- •1 12. Становлення документознавства як науки та навчальної дисципліни
- •2. 13. Класифікація документів: теоретичні засади, методика, практика
- •4. 15. Документ як діалектична двоєдність форми та змісту
- •5. 16. Міждисицплінарність документознавства (природа та зв'язки)
- •6. 17. Концепції документа як джерела інформації і засобу комунікації
- •7. 18. Методи та методологія документознавчих досліджень
- •8. 19.Сучасні концепції документознавства: витоки, зміст, перспективи розвитку
- •9. 20. Загальне та спеціальне документознавство: структура і зміст, тенденції розвитку
- •11. 22.Наука про документ за кордоном: історичний досвід, сучасний стан, перспективи розвитку
- •12. 23. Новітні тенденції розвитку документознавства у вітчизняній і зарубіжній традиції
- •13. 24. Документознавство в системі відносин „діловодство – архівознавство”
- •14. 25. Сучасні дослідження документознавства (історіографічний огляд)
- •15. 26. Функційність як основна атрибутивна властивість документа
- •16. 27. Основні етапи розвитку документознавств у вищій школі
- •17. 28. Патентний документ: історія, загальна характеристика, особливості функціонування.
- •18. 29. Управлінський документ: історія, загальна характеристика, особливості функціонування
- •19. 30. Нормативний документ: історія, загальна характеристика, особливості функціонування
- •20. 31. Кінофотофонодокумент: історія, загальна характеристика,особливості функціонування
- •21. 32. Картографічний документ: історія, загальна характеристика, особливості функціонування
- •22. 33. Музичний документ: історія, загальна характеристика, особливості функціонування
- •23. Неопублікований документ: історія, загальна характеристика, особливості функціонування
- •25. Документ як артефакт
- •24. Книга як вид документа:історія, загальна характеристика, особливості функціонування
- •26. 34. Уніфікація та стандартизація управлінських документів
- •27. 35.Керування документаційними процесами за кордоном
- •28. 36. Управлінське документознавство як наука та навчальна дисципліна
- •29. 37 Класифікація управлінських документів
- •35. 38 Описання архівних документів: теорія, методика і практика
- •36. 39 Довідковий апарат державних архівів: структура, зміст, завдання
- •30. Науково-методичне забезпечення екпертизи цінності документів
- •40. 40 Система архівних установ в Україні
- •32. 41. Архіви - як специфічна інформаційна система
- •31. 42. Експертиза цінності документів та комплектування державних архівів
- •33. 49. Законодавчо-нормативна база функціонування архівних установ України
- •34. 50. Становлення архівознавства як наукової та навчальної дисципліни
- •37. Вплив діловодства на характер формування архівів
- •38. 51 Схема Зв'язків архівознавства з науковими дисциплінами: схема і зміст
- •39. 52 Архівознавча термінологія
- •41. Історія документно-інформаційних комунікацій
- •42. 8. Моделі комунікації за к. Шенноном, р. Якобсоном, ю. Лоцманом як інструмент інформаційно-аналітичної роботи
- •43. Інформаційний простір: зміст, суб'єкти, об'єкти
- •44. Функції комунікації
- •45. Організація роботи з документами в установі
- •46. 58 Складання Номенклатура справ. Та Формування справ
- •47. Державні уніфіковані системи документації. Регламентація процесів уніфікації управлінської документації
- •48. Основні реквізити організаційно-розпорядчих документів (за дсту 4163-2003)
- •50. Документообіг: схеми, середовище функціонування
- •51. 60 Контроль за виконанням документів
- •52. Підготовка справ до архівного зберігання
- •53. Бази даних: класифікація, структура, етапи створення
- •54. Інформаційний пошук: види, методика, технологія
- •55. Предмет стилістики, поняття функціонального стилю
- •56. Офіційно-діловий стиль сучасної української мови
- •57. Текст як лінгвістична категорія
- •58. Предмет і завдання редагування як фахової діяльності у сфері офіційно-ділового спілкування
- •59. Аналітико-синтетична переробка документної інформації: сутність, значення, види
- •60. Реферування документів
- •61. 46 Загальна і спеціальна методика бібліографічного опису, їх завдання і зміст
- •62. 45 Універсальна десяткова класифікація: структура, зміст, призначення
- •63. 44 Бібліотечно-бібліографічна класифікація як універсальна комбінаційна система
- •64. 43 Анотування документів: сутність, види, функції
- •65. 1 Інформація: суть, функції, характеристики, класифікація
- •66. Методичні засади інформаційно-аналітичної діяльності
- •67. 2 Характеристика психологічних чинників інформаційно-аналітичної діяльності
- •68. 3 Інформаційна потреба та інформаційний цикл: визначення, оцінка, механізми реалізації
- •69. 4 Суб'єкти інформаційних відносин та їх інформаційні потреби як технологічна основа організації інформаційно-аналітичної діяльності
- •70. Загальна характеристика різних джерел інформації, їх переваги і недоліки
- •71. 5 Правові засади організації інформаційно-аналітичної діяльності
- •72. 6 Суть та основні принципи реалізації інформаційно-аналітичного процесу.
- •73. 7 Організація процесу інформаційно-аналітичного забезпечення потреб споживачів
- •74. 9 Референтська діяльність: основні поняття, їх сутність; функції та роль референта в організації управл
- •75. 10 Спічрайтерство:поняття, сутність, функції
- •76. Ознаки високоякісної письмової роботи науково-ділового характеру та методика її підготовки
- •77. 11 Теоретичні та практичні засади реферування, як одного з напрямів референтської діяльності
- •78. Організація та ведення переговорів: основні правила, методика
- •79. Місце референта в сучасній системі професійної класифікації України. Кваліфікаційні вимоги
- •84. Текст як лінгвістична категорія
- •83 Лінгвістичні основи документознавства як теоретико-прикладної дисципліни.
- •85 Відмінності усного і писемного мовлення.
- •86 Закони конструювання тексту документа.
- •72 Систематизація документів основні вимоги
- •33. 57 Нормативно-методична база діловодства:
- •62,Формування реферативних ресурсів в Україні:теоретичні,організаційні,технологічні аспекти:
- •49 56 Еволюція архівів та періодизація їх історії
- •6 Історія документа
- •73. Дсту гост 7.1: 2006 "Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання".
- •46. 54 Державні архіви й організаційно-методичне керівництво архівними підрозділами установ
- •52.Основні принципи класифікації архівних документів
- •95Лексико-стилістичні норми текстів офіційно-ділового стилю.
- •47. 55 Комплектування державного архіву
- •1.Становлення документознавства як науки та навчальної дисципліни
6. 17. Концепції документа як джерела інформації і засобу комунікації
Документ - це матеріальний обєкт, що міститьу закріпленому вигляді інформацію, оформлений за встановленим порядком і має відповідно до чинного законодавства правове значення. Саме док-т організовує, систематизує інформацію для зберігання і передачі в часі та просторі. В док-ті інформація і її носій зв’язані воєдино, проте для розуміння суті док-та необхідно умовно розділити інформаційну і матеріальні сторони док-та. Слово ”інформація” має багато значень, але для нас важливим є поняття ”соціальна інформація”, адже саме вона фіксується в документі. Соціальна інформація – це інформація, осмислена людським співтовариством. Властивості інформації:адекватність; актуальність; вірогідність; об’єктивність; повнота.
Інформація може бути документованою і не документованою. Остання не зафіксована на матеріальному носії. Док-во має справу з документною інформацією. Основу будь-якого док-та складає документна інформація. Саме задля неї і створюється документ.
Інформація, що міститься в док-ті має певну специфіку: док-т є носієм соціальної інформації, створеної людиною для використання в суспільстві; док-т допускає наявність лише такої інформації, що є результатом інтелектуальної діяльності людини; інформація повинна бути завершеною.
Поняття ”документна комунікація” є одним із базових для док-ва. Документна комунікація – це передача інформації в суспільстві через документ. В процесі соціально-документної комунікації присутні три основні елементи: комунікант, комунікат, реципієнт.
Комунікант – це відправник документного повідомлення, його автор.
Комунікат – документ не повідомлення, Реципієнт – це одержувач повідомлення (читач).
В основі документної комунікації лежить комунікативний акт, в якому комунікант передає інформацію через певні канали реципієнтові.
Документна комунікація є однією з основних підсистем соціальної комунікації.
Вся документна інформація рухається по каналах комунікації. Залежно від чисельності тих, хто спілкується в структурі соціальної комунікації розрізняють: двосторонні; групова комунікація; масова комунікація. Масові комунікації – це насамперед, радіо, кіно, телебачення, звукозапис та інші структури передачі інформації.
7. 18. Методи та методологія документознавчих досліджень
Методологія – система принципів і засобів організації та побудови теоретичної та практичної діяльності, а також вчення про цю систему.
Метод – шлях дослідження, способів пізнання того чи іншого явища дійсності.
Вибір методів залежить від дослідницького рівня: емпіричного (емпірично-теоретичного) чи теоретичного. Для емпіричного (емпірично-теоретичного) рівня документознавчих досліджень властиві методи спостереження, описування, вимірювання, аналізу та синтезу,дедукція,індукція; теоретичного – генетичний, типологічний, системний, структурний, функційний, методи сходження від абстрактного до конкретного, моделювання, абстрагування тощо.
Застосування тих чи інших методів має відбуватися при дотриманні вихідних принципів методології дослідження. Серед них – принципи історизму, об’єктивності, всебічності та цілісності. Принцип історизму передбачає розгляд усіх фактів, явищ, процесів управлінської сфери діяльності суспільства, пов’язаних зі створенням, розповсюдженням, функціонуванням і зберіганням док-тів. Основоположним твердженням, на якому базується застосування принципу історизму є визнання єдності тривалості й змінності у часі та просторі стану док-та. Суть принципу об’єктивності зумовлена природою й метою будь-якого пізнання – отримання відносно об’єктивних, істинних знань. Із принципом об’єктивності тісно пов’язаний принцип всебічності та цілісності, який закликає до одночасного розгляду форми та змісту док-та та сфери його створення і функціонування.
Док-во стало наукою завдяки тому, що спирається на загальнонаукові і спеціальні методи дослідження. Сукупність цих методів та основоположних принципів становить методологічну основу док-ва. Док-во базується на загальній теорії пізнання, що користується універсальними методами наукового аналізу і синтезу.
Одним із приорітетом методів док-ва є історичний, який разом з логічним та хронологічним уможливлює ґрунтовне дослідження витоків і розвитку документа, виявлення основних етапів його функціонування, з’ясування внеску провідних документознавців в науку і практику. Вивчення док-тів як одне із важливих завдань док-ва часто спирається на такі історичні методи: наукової евристики, класифікації і критики джерел, їх ідентифікації.
Важливу роль відіграють ретроспективний та компоративний (порівняльний) методи. Перший дає змогу відійти від сьогодення і поступово зануритися в документознавчу минувшину, виділяючи при цьому найхарактерніші риси і тенденції для кожного періоду. Другий уможливлюпорвняння нових і старих технологій знань, передбачаючи також і процес модернізації.
Варто наголосити на використанні в док-ві цілого ряду новітніх математичних, соціологічних методів, методів із застосуванням комп’ютерних технологій.
Жодний із названих методів не є універсальним і не може абсолютизуватися. Оптимальних результатів досягають лише за умови комплексного застосування необхідних методів.
