
- •1 12. Становлення документознавства як науки та навчальної дисципліни
- •2. 13. Класифікація документів: теоретичні засади, методика, практика
- •4. 15. Документ як діалектична двоєдність форми та змісту
- •5. 16. Міждисицплінарність документознавства (природа та зв'язки)
- •6. 17. Концепції документа як джерела інформації і засобу комунікації
- •7. 18. Методи та методологія документознавчих досліджень
- •8. 19.Сучасні концепції документознавства: витоки, зміст, перспективи розвитку
- •9. 20. Загальне та спеціальне документознавство: структура і зміст, тенденції розвитку
- •11. 22.Наука про документ за кордоном: історичний досвід, сучасний стан, перспективи розвитку
- •12. 23. Новітні тенденції розвитку документознавства у вітчизняній і зарубіжній традиції
- •13. 24. Документознавство в системі відносин „діловодство – архівознавство”
- •14. 25. Сучасні дослідження документознавства (історіографічний огляд)
- •15. 26. Функційність як основна атрибутивна властивість документа
- •16. 27. Основні етапи розвитку документознавств у вищій школі
- •17. 28. Патентний документ: історія, загальна характеристика, особливості функціонування.
- •18. 29. Управлінський документ: історія, загальна характеристика, особливості функціонування
- •19. 30. Нормативний документ: історія, загальна характеристика, особливості функціонування
- •20. 31. Кінофотофонодокумент: історія, загальна характеристика,особливості функціонування
- •21. 32. Картографічний документ: історія, загальна характеристика, особливості функціонування
- •22. 33. Музичний документ: історія, загальна характеристика, особливості функціонування
- •23. Неопублікований документ: історія, загальна характеристика, особливості функціонування
- •25. Документ як артефакт
- •24. Книга як вид документа:історія, загальна характеристика, особливості функціонування
- •26. 34. Уніфікація та стандартизація управлінських документів
- •27. 35.Керування документаційними процесами за кордоном
- •28. 36. Управлінське документознавство як наука та навчальна дисципліна
- •29. 37 Класифікація управлінських документів
- •35. 38 Описання архівних документів: теорія, методика і практика
- •36. 39 Довідковий апарат державних архівів: структура, зміст, завдання
- •30. Науково-методичне забезпечення екпертизи цінності документів
- •40. 40 Система архівних установ в Україні
- •32. 41. Архіви - як специфічна інформаційна система
- •31. 42. Експертиза цінності документів та комплектування державних архівів
- •33. 49. Законодавчо-нормативна база функціонування архівних установ України
- •34. 50. Становлення архівознавства як наукової та навчальної дисципліни
- •37. Вплив діловодства на характер формування архівів
- •38. 51 Схема Зв'язків архівознавства з науковими дисциплінами: схема і зміст
- •39. 52 Архівознавча термінологія
- •41. Історія документно-інформаційних комунікацій
- •42. 8. Моделі комунікації за к. Шенноном, р. Якобсоном, ю. Лоцманом як інструмент інформаційно-аналітичної роботи
- •43. Інформаційний простір: зміст, суб'єкти, об'єкти
- •44. Функції комунікації
- •45. Організація роботи з документами в установі
- •46. 58 Складання Номенклатура справ. Та Формування справ
- •47. Державні уніфіковані системи документації. Регламентація процесів уніфікації управлінської документації
- •48. Основні реквізити організаційно-розпорядчих документів (за дсту 4163-2003)
- •50. Документообіг: схеми, середовище функціонування
- •51. 60 Контроль за виконанням документів
- •52. Підготовка справ до архівного зберігання
- •53. Бази даних: класифікація, структура, етапи створення
- •54. Інформаційний пошук: види, методика, технологія
- •55. Предмет стилістики, поняття функціонального стилю
- •56. Офіційно-діловий стиль сучасної української мови
- •57. Текст як лінгвістична категорія
- •58. Предмет і завдання редагування як фахової діяльності у сфері офіційно-ділового спілкування
- •59. Аналітико-синтетична переробка документної інформації: сутність, значення, види
- •60. Реферування документів
- •61. 46 Загальна і спеціальна методика бібліографічного опису, їх завдання і зміст
- •62. 45 Універсальна десяткова класифікація: структура, зміст, призначення
- •63. 44 Бібліотечно-бібліографічна класифікація як універсальна комбінаційна система
- •64. 43 Анотування документів: сутність, види, функції
- •65. 1 Інформація: суть, функції, характеристики, класифікація
- •66. Методичні засади інформаційно-аналітичної діяльності
- •67. 2 Характеристика психологічних чинників інформаційно-аналітичної діяльності
- •68. 3 Інформаційна потреба та інформаційний цикл: визначення, оцінка, механізми реалізації
- •69. 4 Суб'єкти інформаційних відносин та їх інформаційні потреби як технологічна основа організації інформаційно-аналітичної діяльності
- •70. Загальна характеристика різних джерел інформації, їх переваги і недоліки
- •71. 5 Правові засади організації інформаційно-аналітичної діяльності
- •72. 6 Суть та основні принципи реалізації інформаційно-аналітичного процесу.
- •73. 7 Організація процесу інформаційно-аналітичного забезпечення потреб споживачів
- •74. 9 Референтська діяльність: основні поняття, їх сутність; функції та роль референта в організації управл
- •75. 10 Спічрайтерство:поняття, сутність, функції
- •76. Ознаки високоякісної письмової роботи науково-ділового характеру та методика її підготовки
- •77. 11 Теоретичні та практичні засади реферування, як одного з напрямів референтської діяльності
- •78. Організація та ведення переговорів: основні правила, методика
- •79. Місце референта в сучасній системі професійної класифікації України. Кваліфікаційні вимоги
- •84. Текст як лінгвістична категорія
- •83 Лінгвістичні основи документознавства як теоретико-прикладної дисципліни.
- •85 Відмінності усного і писемного мовлення.
- •86 Закони конструювання тексту документа.
- •72 Систематизація документів основні вимоги
- •33. 57 Нормативно-методична база діловодства:
- •62,Формування реферативних ресурсів в Україні:теоретичні,організаційні,технологічні аспекти:
- •49 56 Еволюція архівів та періодизація їх історії
- •6 Історія документа
- •73. Дсту гост 7.1: 2006 "Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання".
- •46. 54 Державні архіви й організаційно-методичне керівництво архівними підрозділами установ
- •52.Основні принципи класифікації архівних документів
- •95Лексико-стилістичні норми текстів офіційно-ділового стилю.
- •47. 55 Комплектування державного архіву
- •1.Становлення документознавства як науки та навчальної дисципліни
52. Підготовка справ до архівного зберігання
Виконані документи з метою забезпечення їх обміну, зберігання, швидкого розшуку формуються у справи і у встановленому порядку передаються до архіву.
Архів - це організація чи її структурний підрозділ, який здійснює прийом і зберігання документів з метою використання ретроспективної документальної інформації.
Справи постійного і тривалого (понад 10 років) зберігання разом з реєстраційним журналом і контрольно-обліковими картками передаються на зберігання до архіву підприємства через два роки після завершення їх у діловодстві. Справи тимчасового зберігання (до 10років включно) передачі до архіву не підлягають і повинні зберігатись у структурних підрозділах. У виняткових випадках можуть бути передані до архіву за описом або номенклатурою справ. У кінці опису в кожному його примірнику вказують к-сть фактично прийнятих до архіву справ, дата прийому-передачі справ, а такж ставляться підписи співробітника архіву та особи, що передала.
Підготовка справ до зберігання та використання передбачає:
- експертизу цінності документів;
- оформлення справ;
- складання описів справ.
Експертиза цінності документів – це визначення науково-історичної та практичної цінності документів з метою встановлення термінів зберігання та відбору док-тів а зберігання. ЕЦ документів здійснюється експертною комісією (ЕК) або державною експертною комісією (ДЕК). Цією комісією встановлюється рівень важливості даних на певному док-ті, а відтак і строк зберігання самого док-та. Справи постійного і тривалого (понад 10 років) зберігання передаються до архіву установи де формується її архівний фонд. ЕЦ документів повинна проводитись щорічно. За результатами експертизи складаються описи справ постійного і тривалого термінів зберігання та акти про виділення для знищення документів, що не підлягають зберіганню.
Після закінченя діловодного року в процесі підготовки справ до наступного зберігання і використання вони підлягають відповідному оформленню працівниками структурних підрозділів що відповідають, які відповідають за ведення діловодства.
Залежно від термінів зберігання проводиться повне або часткове офрмлення справ повному оформленю підлягають справи постійного, тривалого (понад 10 років) зберігання та справи особового складу. Повне оформлення означає виконання таких видів робіт: перегрупування документів справи у пряму хронологічну послідовність (із січня до грудня); нумерацію аркушів у справі; складання внутрішнього опису документів; складання підсумкового запису справи; підшивання документів справи у тверду обкладинку; оформленя обкладинки справи.
Справи короткотермінового зберігання підлягають частковому оформленню. Документи в них не підшиваються, аркуші не нумеруються, опис док-тів і підсумковий запис не офрмляється.
Справи передаються до архівного підрозділу установи зв'язаними належним чином.
53. Бази даних: класифікація, структура, етапи створення
База даних – це сукупність взаэмозвязаних даних, що зберігаються разом.
Класифікація баз даних: за видом інформації, що зберігається: звукові (аудіо); відео; символьні; графічні; мультиплікаційні; анімаційні; мультивидові (мультимедійні)); за ступенем організації інформації: структуровані, неструктуровані; за типом інформації: документальні (бібліографічні, реферативні, джерельні); фактографічні; лексикографічні (словники; класифікатори та ін.); за характером даних: реферативні; повнотекстові; фактографічні; за тематичною ознакою: багатогалузеві, міжгалузеві, галузеві, вузько тематичні, проблемно-тематичні; за ієрархічним рівнем: національні, галузеві; регіональні, корпоративні; за ступенем інформаційних послуг: ділової інформації; для фахівців; споживчої інформації (навчальна, розважальна); за ступенем реалізації функцій: місцеві, централізовані, комплексні; за приналежністю: державні; приватні, відкриті; з обмеженим доступом користувачів; за ступенем охоплення: персоніфіковані і корпоративні; локальні, інтегровані та розподілені; галузеві, функціональні та цільові.
Організація інформаційних баз даних.
Користування банками даних, введених в ЕОМ, різко прискорює процес отримання інформації з первинної інформації. Комплексна автоматизована обробка інформації забезпечує об'єднання в єдиний комплекс всіх технічних засобів обробки інформації з використанням найновішої технології, методології різноманітних процедур по обробці інформації. Створення комплексної автоматизованої системи передбачає використання всього комплексу технічних засобів обробки інформації, перехід до єдиної системи обробки всіх видів інформащї.Всією системою інформації керує, як правило, спеціалізований апарат управління, може містити наступні служби: Обчислювальний центр для обслуговування організації в цілому; центральну службу інформації; інформаційні системи у виробничих підрозділах, які складаються з таких відділів: обробки і аналізу інформації, обробки вхідної і вихідної документації, збереження і видачі інформаційних матеріалів, обслуговування обчислювальної техніки. Деколи є доцільним створювати архівні центри збереження записів, в яких інформація зберігається на оптичних носіях великої ємності і може буті найкоротший термін представлена по запиту через локальну обчислювальну мережу. Вимоги до організації баз даних:
- структура бази даних повинна дозволяти легко розділити її на складові частини, які розміщуються в окремих місцях мережі, забезпечувати простоту доступу до будь-якої підбази, захист від несанкціонованого доступу до тих чи інших даних і високу продуктивність в роботі з даними;
- структура інформаційної баз даних повинна забезпечувати відповідність змісту зовнішньої (документальної) і внутрішньої (комп'ютерної) форми зберігання інформації про об'єкти чи процеси, з якими працює виконавець;
- структура інформаційної бази даних і схема її розподілення по місцях локальної обчислювальної мережі повинна забезпечувати можливість єдиного або одночасного процесу корегування декількох однакових баз даних, або ж заміну скорегованої бази даних одного вузла на всіх інших, зв'язаних з ним єдиною інформаційною мережею;
- структура інформаційної бази повинна виключати дублювання даних при їх використанні різними користувачами і водночас бути зручною для архівування даних.
Структура створення. Ієрархічна модель даних будується на основі принципу підпорядкованості поміж елементами даних і представляє собою деревоподібну структуру, яка складається із вузлів (сегментів) і дуг (гілок). Дерево у ієрархічній структурі упорядковане за існуючими правилами розташування його сегментів і гілок: на верхньому рівні знаходиться один, кореневий (вихідний) сегмент, сегмент другого рівня, породжений, залежить від першого, вихідного; доступ до кожного породженого (крім кореневого) неможливий самостійно, тобто без кореневого сегменту; при вилученні екземпляра кореневого сегмента також вилучаються усі.