
- •1 12. Становлення документознавства як науки та навчальної дисципліни
- •2. 13. Класифікація документів: теоретичні засади, методика, практика
- •4. 15. Документ як діалектична двоєдність форми та змісту
- •5. 16. Міждисицплінарність документознавства (природа та зв'язки)
- •6. 17. Концепції документа як джерела інформації і засобу комунікації
- •7. 18. Методи та методологія документознавчих досліджень
- •8. 19.Сучасні концепції документознавства: витоки, зміст, перспективи розвитку
- •9. 20. Загальне та спеціальне документознавство: структура і зміст, тенденції розвитку
- •11. 22.Наука про документ за кордоном: історичний досвід, сучасний стан, перспективи розвитку
- •12. 23. Новітні тенденції розвитку документознавства у вітчизняній і зарубіжній традиції
- •13. 24. Документознавство в системі відносин „діловодство – архівознавство”
- •14. 25. Сучасні дослідження документознавства (історіографічний огляд)
- •15. 26. Функційність як основна атрибутивна властивість документа
- •16. 27. Основні етапи розвитку документознавств у вищій школі
- •17. 28. Патентний документ: історія, загальна характеристика, особливості функціонування.
- •18. 29. Управлінський документ: історія, загальна характеристика, особливості функціонування
- •19. 30. Нормативний документ: історія, загальна характеристика, особливості функціонування
- •20. 31. Кінофотофонодокумент: історія, загальна характеристика,особливості функціонування
- •21. 32. Картографічний документ: історія, загальна характеристика, особливості функціонування
- •22. 33. Музичний документ: історія, загальна характеристика, особливості функціонування
- •23. Неопублікований документ: історія, загальна характеристика, особливості функціонування
- •25. Документ як артефакт
- •24. Книга як вид документа:історія, загальна характеристика, особливості функціонування
- •26. 34. Уніфікація та стандартизація управлінських документів
- •27. 35.Керування документаційними процесами за кордоном
- •28. 36. Управлінське документознавство як наука та навчальна дисципліна
- •29. 37 Класифікація управлінських документів
- •35. 38 Описання архівних документів: теорія, методика і практика
- •36. 39 Довідковий апарат державних архівів: структура, зміст, завдання
- •30. Науково-методичне забезпечення екпертизи цінності документів
- •40. 40 Система архівних установ в Україні
- •32. 41. Архіви - як специфічна інформаційна система
- •31. 42. Експертиза цінності документів та комплектування державних архівів
- •33. 49. Законодавчо-нормативна база функціонування архівних установ України
- •34. 50. Становлення архівознавства як наукової та навчальної дисципліни
- •37. Вплив діловодства на характер формування архівів
- •38. 51 Схема Зв'язків архівознавства з науковими дисциплінами: схема і зміст
- •39. 52 Архівознавча термінологія
- •41. Історія документно-інформаційних комунікацій
- •42. 8. Моделі комунікації за к. Шенноном, р. Якобсоном, ю. Лоцманом як інструмент інформаційно-аналітичної роботи
- •43. Інформаційний простір: зміст, суб'єкти, об'єкти
- •44. Функції комунікації
- •45. Організація роботи з документами в установі
- •46. 58 Складання Номенклатура справ. Та Формування справ
- •47. Державні уніфіковані системи документації. Регламентація процесів уніфікації управлінської документації
- •48. Основні реквізити організаційно-розпорядчих документів (за дсту 4163-2003)
- •50. Документообіг: схеми, середовище функціонування
- •51. 60 Контроль за виконанням документів
- •52. Підготовка справ до архівного зберігання
- •53. Бази даних: класифікація, структура, етапи створення
- •54. Інформаційний пошук: види, методика, технологія
- •55. Предмет стилістики, поняття функціонального стилю
- •56. Офіційно-діловий стиль сучасної української мови
- •57. Текст як лінгвістична категорія
- •58. Предмет і завдання редагування як фахової діяльності у сфері офіційно-ділового спілкування
- •59. Аналітико-синтетична переробка документної інформації: сутність, значення, види
- •60. Реферування документів
- •61. 46 Загальна і спеціальна методика бібліографічного опису, їх завдання і зміст
- •62. 45 Універсальна десяткова класифікація: структура, зміст, призначення
- •63. 44 Бібліотечно-бібліографічна класифікація як універсальна комбінаційна система
- •64. 43 Анотування документів: сутність, види, функції
- •65. 1 Інформація: суть, функції, характеристики, класифікація
- •66. Методичні засади інформаційно-аналітичної діяльності
- •67. 2 Характеристика психологічних чинників інформаційно-аналітичної діяльності
- •68. 3 Інформаційна потреба та інформаційний цикл: визначення, оцінка, механізми реалізації
- •69. 4 Суб'єкти інформаційних відносин та їх інформаційні потреби як технологічна основа організації інформаційно-аналітичної діяльності
- •70. Загальна характеристика різних джерел інформації, їх переваги і недоліки
- •71. 5 Правові засади організації інформаційно-аналітичної діяльності
- •72. 6 Суть та основні принципи реалізації інформаційно-аналітичного процесу.
- •73. 7 Організація процесу інформаційно-аналітичного забезпечення потреб споживачів
- •74. 9 Референтська діяльність: основні поняття, їх сутність; функції та роль референта в організації управл
- •75. 10 Спічрайтерство:поняття, сутність, функції
- •76. Ознаки високоякісної письмової роботи науково-ділового характеру та методика її підготовки
- •77. 11 Теоретичні та практичні засади реферування, як одного з напрямів референтської діяльності
- •78. Організація та ведення переговорів: основні правила, методика
- •79. Місце референта в сучасній системі професійної класифікації України. Кваліфікаційні вимоги
- •84. Текст як лінгвістична категорія
- •83 Лінгвістичні основи документознавства як теоретико-прикладної дисципліни.
- •85 Відмінності усного і писемного мовлення.
- •86 Закони конструювання тексту документа.
- •72 Систематизація документів основні вимоги
- •33. 57 Нормативно-методична база діловодства:
- •62,Формування реферативних ресурсів в Україні:теоретичні,організаційні,технологічні аспекти:
- •49 56 Еволюція архівів та періодизація їх історії
- •6 Історія документа
- •73. Дсту гост 7.1: 2006 "Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання".
- •46. 54 Державні архіви й організаційно-методичне керівництво архівними підрозділами установ
- •52.Основні принципи класифікації архівних документів
- •95Лексико-стилістичні норми текстів офіційно-ділового стилю.
- •47. 55 Комплектування державного архіву
- •1.Становлення документознавства як науки та навчальної дисципліни
68. 3 Інформаційна потреба та інформаційний цикл: визначення, оцінка, механізми реалізації
Інформаційна потреба - це інформація, яку людина чи організація має одержати, щоб ефективно виконувати свою роботу, позитивно розвязати якусь проблему або успішно задовольнити приватний інтерес чи хобі. Часто люди не можуть чітко сформулювати свою інформ. потребу, вони шукають потрібну інформацію, паралельно збираючи багато зайвого. Цей стан наз. „Пасивна інформ. потреба”.
Інформаційна потреба зумовлює появу інформаційного бажання- це та інформація яку особа чи організація хотіла б мати. Інформаційні бажання виражаються в інформаційних запитах, тобто замовлення інформації, що розглядається як потрібна або бажана. Якщо інформаційний запит реалізований, він завершується використанням інформації. Використання може бути результатом цілеспрямованого пошуку (виконаного запиту) і випадкового відкриття. Послідовний ланцюжок інформаційних потреб, бажань, запитів і використання інформації складає інформаційний цикл: (Інформ. потреба, інформ. бажання, інформ. запит, використання інформації)
В основі формування потреб субєктів в інформації є специфіка їх життєдіяльності. Тому для того щоб визначити потребу субєкта треба проаналізувати його наявні та можливі проблеми. На процес визначення потреб субєктів в інформації та можливість їх задоволення впливають такі чинники,: мотиваційні – це ступінь зацікавленості у задоволенні інформ. потреби. Когнітивні – інтелектуальні здібності працівників, здатність до нестандартного мислення, кваліфікація та професіоналізм. Ресурсні – матеріально-технічне та фінансове забезпечення.
Механізм визначення та реалізації інформ. потреб
Нова ситуація
- аналіз і переоцінка використання та запитів інформації
- формулювання інформ. потреб-бажань для нової ситуації
- визначення нових джерел і механізмів отримання інформації
-Оновлення інформ. запитів
- Задоволення інформ. запитів
- Використання інформації
- Проблема розвязана.
69. 4 Суб'єкти інформаційних відносин та їх інформаційні потреби як технологічна основа організації інформаційно-аналітичної діяльності
Інформаційна діяльність у суспільстві здійснюється суб'єктами, які мають певні інтереси і прагнуть їх реалізувати. Згідно з ЗУ "Про інформацію" суб'єктами інформаційних відносин є громадяни України, юридичні особи та держава. Суб'єктами інформаційних відносин можуть бути також інші держави, їхні громадяни та юридичні особи, міжнародні організації та особи без громадянства.
За критерієм однотипності функцій учасників інформаційних відносин вони поділятимуться на такі категорії:
- населення (або домогосподарства), куди входять громадяни України та інших держав, а також особи без громадянства;
- комерційні організації, що є юридичними особами України та інших держав, включаючи приватних підприємців;
- некомерційні організації — юридичні особи України та інших держав;
- органи державної (центральної) влади та відповідного галузевого управління;
- органи місцевої влади, самоврядування та відповідного галузевого управління.
Взаємодія субєктів інформ. відносин призводить до утворення різних форм суспільної організації інформ. діяльності.
Галузь інформації – це сукупність документованих або публічно оголошених відомостей про різні сфери житття і діяльності суспільства і держави. Основні галузі інформації згідно з ЗУ „Про рекламу”: політична, економічна, духовна, науково-технічна, соціальна, екологічна, міжнародна.
Середовища, в якому поширюються повідомлення наз. "інформаційна сфера". Інформаційна сфера — це відносно самостійна сфера життєдіяльності суспільства, її територіальний аспект виражається поняттям "інформаційинй(е) простір (поле)", у межах якого виявляється вплив даного суб'єкта інформ. діяльності або певної сукупності суб'єктів інформ. діяльності. Причому ця діяльність спрямована, як правило, на певний об'єкт (наприклад, населення країни). Частина інформаційної сфери, де інформація реалізується являє собою інформаційний ринок. Іноді як синонім вживається поняття "ринок інформації" – ринок купівлі-продажу інформації та продуктів інтелектуальної власності.
Інформаційні потреби субєктів є основою організації ІАД. Так як вони виступають фактором, що спонукає субєктів до організації інформ. діяльності та задоволення своїх інформ. потреб.