- •1 12. Становлення документознавства як науки та навчальної дисципліни
- •2. 13. Класифікація документів: теоретичні засади, методика, практика
- •4. 15. Документ як діалектична двоєдність форми та змісту
- •5. 16. Міждисицплінарність документознавства (природа та зв'язки)
- •6. 17. Концепції документа як джерела інформації і засобу комунікації
- •7. 18. Методи та методологія документознавчих досліджень
- •8. 19.Сучасні концепції документознавства: витоки, зміст, перспективи розвитку
- •9. 20. Загальне та спеціальне документознавство: структура і зміст, тенденції розвитку
- •11. 22.Наука про документ за кордоном: історичний досвід, сучасний стан, перспективи розвитку
- •12. 23. Новітні тенденції розвитку документознавства у вітчизняній і зарубіжній традиції
- •13. 24. Документознавство в системі відносин „діловодство – архівознавство”
- •14. 25. Сучасні дослідження документознавства (історіографічний огляд)
- •15. 26. Функційність як основна атрибутивна властивість документа
- •16. 27. Основні етапи розвитку документознавств у вищій школі
- •17. 28. Патентний документ: історія, загальна характеристика, особливості функціонування.
- •18. 29. Управлінський документ: історія, загальна характеристика, особливості функціонування
- •19. 30. Нормативний документ: історія, загальна характеристика, особливості функціонування
- •20. 31. Кінофотофонодокумент: історія, загальна характеристика,особливості функціонування
- •21. 32. Картографічний документ: історія, загальна характеристика, особливості функціонування
- •22. 33. Музичний документ: історія, загальна характеристика, особливості функціонування
- •23. Неопублікований документ: історія, загальна характеристика, особливості функціонування
- •25. Документ як артефакт
- •24. Книга як вид документа:історія, загальна характеристика, особливості функціонування
- •26. 34. Уніфікація та стандартизація управлінських документів
- •27. 35.Керування документаційними процесами за кордоном
- •28. 36. Управлінське документознавство як наука та навчальна дисципліна
- •29. 37 Класифікація управлінських документів
- •35. 38 Описання архівних документів: теорія, методика і практика
- •36. 39 Довідковий апарат державних архівів: структура, зміст, завдання
- •30. Науково-методичне забезпечення екпертизи цінності документів
- •40. 40 Система архівних установ в Україні
- •32. 41. Архіви - як специфічна інформаційна система
- •31. 42. Експертиза цінності документів та комплектування державних архівів
- •33. 49. Законодавчо-нормативна база функціонування архівних установ України
- •34. 50. Становлення архівознавства як наукової та навчальної дисципліни
- •37. Вплив діловодства на характер формування архівів
- •38. 51 Схема Зв'язків архівознавства з науковими дисциплінами: схема і зміст
- •39. 52 Архівознавча термінологія
- •41. Історія документно-інформаційних комунікацій
- •42. 8. Моделі комунікації за к. Шенноном, р. Якобсоном, ю. Лоцманом як інструмент інформаційно-аналітичної роботи
- •43. Інформаційний простір: зміст, суб'єкти, об'єкти
- •44. Функції комунікації
- •45. Організація роботи з документами в установі
- •46. 58 Складання Номенклатура справ. Та Формування справ
- •47. Державні уніфіковані системи документації. Регламентація процесів уніфікації управлінської документації
- •48. Основні реквізити організаційно-розпорядчих документів (за дсту 4163-2003)
- •50. Документообіг: схеми, середовище функціонування
- •51. 60 Контроль за виконанням документів
- •52. Підготовка справ до архівного зберігання
- •53. Бази даних: класифікація, структура, етапи створення
- •54. Інформаційний пошук: види, методика, технологія
- •55. Предмет стилістики, поняття функціонального стилю
- •56. Офіційно-діловий стиль сучасної української мови
- •57. Текст як лінгвістична категорія
- •58. Предмет і завдання редагування як фахової діяльності у сфері офіційно-ділового спілкування
- •59. Аналітико-синтетична переробка документної інформації: сутність, значення, види
- •60. Реферування документів
- •61. 46 Загальна і спеціальна методика бібліографічного опису, їх завдання і зміст
- •62. 45 Універсальна десяткова класифікація: структура, зміст, призначення
- •63. 44 Бібліотечно-бібліографічна класифікація як універсальна комбінаційна система
- •64. 43 Анотування документів: сутність, види, функції
- •65. 1 Інформація: суть, функції, характеристики, класифікація
- •66. Методичні засади інформаційно-аналітичної діяльності
- •67. 2 Характеристика психологічних чинників інформаційно-аналітичної діяльності
- •68. 3 Інформаційна потреба та інформаційний цикл: визначення, оцінка, механізми реалізації
- •69. 4 Суб'єкти інформаційних відносин та їх інформаційні потреби як технологічна основа організації інформаційно-аналітичної діяльності
- •70. Загальна характеристика різних джерел інформації, їх переваги і недоліки
- •71. 5 Правові засади організації інформаційно-аналітичної діяльності
- •72. 6 Суть та основні принципи реалізації інформаційно-аналітичного процесу.
- •73. 7 Організація процесу інформаційно-аналітичного забезпечення потреб споживачів
- •74. 9 Референтська діяльність: основні поняття, їх сутність; функції та роль референта в організації управл
- •75. 10 Спічрайтерство:поняття, сутність, функції
- •76. Ознаки високоякісної письмової роботи науково-ділового характеру та методика її підготовки
- •77. 11 Теоретичні та практичні засади реферування, як одного з напрямів референтської діяльності
- •78. Організація та ведення переговорів: основні правила, методика
- •79. Місце референта в сучасній системі професійної класифікації України. Кваліфікаційні вимоги
- •84. Текст як лінгвістична категорія
- •83 Лінгвістичні основи документознавства як теоретико-прикладної дисципліни.
- •85 Відмінності усного і писемного мовлення.
- •86 Закони конструювання тексту документа.
- •72 Систематизація документів основні вимоги
- •33. 57 Нормативно-методична база діловодства:
- •62,Формування реферативних ресурсів в Україні:теоретичні,організаційні,технологічні аспекти:
- •49 56 Еволюція архівів та періодизація їх історії
- •6 Історія документа
- •73. Дсту гост 7.1: 2006 "Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання".
- •46. 54 Державні архіви й організаційно-методичне керівництво архівними підрозділами установ
- •52.Основні принципи класифікації архівних документів
- •95Лексико-стилістичні норми текстів офіційно-ділового стилю.
- •47. 55 Комплектування державного архіву
- •1.Становлення документознавства як науки та навчальної дисципліни
22. 33. Музичний документ: історія, загальна характеристика, особливості функціонування
Історія розвитку музичного документа почалась у ХV cт. з появою нотного друку. У XVІ ст. винайдено музичний шрифт. Пізніше відбувається закріплення процесу виготовлення нотного друку та розробка нового друкарського приладдя. У ХІХ-ХХ ст. удосконалюється технологія друку, відкриваються музичні видавництва, створюються магазини нотної продукції.
Музичний документ — це музична інформація, певним чином зафіксована на матеріальномі носієві у вигляді звуків або графічних знаків (нот) для її збереження та передавання в часі та просторі. Ноти—умовні графічні знаки, що слугують для запису музичних звуків.
Класифікація музичних документів
- аудіозаписи: магнітні стрічки, грамплатівки; музичні документи на електронних носіях.
- нотно-звукові:комп'ютерні програми відповідного спрямування
- нотні або графічно-текстові: рукописи та друковані видання
Види музичних документів
За функціональним призначенням:Наукові, навчальні, концертні; За читацьким призначенням: Для учнів музичних навчальних закладів, для спеціалістів, для аматорів.
За характером виконання: Сценічні, інструментальні, вокально-хорові, змішані; За характером викладу(запису):Партитурні, партія, дирекціон, клавір.
За структурою:Моновидання, збірник; За матеріальною конструкцією:Книжкові, комплексні (прості та складні).
Структура музичного документа (видання):
зовнішнє оформлення, внутрішні (конструктивні) елементи музичних документів (нотний текст, супроводжувальні дані, науково-довідковий апарат (передмова, вступ, коментарі, післямова, бібліографічні довідка, списки, покажчики, словники, інші довідкові матеріали), зміст, додаток, анотація).
23. Неопублікований документ: історія, загальна характеристика, особливості функціонування
Поняття «неопублікований документ» виступає як протилежне до понять «опублікований документ», «публікація», «видання».
Неопублікований документ не розрахований на широке розповсюдження; створений в ході діяльності організацій, окремих осіб, він відображає результати їх роботи. Неопубліковані документи лишаються в рукописному вигляді чи тиражуються в невеликій кількості примірників. До них відносяться: звіти про науково-дослідницьку роботу та дослідно-конструкторські розробки, дисертації (за винятком виданих у вигляді наукової доповіді), рукописи алгоритмів і програм, проекти і кошториси, технічні умови, стандарти підприємств, раціоналізаторські пропозиції, неопубліковані заявки на винаходи, депоновані рукописи, рукописи перекладів, аналітичні огляди.
Неопубліковані документи оформляються, як правило, засобами машинопису чи друкуються на принтері ЕОМ, реєструються в органах інформації і бібліотеках для відображення в інформаційних виданнях чи базах даних цих органів. Більшість документів цього масиву створюються безпосередньо в ході чи одразу після завершення наукового дослідження чи виробничої роботи, що робить їх особливо цінними.
За загальною кількістю назв число неопублікованих документів, що щорічно з'являються, перевищує випуск опублікованих, а за важливістю, новизною, актуальністю, унікальністю і достовірністю інформації, оперативністю виходу та іншими інформаційними якостями вони часом перевершують опубліковані документи.
Основними видами неопублікованих документів є звіт про науково-дослідну і дослідно-конструкторську роботу, дисертація, депонований рукопис, науковий переклад, оглядово-аналітичний документ.
За характером свого виходу в світ док-ти поділяються на дві великі групи: опубліковані док-ти і неопубліковані док-ти. Неопублікований док-т – це док-т, призначений для широкого і багатократного використання, що пройшов редакційно-технічну обробку і має тираж.
Неопублікований док-т – це док-т, який не розрахований на широке розповсюдження, створення в процесі роботи установ, організацій чи конкретних осіб. В межах неопублікованого док-та виділяються два підвиди:1)Неопублікований док-т – той, що не передбачає публікації взагалі (дисертації).
2)Власне неопублікований – це той, який ще не опублікували, але він передбачає опублікування (тези статей).
До неопублікованих док-тів враховуємо також док-ти, вигоовлені машинописним способом за допомогою ЕОМ.Те, що неопубліковані док-ти не публікують зовсім не означає, що вони є не важливими. Зараз друкуються лише 20 % нової інформації, а в 4 рази більше такої інформації розповсюджується в неопублікованому варіанті, але по науковості, новизні та актуальності вона не поступається опублікованій інформації. До того ж така інформація, яка не опубліковується призначена для неширокого кола спеціалістів.
Звіт про науково-дослідну розробку (НДР) і дослідницько-конструкторську розробку (ДКР) – це док-ти, виготовлені від руки на машинці чи на комп’ютері, що містять результати дослідження та опис його перебігу. Такі звіти підлягають обов’язковій реєстрації і інформуванню про завершення і результати роботи у відповідні органи. В Україні такі функції виконує Український інститут науково-технічної та економічної інформації. Звіт про НДР – це док-т, який місить систематизовані відомості про науково-дослідну роботу і результат дослідження. Звіт про НДР і ДКР відрізняються оригінальністю, наявністю повних і нових відомостей про результати роботи.
Дисертація – це кваліфікована робота в певній галузі суспільного життя, що пройшла спеціальну експертизу і представлена на здобуття наукового ступеня в спеціалізованій вченій раді. Це завершена робота, що містить наукову концепцію і репрезентує здобувача наукового ступеня як вченого. Існує два види дисертації:
1.Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук (кандидатська).
2.Дисертація на здобуття наукового доктора наук (докторська).
Дисертація друкується в п’яти примірниках і включає вступні реквізити, текст, малюнки, схеми, таблиці, ілюстрації, список використаної літератури і додатки.Автореферат дисертації являє собою брошурку, яка містить основні відомості з дисертації в короткому викладі. Автореферат повинен містити такі відомості:назва дисертації;місце і рік захисту, відомості про дисертанта, керівника чи консультанта;постановку мети, актуальності та завдань роботи та.ін.
Крім тексту до автореферату входять ще й анотації українською, російською та англійською мовами.
На кожну дисертацію обов’язково повинен бути складений автореферат.
