39. 52 Архівознавча термінологія

АРХІВОЗНАВСТВО як і кожна наука, користується певними категоріями, поняттями, термінами як вищою формою раціональної фіксації, знань про той чи інший предмет, явище, факт. До визначальних архівознавчих категорій належать поняття "архів", "архівна система", "архівна справа", "система архівних установ", "мережа архівних установ". В сучасній професійній лексиці поняття "архів" має два основних значення: а) спеціалізована установа, що забезпечує потреби суспільства у ретроспективній документній інформації через архівні документи, організовуючи їх зберігання та користування ними; б) сукупність документів, сформованих в результаті діяльності установ, підприємств, організацій, окремих осіб. Архіви є інформаційними системами, де застосовуються новітні інформаційні технології під час опрацювання, класифікації, зберігання і використання документів. Водночас вони є установами державного управління і багатьма своїми функціями тісно пов'язані з різними сферами суспільного життя. Архівна система - це сукупність основоположних принципів організації архівної справи, способів технологій її ведення, що забезпечують цілісність та скоординованість функціонування архівних установ. Система архівних установ - це ієрархічно побудована сукупність архівних установ. Мережа архівних установ - сукупність архівних установ, розташованих на певній території. Систему архівних установ України складає сукупність архівів та архівних підрозділів, що забезпечують формування Національного архівного фонду, його зберігання та використання відомостей, що містяться в архівних документах, здійснюють управлінські, науково-дослідні, та довідково-інформаційні функції в архівній справі.

41. Історія документно-інформаційних комунікацій

Комунікація - передача інформації в процесі взаємодії між джерелом інформації та її споживачем.

Людство в різні періоди свого існування послугувалося різними засобами передачі інформації. Це залежало від рівня розвитку суспільства. Умовно можна виділити три етапи становлення людської комунікації:

-Доіндустріальний етап – в ньому інформація передавалася дуже повільно, основним засобом передачі була людина, а спосіб передачі був безпосереднім. В доіндустріальний період значним досягненням стало виникнення письма. Це дозволило зберігати інформацію в часі від поколінь до поколінь, крім того записана інформація могла набувати статусу документа.

-Друкований етап. Досягнення друкарства дозволило тиражуватиінформацію, тобто випускати кілька чи багато примірників. Отже вона стала доступною до більшої кількості адресатів.

-Радіотелевізійний – це моментальна передача інформації в будь-які куточки, дає можливість приймати інформацію. Часто адресат стає співучасником зародження інформації. Час між виробленням інформації та її споживанням скорочується до нуля. Недоліком є можливість інформаційного перевантаження, різночитання інформації.

За Робертсоном в культурі людства відбулося 5 інфореволюцій: 1.Винахід мови 2.Писемність З .Книгодрукування4.Створення електронних засобів інформації (радіо, телеграф, телефон, телебачення) 5.Комп'ютер та машинописні носії.

Кожного разу людство знаходило засоби подолання інформаційної кризи, коли існуючі засоби не задовольнили потреби людства.

Кожного разу науково-інформаційні технології піднімали інформованість суспільства, збільшували інформаційний простір значно поглиблювали знання. Це історичний процес взаємодії людини та інформаційного середовища. звичайно" відбивався-на-іннмисленні, який дає можливість управляти все більшими обсягами інформації.

Людство знаходило засоби вираження і відображення , впорядкування інформації. Спочатку це були поняття "тексти", "знаки", потім друковані і т.п.

Отже, можна умовно поділити культурний процес на такі етапи:

1 .До мовний;2.Мовний етап: дописемний, писемний етапи (рукописний, друкований етап із застосуванням новітніх інформаційних технологій).

Документна комунікація - комунікація, яка відбувається через посередництво документа. Документна комунікація є підсистемою соціальної комунікації.Писемність виникла на певному етапі розвитку людства, коли продуктивні сили і суспільні відносини почали досягати певного, досить високого рівня. Письмо, що передає звукову мову, з'являється в період формування держави. Але різні народи не одночасно досягали однакового рівня суспільного розвитку, тому писемність з'являється в різних народів в різні часи. Щоб зрозуміти, вивчити шлях розвитку тієї чи іншої писемності, треба знати історію народу , який її створив. З появою писемності виникає необхідність складати документи. Вважається, що необхідність в укладненні різноманітних документів і зумовила появу писемності як засобу фіксації і збереження державної і приватної документації.

Форми документної комунікації: рукопис, машинопис, поліграфічний друк, фотографія, фонозапис, кінозапис, електронна комунікація та ін.