
- •1.Предмет і задачі теоретичних основ технічної ентомології.
- •2.Галиця афідіміза – Aphidoletes aphidimyza
- •3.Коротка історія розвитку технічної ентомології.
- •4. Лабораторне розведення трихограми.
- •5. Бактеріальні хвороби комах
- •6.Господарське викориcтання комах
- •7.Лабораторне розведення енкарзії.
- •8.Лабораторне розведення золотоочки.
- •9. Вірусні хвороби комах
- •10.Лабораторне розведення Фітосейулюса
- •11. З якою метою розводять комах фітофагів
- •12.Лабораторне розведення габробракона.
- •13.Оцінка популяції комах по мінливості забарвлення.
- •14.Лабораторне розведення алеохари двосмугастої.
- •15.Оцінка популяції по співвідношенню статі
- •16. Лабораторне розведення криптолемуса.
- •17.Температура та вологість як елемент мікроклімату.
- •18.Лабораторне розведення сонечка хармонії.
- •19. Розведення ентомофагів та їх жертв.
- •20.Лабораторне розведення циклонеди.
- •21.Лабораторне розведення афідіуса матрікарія.
- •22.Світло, як елемент мікроклімату при розведенні комах.
- •23. Аерація, як елемент мікроклімату при розведенні комах.
- •24.Біологічні відомості про комах, що розводяться.
- •25. Видовий склад комах, що розводять для боротьби з попелицями
- •26. Щільність популяціі та її значення при розведенні комах.
- •27. Санітарно-гігієнічні вимоги при розведенні комах
- •28. Оцінка якості популяції по пробам яєць
- •29. Аналіз зараження популяції комах паразитами та пошкодження хижаками
- •30. Лабораторне розведення лізіфлебуса
- •31. Аналіз яєць при розведенні комах.
- •32.Лабораторне розведення криптолемуса.
- •33. Ураження лабораторної культури комах паразитами
- •34.Аналіз личинок при розведенні комах
- •35.Аналіз лялечок при розведенні комах
- •36.Основні види ентомофагів, що розводять для використання у закритому грунті.
- •37.Доместікація комах.
- •38.Використання мікроорганізмів для зниження чисельності комах
- •39.Аналіз яйцекладок на заселеність паразитами та пошкодженість хижаками.
- •40.Кормова спеціалізація ентомофагів та її значення
40.Кормова спеціалізація ентомофагів та її значення
Корм. При розведенні комах регулююча роль кормового фактора зазнає ряд суттєвих змін. У зв’язку з тим, що в більшості випадків при цілорічному розведенні комах використовують штучні поживні середовища або природні поживні субстрати – замінники основної кормової рослини, на перший план виступає адаптація окремих особин до нового корму.
У природі перехід фітофагів на нові кормові рослини або ентомофагів на невластивого хазяїна часто виявляється сприятливим для виду, так як це мало місце з картопляним листоїдом при переході на культурні сорти картоплі, зернової совки – на посіви пшениці, клопу-черепашки – на посіви поліплоїдних сортів пшениці.
При розведенні ентомофагів на штучних поживних середовищах звичайно все навпаки – життєздатність і продуктивність багатьох видів знижуються. Аналогічні явища спостерігаються при переводі комах на природні поживні субстрати – замінники основної кормової рослини: знижується стійкість комах до бактеріальних і вірусних інфекцій.
До недоліків специфічної дії харчового фактору треба віднести небезпеку потрапляння в напівсинтетичні середовища та природні поживні субстрати залишкових кількостей пестицидів і виникнення неконтролюємих змін в культурі; можливість втрати поживним субстратом вологи в період між видачами корму, що знижує ступінь його доступності та негативно впливає на загальний стан культури у зв’язку з голодуванням.
До позитивних аспектів треба віднести можливість включення в склад корму речовин, які стимулюють його засвоєння, а також різних біостимуляторів і терапевтичних засобів.