
- •1 12. Становлення документознавства як науки та навчальної дисципліни
- •2. 13. Класифікація документів: теоретичні засади, методика, практика
- •4. 15. Документ як діалектична двоєдність форми та змісту
- •5. 16. Міждисицплінарність документознавства (природа та зв'язки)
- •6. 17. Концепції документа як джерела інформації і засобу комунікації
- •7. 18. Методи та методологія документознавчих досліджень
- •8. 19.Сучасні концепції документознавства: витоки, зміст, перспективи розвитку
- •9. 20. Загальне та спеціальне документознавство: структура і зміст, тенденції розвитку
- •11. 22.Наука про документ за кордоном: історичний досвід, сучасний стан, перспективи розвитку
- •12. 23. Новітні тенденції розвитку документознавства у вітчизняній і зарубіжній традиції
- •13. 24. Документознавство в системі відносин „діловодство – архівознавство”
- •14. 25. Сучасні дослідження документознавства (історіографічний огляд)
- •15. 26. Функційність як основна атрибутивна властивість документа
- •16. 27. Основні етапи розвитку документознавств у вищій школі
- •17. 28. Патентний документ: історія, загальна характеристика, особливості функціонування.
- •18. 29. Управлінський документ: історія, загальна характеристика, особливості функціонування
- •19. 30. Нормативний документ: історія, загальна характеристика, особливості функціонування
- •20. 31. Кінофотофонодокумент: історія, загальна характеристика,особливості функціонування
- •21. 32. Картографічний документ: історія, загальна характеристика, особливості функціонування
- •22. 33. Музичний документ: історія, загальна характеристика, особливості функціонування
- •23. Неопублікований документ: історія, загальна характеристика, особливості функціонування
- •25. Документ як артефакт
- •24. Книга як вид документа:історія, загальна характеристика, особливості функціонування
- •26. 34. Уніфікація та стандартизація управлінських документів
- •27. 35.Керування документаційними процесами за кордоном
- •28. 36. Управлінське документознавство як наука та навчальна дисципліна
- •29. 37 Класифікація управлінських документів
- •35. 38 Описання архівних документів: теорія, методика і практика
- •36. 39 Довідковий апарат державних архівів: структура, зміст, завдання
- •30. Науково-методичне забезпечення екпертизи цінності документів
- •40. 40 Система архівних установ в Україні
- •32. 41. Архіви - як специфічна інформаційна система
- •31. 42. Експертиза цінності документів та комплектування державних архівів
- •33. 49. Законодавчо-нормативна база функціонування архівних установ України
- •34. 50. Становлення архівознавства як наукової та навчальної дисципліни
- •37. Вплив діловодства на характер формування архівів
- •38. 51 Схема Зв'язків архівознавства з науковими дисциплінами: схема і зміст
- •39. 52 Архівознавча термінологія
- •41. Історія документно-інформаційних комунікацій
- •42. 8. Моделі комунікації за к. Шенноном, р. Якобсоном, ю. Лоцманом як інструмент інформаційно-аналітичної роботи
- •43. Інформаційний простір: зміст, суб'єкти, об'єкти
- •44. Функції комунікації
- •45. Організація роботи з документами в установі
- •46. 58 Складання Номенклатура справ. Та Формування справ
- •47. Державні уніфіковані системи документації. Регламентація процесів уніфікації управлінської документації
- •48. Основні реквізити організаційно-розпорядчих документів (за дсту 4163-2003)
- •50. Документообіг: схеми, середовище функціонування
- •51. 60 Контроль за виконанням документів
- •52. Підготовка справ до архівного зберігання
- •53. Бази даних: класифікація, структура, етапи створення
- •54. Інформаційний пошук: види, методика, технологія
- •55. Предмет стилістики, поняття функціонального стилю
- •56. Офіційно-діловий стиль сучасної української мови
- •57. Текст як лінгвістична категорія
- •58. Предмет і завдання редагування як фахової діяльності у сфері офіційно-ділового спілкування
- •59. Аналітико-синтетична переробка документної інформації: сутність, значення, види
- •60. Реферування документів
- •61. 46 Загальна і спеціальна методика бібліографічного опису, їх завдання і зміст
- •62. 45 Універсальна десяткова класифікація: структура, зміст, призначення
- •63. 44 Бібліотечно-бібліографічна класифікація як універсальна комбінаційна система
- •64. 43 Анотування документів: сутність, види, функції
- •65. 1 Інформація: суть, функції, характеристики, класифікація
- •66. Методичні засади інформаційно-аналітичної діяльності
- •67. 2 Характеристика психологічних чинників інформаційно-аналітичної діяльності
- •68. 3 Інформаційна потреба та інформаційний цикл: визначення, оцінка, механізми реалізації
- •69. 4 Суб'єкти інформаційних відносин та їх інформаційні потреби як технологічна основа організації інформаційно-аналітичної діяльності
- •70. Загальна характеристика різних джерел інформації, їх переваги і недоліки
- •71. 5 Правові засади організації інформаційно-аналітичної діяльності
- •72. 6 Суть та основні принципи реалізації інформаційно-аналітичного процесу.
- •73. 7 Організація процесу інформаційно-аналітичного забезпечення потреб споживачів
- •74. 9 Референтська діяльність: основні поняття, їх сутність; функції та роль референта в організації управл
- •75. 10 Спічрайтерство:поняття, сутність, функції
- •76. Ознаки високоякісної письмової роботи науково-ділового характеру та методика її підготовки
- •77. 11 Теоретичні та практичні засади реферування, як одного з напрямів референтської діяльності
- •78. Організація та ведення переговорів: основні правила, методика
- •79. Місце референта в сучасній системі професійної класифікації України. Кваліфікаційні вимоги
- •84. Текст як лінгвістична категорія
- •83 Лінгвістичні основи документознавства як теоретико-прикладної дисципліни.
- •85 Відмінності усного і писемного мовлення.
- •86 Закони конструювання тексту документа.
- •72 Систематизація документів основні вимоги
- •33. 57 Нормативно-методична база діловодства:
- •62,Формування реферативних ресурсів в Україні:теоретичні,організаційні,технологічні аспекти:
- •49 56 Еволюція архівів та періодизація їх історії
- •6 Історія документа
- •73. Дсту гост 7.1: 2006 "Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання".
- •46. 54 Державні архіви й організаційно-методичне керівництво архівними підрозділами установ
- •52.Основні принципи класифікації архівних документів
- •95Лексико-стилістичні норми текстів офіційно-ділового стилю.
- •47. 55 Комплектування державного архіву
- •1.Становлення документознавства як науки та навчальної дисципліни
13. 24. Документознавство в системі відносин „діловодство – архівознавство”
Становлення у ХІХ ст. передумов тісної інтеграції діловодства і архівознавства у майбутноьму спричинить появу документознавства.
Нова ситуація, в якій діють учені першої половини XX ст., була пов'язана з необхідністю удосконалення шляхів і методів ведення дослідження. На теоретичному рівні остаточно утверджується переконання в генетичній спорідненості діловодства й архівознавства. Показовою є пильна увага архівістів до проблематики діловодства. Неодноразово питання правильної постановки діловодства в установах виносилися на порядок денний зібрань архівістів, які, до того ж, брали найактивнішу участь в організації курсів підвищення кваліфікації, присвячених удосконаленню "техніки діловодства". В архівній періодиці часто публікувалися нормативні документи з діловодства. Звичним стало спільне вживання слів "діловодство" й "архівна справа" у назвах директивних постанов влади щодо їх розвитку.Існування тісного зв'язку між діловодством і архівною справою також підтвердив навчальний курс професора Московського державного історико-архівного інституту (МДІАІ) М.В. Вишневського "Теорія і практика архівної справи", який містив розділ "Загальне діловодство". Через кілька років назву розділу було змінено на "Загальне документознавство", а автором нової редакції курсу "Теорія і практика архівної справи” став Костянтин Григорович Мітяєв.Дедалі частіше документи стали аналізуватися відповідно до їхньої основної соціальної функції, заради виконання якої були створені - оперативної дії. Зрештою дослідження документів і систем документування, розпочаті в діловодному й архівознавчому аспектах, стали виокремлюватися в самостійну наукову дисципліну під назвою "документознавство". Про це пишуть у своїх роботах А.М. Сокова, Я.З. Лівшиць, М.П. Ілюшенко, В.М. Автократов, С.Г. Кулешов та ін. Основним об'єктом розділу виступав управлінський документ. Таким чином, загальне документознавство для К.Г. Мітяєва за змістом було тотожним управлінському документознавству.Співвідношення понять „документ” і „архівний документ”.Документ – це інформація зафіксована на матеріальному носії, основною функцією якого є зберігати та передавати її в часі і просторі. Архівний документ – документ, що зберігається або підлягає зберіганню в архіві з метою забезпечення потреби в ретроспективній документній інформації або через його значущість для власника. Класифікація управлінських документів в установі:В установі управлінські документи класифікують за: за видом матеріальної основи та форми носія: традиційні (з паперовою основою) документи; аудіовізуальні документи; електронні документи; за кількістю порушуваних питань: односкладні; складні документи. за особливістю організації обігу: внутрішні; вхідні документи; вихідні документи; за строками виконання: термінові; дуже термінові документи; безстрокові документи. за рівнем доступу, загальнодоступні; документи для службового користування (ДСК); секретні документи. за юридичною силою: документи, що мають юридичну силу; документи, що не мають юридичної сили (ще не набули, не можуть мати, втратили чинність);за послідовністю створення: оригінал; копія; витяг документа; дублікат. за строками зберігання: документи постійного зберігання; документи тимчасового зберігання (тривалого - понад 10 років і тимчасового - до 10 років); за належністю до сфери приватного життя та інших сфер життя суспільства: документи особового походження; документи офіційного походження;за рівнем узагальнення інформації: первинний документ; вторинний документ і т.д. Класифікація архівних документів:За строком зберігання: тимчасового; постійного; тривалого зберігання. За правом власності: документи зберігаються в державних, приватних, колективних архівах. За ступенем значущості інформації: документи загальнодержавного та місцевого значення. За ознакою історичних умов і місця виникнення: документи, які утворились на території України в різні періоди часу (док-ти радянського уряду, радянського і незалежності); док-ти утворені за межами України, або укр. походження; док-ти неукраїнського походження які на законних підставах передані Україні. За ознакою доступу: док-ти з відкритим доступом; док-ти з обмеженим доступом; док-ти з таємною або конфеденційною інформацією; док-ти з особливими умовами доступу.
Основною ланкою діловодства і архівознавства є експертиза цінності документів. ЕЦ документів - визначення на підставі чинних засад та критеріїв культурної та практичної цінності документів.Проведення Е. у діловодстві установ спирається на рез-тати детального вивчення напрямів діяльності установи, її функцій, організації документальної частини діловодства (централіз, децентрал.змішане) а також складу док-ції. В архіві (архів. підрозділі) установи ЕЦ може бути як самост. вид роботи так і частиною комплексу робіт із науково-технічного опрацювання док-тів. Мета-виявлення дублетної інформації. В держ. архівах ЕЦ здійсн. під час первинного розбирання док-тів особового походження та громад., реліг. орг-цій, політ. партій і рухів; наукового описування док-тів у процесі їх упорядкування та перероблення недосконало укладених архів. описів; як самост. вид роботи (цільова експертиза). Ціл. експертиза здійсн. за наявності у фондах великої к-сті справ що не підлягають зберіганню і провод. для ліквідації дублетності.