2. 13. Класифікація документів: теоретичні засади, методика, практика

Розробка загальної класифікації док-тів є одним з провідних,але не достатньо розроблпних питань суч.док-ва.Комплексний підхід до класифікації док-тів,що враховує особливості його змісту і форми бере свій початок в ХХст. Одночасно з введенням в науковий обіг понять «док-т» і «док-ція».Перша спроба такої класифікації здійснена П.Отле в його «Трактаті про докум-цію».Значний внесок у цьому напрямку зробили Кулешов,Столяров, Швецова-Водка.Їм вдалося створити багатоаспектну класифікацію,що базується на основі інформаційної і матеріальної складової документа.

Док-т як об’єкт дослідження багатьох дисциплін мав такі класифікації: - у джерелознавстві-за ознаками хронологічною ознакою; - у книгознавстві – за хар-ром змісту,ступенем накопичення інформації; - у бібліотекознавстві – за знаковою формою кодування інформації; у док-ві – за способом закріплення і пердачі документної інформації.

Для розмежування процесу класифікації і його розвитку пропонується використовувати 2 терміни: «класифікація» і «класифікування».Класифікація-це система супідрядності документів, що використовуються як засіб встановлення зв’язків між класами док-нтів.Класифікування-це процес впорядкування або розподілу док-тів на класи з метою віддзеркалення відносин і складання класифікаційної схеми.

Для поняття «класифікації» важливим є визначення меж понять: «рід»(клас),»вид», «підвид», «різновид».Клас являє собою перший рівень розподілу,вид-другий рівень,підвид-третій, за ним слідує різновид, поки не визначиться остаточне місце конкретного документа в класифікації.

Розподіл док-нтів здійснюється на основі дихотомії-розподілу документів за певною ознакоюпереважно на 2 протилежні класи.Іноді в класифікації док-тів використовують поняття фасету(грань),а відтак класифікакція док-тів має назву блочно-фасетна(складається з 12 блок-фасетів)Кожен блок вибудовано на основі однієї із пріоритетних ознак,згідно з якою виокремлюються види,підвиди док-тів.Вони й утворюють баготорівневу структуру класифікації схеми..

Розглянемо фрагменти фасетно-блочної схеми класифікації документів:

Блок-фасет1.Вид док-та за характером знакових засобів:текстовий,іконографічний,звуковий, комплексний.

В текстовому док-ті знаком служить алфавіт,ці док-ти ще називають вербальними або словесними.Завдяки словесному способу кодування інформації забезпечується найточніша передача думки.Іконографічний док-т-це той док-т, в якому знакподібний об’єкту,що відображається(фотографія,малюнок).Комплексний док-т поєднує 2 або більше знакових засоби фіксації інформації(фонетико-розмовний курс з іноземної мови,що включ. підручник і диск.)

Блок-фасет 7.Вид док-та за рівнем узагальнення інф: первинні і вторинні.Це класифікація док-тів за інф.складовою.Первинний док-т містить інф, яка є результатом вивчення чи безпосереднього спостереження певного явища.Вторинний док-т є результатом переробки аналізу даних первинного док-та.

Блок-фасет 8.Вид док-та за матеріальним носієм інф: паперовий,плівковий,пластмосовий.Паперовий називається док-т виконаний на папері або на схожих матеріалах(папірус ,пергамент).Плівковий-записаний на плівці(кінофільм).

Блок-фасет 11. Вид док-та за часом появи в зовнішньому середовищі:оригінал,копія.

Існує класифікація сис-тем документації на базові,інфраструктурні та дисциплінарні.Базові – це сукупність сис-м док-ції,що утворилися в результаті функціонівання «базових» сфер суспільства(економіка,політика,культура)та спрямовані на його підтримку.Інфраструктурні-це ті сис-ми док-ції, які функціоеують в інфраструктурі кожної базової сфери соц.діяльності.Дисциплінарні-це сис-ми док-ції,що утворюються в результаті фунуціонування різнх сфер соц.діяльності і за змістом відповідають певній науковій галузі знань.

Отже, існуть різні варіанти класифікаії док-тиів.Розроблення цього питання у різних періодах залежало від стану та потреб розвитку сусп-ва та розвитку науки.

1) Класифікація, типологія документів за матеріальною складовою

2) Класифікація, типологія документів за інформаційною складовою

3) Класифікації системи документації

3. 14. Документознавство як наука та навчальна дисципліна

Курс док-ва є однією з провідних загальнопрофесійних дисциплін по підготовці спеціалістів таких спеціальностей як „Бібліотекознавство і бібліографія”, „Документознавство і інформаційна діяльність”, „Музейна справа і охорона пам’ятників історії і культури”, „Архівознавство”, „Менеджмент організацій”. Цей курс також тісно пов’язаний з учбовими дисциплінами: інформатика, соціальні комунікації, книгознавство, аналітико-синтетична обробка документів, діловодство, іншими спеціальними дисциплінами документно-комунікаційного циклу. Док-во – це наука про документ і документно-комунікаційну діяльність. Воно вивчає закономірності створення і функціонування документів, розробляє принципи побудови документно-комунікаційних систем і методи їх діяльності. Док-во досліджує документ як джерело інформації і засіб соціальної комунікації.

Док-во є базовою навчальною дисципліною, оскільки вся діяльність бібліотек, інформаційних центрів, архівів, музеїв і інших документно-комунікаційних систем заснована на фондах, що складаються з документів. Без знання сутності, ознак, властивостей, функцій і структури документів неможливе їх створення, збір, обробка, зберіганння, пропаганда, розповсюдження і зберігання. Наука про документ і документну комунікацію знаходиться у стадії свого формування і розвитку, тому багато теоретичних проблем мають дискусійний характер, вимагають поглибленої розробки.

Обєктом док-ва, як науки є комлексне вивчення документа як системного обєкта спеціально створеного для зберігання і передачі інформації у часі і просторі. Документ створюється в процесі документно-комунікаційної діяльності, тому обєктом науки є всі види діяльності, повязані з док-м: створення, виробництво, зберігання, розповсюдження і використовування док-тів, створення систем док-ції. Предметом док-ва є створення наукового знання про док-т в єдності його інформаційної і матеріальної складових.

Як будь-яка наукова дисципліна документознавство має структуру, яка поки знаходиться у стадії свого формуваня. Структура док-ва ділиться на дві підсистеми: загальне ДМ; особливе ДМ.

Змістом загального ДМ є загально-теоретичні, історичні і організаційно-методичні проблеми науки про документ і документно-комунікаційну діяльність, тобто її сутність, обєкт, предмет і структура, термінологія, концепції, встановлення співвідношення з іншими науками, закономарності і принципи створення і функціонування документа в системі документних комунікацій.

Загальне ДМ складається з трьох розділів:

- Теорія док-та;

- історія док-та;

- історія і документно-комунікаційної діяльності.

Теорія док-та (документологія) становить ядро док-ва. Вона вивчає загальнотеоретичну проблематику повязану з понятійним апаратом, функціональним аналізом док-тів, вивченням їх характеристик, класифікацію тощо. Історія док-та розкриває закономірності встановлення і розвитку док-та як джерела інформації і засобу комунікації в умовах конкретної обстановки на певному етапі розвитку соціальної комунікації. В 3-му розділі заг. док-ва вивчається історія і загальна методика створення док-та в системі документної комунікації, тобто документ вивчається як частина комунікативного циклу „Автор документної інформації – споживач її”. Особливе ДМ вичає особливості, характерні для окремих типів і видів док-тів (книги, патенти, ноти, карти, кінофільми, оптичні диски). Воно вивчає також окремі процеси документно-комунікаційної діяльності повязані з цими док-ми. Особливе ДМ підрозділяється на: -Спеціальне;-Приватне.

Спеціальне ДМ вивчає особливост док-тів, специфіку їх функціонування в бібліотеках, музеях та інших документно-комунікаційних структурах. Предметом приватного ДМ виступають окремі види док-та. У звязку з цим частиною приватне ДМ взаємодіє з науками про окремі види док-тів: патентознавство, книгознавство, картознавство та ін.