
- •1 12. Становлення документознавства як науки та навчальної дисципліни
- •2. 13. Класифікація документів: теоретичні засади, методика, практика
- •4. 15. Документ як діалектична двоєдність форми та змісту
- •5. 16. Міждисицплінарність документознавства (природа та зв'язки)
- •6. 17. Концепції документа як джерела інформації і засобу комунікації
- •7. 18. Методи та методологія документознавчих досліджень
- •8. 19.Сучасні концепції документознавства: витоки, зміст, перспективи розвитку
- •9. 20. Загальне та спеціальне документознавство: структура і зміст, тенденції розвитку
- •11. 22.Наука про документ за кордоном: історичний досвід, сучасний стан, перспективи розвитку
- •12. 23. Новітні тенденції розвитку документознавства у вітчизняній і зарубіжній традиції
- •13. 24. Документознавство в системі відносин „діловодство – архівознавство”
- •14. 25. Сучасні дослідження документознавства (історіографічний огляд)
- •15. 26. Функційність як основна атрибутивна властивість документа
- •16. 27. Основні етапи розвитку документознавств у вищій школі
- •17. 28. Патентний документ: історія, загальна характеристика, особливості функціонування.
- •18. 29. Управлінський документ: історія, загальна характеристика, особливості функціонування
- •19. 30. Нормативний документ: історія, загальна характеристика, особливості функціонування
- •20. 31. Кінофотофонодокумент: історія, загальна характеристика,особливості функціонування
- •21. 32. Картографічний документ: історія, загальна характеристика, особливості функціонування
- •22. 33. Музичний документ: історія, загальна характеристика, особливості функціонування
- •23. Неопублікований документ: історія, загальна характеристика, особливості функціонування
- •25. Документ як артефакт
- •24. Книга як вид документа:історія, загальна характеристика, особливості функціонування
- •26. 34. Уніфікація та стандартизація управлінських документів
- •27. 35.Керування документаційними процесами за кордоном
- •28. 36. Управлінське документознавство як наука та навчальна дисципліна
- •29. 37 Класифікація управлінських документів
- •35. 38 Описання архівних документів: теорія, методика і практика
- •36. 39 Довідковий апарат державних архівів: структура, зміст, завдання
- •30. Науково-методичне забезпечення екпертизи цінності документів
- •40. 40 Система архівних установ в Україні
- •32. 41. Архіви - як специфічна інформаційна система
- •31. 42. Експертиза цінності документів та комплектування державних архівів
- •33. 49. Законодавчо-нормативна база функціонування архівних установ України
- •34. 50. Становлення архівознавства як наукової та навчальної дисципліни
- •37. Вплив діловодства на характер формування архівів
- •38. 51 Схема Зв'язків архівознавства з науковими дисциплінами: схема і зміст
- •39. 52 Архівознавча термінологія
- •41. Історія документно-інформаційних комунікацій
- •42. 8. Моделі комунікації за к. Шенноном, р. Якобсоном, ю. Лоцманом як інструмент інформаційно-аналітичної роботи
- •43. Інформаційний простір: зміст, суб'єкти, об'єкти
- •44. Функції комунікації
- •45. Організація роботи з документами в установі
- •46. 58 Складання Номенклатура справ. Та Формування справ
- •47. Державні уніфіковані системи документації. Регламентація процесів уніфікації управлінської документації
- •48. Основні реквізити організаційно-розпорядчих документів (за дсту 4163-2003)
- •50. Документообіг: схеми, середовище функціонування
- •51. 60 Контроль за виконанням документів
- •52. Підготовка справ до архівного зберігання
- •53. Бази даних: класифікація, структура, етапи створення
- •54. Інформаційний пошук: види, методика, технологія
- •55. Предмет стилістики, поняття функціонального стилю
- •56. Офіційно-діловий стиль сучасної української мови
- •57. Текст як лінгвістична категорія
- •58. Предмет і завдання редагування як фахової діяльності у сфері офіційно-ділового спілкування
- •59. Аналітико-синтетична переробка документної інформації: сутність, значення, види
- •60. Реферування документів
- •61. 46 Загальна і спеціальна методика бібліографічного опису, їх завдання і зміст
- •62. 45 Універсальна десяткова класифікація: структура, зміст, призначення
- •63. 44 Бібліотечно-бібліографічна класифікація як універсальна комбінаційна система
- •64. 43 Анотування документів: сутність, види, функції
- •65. 1 Інформація: суть, функції, характеристики, класифікація
- •66. Методичні засади інформаційно-аналітичної діяльності
- •67. 2 Характеристика психологічних чинників інформаційно-аналітичної діяльності
- •68. 3 Інформаційна потреба та інформаційний цикл: визначення, оцінка, механізми реалізації
- •69. 4 Суб'єкти інформаційних відносин та їх інформаційні потреби як технологічна основа організації інформаційно-аналітичної діяльності
- •70. Загальна характеристика різних джерел інформації, їх переваги і недоліки
- •71. 5 Правові засади організації інформаційно-аналітичної діяльності
- •72. 6 Суть та основні принципи реалізації інформаційно-аналітичного процесу.
- •73. 7 Організація процесу інформаційно-аналітичного забезпечення потреб споживачів
- •74. 9 Референтська діяльність: основні поняття, їх сутність; функції та роль референта в організації управл
- •75. 10 Спічрайтерство:поняття, сутність, функції
- •76. Ознаки високоякісної письмової роботи науково-ділового характеру та методика її підготовки
- •77. 11 Теоретичні та практичні засади реферування, як одного з напрямів референтської діяльності
- •78. Організація та ведення переговорів: основні правила, методика
- •79. Місце референта в сучасній системі професійної класифікації України. Кваліфікаційні вимоги
- •84. Текст як лінгвістична категорія
- •83 Лінгвістичні основи документознавства як теоретико-прикладної дисципліни.
- •85 Відмінності усного і писемного мовлення.
- •86 Закони конструювання тексту документа.
- •72 Систематизація документів основні вимоги
- •33. 57 Нормативно-методична база діловодства:
- •62,Формування реферативних ресурсів в Україні:теоретичні,організаційні,технологічні аспекти:
- •49 56 Еволюція архівів та періодизація їх історії
- •6 Історія документа
- •73. Дсту гост 7.1: 2006 "Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання".
- •46. 54 Державні архіви й організаційно-методичне керівництво архівними підрозділами установ
- •52.Основні принципи класифікації архівних документів
- •95Лексико-стилістичні норми текстів офіційно-ділового стилю.
- •47. 55 Комплектування державного архіву
- •1.Становлення документознавства як науки та навчальної дисципліни
8. 19.Сучасні концепції документознавства: витоки, зміст, перспективи розвитку
Док-во відноситься до розряду молодих наук, вона ще остаточно не сформувалося як наукова дисципліна, узагальнююча сукупність знань про док-т. Ця наука виникла не відразу, пройшла в своєму розвитку декілька етапів.
В процесі розвитку навчальних дисциплін виділилися теорія класифікації документів, теорія документних потоків, теорія індексування і реферування.
Починають розвиватися наукові напрями під назвою документалістика і док-во. Документалістика вивчає структуру і властивості док-тів, методи і засоби автоматичної обробки, зберігання, пошуку і використання їх, документні потоки і документні масиви для оптимізації управління документними системами.. На док-во впливали такі науки документально-комунікаційного циклу:
-діловодство – вивчає док-ти, що виникають у процесі управління;
книгознавство – його предметом є вивчення рукописної та друкованої книги і книжкової справи;
-архівознавство – вивчає документи, які зберігають у собі історичну (ретроспективну) інформацію;
-бібліотекознавство – вивчає документи широкого соціального призначення;
-інформатика – вивчає комп’ютерні технології та інформацію на новітніх матеріальних носіях.
В цей час док-во розвивається як науковий напрям, в завданні якого ( за К.Г. Мітяєвим)входить вивчення в історичному аспекті, розвитку способів, окремих актів і систем документування. К.Г. Мітяєв визначає призначення док-ва – вивчення життєвого циклу док-та.
Видатну роль у становленні док-ва відіграли праці науковців В.Д. Банасюкевича, Т.В. Кузнєцової, М.П. Ілюшенко та ін.
В кінці 60-х рр.. з розвиком інформатики переосмислюється значною мірою досягнення документаційної науки, існування її у вигляді автономної наукової дисципліни фактично припиняється. Робляться рідкі спрби ( Г.Г. Воробйов, К.Н. Рудельсон) узагальнити теоритичні відомості про док-т, розробити його концептуальні основи за допомогою інформаційного аналізу.
Подальший розвиток науки про док-т, пов’язаний з іменами А.В. Соколова, Ю.Н. Столярова, О.П. Коршунова. Кулешов,Швецова-Водка З появою їх робіт у док-ві починається якісно новий етап. Проблеми док-ва набувають міждисциплінарний характер.
На початку 1990-х рр.. відчувається необхідність у створенні комплексної науки про док-т. Для її узагальнюючої назви пропонують такі терміни: інформаційно-комінікаційна наука (А.В. Соколов), документно-інформаційна наука (Г.Н. Шведова-Водка) . Спільним для них є дослідження як об’єкта, створеного спеціально для передачі інформації.Але жоден з цих термінів не став таким поширеним як док-во.
Н.М.Кушнаренко належать серйозні дослідження про структуру і зміст док-ва. Н.М. Кушнаренка визначила док-во як науку про док-т і документно-комунікаційну діяльність, яка вивчає закономірності створення і функціонування док-тів. За нею об’єктом док-ва як науки є комплексне вивчення док-та ,спеціально створеного для зберігання і розповсюдження інформації у просторі та часі. С.Г. Кулешову належать фундаментальна монографія з історії теорії док-ва. Коршунов, Соколов, Столяров запропонували розглядати док-т як матеріальний об’єкт із фіксованою інформацією..
Отже,з точки зору історії док-ва ХХст,на нашу думку,відбувається 3 найважливіші події:по-перше,утверджується наукова дисципліна з назвою «док-во»;по-друге,формується ін напрям док-ва,базові концептуальні засади якого відмінні від попереднього;по-третє,усвідомлюється наявність наукових дисциплін так званого документально-комунікаційного циклу.Вони поділяються на 2 групи.Дисципліни першої групи вивчають ереважно динамічні документи,тобто док-ти,що виконують ту осн.соц.ф-цію,заради якої були створені;другої-статичні док-ти,тобто ті,що перестали виконувати цю фун-цію і досліджуються вже як історичні памятки.Ядро другої групи дисциплін складають ьак звані спеціальні історичні дисципліни та галузі історичної науки.Саме в контексті розвитку цих 2-х груп наук слід розглядати формування обох напрямів док-ва-загальне і спеціальне. Змістом загального док-ва є загальнотеоретичні, історичні і організаційно-методичні проблеми науки про док-т і документно-комунікаційну діяльність. Спеціальне док-во вивчає особливості док-тів, специфіку їх функціонування в бібліотеках,архівах,музеях та ін.документно-комунікаційних структурах.