9. 20. Загальне та спеціальне документознавство: структура і зміст, тенденції розвитку

Структура док-ва ділиться на дві підсистеми: загальне ДМ; особливе ДМ.

Вагомий внесок у розвиток загального та спеціалного документознавства зробили Г. В. Боряк, Н. М. Кушнаренко, Г. М. Швецова-Водка, С. Г. Кулешов та ін.

Змістом загального ДМ є загально-теоретичні, історичні і організаційно-методичні проблеми науки про документ і документно-комунікаційну діяльність, тобто її сутність, обєкт, предмет і структура, термінологія, концепції, встановлення співвідношення з іншими науками, закономірності і принципи створення і функціонування документа в системі документних комунікацій.

Загальне ДМ складається з трьох розділів:

- Теорія док-та;

- історія док-та;

- історія і теорія документно-комунікаційної діяльності.

Теорія док-та (документологія) становить ядро док-ва. Вона вивчає загальнотеоретичну проблематику повязану з понятійним апаратом, функціональним аналізом док-тів, вивченням їх характеристик, класифікацію тощо. Історія док-та розкриває закономірності встановлення і розвитку док-та як джерела інформації і засобу комунікації в умовах конкретної обстановки на певному етапі розвитку соціальної комунікації. В 3-му розділі заг. док-ва вивчається історія і загальна методика створення док-та в системі документної комунікації, тобто документ вивчається як частина комунікативного циклу „Автор документної інформації – споживач її”.

Особливе ДМ вивчає особливості, характерні для окремих типів і видів док-тів (книги, патенти, ноти, карти, кінофільми, оптичні диски). Воно вивчає також окремі процеси документно-комунікаційної діяльності повязані з цими док-ми. Особливе ДМ підрозділяється на: -Спеціальне;-Приватне. Спеціальне ДМ вивчає особливості док-тів, специфіку їх функціонування в бібліотеках, музеях та інших документно-комунікаційних структурах. Предметом приватного ДМ виступають окремі види док-та. У звязку з цим частиною приватне ДМ взаємодіє з науками про окремі види док-тів: патентознавство, книгознавство, картознавство та ін. На даний момент відбувається оформлення видів спеціального ДМ, які досліджують різні види, типи документації чи характеристики документів. Напр. музичне, картографічне, кінофотофоно, судове, нотаріальне ДМ та ін.

Проте єдиним встановленим представником спеціального ДМ продовжує залишатись традиційне або управлінське (адміністративне) ДМ, назва якого зумовлена обєктом дослідження – управлінською документацією. Головною складовою предмета традиційного ДМ є процеси створення управлінської документації, відповідних систем і класів, оргнізації роботи з еими, що підкреслює звязок між ним і діловодством.

У цілому розвиток вітчизняного ДМ останніх років сівдчить про його чітку диференціацію на загальне і спеціальне та остаточне його становлення.

Отже, ДМ є однією з провідних загально-професійних дисциплін,що вивчає док-т у всіх його аспектах.А також док-во є молодою наукою,що розробляється і має великі перспективи у майбутньому.