5. Гарантії адвокатської діяльності.

1. Професійні права, честь і гідність адвоката гарантуються та охороняються Конституцією України, цим Законом та іншими законами, зокрема:

1) забороняються будь-які втручання і перешкоди здійсненню адвокатської діяльності;

2) забороняється вимагати від адвоката, його помічника, стажиста, особи, яка перебуває у трудових відносинах з адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об’єднанням, а також від особи, стосовно якої припинено або зупинено право на заняття адвокатською діяльністю, надання відомостей, що є адвокатською таємницею. З цих питань зазначені особи не можуть бути допитані, крім випадків, якщо особа, яка довірила відповідні відомості, звільнила цих осіб від обов’язку зберігати таємницю в порядку, передбаченому законом;

3) проведення стосовно адвоката оперативно-розшукових заходів чи слідчих дій, що можуть проводитися виключно з дозволу суду, здійснюється на підставі судового рішення, ухваленого за клопотанням Генерального прокурора України, його заступників, прокурора Автономної Республіки Крим, області, міста Києва та міста Севастополя;

4) забороняється проведення огляду, розголошення, витребування чи вилучення документів, пов’язаних із здійсненням адвокатської діяльності;

5) адвокату гарантується рівність прав з іншими учасниками провадження, дотримання засад змагальності і свободи в наданні доказів та доведенні їх переконливості;

6) життя, здоров’я, честь і гідність адвоката та членів його сім’ї, їх майно перебуває під охороною держави, а посягання на них тягнуть відповідальність, передбачену законом;

7) адвокату гарантується право на забезпечення безпеки під час участі у кримінальному судочинстві в порядку, встановленому законом;

8) забороняється залучати адвоката до конфіденційного співробітництва під час проведення оперативно-розшукових заходів чи слідчих дій, якщо таке співробітництво буде пов’язане або може призвести до розкриття адвокатської таємниці;

9) забороняється втручання у приватне спілкування адвоката з клієнтом;

10) забороняється внесення подання слідчим, прокурором, а також винесення окремої ухвали (постанови) суду щодо правової позиції адвоката у справі;

11) забороняється втручання у правову позицію адвоката;

12) орган або посадові особи, які затримали адвоката або застосували до нього запобіжний захід, зобов’язані негайно повідомити про це відповідну раду адвокатів регіону;

13) повідомлення про підозру адвоката у вчиненні кримінального правопорушення може бути здійснене виключно Генеральним прокурором України, його заступником, прокурором Автономної Республіки Крим, області, міста Києва та міста Севастополя;

14) забороняється притягати до кримінальної чи іншої відповідальності адвоката (особу, стосовно якої припинено або зупинено право на заняття адвокатською діяльністю) або погрожувати застосуванням відповідальності у зв’язку із здійсненням ним адвокатської діяльності згідно із законом;

15) не можуть бути підставою для притягнення адвоката до відповідальності його висловлювання у справі, у тому числі ті, що відображають позицію клієнта, заяви у засобах масової інформації, якщо при цьому не порушуються професійні обов’язки адвоката;

16) забороняється ототожнення адвоката з клієнтом;

17) дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється в особливому порядку.

Особливості проведення окремих слідчих дій та заходів забезпечення кримінального провадження стосовно адвоката визначаються частиною другою цієї статті.

2. У разі проведення обшуку чи огляду житла, іншого володіння адвоката, приміщень, де він здійснює адвокатську діяльність, тимчасового доступу до речей і документів адвоката слідчий суддя, суд у своєму рішенні в обов’язковому порядку зазначає перелік речей, документів, що планується відшукати, виявити чи вилучити під час проведення слідчої дії чи застосування заходу забезпечення кримінального провадження, а також враховує вимоги пунктів 2-4 частини першої цієї статті.

Під час проведення обшуку чи огляду житла, іншого володіння адвоката, приміщень, де він здійснює адвокатську діяльність, тимчасового доступу до речей і документів адвоката має бути присутній представник ради адвокатів регіону, крім випадків, передбачених абзацом четвертим цієї частини. Для забезпечення його участі службова особа, яка буде проводити відповідну слідчу дію чи застосовувати захід забезпечення кримінального провадження, завчасно повідомляє про це раду адвокатів регіону за місцем проведення такої процесуальної дії.

З метою забезпечення дотримання вимог цього Закону щодо адвокатської таємниці під час проведення зазначених процесуальних дій представнику ради адвокатів регіону надається право ставити запитання, подавати свої зауваження та заперечення щодо порядку проведення процесуальних дій, що зазначаються у протоколі.

Неявка представника ради адвокатів регіону за умови завчасного повідомлення ради адвокатів регіону не перешкоджає проведенню відповідної процесуальної дії.

3. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи у відносинах з адвокатами зобов’язані дотримуватися вимог Конституції України та законів України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та протоколів до неї, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України, практики Європейського суду з прав людини.

6.Престих професії адвоката.

Як говорилося вище, норми моралі регулюють суспільні відносини, коли право не встановлює для них конкретних мо­делей поведінки. Загальні правові норми так чи інакше регла­ментують поведінку адвокатів, і в таких випадках йдеться про виконання не певних морально-етичних норм, а насампе­ред норм закону. А виконання норми закону і є однією з етич­них норм діяльності адвоката. «Мораль вимагає, щоб насампе­ред було дотримане право і лише потому, як воно було вичер­пане, вступають в дію моральні чинники» (Г. Гегель)⁴. Мо­раль - це елементарні правила поведінки, у реалізації яких особливих навичок не потрібно, тому етична культура адвока­та включає два аспекти. Перший — це визнання існуючих мо­ральних норм як необхідних регуляторів поведінки. Другий -дотримання цих норм у професійній діяльності (адвокатсь­кій).

Етика адвоката - це моральні принципи та цінності, що на­дають відповідного забарвлення його професійним обов'яз­кам. Це не лише те, що адвокат зобов'язаний виконувати в си­лу свого юридичного статусу, а й те, яким чином це найкраще виконувати. Моральні принципи та цінності не можуть регла­ментувати детально діяльність адвоката, адже будь-який принцип - це засада, базис для дії, а не детальна інструкція кожного наступного кроку. Правила адвокатської етики виз­начають встановлені етичні норми як путівник адвоката в об­ранні належних варіантів професійної поведінки. Моральні принципи існують об'єктивно, а в свідомості кожного окремо­го адвоката вони трансформуються в суб'єктивну мораль­ність, яка виявляється в кожній конкретній ситуації. Етика адвоката повинна поєднувати в собі внутрішню моральність людини та розуміння, визнання і дотримання загальних мо­ральних засад, яких вимагає професія.

• Адвокатська етика має своєю метою допомогти виховати і системно осмислити моральні принципи, що існують у су­спільстві (таким чином вона направлена на розвиток особис-тісних якостей адвоката), та сформувати у суспільстві пози­тивну оцінку інституту адвокатури як сукупності моральніс-них (від «моральність») особистостей здатних лікувати су­спільство від недругів. «Дві речі поповнюють душу завжди но­вим та дедалі сильнішим здивуванням та благовіянням, — пи­сав І. Кант, - чим частіше і довше ми про них думаємо, - це зо­ряне небо над нами та моральнісний закон всередині нас»⁵. Етика — це система орієнтирів для адвоката, адже він несе від­повідальність за долю інших, відповідно - за всі свої дії та вчинки. Адвокат постійно постає перед вибором моделі пове­дінки, він бачить досить шляхів, щоб вирішити проблему лю­дини, але чи завжди він схиляється у бік «чесності», «мораль­ності» та «справедливості»? Враховуючи специфіку юридичної професії, не можна не погодитися з тим, що саме дотри­мання етичних норм і правил, а також їх законодавче врегу­лювання і удосконалення вкрай необхідні, і продиктована ця необхідність самим життям, а точніше - негативною гро­мадською думкою щодо діяльності не лише адвокатів, а й суд­дів, працівників правоохоронних органів - представників юридичної професії. Загальноприйнятою прогресивною світо­вою практикою є встановлення стандартів професійної етики, що є обов'язковими при здійсненні професійної діяльності. Це стосується і правників. Так, у СІЛА для захисту правосуддя і громадськості не тільки від некомпетентних, а й від «неетич­них» майбутніх юристів запроваджено серйозні етичні вимоги як до правників, так і до кандидатів у правники⁶.

Суспільство надто гарно формує негативні стереотипи, які згодом тяжко ламати тим, щодо кого вони були створені. Сте­реотип — це спрощений, не аргументований, стійкий психіч­ний образ, вибудуваний на емоціях, упереджених ставленнях, прагненні швидко зрозуміти зміст і суть явища. Суспільству простіше жити стереотипами, не вникаючи в суть справи.

Дуже часто у свідомості людей адвокат — це хабароносець: посередник між слідчим та обвинуваченим, суддею та обвину­ваченим. Часто громадська думка відтворює справжній стан речей. Тільки той, хто не знає життя, від цього абстрагується. Не треба ніякої юриспруденції - писати скарги і клопотання, виборювати права людини методами, які передбачені законо­давством, досить лише віднести хабара і таким чином виріши­ти питання. «Всі будуть задоволені, і адвокату перепаде з цьо­го, безумовно. Більше того, людина навіть за благо вважати­ме, що все відбулося саме так», — товорить адвокат Валерій Палій - колишній прокурор, колишній завідувач юридичним відділом Вінницької облдержадміністрації⁷.

Прикладів адвокатського хабарництва достатньо. У Дніп­ропетровську затримали адвоката. За юридичні послуги той брав з клієнтів гроші для підкупу судді одного з районних су­дів. Тарифи були порівняно невеликі. За суми від 400 до 2-х тисяч доларів можна було з-під арешту вийти на підписку про невиїзд або домогтися пом'якшення вироку з 3-5 років дояв у етиці, хоча остання і не завжди може бути матеріально за­кріплена. Сьогодні вже неможливо уявити ситуацію, окресле­ну святим Августином, який прагнув до зникнення права і створення суспільства, заснованого винятково на християнсь­кому милосерді і любові. Звичайно ж, це ідеальна форма все­світу, але зараз досить-таки складно уявити собі таку реаль­ність, і до того ж чим тоді займатимуться юристи? Як людина, адвокат може дотримуватися будь-якого етичного вчення, будь-яких етичних поглядів, проте, як для члена корпоратив­ної спільноти, для нього вироблено спеціальні стандарти про­фесійної поведінки, набір правил, система цінностей, яких він повинен дотримуватися. З іншого боку, не всі морально-етич­ні норми юристів можуть бути кодифіковані та відповідно за­конодавчо закріплені. Не можна, наприклад, змусити досвід­ченого юриста навчати недосвідченого, хоча така норма про необхідність надавати «належну увагу навчанню» закріплена в Загальному кодексі правил для адвокатів країн Європейсь­кого співтовариства.

Разом із прописаними етичними нормами, тобто закріпле­ними законодавчо, існують і неписані. У деяких адвокатських об'єднаннях та юридичних компаніях існують правила пове­дінки, прийняті цими об'єднаннями і компаніями, що санк­ціонуються ними ж. Адвокатура як правозахисний інститут, повинна визнавати та додержуватися етичних принципів, ад­же в іншому випадку ймовірне втручання держави, що пов­ністю дискредитує цей інститут в очах громадськості, та втра­та реальної незалежності адвокатських об'єднань.

Наприклад, у фірмі «Василь Кісіль і Партнери» розроблено спеціальні стандарти надання юридичних послуг, які вказу­ють:

«Професіоналізм є невід'ємною складовою нашої роботи, яка спрямована на задоволення потреб наших клієнтів. Ми пе­реконані, що юридична фірма може вважатися професійною лише тоді, коли її послуги є високоякісними, своєчасними та економічно доцільними. Для цього ми розробили наступні стандарти надання юридичних послуг, яких неухильно дотри­муються наші юристи:

• найвищою метою фірми та кожного юриста є надання якіс­них та своєчасних юридичних послуг;

• репутацію фірми створюють клієнти, які звертаються до неї;

• кожен клієнт є важливим для фірми і заслуговує на відпо­відне до себе ставлення;

• задоволення потреб клієнтів є пріоритетом в діяльності фір­ми.

Адвокати та персонал нашої фірми в інтересах кожного клієнта докладають всіх можливих зусиль для того, щоб:

• обов'язково брати до уваги позицію .клієнта щодо кожної конкретної справи, щоб надані юридичні послуги якнай­краще сприяли досягненню клієнтом своїх цілей;

• надавати лише такі юридичні консультації, які передбача­ють конкретне втілення їх у життя, відповідають ситуації, у якій знаходиться клієнт, та поставленій клієнтом меті;

• пам'ятати, що лише клієнт може приймати остаточне рі­шення з будь-якого питання, з яким він звертається до фір­ми, а фірма допомагає оцінити можливі наслідки такого рі­шення;

• цінувати час клієнта та не витрачати час на повчання щодо того, яким чином він міг би уникнути проблеми;

• розв'язувати проблему такою, якою вона є, і засобами, їй адекватними;

• орієнтуватись на строки вирішення проблеми, встановлені клієнтом, та, з огляду на це, встановлювати граничні термі­ни виконання роботи і суворо їх дотримуватись»¹⁰.

В Україні діють Кодекс етики бібліотекаря, Етичний кодекс українського журналіста, Кодекс етики працівників податко­вої служби, Етичний Бізнес-кодекс, Кодекс професійної етики судді, прийнятий на З'їзді суддів України у 2002 р. та Правила адвокатської етики, прийняті Вищою кваліфікаційною комі­сією адвокатури при Кабінеті Міністрів України у 1999 р. Всі щ кодекси мають на меті підтримання високого рівня профе­сійної діяльності, престижу, соціальної цінності кожної з про­фесій, встановлення до неї довіри з боку суспільства.

Світовій практиці відомі етичні кодекси адвокатів - кодек­си, що являють собою сукупність етичних правил професійної поведінки адвокатів. У США ще у 1908 р. з'явилися Правила професійної етики, що містили в собі 70 параграфів. Це був пе­релік правил та порад щодо питань взаємовідносин з судом та колегами, добросовісного ставлення адвоката до своїх обов'яз­ків, чесності та відвертості, призначення гонорару¹¹.

Слід зазначити, що чинний Закон України «Про адвокату­ру» встановлює дотримання Правил адвокатської етики, як один із основних обов'язків адвоката. До адвокатури висува­ються підвищені моральні вимоги, що пояснюється особли­вою довірою до них з боку суспільства і відповідальним харак­тером виконуваних ними функцій. Крім того, юристи повинні дотримуватися принципу незалежності і підпорядкованості тільки закону, взаємної довіри і взаємодопомоги між керівни­ком і підлеглими.

Правила адвокатської етики було схвалено Вищою кваліфі­каційною комісією адвокатури при Кабінеті Міністрів Украї­ни 1 жовтня 1999 р. Вони складаються з преамбули та дев'яти розділів: загальні положення, основні принципи адвокатської етики, відносини адвоката з клієнтами, відносини адвоката з судом та іншими учасниками судового процесу, відносини між адвокатами, дотримання норм адвокатської етики в гро­мадській, науковій та публіцистичній діяльності адвоката, ад­вокатське об'єднання як суб'єкт відносин щодо забезпечення дотримання правил адвокатської етики, відповідальність за порушення правил адвокатської етики.

Лекція 2.Історія виникненя та розвитку адвокатури

1. Зародження адвокатури та розвиток інституту адвокатури в Україні.

2. Особливості діяльності адвокатури у 30-40 роках XX століття.

3. Діяльність адвокатів у період 60-80 років XX століття.