- •1.Предмет і задачі теоретичних основ технічної ентомології.
- •2.Галиця афідіміза – Aphidoletes aphidimyza
- •3.Коротка історія розвитку технічної ентомології.
- •4. Лабораторне розведення трихограми.
- •5. Бактеріальні хвороби комах
- •6.Господарське викориcтання комах
- •7.Лабораторне розведення енкарзії.
- •8.Лабораторне розведення золотоочки.
- •9. Вірусні хвороби комах
- •10.Лабораторне розведення Фітосейулюса
- •11. З якою метою розводять комах фітофагів
- •12.Лабораторне розведення габробракона.
- •13.Оцінка популяції комах по мінливості забарвлення.
- •14.Лабораторне розведення алеохари двосмугастої.
- •15.Оцінка популяції по співвідношенню статі
- •16. Лабораторне розведення криптолемуса.
- •17.Температура та вологість як елемент мікроклімату.
- •18.Лабораторне розведення сонечка хармонії.
- •19. Розведення ентомофагів та їх жертв.
- •20.Лабораторне розведення циклонеди.
- •21.Лабораторне розведення афідіуса матрікарія.
- •22.Світло, як елемент мікроклімату при розведенні комах.
- •23. Аерація, як елемент мікроклімату при розведенні комах.
- •24.Біологічні відомості про комах, що розводяться.
- •25. Видовий склад комах, що розводять для боротьби з попелицями
- •26. Щільність популяціі та її значення при розведенні комах.
- •27. Санітарно-гігієнічні вимоги при розведенні комах
- •28. Оцінка якості популяції по пробам яєць
- •29. Аналіз зараження популяції комах паразитами та пошкодження хижаками
- •30. Лабораторне розведення лізіфлебуса
- •31. Аналіз яєць при розведенні комах.
- •32.Лабораторне розведення криптолемуса.
- •33. Ураження лабораторної культури комах паразитами
- •34.Аналіз личинок при розведенні комах
- •35.Аналіз лялечок при розведенні комах
- •36.Основні види ентомофагів, що розводять для використання у закритому грунті.
- •37.Доместікація комах.
- •38.Використання мікроорганізмів для зниження чисельності комах
- •39.Аналіз яйцекладок на заселеність паразитами та пошкодженість хижаками.
- •40.Кормова спеціалізація ентомофагів та її значення
23. Аерація, як елемент мікроклімату при розведенні комах.
Аерація. Роль вітру у житті комах природних біоценозів значна, так як він сприяє розселенню окремих видів, переходу з рослин на рослини, змінює характер та умови живлення, прискорює випаровування вологи, впливає на характер дії інших кліматичних факторів. При розведенні в інсектаріях аерація сприятливо впливає на газообмін, прискорюючи випаровування залишкової вологи, покращуючи санітарні умови утримання культури комах. Надлишкове вентилювання іноді може призвести до висушування та загибелі яєць деяких видів комах. Непряма дія аерації може проявлятися у висушуванні поживного субстрату, що несприятливо впливає на життєздатність культури.
24.Біологічні відомості про комах, що розводяться.
Для вдалого розведення комах необхідно знати наступні біологічні відомості: 1-Зони оптимуму; 2-Ставлення до гідротермічних показників; 3-Відомості про тривалість розвитку виду; 4-Тривалість розвитку за різних температур; 5-Харчові особливості; 6-Можливість заміни одного корму іншим; 7-Оптимальна щільність посадки комах; 8-Наявність місць для заляльковування, тощо.
Успіх розведення фітофагів залежить від: 1-Вдалості запліднення; 2-Щільності популяції; 3-Забезпеченості основним і додатковим кормом; 4-Наявності місць заляльковування; 5-Врахування активного періоду доби; 6-Сприятливих умов для відкладання яєць; 7-Регулювання температурного режиму, тощо.
25. Видовий склад комах, що розводять для боротьби з попелицями
Ряд твердокрилі, або жуки (Соleoptera). Численний ряд, представники якого характеризуються гризучими ро¬товими органами та твердими передніми крилами. Пере¬важна більшість видів рослиноїдна, але немало родин повністю складаються з ентомофагів, здебільшого хижаків, зрідка — паразитів. Представники родини сонечка ( імаго та личинки) активно знищують попелиць протягом усього періоду вегетації, а також кокцинеліди почали використовувати у теплицях.
Ряд двокрилі, або мухи ( Diptera ). Численний ряд, у якому багато ентомофагів попелиць. Характерною ознакою комах цього ряду є наявність лише однієї пари крил. Задні крила редуковані до дрібних дзизкалець. Ряд поділяють на два підряди — довговусі та коротковусі. У останніх вусик складається лише з трьох члеників.
У личинок відсутні ноги, редукована головна капсула і розвиток поза кишкового травлення.
До підряду коротковусих належить багато родин , серед яких є багато ентомофагів. Найбільше значення як ентомофаги мають представники родини сирфіди та родини галиці, що є активними хижаками у зниженні чисельності попелиць.
Ряд напівтвердокрилі, або клопи(Hemiptera) Перетин¬частокрилі комахи з колючо-сисними ротовими органами. Переважно рослиноїдні, проте багато видів є хижаками. Представники родини антокориди, або клопи – крихітки – це активни хижаки,що знищують чисельність попелиць як у відкритому грунті та у закритому грунті.
Представники ряду сітчастокрилі родини золотоочки . Личинки золотоочки звичайної є активними ентомофагами, що жисляться попелицями. Їх використовують умовах захищеного грунту. При розведенні золотоочок у лабораторних умовах використовують яйця сито троги, які не підходять для розведення трихограми.
Ряд Перетинчастокрилі(Hymenoptera) серед них є типові фітофаги та галоутворювачі, комахи, які живляться нектаром та пилком, а також хижі та паразитичні види – ентомофаги. Найбільш активними ентомофагами попелиць є представник родини попелицеві їздці. Які в окремі роки можуть значно впливати на чисельність попелиць у польових умова.
Також афідіїд ( попелицевих їздців використовують у заритому грунті) Важливим елементом використання їздцівє те, що в умовах захищеного грунту прямо в теплицях можна накопичувати паразита на злакових попелицях.
