- •1 12. Становлення документознавства як науки та навчальної дисципліни
- •2. 13. Класифікація документів: теоретичні засади, методика, практика
- •4. 15. Документ як діалектична двоєдність форми та змісту
- •5. 16. Міждисицплінарність документознавства (природа та зв'язки)
- •6. 17. Концепції документа як джерела інформації і засобу комунікації
- •7. 18. Методи та методологія документознавчих досліджень
- •8. 19.Сучасні концепції документознавства: витоки, зміст, перспективи розвитку
- •9. 20. Загальне та спеціальне документознавство: структура і зміст, тенденції розвитку
- •11. 22.Наука про документ за кордоном: історичний досвід, сучасний стан, перспективи розвитку
- •12. 23. Новітні тенденції розвитку документознавства у вітчизняній і зарубіжній традиції
- •13. 24. Документознавство в системі відносин „діловодство – архівознавство”
- •14. 25. Сучасні дослідження документознавства (історіографічний огляд)
- •15. 26. Функційність як основна атрибутивна властивість документа
- •16. 27. Основні етапи розвитку документознавств у вищій школі
- •17. 28. Патентний документ: історія, загальна характеристика, особливості функціонування.
- •18. 29. Управлінський документ: історія, загальна характеристика, особливості функціонування
- •19. 30. Нормативний документ: історія, загальна характеристика, особливості функціонування
- •20. 31. Кінофотофонодокумент: історія, загальна характеристика,особливості функціонування
- •21. 32. Картографічний документ: історія, загальна характеристика, особливості функціонування
- •22. 33. Музичний документ: історія, загальна характеристика, особливості функціонування
- •23. Неопублікований документ: історія, загальна характеристика, особливості функціонування
- •25. Документ як артефакт
- •24. Книга як вид документа:історія, загальна характеристика, особливості функціонування
- •26. 34. Уніфікація та стандартизація управлінських документів
- •27. 35.Керування документаційними процесами за кордоном
- •28. 36. Управлінське документознавство як наука та навчальна дисципліна
- •29. 37 Класифікація управлінських документів
- •35. 38 Описання архівних документів: теорія, методика і практика
- •36. 39 Довідковий апарат державних архівів: структура, зміст, завдання
- •30. Науково-методичне забезпечення екпертизи цінності документів
- •40. 40 Система архівних установ в Україні
- •32. 41. Архіви - як специфічна інформаційна система
- •31. 42. Експертиза цінності документів та комплектування державних архівів
- •33. 49. Законодавчо-нормативна база функціонування архівних установ України
- •34. 50. Становлення архівознавства як наукової та навчальної дисципліни
- •37. Вплив діловодства на характер формування архівів
- •38. 51 Схема Зв'язків архівознавства з науковими дисциплінами: схема і зміст
- •39. 52 Архівознавча термінологія
- •41. Історія документно-інформаційних комунікацій
- •42. 8. Моделі комунікації за к. Шенноном, р. Якобсоном, ю. Лоцманом як інструмент інформаційно-аналітичної роботи
- •43. Інформаційний простір: зміст, суб'єкти, об'єкти
- •44. Функції комунікації
- •45. Організація роботи з документами в установі
- •46. 58 Складання Номенклатура справ. Та Формування справ
- •47. Державні уніфіковані системи документації. Регламентація процесів уніфікації управлінської документації
- •48. Основні реквізити організаційно-розпорядчих документів (за дсту 4163-2003)
- •50. Документообіг: схеми, середовище функціонування
- •51. 60 Контроль за виконанням документів
- •52. Підготовка справ до архівного зберігання
- •53. Бази даних: класифікація, структура, етапи створення
- •54. Інформаційний пошук: види, методика, технологія
- •55. Предмет стилістики, поняття функціонального стилю
- •56. Офіційно-діловий стиль сучасної української мови
- •57. Текст як лінгвістична категорія
- •58. Предмет і завдання редагування як фахової діяльності у сфері офіційно-ділового спілкування
- •59. Аналітико-синтетична переробка документної інформації: сутність, значення, види
- •60. Реферування документів
- •61. 46 Загальна і спеціальна методика бібліографічного опису, їх завдання і зміст
- •62. 45 Універсальна десяткова класифікація: структура, зміст, призначення
- •63. 44 Бібліотечно-бібліографічна класифікація як універсальна комбінаційна система
- •64. 43 Анотування документів: сутність, види, функції
- •65. 1 Інформація: суть, функції, характеристики, класифікація
- •66. Методичні засади інформаційно-аналітичної діяльності
- •67. 2 Характеристика психологічних чинників інформаційно-аналітичної діяльності
- •68. 3 Інформаційна потреба та інформаційний цикл: визначення, оцінка, механізми реалізації
- •69. 4 Суб'єкти інформаційних відносин та їх інформаційні потреби як технологічна основа організації інформаційно-аналітичної діяльності
- •70. Загальна характеристика різних джерел інформації, їх переваги і недоліки
- •71. 5 Правові засади організації інформаційно-аналітичної діяльності
- •72. 6 Суть та основні принципи реалізації інформаційно-аналітичного процесу.
- •73. 7 Організація процесу інформаційно-аналітичного забезпечення потреб споживачів
- •74. 9 Референтська діяльність: основні поняття, їх сутність; функції та роль референта в організації управл
- •75. 10 Спічрайтерство:поняття, сутність, функції
- •76. Ознаки високоякісної письмової роботи науково-ділового характеру та методика її підготовки
- •77. 11 Теоретичні та практичні засади реферування, як одного з напрямів референтської діяльності
- •78. Організація та ведення переговорів: основні правила, методика
- •79. Місце референта в сучасній системі професійної класифікації України. Кваліфікаційні вимоги
- •84. Текст як лінгвістична категорія
- •83 Лінгвістичні основи документознавства як теоретико-прикладної дисципліни.
- •85 Відмінності усного і писемного мовлення.
- •86 Закони конструювання тексту документа.
- •72 Систематизація документів основні вимоги
- •33. 57 Нормативно-методична база діловодства:
- •62,Формування реферативних ресурсів в Україні:теоретичні,організаційні,технологічні аспекти:
- •49 56 Еволюція архівів та періодизація їх історії
- •6 Історія документа
- •73. Дсту гост 7.1: 2006 "Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання".
- •46. 54 Державні архіви й організаційно-методичне керівництво архівними підрозділами установ
- •52.Основні принципи класифікації архівних документів
- •95Лексико-стилістичні норми текстів офіційно-ділового стилю.
- •47. 55 Комплектування державного архіву
- •1.Становлення документознавства як науки та навчальної дисципліни
58. Предмет і завдання редагування як фахової діяльності у сфері офіційно-ділового спілкування
Редагування – це спеціальна дія направлена на перевірку, виправлення і відповідне оформлення певного тексту Основним об’єктом редагування в ОДС є документ. Основна мета редагування – ліквідація мовних помилок. Редагування може бути фаховим, навчальним і авторським. При роботі з текстами офіційних док-тів редагування є обовязковою складовою. При цьому необхідно памятати що: 1) редакторський аналіз тексту ОДС передбачає зясувати чи той жанр (вид док-та) вибрав автор. Для цього самому діловоду треба знати види док-тів, які з них і для чого оформляються та правила оформлення док-тів. 2) Це більше мовне явище, оскільки передбачає перевірку грамотності. Основні завдання редагування: верифікація повідомлень - встановлення чи є правдивою інформація; адаптація повідомлень - пристосування мови (коду) та інформації повідомлення до мови й словникового запасу для адресатів яким воно призначене; адвербіалізація повідомлень - пристосування інформації до того місця, часу та ситуації в яких сприймається інформація; нормалізація повідомлень - приведення норм повідомлення у відповідність до норм, якими користується адресат); інтерпретація повідомлень - внесення коментарів, які пояснюють адресату відхилення від прийнятих норм тощо); уніфікація (урізноманітнення) повідомлення – однотипна подача однотипних елементів повідомлення для їх однозначного розуміння та сприйняття адресатом; урізноманітнення однотипних елементів повідомлення для отримання адресатом естетичного задоволення від розуміння тексту; стандартизація і трафаретизація-види уніфікації повідомлень; політизація(деталізація) повідомлень надання або усунення у повідомленні певного політичного забарвлення або усунення політичного забарвлення відповідно до політичних норм; естетизація повідомлень- приведення повідомлення у відповідність із естетичними нормами; етизація повідомлень - узгодження повідомлення з етичними нормами (нормами моралі).
59. Аналітико-синтетична переробка документної інформації: сутність, значення, види
АСПДІ – це процеси перетворення інформації в первинному док-ті з метою створення вторинних.Поняття аналіз (походить від грец. Analisis –розчленування, розклад) означає поділ обєкта, предмета, явища, процесу на частини. Синтез – метод наукового дослідження, який полягає у пізнанні обєкта дослідження в єдності та взаємозв’язку його частин. Курс АСПДІ є базовим для студентів спеціальності „ДМ та інформ. діяльність”. Він має зв’язки з навчальними дисциплінами, присвяченими організації та супроводу традиційних та автоматизованих інформаційно-пошукових систем, а також з курсами бібліографознавства, інформатики, фондознавства, документознавства та ін.Завдання курсу – дати теоретичні знання та практичні навички щодо згортання інформації та створення вторинної документації. Мета АСПДІ – задоволення інформаційних потреб і запитів.
Курс складається з шести розділів:
Поняття про АСПДІ, її суть і види
БО документів
Індексування док-тів
Анотування док-тів
Реферування док-тів
Основні інформаційні продукти наукової обробки до-тів
Існують різні види наукової обробки док-тів:
складання БО док-тів індексування
анотування реферування
підготовка оглядових творів науковий переклад
вилчення фактів.
Створення БО – найпоширеніший вид наукової обробки док-тів, є базою даних для всіх наук. БО –це певний набір відомостей про найважливіші зовн. ознаки док-та і найзагальніші дані про зміст.
Індексування – це зархування док-та до певної групи, класу відповідно до змісту. Кожен клас позначається певнм кодом відповідної інформаційно-пошукової мови. Якщо ІПМ побудована за класифікацією галузей знань, то відповідно має класифікаційний індекс. Визначення індекса в певній системі класифікації наз. систематизацією. В Україні найпоширеніші класифікації – ББК та УДК.Зміст док-та можна виразити й іншою ІПМ – моою предметних рубрик (сформулювана за певними правилами тема док-та). Визначення предметної рубрики відповідно до змісту наз. предметизація.Анотування – процес складання анотації, тобто стислої характеристики призначення, змісту, форми та ін. особливостей док-та або групи док-тів.
Реферування – складання реферату – короткий виклад змісту док-та або його частини, який включає основні фактичні відомості та висновки, часто його достатньо дослідникові і не має потреби звертатись до первинного док-та.
