- •1 12. Становлення документознавства як науки та навчальної дисципліни
- •2. 13. Класифікація документів: теоретичні засади, методика, практика
- •4. 15. Документ як діалектична двоєдність форми та змісту
- •5. 16. Міждисицплінарність документознавства (природа та зв'язки)
- •6. 17. Концепції документа як джерела інформації і засобу комунікації
- •7. 18. Методи та методологія документознавчих досліджень
- •8. 19.Сучасні концепції документознавства: витоки, зміст, перспективи розвитку
- •9. 20. Загальне та спеціальне документознавство: структура і зміст, тенденції розвитку
- •11. 22.Наука про документ за кордоном: історичний досвід, сучасний стан, перспективи розвитку
- •12. 23. Новітні тенденції розвитку документознавства у вітчизняній і зарубіжній традиції
- •13. 24. Документознавство в системі відносин „діловодство – архівознавство”
- •14. 25. Сучасні дослідження документознавства (історіографічний огляд)
- •15. 26. Функційність як основна атрибутивна властивість документа
- •16. 27. Основні етапи розвитку документознавств у вищій школі
- •17. 28. Патентний документ: історія, загальна характеристика, особливості функціонування.
- •18. 29. Управлінський документ: історія, загальна характеристика, особливості функціонування
- •19. 30. Нормативний документ: історія, загальна характеристика, особливості функціонування
- •20. 31. Кінофотофонодокумент: історія, загальна характеристика,особливості функціонування
- •21. 32. Картографічний документ: історія, загальна характеристика, особливості функціонування
- •22. 33. Музичний документ: історія, загальна характеристика, особливості функціонування
- •23. Неопублікований документ: історія, загальна характеристика, особливості функціонування
- •25. Документ як артефакт
- •24. Книга як вид документа:історія, загальна характеристика, особливості функціонування
- •26. 34. Уніфікація та стандартизація управлінських документів
- •27. 35.Керування документаційними процесами за кордоном
- •28. 36. Управлінське документознавство як наука та навчальна дисципліна
- •29. 37 Класифікація управлінських документів
- •35. 38 Описання архівних документів: теорія, методика і практика
- •36. 39 Довідковий апарат державних архівів: структура, зміст, завдання
- •30. Науково-методичне забезпечення екпертизи цінності документів
- •40. 40 Система архівних установ в Україні
- •32. 41. Архіви - як специфічна інформаційна система
- •31. 42. Експертиза цінності документів та комплектування державних архівів
- •33. 49. Законодавчо-нормативна база функціонування архівних установ України
- •34. 50. Становлення архівознавства як наукової та навчальної дисципліни
- •37. Вплив діловодства на характер формування архівів
- •38. 51 Схема Зв'язків архівознавства з науковими дисциплінами: схема і зміст
- •39. 52 Архівознавча термінологія
- •41. Історія документно-інформаційних комунікацій
- •42. 8. Моделі комунікації за к. Шенноном, р. Якобсоном, ю. Лоцманом як інструмент інформаційно-аналітичної роботи
- •43. Інформаційний простір: зміст, суб'єкти, об'єкти
- •44. Функції комунікації
- •45. Організація роботи з документами в установі
- •46. 58 Складання Номенклатура справ. Та Формування справ
- •47. Державні уніфіковані системи документації. Регламентація процесів уніфікації управлінської документації
- •48. Основні реквізити організаційно-розпорядчих документів (за дсту 4163-2003)
- •50. Документообіг: схеми, середовище функціонування
- •51. 60 Контроль за виконанням документів
- •52. Підготовка справ до архівного зберігання
- •53. Бази даних: класифікація, структура, етапи створення
- •54. Інформаційний пошук: види, методика, технологія
- •55. Предмет стилістики, поняття функціонального стилю
- •56. Офіційно-діловий стиль сучасної української мови
- •57. Текст як лінгвістична категорія
- •58. Предмет і завдання редагування як фахової діяльності у сфері офіційно-ділового спілкування
- •59. Аналітико-синтетична переробка документної інформації: сутність, значення, види
- •60. Реферування документів
- •61. 46 Загальна і спеціальна методика бібліографічного опису, їх завдання і зміст
- •62. 45 Універсальна десяткова класифікація: структура, зміст, призначення
- •63. 44 Бібліотечно-бібліографічна класифікація як універсальна комбінаційна система
- •64. 43 Анотування документів: сутність, види, функції
- •65. 1 Інформація: суть, функції, характеристики, класифікація
- •66. Методичні засади інформаційно-аналітичної діяльності
- •67. 2 Характеристика психологічних чинників інформаційно-аналітичної діяльності
- •68. 3 Інформаційна потреба та інформаційний цикл: визначення, оцінка, механізми реалізації
- •69. 4 Суб'єкти інформаційних відносин та їх інформаційні потреби як технологічна основа організації інформаційно-аналітичної діяльності
- •70. Загальна характеристика різних джерел інформації, їх переваги і недоліки
- •71. 5 Правові засади організації інформаційно-аналітичної діяльності
- •72. 6 Суть та основні принципи реалізації інформаційно-аналітичного процесу.
- •73. 7 Організація процесу інформаційно-аналітичного забезпечення потреб споживачів
- •74. 9 Референтська діяльність: основні поняття, їх сутність; функції та роль референта в організації управл
- •75. 10 Спічрайтерство:поняття, сутність, функції
- •76. Ознаки високоякісної письмової роботи науково-ділового характеру та методика її підготовки
- •77. 11 Теоретичні та практичні засади реферування, як одного з напрямів референтської діяльності
- •78. Організація та ведення переговорів: основні правила, методика
- •79. Місце референта в сучасній системі професійної класифікації України. Кваліфікаційні вимоги
- •84. Текст як лінгвістична категорія
- •83 Лінгвістичні основи документознавства як теоретико-прикладної дисципліни.
- •85 Відмінності усного і писемного мовлення.
- •86 Закони конструювання тексту документа.
- •72 Систематизація документів основні вимоги
- •33. 57 Нормативно-методична база діловодства:
- •62,Формування реферативних ресурсів в Україні:теоретичні,організаційні,технологічні аспекти:
- •49 56 Еволюція архівів та періодизація їх історії
- •6 Історія документа
- •73. Дсту гост 7.1: 2006 "Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання".
- •46. 54 Державні архіви й організаційно-методичне керівництво архівними підрозділами установ
- •52.Основні принципи класифікації архівних документів
- •95Лексико-стилістичні норми текстів офіційно-ділового стилю.
- •47. 55 Комплектування державного архіву
- •1.Становлення документознавства як науки та навчальної дисципліни
21. 32. Картографічний документ: історія, загальна характеристика, особливості функціонування
Карти - вельми ефективна річ для зображення і передачі просторової інформації. Вони допускають одночасний огляд простору в будь-яких межах - від невеликої частини місцевості до поверхні Землі в цілому І створюють просторовий огляд відображених явищ, їх кількісні І якісні характеристики, дозволяють визначити координати, довжини, площі, висоти і об'єми нанесених об'єктів, показують їх співпадання, взаємозв'язок, особливості І закономірності розміщення. Ці якості визначають значення і цінність карт.
Узагальнюючи різноманітність ліній, їх практичного використання, можна виділити, наступні головні напрямки;
- загальне ознайомлення з місцевістю, районом, країною і т.д., їх вивчення по картах без відвідування;
- орієнтування по картах, тобто їх використання в якості орієнтирів на місцевості - на суші і в океані, при русі військ і в туристичних подорожах, для навігації та всіх видів наземного транспорту і т.д,;
- використання карт в якості основи для інженерного, промислового і сільськогосподарського, а також для організації території (включаючи районне планування); достатньо сказати, що проекти найвигідніших трас залізничних доріг, автомагістралей і трубопроводів тепер не виконують в полі, а помічають по картах в кабінетах проектних організаціях;
забезпечення картами державного і регіонального планування, а також потреб управління;
- адміністративного і господарського призначення на яюбих територіальних рівнях від окремого міста і району до держави в цілому;
- використання карт в школі і в позашкільному навчанні, для пропаганди наукових знань і підйому загальної культури, а також для ознайомлення населення з державою і іншими країнами світу. У військовій справі карти являються основним джерелом інформації про місцевість і обов'язковим посібником при управлінні військами і організації їх взаємодії. Правильна оцінка географічних умов для потреб народного господарства; дослідження, інвентаризація, регіональне використання природних багатств; охорона, контроль і покращення географічного середовища; цілеспрямоване розміщення виробничих сил; комплексний розвиток економічних районів Інформування територіально-виробничих фондів (комплексів) - ці та інші народногосподарські завдання потребують для свого використання високоякісних карт, в тому числі широко приваблюючих на всіх стадіях територіального планування. Велике значення карти набули як засіб наукових досліджень. Класик вітчизняної географії Анучин говорив, що "рівень географічного пізнання країни, визначається отупінню узагальнення наявної карти". Кожне географічне дослідження так чи інакше походить від існуючих карт і дає матеріали для їх поповнення і узагальнення. Швидке проникнення в сучасну науку методів моделювання дозволило повністю оцінити пізнавальну силу карт, як просторово-часових моделей реального світу, відображаючих ті сторони, властивості, процеси дійсності, які Існують для цілей конкретних досліджень. Карти не лише закріплюють, а й передають в економічній формі знання про положення І стан явищ, але й визначають їх просторові взаємозв'язки і закономірності розміщення. Разом з тим системний підхід, відкрив великі можливості картографічних моделей для вивчення процесів розвитку і прогнозування багатьох природних і суспільних явищ. Деякі області знань (про Землю) використовують карти, як ефективний спосіб досліджень. Важливий результат геологічних робіт, служить для вияснення закономірностей поширення родовищ корисних копалин. Сфера наукового використання карт швидко поширюється по мірі загального наростання темпів наукового прогресу. Розробка карт, їх використання складає одне Із головних завдань сучасної картографії, В кожній науці можливо розрізняти: теоретичні основи - ідеї (які визначають Ідеї і форми пізнання дійсності), та концепції (узагальнення наукових знань, які відображають закономірності вивчаємих наукою явищ) і т.д. Теоретичні основи картографії включають поняття про предмет і метод картографії, головне вчення про картографічне відображення дійсності (чи вчення про карту). Останньому належить теорія картографічних проекцій, теорія генералізації, теорія знакових систем і способів зображення, а також теорія систематичного картографування, в ньому розглядають також види, типи І класифікацію карт, як і їх Методи І технічні прийоми дослідження створюють в картографії два великих розділи; технологію проектування і виготовлення карт і методи використання карт в науці і на практиці. Ці взаємопов'язані розділи мають свої теоретичні основи і тому правильніше розглядати їх як:
перший - як теорію і технологію проектування і виготовлення карт;
- другий - як теорію і методи використання карт. Основним зображенням конкретних знань, отриманих картографією, служать самі картографічні зображення. По оцінюваним підрахункам кількість нових щорічно випущених в світ карт, сягає 100-500 тис. назв. Звідси більше практичне значення знань про конкретні карти - методика їх збору, систематизація, оцінка, збереження І розповсюдження, що склали предмет картографічної інформатики. Для неї важлива теоретична розробка питань класифікації картографічних творів та аналізу карт. На теоретичній основі інформатики тепер базуються картографічні джерела. Для цього важлива історія картографії. Історія картографічної науки і картографічного утворення, утворює особливий розділ картографії. У дослідженні розвитку методологічних основ картографії, її ідей, концепцій і теорій цьому розділу характерний теоретичний аспект. Проектування карт і їх складання утворюють два основних етапи в лабораторному створенні її оригіналу. Проектування карти лежить в розробці документації, необхідної для організації і виконання всіх робіт по виготовленню оригіналу карти, коли це необхідно, по її розмноженню. Складання карт - це графічна побудова оригіналу карти, як просторової моделі деяких визначених сторін дійсності. Кожний з цих етапів, у свою чергу, поділяється на ряд стадій і процесів, які мають досить визначені завдання. Основним результатом проектування є програма карти - документ, який визначає призначення, вид і тип карти, її математичну основу, зміст, принципи генералізації, способи зображення і систему графічних символів, джерела І порядок їх використання, а також технологію виготовлення карти. Програма, доповнена технічними і економічними підрахунками, утворює проект карти.
