17.Температура та вологість як елемент мікроклімату.

Температура і вологість. У лабораторних умовах через обмеженість технічних можливостей та неповноту знань біології та екології комах часто неможливо створити динаміку добових і сезонних температур та вологості, аналогічної природній, до того ж пов’язану з ритмом добової активності комах. Між тим, показано, що комахи, які піддалися в період діапаузи дії змінних температур у зоні нижче порогу розвитку з амплітудою змін 1-4 доби, володіли більшою життєздатністю, ніж ті, що знаходилися в умовах постійної температури. Змінні температури сприятливо впливають на плодючість і життєздатність комах при розведенні.

Дія температури й вологості на кормовий субстрат комах-фітофагів при розведенні проявляється лише в регулюванні часу його придатності для живлення (час придатності для живлення з підвищенням температури та зниженням вологості повітря звичайно скорочується).

Таким чином, в умовах розведення як пряма, так і непряма дія оптимальних гігротермічних факторів у ряді випадків може приводити до деякого зниження життєздатності та культури комах. Це пояснюється неможливістю задовольнити онтогенетичні потреби виду та зміною характеру дії гігротермічних факторів у зоні оптимуму у звязку з втратою ними функції фактору стабілізуючого добору.

18.Лабораторне розведення сонечка хармонії.

Хармонія – Harmonia axyridis(Ряд Твердокрилі – Coleoptera,Родина Сонечки – Coccinelidae)

• дуже мінливий малюнок. Надкрила жовті чи помаранчеві, з 19 чорними плямами, які частково зникають або зливаються, утворюючи перев'язі. Довжина тіла 7,4-8,2 мм.

• Личинка комподієподібна, забарвлена в темний колір з жовтим або червоним малюнком

• Лялечка оранжево-червона з чорними плямами, прикріплюється до рослин заднім кінцем тіла.

• Хижаками є личинки та імаго, живляться різними видами попелиць, а також кокцидами та цикадами.

• В якості корму в лабораторіях використовують злакову попелицю

19. Розведення ентомофагів та їх жертв.

На сьогоднішній день виділяють 6 етапів створення культур комах.

1. Вибір вихідного матеріалу, що відповідає потребам програми розведення. На цьому етапі дають усесторонню оцінку популяції комах і ступінь її придатності у якості вихідного матеріалу для закладки культури.

2. Введення біоматериалу в техноценоз і створення вихідної популяції (засновників). При цьому вирішують питання про звільнення біоматеріалу від хижаків, паразитів, патогенів, сумісності різних популяцій в техноценоз і т.д.

3. Оптимізація культивування за основними параметрами вмісту, типізація та стандартизація культури. На цьому етапі основну увагу виділяють вибору поживного субстрату, створенню оптимальних умов для проживання комах і т.д.

4. Надання культурі заданих властивостей, які стабільно успадковуються. Основним тут є селекційно-генетичний метод оптимізації культури.

5. Закладка маточної культури для довгого відтворення комах із заданими властивостями. При цьому визначають методи підтримки культури; методи оптимізації матеріалу; методи підготовки матеріалу при необхідності переходу до масового розведення.

6. Створення та масове виробництво культур комах із заданими властивостями та обґрунтованою собівартістю біоматеріалу, що виробляється.

Використання ентомофагів екологічно небезпечний метод боротьби зі шкідниками і на сьогоднішній день він стає дедалі популярнішим. Тому розведення корисних комах в лабораторних умовах є дуже важливим питанням. Але неможливо розмножувати ентомофагів без забезпечення їх кормовою базою, тобто жертвами(фітофагами), тому розведення фітофагів в лабораторних умовах є не менш важливим. Наприклад для розведення трихограмми необхідно спочатку розмножити достатню кількість зернової молі, чкою харчується паразит.