьку.
- •84. Особливості віровчення, культу і структури релігійної організації католицизму.
- •85. Особливості віровчення, культу і структури релігійної організації православ’я.
- •86. Поява протестантизму, розмаїття його форм (лютеранство, баптизм, адвентизм та ін..)
- •87. Основні віросповідні принципи ісламу.
- •88. Напрями та релігійні течії ісламу.
- •89. Релігія і церква в сучасній Україні. Найвпливовіші конфесії Україні.
- •90. Свобода віросповідання та її правове регулювання в Україні.
63. Ірраціоналістичний гуманізм, настрої песимізму, концепція «волі до влади» як рушійної сили світу у «філософії життя» (Ніцше, Бергсон, Ділтей).
"Філософія життя" – це ірраціоналістичний напрямок, що сформувався в кінці XIX – на початку XX ст. Він виник як реакція на кризу класичного західного раціоналізму. Найбільшого поширення філософія життя набула в першій чверті XX ст. У подальшому цей напрямок втрачає свою самостійність і його принципи використовуються екзистенціалізмом, персоналізмом, феноменологією і, особливо, філософською антропологією. Представниками "філософії життя" є Фрідріх Ніцше (1844–1900), Анрі Бергсон (1859–1941), Вільгельм Дільтей (1833–1911), Георг Зіммель (1858–1918), Освальд Шпенглер (1880–1936) та ін.
"Філософія життя" розглядає все, що існує, як форму прояву "життя". При цьому поняття "життя" розглядається як первинна цілісна реальність, яка нетотожна ні духу, ні матерії і може бути осягнута лише інтуїтивно. Засновники "філософії життя" вважали, що основою життя і його проявом є воля. Так у вченні німецького філософа А Шопенгауера, яке можна вважати одним із джерел ірраціоналізму, обстоюється примат волі відносно розуму. Він стверджував, що воля, тобто мотиви, бажання, спонуки до дій і самі процеси реалізації цих дій є специфічними відносно самостійними. При цьому, і це головне воля визначає спрямованість і результати розумового пізнання. Тобто на місце розуму має бути поставлена воля, яка незалежна від контролю з боку розуму і не має ні причин, ні основи. Це "абсолютне вільне хотіння". Крім того, воля пронизує весь світ, вона – першоначало й абсолют. Світ, за А. Шопенгауером, е нічим іншим як "волею і уявою" (див. його працю "Світ як воля і уявлення", розділ "Першоджерела").
64. Західноєвропейська філософія кінця 19-поч. 20 ст.: психоаналіз і неофрейдизм.
Психоаналіз З.Фрейда був спробою синтезу двох напрямків дослідження природи людини: 1) розкриття психічних поривань внутрішнього світу, смислу людської поведінки; 2) аналізу впливу культурного та соціального середовища на формування психічного життя людини та її психічних реакцій. А це в свою чергу передбачало глибше вивчення структури особистості. Аналізуючи та оцінюючи людську діяльність, Фрейд повсякчас натикався на такі характеристики поведінки людини, які неможливо було пояснити особливостями її свідомого ставлення до дійсності та до самої себе. Теорія З.Фрейда про свідоме танесвідоме і стала основою психоаналітичної системи.
Неофрейдизм виник в 30-х роках 20 ст. Осн. увага дослідження соціально-філософ. проблем. Представлений багатьма течіями.
1. Індивідуальна психологія Адлера психічна хвороба є результатом неусвідомленого потягу до переваги, яке збільшується почуттям неповно вартості (тілесний недолік), Адлер не погоджувався з Фрейдом щодо перебільшення ролі сексуальності і несвідомого у поведінці людей, він акцентував увагу на ролі соц. чинників.
2. Сексуально-економічна теорія Райха Р. Вважав фрейдизм і марксизм взаємодоповнюючими, він намагався на основі психоаналізу інтерпретувати взаємовідносини між ек. базисом та ідеологією.