
- •1 12. Становлення документознавства як науки та навчальної дисципліни
- •2. 13. Класифікація документів: теоретичні засади, методика, практика
- •4. 15. Документ як діалектична двоєдність форми та змісту
- •5. 16. Міждисицплінарність документознавства (природа та зв'язки)
- •6. 17. Концепції документа як джерела інформації і засобу комунікації
- •7. 18. Методи та методологія документознавчих досліджень
- •8. 19.Сучасні концепції документознавства: витоки, зміст, перспективи розвитку
- •9. 20. Загальне та спеціальне документознавство: структура і зміст, тенденції розвитку
- •11. 22.Наука про документ за кордоном: історичний досвід, сучасний стан, перспективи розвитку
- •12. 23. Новітні тенденції розвитку документознавства у вітчизняній і зарубіжній традиції
- •13. 24. Документознавство в системі відносин „діловодство – архівознавство”
- •14. 25. Сучасні дослідження документознавства (історіографічний огляд)
- •15. 26. Функційність як основна атрибутивна властивість документа
- •16. 27. Основні етапи розвитку документознавств у вищій школі
- •17. 28. Патентний документ: історія, загальна характеристика, особливості функціонування.
- •18. 29. Управлінський документ: історія, загальна характеристика, особливості функціонування
- •19. 30. Нормативний документ: історія, загальна характеристика, особливості функціонування
- •20. 31. Кінофотофонодокумент: історія, загальна характеристика,особливості функціонування
- •21. 32. Картографічний документ: історія, загальна характеристика, особливості функціонування
- •22. 33. Музичний документ: історія, загальна характеристика, особливості функціонування
- •23. Неопублікований документ: історія, загальна характеристика, особливості функціонування
- •25. Документ як артефакт
- •24. Книга як вид документа:історія, загальна характеристика, особливості функціонування
- •26. 34. Уніфікація та стандартизація управлінських документів
- •27. 35.Керування документаційними процесами за кордоном
- •28. 36. Управлінське документознавство як наука та навчальна дисципліна
- •29. 37 Класифікація управлінських документів
- •35. 38 Описання архівних документів: теорія, методика і практика
- •36. 39 Довідковий апарат державних архівів: структура, зміст, завдання
- •30. Науково-методичне забезпечення екпертизи цінності документів
- •40. 40 Система архівних установ в Україні
- •32. 41. Архіви - як специфічна інформаційна система
- •31. 42. Експертиза цінності документів та комплектування державних архівів
- •33. 49. Законодавчо-нормативна база функціонування архівних установ України
- •34. 50. Становлення архівознавства як наукової та навчальної дисципліни
- •37. Вплив діловодства на характер формування архівів
- •38. 51 Схема Зв'язків архівознавства з науковими дисциплінами: схема і зміст
- •39. 52 Архівознавча термінологія
- •41. Історія документно-інформаційних комунікацій
- •42. 8. Моделі комунікації за к. Шенноном, р. Якобсоном, ю. Лоцманом як інструмент інформаційно-аналітичної роботи
- •43. Інформаційний простір: зміст, суб'єкти, об'єкти
- •44. Функції комунікації
- •45. Організація роботи з документами в установі
- •46. 58 Складання Номенклатура справ. Та Формування справ
- •47. Державні уніфіковані системи документації. Регламентація процесів уніфікації управлінської документації
- •48. Основні реквізити організаційно-розпорядчих документів (за дсту 4163-2003)
- •50. Документообіг: схеми, середовище функціонування
- •51. 60 Контроль за виконанням документів
- •52. Підготовка справ до архівного зберігання
- •53. Бази даних: класифікація, структура, етапи створення
- •54. Інформаційний пошук: види, методика, технологія
- •55. Предмет стилістики, поняття функціонального стилю
- •56. Офіційно-діловий стиль сучасної української мови
- •57. Текст як лінгвістична категорія
- •58. Предмет і завдання редагування як фахової діяльності у сфері офіційно-ділового спілкування
- •59. Аналітико-синтетична переробка документної інформації: сутність, значення, види
- •60. Реферування документів
- •61. 46 Загальна і спеціальна методика бібліографічного опису, їх завдання і зміст
- •62. 45 Універсальна десяткова класифікація: структура, зміст, призначення
- •63. 44 Бібліотечно-бібліографічна класифікація як універсальна комбінаційна система
- •64. 43 Анотування документів: сутність, види, функції
- •65. 1 Інформація: суть, функції, характеристики, класифікація
- •66. Методичні засади інформаційно-аналітичної діяльності
- •67. 2 Характеристика психологічних чинників інформаційно-аналітичної діяльності
- •68. 3 Інформаційна потреба та інформаційний цикл: визначення, оцінка, механізми реалізації
- •69. 4 Суб'єкти інформаційних відносин та їх інформаційні потреби як технологічна основа організації інформаційно-аналітичної діяльності
- •70. Загальна характеристика різних джерел інформації, їх переваги і недоліки
- •71. 5 Правові засади організації інформаційно-аналітичної діяльності
- •72. 6 Суть та основні принципи реалізації інформаційно-аналітичного процесу.
- •73. 7 Організація процесу інформаційно-аналітичного забезпечення потреб споживачів
- •74. 9 Референтська діяльність: основні поняття, їх сутність; функції та роль референта в організації управл
- •75. 10 Спічрайтерство:поняття, сутність, функції
- •76. Ознаки високоякісної письмової роботи науково-ділового характеру та методика її підготовки
- •77. 11 Теоретичні та практичні засади реферування, як одного з напрямів референтської діяльності
- •78. Організація та ведення переговорів: основні правила, методика
- •79. Місце референта в сучасній системі професійної класифікації України. Кваліфікаційні вимоги
- •84. Текст як лінгвістична категорія
- •83 Лінгвістичні основи документознавства як теоретико-прикладної дисципліни.
- •85 Відмінності усного і писемного мовлення.
- •86 Закони конструювання тексту документа.
- •72 Систематизація документів основні вимоги
- •33. 57 Нормативно-методична база діловодства:
- •62,Формування реферативних ресурсів в Україні:теоретичні,організаційні,технологічні аспекти:
- •49 56 Еволюція архівів та періодизація їх історії
- •6 Історія документа
- •73. Дсту гост 7.1: 2006 "Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання".
- •46. 54 Державні архіви й організаційно-методичне керівництво архівними підрозділами установ
- •52.Основні принципи класифікації архівних документів
- •95Лексико-стилістичні норми текстів офіційно-ділового стилю.
- •47. 55 Комплектування державного архіву
- •1.Становлення документознавства як науки та навчальної дисципліни
4. 15. Документ як діалектична двоєдність форми та змісту
Документ це складний обєкт що є єдністю інформації та матеріального носія. Документ є системою і являє собою безліч закономірно повязаних один із одним елементів і частин. Документ має безліч властивостей. Найістотніші властивості док-та: - атрибутивність – наявність двох основних атрибутів – змісту і форми. - функціональність документа, тобто його призначеність для передачі інформації у часі і просторі.
- документ має структуру, тобто характеризується взаємозвязками і цілісністю елементів і підсистем.
До ознак документа відносять: наявність смислового змісту; стабільна речовинна форма; призначеність для використання в соціальній комунікації; завершеність повідомлення.
Інформаційна складова документа
Саме документ організовує, систематизує інформацію для зберігання і передачі в часі та просторі. В документі інформація та її носій нерозривно повязані.
Важливим є поняття соціальної інформації, адже вона фіксується в документі. Соціальна – інформація, осмислена людським співтовариством.
Документна інформація, зміст документа – соціальна інформація зафіксована на певному носії для її зберігання, пердавання й використання. Документна інформація – це вся інформація документа (зміст, відбитки печаток, штампів, реєстраційні номери, резолюції, інші реквізити та службові познаки та ін.).
Документальна інформація – інформація в документній або бездокументній формі, що грунтується на документі чи підтверджена документом.
Текст – це основний реквізит документа. Текст документа повинен містити певну аргументовану інформацію, викладену стисло, грамотно, зрозуміло та об'єктивно, без повторень і вживання слів і зворотів, які не несуть змістового навантаження. Він оформляється у вигляді суцільного складного тексту, анкети, таблиці або поєднання цих форм. Текст поділяється на взаємозумовлені логічні елементи: вступ, основну частину (доказ), закінчення.
Матеріальна основа документа – це сукупність матеріалів, використаних для запису інформації. Залежно від матеріаьної основи документи можна поділити на 2 групи: -природні;- штучні. Штучні підрозділяються на: паперові документи; документи на непаперовій основі.
Носій інформації – це матеріальний обєкт, призначений для зберігання і передачі інформації.
Форма носія інформації – це спеціальна конструкція матеріального носія, що забезпечує виконання документом його функцій. Залежно від носія інформації розрізняють листові, кодексові, карткові док-ти, стрічкові док-ти, дискові, комбіновані док-ти.
Отже, документ являє собою двоєдиний феномен і може існувати тільки в єдності інформаційної та матеріальної складових.
5. 16. Міждисицплінарність документознавства (природа та зв'язки)
Сучасний етап характеризується активізацією вивчення док-та всіма науками де він виступає головним або одним із головних обєктів дослідження.
Док-во як інтеграційна наукова дисципліна тісно повязана з діловодством, книго та архівознавством, патентознавством, музеєзнавством, бібліотекознавством, інформатикою та ін. дисциплінами. При більш широкому підході виявляються звязки док-ва із семіотикою (наукою про знаки, знакові системи), текстологією, кодикологією і т. д. Загальним для всіх дисциплін виявляється те, що вони оперують до-ми як обєктами спеціально створеними для зберігання і передачі інформації, проте визначення поняття док-т не входить до їх специфіки. Вивчення док-та в його цілісності є обєктом лише док-ва. Окремі сторони, ознаки та властивості док-та можуть бути частииною предмета вивчення наук документно-комунікаційного циклу, таких як діловодство, патентознавство, архівознавство, та ін). Останні вивчають особливості тих груп док-тів з якими має справу відповідна науці сфера практичної людської діяльності.
Док-во має також звязки з документалістикою, джерелознавством, теорією управління, правовими дисциплінами. Документознавство застосовує досвід дослідження документа, накопичений джерелознавством, дипломатикою, археографією, і, в свою чергу, впливає на розвиток цих наук.
На базі теорії ДМ вибудовуються такі прикладні наукові дисципліни, як організація діловодства, інформаційне (документне) забезпечення управління, документна лінгвістика.
Таким чином, ДМ – це узагальнююча, інтегруюча наукова дисципліна стосовно до інших дисциплін документно-комунікаційного циклу, проте це не означає, що вона поглинає дисципліни, повязані з певними галузями документно-комунікаційної діяльності. Воно охоплює обєкти вивчення в головних визначальних рисах, залишаючи поза своєю увагою багато суто специфічних питань які вивчають інші дисципліни. Док-во збагачує всі ці дисципліни різними методами в свою чергу вони також збагачують його розробкою конкретних питань