37. Вплив діловодства на характер формування архівів

Діловодство передує зберіганню документів і звичайно від ведення діловодства залежить і формування архівів. З давніх часів для впорядкування створені док-ти записувались у спеціальні списки, а також створювались копії цих док-тів. Також часто схожі зазмістом документи перепліталися разом хоча існували і фасцикули (збірники док-тів різного змісту і виду). У ХІV-XVII cт. В діловодстві срередньовічних установ використовувались регістри (реєстри) – книги з записом текстів вихідних документів, що спричинило розвиток різновидів актових книг. Через недбхідність зберігання і використання док-тів виникла потреба складання реєстрів док-тів. Особливості діловодства адміністративних і судових установ зумовили склад архівів. У ХХ ст. введена номенклатура справ, яка є основою для впорядкування док-тів, проведення ЕЦ і передачі цінних документів на зберігання до архіву.

На сьогоднішній день чітко визначені правила, вимоги до формування справ стсовно док-тів постійного, тривалого і тимчасового зберігання.приформуванні укладаються описи справ в яких визначаються види, к-сть док-тів, дати та ін.

Стандартизовані основні види док-тів в діловодстві. Відповідно до інформації, яку вони містять визначаються строки їх зберігання. Це враховується при комплектуванні держархівів. Док-ти тимчасового зберігання зберіг. в архів. підрозділах установи, тривалого – в міських , постійного- в обл. архівах.

Так як наші обл. Архіви є метод. Центрами не тільки дл яархівів області, але і для методичних установ. Тому Держкомархів і УНДІАСД розробляють рекомендації ведення діловодства, зокрема аспекти офрмлення, проведення ЕЦ і передачі в архівний підрозділ.

38. 51 Схема Зв'язків архівознавства з науковими дисциплінами: схема і зміст

Архівознавство як система знань, або комплексна наука про архівну справу тісно пов'язане з іншими науками та навчальними дисциплінами, насамперед з історією, пправознавством, філософією, культурологією. Як частина спеціальних галузей історичної науки архівознавство є невідємним від основних проблем всесвітньої історії.

Взаємоповязані архівознавство та історія України, української державності, культури, філософської думки, але найкраще ці звязки розглядаються з та­кими галузями знань як українознавство, історичне джерело­знавство, археографія, історична географія; з джерелознавчими дисциплінами - палеографією, дипломатикою, сфрагістикою, текстологією, метрологією, хронологією та ін.

Архівознавство спирається на здобутки політології, етнології, зокрема в тих розділах, що стосуються історії політичних партій та рухів, формування української нації, етносів та етнічних груп, пам'яток історії та культури.

Різноманітні плідні зв'язки пов'язують архівознавство з до­кументознавством. Спираючись на здобутки документознавства, архівознавці глиб­ше проникають у зміст документів, встановлюють їх походження і характер, ідентичність та інформаційну цінність.

Важливими є зв'язки архівознавства з філологічними наука­ми, які вивчають письмові тексти і на основі їх змістовного, мов­ного і стилістичного аналізу здобувають знання з історії духовної культури суспільства.

В архівній справі, в технологіях зберігання та консервації документів, їх реставрації, перенесенні на інші носії інформації архівістам доводиться мати справу з сучасними здобутками природничих і технічних наук, зокрема фізики, хімії, біології, вірусології, математики, кібернетики та інформатики.

Отже, архівознавство, що є самостійною науковою системою і навчальною дисципліною, має тісні зв'язки з багатьма галузями тань і дисциплінами. Найвагоміші здобутки досягаються на міждисциплінарному рівні досліджень. Досягнення архівознавства стають надбанням інших наук, що в свою чергу підносить його роль і значення в інтелектуальній та прикладній сферах су­спільства.