
- •1 12. Становлення документознавства як науки та навчальної дисципліни
- •2. 13. Класифікація документів: теоретичні засади, методика, практика
- •4. 15. Документ як діалектична двоєдність форми та змісту
- •5. 16. Міждисицплінарність документознавства (природа та зв'язки)
- •6. 17. Концепції документа як джерела інформації і засобу комунікації
- •7. 18. Методи та методологія документознавчих досліджень
- •8. 19.Сучасні концепції документознавства: витоки, зміст, перспективи розвитку
- •9. 20. Загальне та спеціальне документознавство: структура і зміст, тенденції розвитку
- •11. 22.Наука про документ за кордоном: історичний досвід, сучасний стан, перспективи розвитку
- •12. 23. Новітні тенденції розвитку документознавства у вітчизняній і зарубіжній традиції
- •13. 24. Документознавство в системі відносин „діловодство – архівознавство”
- •14. 25. Сучасні дослідження документознавства (історіографічний огляд)
- •15. 26. Функційність як основна атрибутивна властивість документа
- •16. 27. Основні етапи розвитку документознавств у вищій школі
- •17. 28. Патентний документ: історія, загальна характеристика, особливості функціонування.
- •18. 29. Управлінський документ: історія, загальна характеристика, особливості функціонування
- •19. 30. Нормативний документ: історія, загальна характеристика, особливості функціонування
- •20. 31. Кінофотофонодокумент: історія, загальна характеристика,особливості функціонування
- •21. 32. Картографічний документ: історія, загальна характеристика, особливості функціонування
- •22. 33. Музичний документ: історія, загальна характеристика, особливості функціонування
- •23. Неопублікований документ: історія, загальна характеристика, особливості функціонування
- •25. Документ як артефакт
- •24. Книга як вид документа:історія, загальна характеристика, особливості функціонування
- •26. 34. Уніфікація та стандартизація управлінських документів
- •27. 35.Керування документаційними процесами за кордоном
- •28. 36. Управлінське документознавство як наука та навчальна дисципліна
- •29. 37 Класифікація управлінських документів
- •35. 38 Описання архівних документів: теорія, методика і практика
- •36. 39 Довідковий апарат державних архівів: структура, зміст, завдання
- •30. Науково-методичне забезпечення екпертизи цінності документів
- •40. 40 Система архівних установ в Україні
- •32. 41. Архіви - як специфічна інформаційна система
- •31. 42. Експертиза цінності документів та комплектування державних архівів
- •33. 49. Законодавчо-нормативна база функціонування архівних установ України
- •34. 50. Становлення архівознавства як наукової та навчальної дисципліни
- •37. Вплив діловодства на характер формування архівів
- •38. 51 Схема Зв'язків архівознавства з науковими дисциплінами: схема і зміст
- •39. 52 Архівознавча термінологія
- •41. Історія документно-інформаційних комунікацій
- •42. 8. Моделі комунікації за к. Шенноном, р. Якобсоном, ю. Лоцманом як інструмент інформаційно-аналітичної роботи
- •43. Інформаційний простір: зміст, суб'єкти, об'єкти
- •44. Функції комунікації
- •45. Організація роботи з документами в установі
- •46. 58 Складання Номенклатура справ. Та Формування справ
- •47. Державні уніфіковані системи документації. Регламентація процесів уніфікації управлінської документації
- •48. Основні реквізити організаційно-розпорядчих документів (за дсту 4163-2003)
- •50. Документообіг: схеми, середовище функціонування
- •51. 60 Контроль за виконанням документів
- •52. Підготовка справ до архівного зберігання
- •53. Бази даних: класифікація, структура, етапи створення
- •54. Інформаційний пошук: види, методика, технологія
- •55. Предмет стилістики, поняття функціонального стилю
- •56. Офіційно-діловий стиль сучасної української мови
- •57. Текст як лінгвістична категорія
- •58. Предмет і завдання редагування як фахової діяльності у сфері офіційно-ділового спілкування
- •59. Аналітико-синтетична переробка документної інформації: сутність, значення, види
- •60. Реферування документів
- •61. 46 Загальна і спеціальна методика бібліографічного опису, їх завдання і зміст
- •62. 45 Універсальна десяткова класифікація: структура, зміст, призначення
- •63. 44 Бібліотечно-бібліографічна класифікація як універсальна комбінаційна система
- •64. 43 Анотування документів: сутність, види, функції
- •65. 1 Інформація: суть, функції, характеристики, класифікація
- •66. Методичні засади інформаційно-аналітичної діяльності
- •67. 2 Характеристика психологічних чинників інформаційно-аналітичної діяльності
- •68. 3 Інформаційна потреба та інформаційний цикл: визначення, оцінка, механізми реалізації
- •69. 4 Суб'єкти інформаційних відносин та їх інформаційні потреби як технологічна основа організації інформаційно-аналітичної діяльності
- •70. Загальна характеристика різних джерел інформації, їх переваги і недоліки
- •71. 5 Правові засади організації інформаційно-аналітичної діяльності
- •72. 6 Суть та основні принципи реалізації інформаційно-аналітичного процесу.
- •73. 7 Організація процесу інформаційно-аналітичного забезпечення потреб споживачів
- •74. 9 Референтська діяльність: основні поняття, їх сутність; функції та роль референта в організації управл
- •75. 10 Спічрайтерство:поняття, сутність, функції
- •76. Ознаки високоякісної письмової роботи науково-ділового характеру та методика її підготовки
- •77. 11 Теоретичні та практичні засади реферування, як одного з напрямів референтської діяльності
- •78. Організація та ведення переговорів: основні правила, методика
- •79. Місце референта в сучасній системі професійної класифікації України. Кваліфікаційні вимоги
- •84. Текст як лінгвістична категорія
- •83 Лінгвістичні основи документознавства як теоретико-прикладної дисципліни.
- •85 Відмінності усного і писемного мовлення.
- •86 Закони конструювання тексту документа.
- •72 Систематизація документів основні вимоги
- •33. 57 Нормативно-методична база діловодства:
- •62,Формування реферативних ресурсів в Україні:теоретичні,організаційні,технологічні аспекти:
- •49 56 Еволюція архівів та періодизація їх історії
- •6 Історія документа
- •73. Дсту гост 7.1: 2006 "Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання".
- •46. 54 Державні архіви й організаційно-методичне керівництво архівними підрозділами установ
- •52.Основні принципи класифікації архівних документів
- •95Лексико-стилістичні норми текстів офіційно-ділового стилю.
- •47. 55 Комплектування державного архіву
- •1.Становлення документознавства як науки та навчальної дисципліни
39. 52 Архівознавча термінологія
АРХІВОЗНАВСТВО як і кожна наука, користується певними категоріями, поняттями, термінами як вищою формою раціональної фіксації, знань про той чи інший предмет, явище, факт. До визначальних архівознавчих категорій належать поняття "архів", "архівна система", "архівна справа", "система архівних установ", "мережа архівних установ". В сучасній професійній лексиці поняття "архів" має два основних значення: а) спеціалізована установа, що забезпечує потреби суспільства у ретроспективній документній інформації через архівні документи, організовуючи їх зберігання та користування ними; б) сукупність документів, сформованих в результаті діяльності установ, підприємств, організацій, окремих осіб. Архіви є інформаційними системами, де застосовуються новітні інформаційні технології під час опрацювання, класифікації, зберігання і використання документів. Водночас вони є установами державного управління і багатьма своїми функціями тісно пов'язані з різними сферами суспільного життя. Архівна система - це сукупність основоположних принципів організації архівної справи, способів технологій її ведення, що забезпечують цілісність та скоординованість функціонування архівних установ. Система архівних установ - це ієрархічно побудована сукупність архівних установ. Мережа архівних установ - сукупність архівних установ, розташованих на певній території. Систему архівних установ України складає сукупність архівів та архівних підрозділів, що забезпечують формування Національного архівного фонду, його зберігання та використання відомостей, що містяться в архівних документах, здійснюють управлінські, науково-дослідні, та довідково-інформаційні функції в архівній справі.
41. Історія документно-інформаційних комунікацій
Комунікація - передача інформації в процесі взаємодії між джерелом інформації та її споживачем.
Людство в різні періоди свого існування послугувалося різними засобами передачі інформації. Це залежало від рівня розвитку суспільства. Умовно можна виділити три етапи становлення людської комунікації:
-Доіндустріальний етап – в ньому інформація передавалася дуже повільно, основним засобом передачі була людина, а спосіб передачі був безпосереднім. В доіндустріальний період значним досягненням стало виникнення письма. Це дозволило зберігати інформацію в часі від поколінь до поколінь, крім того записана інформація могла набувати статусу документа.
-Друкований етап. Досягнення друкарства дозволило тиражуватиінформацію, тобто випускати кілька чи багато примірників. Отже вона стала доступною до більшої кількості адресатів.
-Радіотелевізійний – це моментальна передача інформації в будь-які куточки, дає можливість приймати інформацію. Часто адресат стає співучасником зародження інформації. Час між виробленням інформації та її споживанням скорочується до нуля. Недоліком є можливість інформаційного перевантаження, різночитання інформації.
За Робертсоном в культурі людства відбулося 5 інфореволюцій: 1.Винахід мови 2.Писемність З .Книгодрукування4.Створення електронних засобів інформації (радіо, телеграф, телефон, телебачення) 5.Комп'ютер та машинописні носії.
Кожного разу людство знаходило засоби подолання інформаційної кризи, коли існуючі засоби не задовольнили потреби людства.
Кожного разу науково-інформаційні технології піднімали інформованість суспільства, збільшували інформаційний простір значно поглиблювали знання. Це історичний процес взаємодії людини та інформаційного середовища. звичайно" відбивався-на-іннмисленні, який дає можливість управляти все більшими обсягами інформації.
Людство знаходило засоби вираження і відображення , впорядкування інформації. Спочатку це були поняття "тексти", "знаки", потім друковані і т.п.
Отже, можна умовно поділити культурний процес на такі етапи:
1 .До мовний;2.Мовний етап: дописемний, писемний етапи (рукописний, друкований етап із застосуванням новітніх інформаційних технологій).
Документна комунікація - комунікація, яка відбувається через посередництво документа. Документна комунікація є підсистемою соціальної комунікації.Писемність виникла на певному етапі розвитку людства, коли продуктивні сили і суспільні відносини почали досягати певного, досить високого рівня. Письмо, що передає звукову мову, з'являється в період формування держави. Але різні народи не одночасно досягали однакового рівня суспільного розвитку, тому писемність з'являється в різних народів в різні часи. Щоб зрозуміти, вивчити шлях розвитку тієї чи іншої писемності, треба знати історію народу , який її створив. З появою писемності виникає необхідність складати документи. Вважається, що необхідність в укладненні різноманітних документів і зумовила появу писемності як засобу фіксації і збереження державної і приватної документації.
Форми документної комунікації: рукопис, машинопис, поліграфічний друк, фотографія, фонозапис, кінозапис, електронна комунікація та ін.