- •31. Світоглядні ідеї та філософські школи Стародавнього Китаю.
- •32. Особливості стародавньої індійської та китайської філософії.
- •33. Умови виникнення, загальна характеристика античної філософії. Періодизація іі розвитку.
- •34. Ідеї, провідні школи та представники античної натурфілософії.
- •35. Життя та філософська діяльність Сократа.
- •36. Теорія ідей Платона.
- •37. Вихідні ідеї філософії Аристотеля.
- •38. Філософія епохи еллінізму і Стародавнього Рима.
- •39. Загальна характеристика філософії Середньовіччя, основні етапи її розвитку.
- •40. Християнська патристика, апологетика: представники та роль у духовному розвитку Середньовіччя.
- •41. Схоластика зрілого середньовіччя: особливість філософських проблем, вихідні ідеї «томізму».
- •42. Проблема номіналізму та реалізму у середньовічній філософії.
- •43. Загальна характеристика та світоглядні основи епохи Відродження.
- •44. Натурфілософія епохи Відродження.
- •45. Філософія соціально-політичних рухів епохи Відродження.
- •46. Історичні передумови появи філософії Нового часу та її загальна спрямованість.
- •47. Раціоналізм і емпіризм філософії Нового часу.
- •48. Філософія Просвітництва та метафізичний матеріалізм.
- •49. Особливості та здобутки німецької класичної філософії.
- •50. Вихідні ідеї філософії і.Канта.
- •51. Суб’єктивний ідеалізм та діалектика у філософії й.Фіхте.
- •52. «Філософія тотожності» законів природи і мислення ф.Шеллінга.
- •53. Філософія г.В.Ф.Гегеля: система філософії, ідеалістична діалектика розвитку світу й людини як основне досягнення гегелівської філософії.
- •54.Критика релігії та ідеалізму у філософії Фейєрбаха.
- •55. Філософія марксизму.
- •56. Філософська думка в Україні. Розвиток філософської думки в Україні у 13-18ст.
- •57. Києво-Могилянська академія як осередок розвитку філософії в Україні.
- •58. «Філософія серця» Григорія Сковороди.
- •59. Проблема звільнення людини та нації у творах мислителів Кирило-Мефодіївського братства. Філософські ідеї т.Г. Шевченка.
- •60. Філософські погляди і.Франка, Лесі Українки, м.Драгоманова, с.Подолинського, м.Грушевського та їх вплив на формування національної самосвідомості українського народу.
- •61. Західноєвропейська філософія кінця 19-поч. 20ст.: основні напрям розвитку.
- •62. Проблема відчуження та його подолання у філософії марксизму.
- •63. Ірраціоналістичний гуманізм, настрої песимізму, концепція «волі до влади» як рушійної сили світу у «філософії життя» (Ніцше, Бергсон, Ділтей).
- •64. Західноєвропейська філософія кінця 19-поч. 20 ст.: психоаналіз і неофрейдизм.
- •65. Західноєвропейська філософія кінця 19-поч. 20 ст.: проблема сутності й існування.
- •66. Західноєвропейська філософія кінця 19-поч. 20 ст.: проблема знання, мови та розуміння у філософії 20ст.
- •67. Предмет філософської антропології та особливості антропології та особливості сучасної філософської антропології.
- •68. Основні сфери і проблеми суспільного життя, їх характеристика.
- •69. Свобода та необхідність у суспільстві.
- •70. Поняття інформаційного суспільства та тенденції розвитку інформаційного суспільства.
- •71. Проблеми інформаційного суспільства.
- •72. Україна та інформаційне суспільство.
- •73. Єдність сфер людської життєдіяльності (матеріальної, соціально-політичної, духовної, культурно-побутової).
- •74. Наявність суперечностей у системі «людина – природа» як джерело глобальнх проблем.
- •75. Порушення природної рівноваги: загострення енергетичної, сировинної, продовольчої, демографічної проблеми як небезпечна тенденція, що становить загрозу всьому людству.
- •76. Релігія як предмет філософського осмислення. Суспільні функції релігії.
- •77. Філософські концепції природи релігії.
- •78. Первісні вірування: анімізм, фетишизм, тотемізм, шаманізм.
- •79. Ранні та етнонаціональні релігії.
- •80. Походження, ідейні джерела буддизму. Форми буддизму.
- •81. Соціально-економічні, духовні джерела християнства.
- •82. Основи християнського віровчення. Становлення християнства як державної релігії Римської імперії.
- •83. Поділ християнської церкви на православну і католицьку.
- •84. Особливості віровчення, культу і структури релігійної організації католицизму.
- •85. Особливості віровчення, культу і структури релігійної організації православ’я.
- •86. Поява протестантизму, розмаїття його форм (лютеранство, баптизм, адвентизм та ін..)
- •87. Основні віросповідні принципи ісламу.
- •88. Напрями та релігійні течії ісламу.
- •89. Релігія і церква в сучасній Україні. Найвпливовіші конфесії Україні.
- •90. Свобода віросповідання та її правове регулювання в Україні.
57. Києво-Могилянська академія як осередок розвитку філософії в Україні.
Визначну роль у духовному відродженні українського народу відіграла Києво-Могилянська академія, що була заснована в 1632 р. Довгий час Академія була осередком професійної діяльності в галузі науки і філософії не тільки в Україні, вона задовольняла освітні потреби Росії, Білорусії.
Особливе значення мало вивчення мов, що відкривало доступ до ознайомлення мовою оригіналу праць грецьких, римських авторів.
Найпопулярнішим предметом серед студентів була риторика, яка формувала високу культуру логічного мислення.
58. «Філософія серця» Григорія Сковороди.
«Філософія серця» Сковороди має гуманістичну основу, бо спрямована на вивчення людини, показує її сутність через внутрішній світ, відчуття. Важливим є те, що на прикладі свого життя Сковорода проповідував чистоту душевну. За народною мудрістю, першими вчителями є батько-мати, від них залежить вироблення характеру й тих моральних засад, які й будуть визначати людину в майбутньому. Високо підносить філософ значення «сродного» для людини середовища, сім'ї як першої школи життя, покликаної розвивати спочатку у дитини серце, той цілісний корінь, з якого виростає усе душевне життя: благородство, порядність доброта, вдячність. Отже, «головні обдарування — від батьків».
59. Проблема звільнення людини та нації у творах мислителів Кирило-Мефодіївського братства. Філософські ідеї т.Г. Шевченка.
З березня 1847 р. студент Київського університету Олексій Петров доніс царським властям про таємне товариство, яке він випадково виявив. Поліція зразу ж арештувала провідних членів цієї групи й доставила їх у Петербург. У результаті посилених допитів власті дізналися про існування Кирило-Мефодіївського товариства - першої на Україні організації політичного спрямування. Незабаром стало очевидним, що побоювання властей відносно наявності широкого підпільного руху були перебільшеними. Товариство складалося всього з десятка активних членів та кількох десятків співчуваючих. До групи входили молоді представники української інтелігенції на чолі з Миколою Костомаровим (обдарованим істориком і викладачем університету), вчителем Василем Білозерським (вихідцем із дворян) та Миколою Гулаком (дрібним, але високоосвіченим чиновником). Хоч два інших інтелігенти - викладач гімназії та письменник Пантелеймон Куліш і вже добре знаний поет Тарас Шевченко - підтримували з товариством не дуже стійкі зв'язки, їх також заарештували. Товариство було не лише малочисельним, а й обмеженим у своїй діяльності. Протягом приблизно 14 місяців його існування “браття” збиралися кілька разів на тривалі філософські й політичні дискусії (під час однієї з них якраз і був присутній донощик Петров) та підготували ряд положень своєї програми. Найважливіші з цих положень, сформульованих Костомаровим, містились у творі під назвою “Закон Божий (Книга Буття українського народу)”.
60. Філософські погляди і.Франка, Лесі Українки, м.Драгоманова, с.Подолинського, м.Грушевського та їх вплив на формування національної самосвідомості українського народу.
І. Франко (1856—1913 рр.) — класик української літератури, видатний мислитель, філософ, соціолог. Здобув у Відні ступінь доктора філософії.Його філософським поглядам притаманний матеріалізм, свідомий діалектичний підхід до природи і суспільства, впевненість у пізнанні навколишнього світу.
Велике значення для розвитку філософської думки має оригінальне світорозуміння видатної української поетеси Лесі Україн-ки (1871—1913 рр.). Поетеса розвивала діалектичний погляд на суспільство, природні процеси. М. Драгоманов (1841—1895 pp.) — мислитель і громадський діяч, історик і публіцист. Остаточно світогляд Драгоманова сформувався після еміграції за кордон з причин «неблагонадійності». С. Подолинський (1850—1891 рр.). Що стосується його філософських поглядів, то вони, як правило, трактуються у межах методології діалектичного і історичного матеріалізму, марксистського філософського світогляду, утопічного соціалізму. М. Грушевський (1866—1933 pp.) — український історик і громадський діяч. Це був учений, що мислив широкими історично-філософськими категоріями. В центрі його уваги стояло питання національного визволення українського народу, яке він пов’язував із загальнодемократичними перетвореннями. Вчений підняв багато цікавого фактичного матеріалу, змальовуючи самобутню історію українського народу. Історичні праці Грушевського мають неабияке значення для розбудови української держави і відродження самосвідомості народу в сучасний період.