66. Методичні засади інформаційно-аналітичної діяльності

Кожний вид людської діяльності передбачає використання певних прийомів, способів, операцій .Сукупність цих прийомів називають «метод». Метод (з грец.-спосіб пізнання) – це спосіб досягнення мети, сукупність прийомів і операцій теоретичного, практичного освоєння дійсності;спосіб певним чином організованої людської діяльності. До загальних методів, які використовуються в інформаційно-аналітичній діяльності відносяться:аналіз, синтез, індукція, дедукція тощо. Використовують структурно-генетичний метод. Він дозволяє найглибше проникнути в сутність обєкта. При цьому поглибленно вивчаються причинно-наслідкові зв’язки. Цей метод потребуэ виділення в складному явищі таких елементів, які э центральними, головними, що вирішально впливають на всі інші сторони об’єкта.

До спеціальних методов відноситься системний метод. Він ґрунтується на ідеї про те, що навколишня дійсність є єдиним цілим, речі і явища пов’язані олне з олним багатьма відношеннями. Системному методу властивий розгляд певної сукупності об’єктів, у процесі якого зясовуться його , що їх взаємозв’язок і взаємодія спричиняють виникненя нових інтегративних властивостей системи , відсутніх у її складових.

Метода аналогії – це пізнання засноване на перенесенні однієй або кількох характеристик з відомого явище на невідоме.Вона сприяэ влучному формулюванню проблеми і визначеня напряму дослідження, полегшує розуміння складних процесів. У загальній формі висновок за аналогією записують так: якщо А і B мають спільні риси, водночас А має спільну рису С,то і В має спільну рису С.

Використовують також ймовірно-статистичні методи дослідження (статистика і теорія ймовірностей, теорія надійності , метод Монте-Карло) Ті чі інші події можуть відбутись або не відбутись взагалі. У зв’язку з чим необхідно впроваджувати процедуру аналізу випадкових, ймовірних та інших зв’язків, де кожному аргументові відповідає певна множина значень. Статистична теорія ймовірностей дозволяє визначити не однієї якоїсь події , а середній результат випадкових подій і тим точніше, чим більша кількість проаналізованих явищ. Методи теорії ймовірностей і математичної статистики часто застосовують в теорії надійності. Основним її завданням э прогнозування (з тією або іншою ймовірністю) різноманітних показників. За допомогою методу Монте-Карло вирішуть широке коло задач, де основна мета полягає у тому , щоб знайти найкраще вирішення проблеми з множини проаналізованих варіантів.

Також використовується метод прийняття рішень при багатокритеріальному аналізі інформації, коли явище оцінюється з точки зору кількох важливих критеріїв. Кожен з яких має свій варіант важливості: оцінка явища відбувається за бальною системою

67. 2 Характеристика психологічних чинників інформаційно-аналітичної діяльності

Процесу обміну інформацією притаманний психологічний чинник. Це може спричинити неадекватне сприйняття інформації, її викривлення. Психологічні причини викривлення інформації подіялються на свідомі та несвідомі. У свідомому викривленні інформації зацікавлений відправник, який подає її адресату у вигляді правдивої та/або повної.

Фальсифікація – це свідоме приховування прадивої та подання неправдивої інформації. Напівправда - свідоме змішування істинної та помилкової інформації.

Неповне подання інформації – це часткове її приховування. Синонім-замовчування інформації – адресант не повідомляє адресату деякі фрагменти інформації. Несвідоме викривлення інформації відбувається коли одна, а іноді й обидві сторони комунікаційного процесу не помічають своїх помилок і сприймають недостовірну інформацію як достовірну.

Отже, якщо у свідомому викривленні інформації зацікавлений відправник, то поведінка отримувача (аудиторії) нерідко призводить до несвідомого викривлення інформації, хоча винуватцем несвідомого викривлення може бути і її відправник. Тому треба аналізувати менталітет і мотивацію дій субєктів інформ. діяльності.