
- •1 12. Становлення документознавства як науки та навчальної дисципліни
- •2. 13. Класифікація документів: теоретичні засади, методика, практика
- •4. 15. Документ як діалектична двоєдність форми та змісту
- •5. 16. Міждисицплінарність документознавства (природа та зв'язки)
- •6. 17. Концепції документа як джерела інформації і засобу комунікації
- •7. 18. Методи та методологія документознавчих досліджень
- •8. 19.Сучасні концепції документознавства: витоки, зміст, перспективи розвитку
- •9. 20. Загальне та спеціальне документознавство: структура і зміст, тенденції розвитку
- •11. 22.Наука про документ за кордоном: історичний досвід, сучасний стан, перспективи розвитку
- •12. 23. Новітні тенденції розвитку документознавства у вітчизняній і зарубіжній традиції
- •13. 24. Документознавство в системі відносин „діловодство – архівознавство”
- •14. 25. Сучасні дослідження документознавства (історіографічний огляд)
- •15. 26. Функційність як основна атрибутивна властивість документа
- •16. 27. Основні етапи розвитку документознавств у вищій школі
- •17. 28. Патентний документ: історія, загальна характеристика, особливості функціонування.
- •18. 29. Управлінський документ: історія, загальна характеристика, особливості функціонування
- •19. 30. Нормативний документ: історія, загальна характеристика, особливості функціонування
- •20. 31. Кінофотофонодокумент: історія, загальна характеристика,особливості функціонування
- •21. 32. Картографічний документ: історія, загальна характеристика, особливості функціонування
- •22. 33. Музичний документ: історія, загальна характеристика, особливості функціонування
- •23. Неопублікований документ: історія, загальна характеристика, особливості функціонування
- •25. Документ як артефакт
- •24. Книга як вид документа:історія, загальна характеристика, особливості функціонування
- •26. 34. Уніфікація та стандартизація управлінських документів
- •27. 35.Керування документаційними процесами за кордоном
- •28. 36. Управлінське документознавство як наука та навчальна дисципліна
- •29. 37 Класифікація управлінських документів
- •35. 38 Описання архівних документів: теорія, методика і практика
- •36. 39 Довідковий апарат державних архівів: структура, зміст, завдання
- •30. Науково-методичне забезпечення екпертизи цінності документів
- •40. 40 Система архівних установ в Україні
- •32. 41. Архіви - як специфічна інформаційна система
- •31. 42. Експертиза цінності документів та комплектування державних архівів
- •33. 49. Законодавчо-нормативна база функціонування архівних установ України
- •34. 50. Становлення архівознавства як наукової та навчальної дисципліни
- •37. Вплив діловодства на характер формування архівів
- •38. 51 Схема Зв'язків архівознавства з науковими дисциплінами: схема і зміст
- •39. 52 Архівознавча термінологія
- •41. Історія документно-інформаційних комунікацій
- •42. 8. Моделі комунікації за к. Шенноном, р. Якобсоном, ю. Лоцманом як інструмент інформаційно-аналітичної роботи
- •43. Інформаційний простір: зміст, суб'єкти, об'єкти
- •44. Функції комунікації
- •45. Організація роботи з документами в установі
- •46. 58 Складання Номенклатура справ. Та Формування справ
- •47. Державні уніфіковані системи документації. Регламентація процесів уніфікації управлінської документації
- •48. Основні реквізити організаційно-розпорядчих документів (за дсту 4163-2003)
- •50. Документообіг: схеми, середовище функціонування
- •51. 60 Контроль за виконанням документів
- •52. Підготовка справ до архівного зберігання
- •53. Бази даних: класифікація, структура, етапи створення
- •54. Інформаційний пошук: види, методика, технологія
- •55. Предмет стилістики, поняття функціонального стилю
- •56. Офіційно-діловий стиль сучасної української мови
- •57. Текст як лінгвістична категорія
- •58. Предмет і завдання редагування як фахової діяльності у сфері офіційно-ділового спілкування
- •59. Аналітико-синтетична переробка документної інформації: сутність, значення, види
- •60. Реферування документів
- •61. 46 Загальна і спеціальна методика бібліографічного опису, їх завдання і зміст
- •62. 45 Універсальна десяткова класифікація: структура, зміст, призначення
- •63. 44 Бібліотечно-бібліографічна класифікація як універсальна комбінаційна система
- •64. 43 Анотування документів: сутність, види, функції
- •65. 1 Інформація: суть, функції, характеристики, класифікація
- •66. Методичні засади інформаційно-аналітичної діяльності
- •67. 2 Характеристика психологічних чинників інформаційно-аналітичної діяльності
- •68. 3 Інформаційна потреба та інформаційний цикл: визначення, оцінка, механізми реалізації
- •69. 4 Суб'єкти інформаційних відносин та їх інформаційні потреби як технологічна основа організації інформаційно-аналітичної діяльності
- •70. Загальна характеристика різних джерел інформації, їх переваги і недоліки
- •71. 5 Правові засади організації інформаційно-аналітичної діяльності
- •72. 6 Суть та основні принципи реалізації інформаційно-аналітичного процесу.
- •73. 7 Організація процесу інформаційно-аналітичного забезпечення потреб споживачів
- •74. 9 Референтська діяльність: основні поняття, їх сутність; функції та роль референта в організації управл
- •75. 10 Спічрайтерство:поняття, сутність, функції
- •76. Ознаки високоякісної письмової роботи науково-ділового характеру та методика її підготовки
- •77. 11 Теоретичні та практичні засади реферування, як одного з напрямів референтської діяльності
- •78. Організація та ведення переговорів: основні правила, методика
- •79. Місце референта в сучасній системі професійної класифікації України. Кваліфікаційні вимоги
- •84. Текст як лінгвістична категорія
- •83 Лінгвістичні основи документознавства як теоретико-прикладної дисципліни.
- •85 Відмінності усного і писемного мовлення.
- •86 Закони конструювання тексту документа.
- •72 Систематизація документів основні вимоги
- •33. 57 Нормативно-методична база діловодства:
- •62,Формування реферативних ресурсів в Україні:теоретичні,організаційні,технологічні аспекти:
- •49 56 Еволюція архівів та періодизація їх історії
- •6 Історія документа
- •73. Дсту гост 7.1: 2006 "Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання".
- •46. 54 Державні архіви й організаційно-методичне керівництво архівними підрозділами установ
- •52.Основні принципи класифікації архівних документів
- •95Лексико-стилістичні норми текстів офіційно-ділового стилю.
- •47. 55 Комплектування державного архіву
- •1.Становлення документознавства як науки та навчальної дисципліни
32. 41. Архіви - як специфічна інформаційна система
Так як архіви містять документи, а документи – це фіксація інформації, то звичайно вони є складовою інфоресурсів суспільства. Але вони мають певну специфіку, оскільки мають не новітню інфомацію, а ретроспективну, яка потенційно може бути цікавою і/або потрібною для найближчого або далекого майбутнього.
Основна функція архівів – це інформаційне обслуговування науковців-істориків, політиків, дослдіників земельних ресурсів, працівників судів, прокуратури, а також різноманітні інформ. довідки, виконання соц. запитів стосовно матеріальних потреб (зарплата, пенсія, земельно-майнові права, генеалогія тощо).
Специфіка архівів полягає в тому що 1) сукупність документів постійно зростає,
2) неповторність документів (нетиражованість).
Актуальною є проведення ЕЦ, щоб відбирати найбільш інформативні документи які потенційно будуть представляти інтерес в майбутньому. Архівне інформ. середовище складається із фондів установ які постійно поповнюються. Фондова система передбачає генетичний звязок документів, які зберігаються, документів, які надходять. Вона є основною формою організації документів в установах.
31. 42. Експертиза цінності документів та комплектування державних архівів
Основою формування НАФ є ЕЦ документів, тобто визначення на підставі чинних засад та критеріїв культурної та практичної цінності документів. Основні завдання:
- визначення по кожній установі складу документів, що мають наукову та культурну цінність і підлягають постійному, тривалому (понад 10 років)або тимчасовому зберіганню(до 10 років)
- визначення складу документів що відповідають профілю конкретного держ. архіву, обмеження приймання на зберігання дублетної документації.
- забезпечення повноти складу док-тів кожного фонду.
Кінцевою метою Е. є комплектування кожного держ. архіву повним комплексом док-тів, отже забезпечення повноцінного формування НАФ за принципом: при найменшому фіз. обсязі док-тів найбільша інформ. заповненість.
Проведення ЕЦД вимагає дотримання принципів обєктивності, історизму, всебічності, комплексності. Принцип обєктивності передбачає оцінку док-тів з врахуванням їх змісту, автентичності, значущості авторів (фондоутворювачів), юрид. сили док-тів, часу і місця створення, повторюваності інформації. Принцип історизму орієнтує на вивчення відомостей про авторів (фондоутворювачів), явища, події, процеси, відображені в документах, в історичному розвитку з урахуванням умов і особливостей періоду, коли вони виникли. Принцип всебічності та комплексності передбачає вивчення відомостей про авторів (фондоутворювачів) та док-тів, що вони склали, не ізольовано,а в складі певних комплексів, з урахуванням їх місця серед док-тів інших авторів. Застосування цих принципів ЕЦД дозволяє відтворити істор. умови створення док-тів, установити їх науково-історичне та суспільне значення.
Критерії ЕЦ: критерії походження, критерії змісту, цільове призначення док-та, ступінь збереженості док-тів, критерій зовн.особливостей док-тів.
ЕЦД проводять ЕК. Діяльність ЕК кожної архівної установи регулюється положеннням про них, розробленим на основі типового положення.
Проведення Е. у діловодстві установ спирається на рез-тати детального вивчення напрямів діяльності установи, її функцій, організації документальної частини діловодства (централіз, децентрал.змішане) а також складу док-ції. В архіві (архів. підрозділі) установи ЕЦ може бути як самост. Вид роботи так і частиною комплексу робіт із науково-технічного опрацювання док-тів. Мета-виявлення дублетної інформації. В держ. архівах ЕЦ здійсн. під час первинного розбирання док-тів особового походження та громад., реліг. орг-цій, політ. партій і рухів;наукового описування док-тів у процесі їх упорядкування та перероблення недосконало укладених архів. описів; як самост. вид роботи(цільова експертиза)Ціл. експертиза здійсн.за наявності у фондах великої к-сті справ що не підлягають зберіганню і провод. для ліквідації дублетності.
Комплектування держ. архіву-це систематичне, цілеспрямоване і планомірне поповнення його складу док-ми НАФ відповідно до його профілю.організація комплектування держархіву починається з визначення джерела комплектування- юрид. і фіз. осіб, які є утворювачами і/або власниками док-тів НАФ, що підлягають подальшому пердаванню на постійне держ. зберігання на правах держ. власності в обовязковому порядку або на підставі угоди. Для цього укладається список установ, що функціонують в зоні його комплектування і в своїй діяльності утворюють або не утворюють док-ти, що підлягають віднесненню до НАФ.
У різі ліквідації установи – джерела комплектуваня її док-ти зберігає правонаступник, а після закінчення док-ти НАФ передаються до держ. архівів на заг. засадах. Док-ти тимчасового зберігання ліквідованих установ (внесених і не внесених до джерел комплектування держ. архіву), строки зберігання яких вичерпано, виділяються до знищення, док-ти,строки зберігання яких не вичерпано, зберігаються у трудових архівах і знищуються після закінчення строків зберігання.
Відбір і зницення док-тів, строки зберігання яких вичерпано; упорядкування док-тів тривалого та постійного зберігання та передавання їх до відповідних архівних установ забезпечує ліквідаційна комісія.
Від правильності комплектування кожного держ. архіву залежить якість формування НАФ України, ефективність його використання.