- •Конспект лекцій
- •1.Поняття адвокатури та її завдання
- •2. Конституційне закріплення адвокатури
- •3. Правове регулювання діяльності адвокатури
- •4. Принципи адвокатури.
- •5. Гарантії адвокатської діяльності.
- •1.Зародження адвокатури та розвиток інституту адвокатури.
- •2. Особливості діяльності адвокатури у 30-40 роках XX століття.
- •3.Діяльність адвокатів у період 60-80 років XX століття.
- •1.Організаційні форми діяльності адвокатури
- •2. Порядок реєстрації адвокатських об’єднань
- •3.Завдання Спілки адвокатів України
- •4.Правила адвокатської етики.
- •1.Правові підстави діяльності адвоката у кримінальній справі
- •2.Права і обов’язки захисника
- •3. Адвокат — представник потерпілого, цивільного позивача та цивільного відповідача
- •1.Участь захисника у пред’явленні обвинувачення, допиті та інших слідчих діях.
- •2.Клопотання захисника.
- •3.Методика бесіди з підзахисним
- •4. Особливості участі адвоката в стадії судового розгляду
- •5. Участь адвоката захисника під час апеляційного провадження
- •6.Касаційне оскарження адвокатом вироку.
- •1. Представництво в цивільному процесі
- •2. Права та обов»язки адвоката як представника сторони.
- •3. Діяльність адвоката в процесі підготовки позову
- •4.Процесуально – правові можливості участі адвоката – представника у поясненні правової позиції свого довірителя, допиті свідків, дослідженні доказів, судових дебатах.
- •1. Особливості участі адвоката в розгляді справ у стадіях апеляційного провадження
- •2.Участь адвоката в розгляді справи судом касаційної інстанцій
- •1. Участь адвоката у розгляді справи про адміністративне правопорушення як захисника
- •2. Право оскарження постанови по справі про адміністративної правопорушення,порядок та
- •3.Процесуально-правове становище адвоката в адміністративному судочинстві.
- •1. Правовий статус адвоката у Європейському суді з прав людини.
- •2. Діяльність адвоката на різних стадіях процесу Європейського Суду з прав людини.
- •3. Підготовка скарги до Європейського Суду з прав людини, порядок звернення.
- •1.Система кваліфікаційно – дисциплінарної комісії, порядок утворення, склад та структура
- •2. Порядок діяльності та повноваження кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури
- •1.Види дисциплінарної відповідальності.
- •2.Підстави притягнення до дисциплінарної відповідальності. Розгляд справ про дисциплінарну відповідальність адвоката та припинення адвокатської діяльності
- •3.Порядок оскарження рішення про накладення дисциплінарного стягнення
- •1.Підстави припинення адвокатської діяльності.
- •2.Анулювання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.
2.Участь адвоката в розгляді справи судом касаційної інстанцій
Підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга може бути подана протягом двох місяців з дня набрання законної сили рішенням (ухвалою) апеляційного суду.
У разі пропущення зазначеного строку з причин, визнаних судом поважними, суд касаційної інстанції за заявою особи, яка подала скаргу, може поновити цей строк, але не більш, як у межах одного року з дня виникнення права на касаційне оскарження.
Касаційна скарга, подана після закінчення строку на касаційне оскарження, повертається судом касаційної інстанції особі, яка її подала, якщо вона не порушує питання про поновлення цього строку, а також коли у поновленні строку відмовлено. Питання про поновлення строку на касаційне оскарження і про повернення касаційної скарги вирішується ухвалою суду касаційної інстанції.
Касаційна скарга подається у письмовій формі.
У касаційній скарзі повинно бути зазначено:
найменування суду, до якого подається скарга;
ім'я (найменування) особи, яка подає скаргу, її місце проживання або місцеперебування;
ім'я (найменування) осіб, які беруть участь у справі, їх місце проживання або місцеперебування;
рішення (ухвала), що оскаржується;
у чому полягає неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права;
клопотання особи, яка подає скаргу;
7) перелік письмових матеріалів, що додаються до скарги. Касаційна скарга підписується особою, яка подає скаргу, або її представником.
До касаційної скарги, поданої представником, повинна бути додана довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо у справі немає підтвердження такого повноваження.
До касаційної скарги додаються копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Касаційна скарга подається безпосередньо до суду касаційної інстанції, де вона реєструється і передається в порядку черговості судді-доповідачу. Протягом десятиденного строку з дня надходження скарги суддя-доповідач вирішує питання про прийняття касаційної скарги до розгляду касаційним судом. За наявності клопотання особи, яка подала скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали).
У разі надходження касаційної скарги, не оформленої відповідно до вимог, встановлених статтею 326 ЦПК України, або у разі несплати суми судового збору чи не оплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи застосовуються положення статті 121 ЦПК України, про що суддя-доповідач постановляє відповідну ухвалу.
Особи, які беруть участь у справі, мають право приєднатися до касаційної скарги, поданої особою, на стороні якої вони виступали. До касаційної скарги мають право приєднатися особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права й обов'язки.
Заява про приєднання до касаційної скарги може бути подана протягом десяти днів з дня одержання копії касаційної скарги.
За подання заяви про приєднання до касаційної скарги судовий збір не сплачується.
Якщо особа, яка приєдналася до касаційної скарги, бажає взяти участь у розгляді її судом касаційної інстанції, вона повинна зазначити про це в заяві про приєднання до касаційної скарги.
Відповідно до статті 353 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, коли суд вирішив питання про їх права й обов'язки, мають право оскаржити до Верховного Суду України судові рішення у цивільних справах у зв'язку з винятковими обставинами після їх перегляду в касаційному порядку.
Судові рішення в цивільних справах можуть бути переглянуті у зв'язку з винятковими обставинами після їх перегляду в касаційному порядку, якщо вони оскаржені з мотивів:
неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одного і того самого положення закону;
визнання судового рішення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, таким, що порушує міжнародні зобов'язання України.
Скарга може бути подана протягом одного місяця з дня відкриття виняткових обставин.
Скарга у зв'язку з винятковими обставинами подається за правилами подання касаційних скарг у касаційному провадженні.
За формою і змістом скарга повинна відповідати вимогам статті 326 ЦПК України. До скарги повинні бути додані копії судових рішень, які оскаржуються. У разі надходження скарги, оформленої без дотримання вимог, зазначених у цій статті, або у разі несплати суми судового збору чи неоплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи застосовуються правила, встановлені статтею 121 ЦПК України, про що суддею-доповідачем протягом десяти днів з дня отримання скарги постановляється відповідна ухвала.
За подання і розгляд скарги з підстави, встановленої пунктом 2 статті 354 ЦПК України, судовий збір та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи не сплачуються.
Відповідно до статті 361 ЦПК України рішення або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи та які набрали законної сили, а також судовий наказ можуть бути переглянуті у зв'язку з нововиявленими обставинами.
Підставами для перегляду рішення, ухвали суду чи судового наказу у зв'язку з нововиявленими обставинами є:
істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;
встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправдиві показання свідка, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення;
скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановления ухвали, що підлягають перегляду;
встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом під час вирішення справи, якщо рішення суду ще не виконане.
Заяви про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами можуть бути подані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, протягом трьох місяців з дня встановлення обставини, що є підставою для перегляду.
Строк для подання заяви про перегляд у зв'язку з ново-виявленими обставинами обчислюється:
1) у випадках, встановлених пунктом 1 частини другої статті 361 ЦПК України — з дня встановлення обставин, що мають істотне значення для справи;
у випадках, встановлених пунктом 2 частини другої статті 361 ЦПК України — з дня, коли вирок у кримінальній справі набрав законної сили;
у випадках, встановлених пунктом 3 частини другої статті 361 ЦПК України — з дня набрання законної сили судовим рішенням, яким скасовано судове рішення, що стало підставою для ухвалення рішення чи постановления ухвали, які підлягають перегляду;
у випадках, встановлених пунктом 4 частини другої статті 361 ЦПК України — з дня ухвалення Конституцій ним Судом України відповідного рішення.
Заяви про перегляд рішення, ухвали суду чи судового наказу у зв'язку з нововиявленими обставинами за формою і змістом повинні відповідати вимогам ЦПК України щодо оформлення заяв до суду першої інстанції.
У заяві зазначаються:
найменування суду, якому адресується заява;
ім'я (найменування) особи, яка подає заяву, місце її проживання чи місцеперебування;
інші особи, які брали участь у справі;
дата ухвалення чи постановления і зміст рішення, ухвали чи судового наказу, про перегляд яких подано заяву;
нововиявлені обставини, якими обґрунтовується вимога про перегляд рішення, ухвали чи судового наказу, і дата їх відкриття або встановлення;
посилання на докази, що підтверджують наявність нововиявлених обставин.
До заяви додаються її копії відповідно до кількості осіб, які брали участь у справі.
3. Адвокат у виконавчому провадженні.
У деяких випадках адвокат може виконувати свої правозахисні функції не тільки на досудових стадіях, але і після винесення судовими органами певного рішення. Мається на увазі участь адвоката у виконавчому провадженні при захисті інтересів юридичної особи. Згідно з ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» сторони можуть реалізовувати свої права й обов'язки у виконавчому провадженні самостійно або через представників. Участь юридичних осіб у виконавчому провадженні здійснюється їх керівниками чи органами, посадовими особами, які діють в межах повноважень, наданих їм законом, або через представників юридичної особи. Повноваження представника мають бути підтверджені довіреністю, виданою і оформленою відповідно до вимог закону.
Сторони та інші учасники виконавчого провадження мають право знайомитися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них витяги, знімати копії, подавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у провадженні виконавчих дій, давати усні і письмові пояснення в процесі виконавчих дій, висловлювати свої доводи, міркування з усіх питань, що виникають в ході виконавчого провадження, заперечувати проти клопотань, доводів та міркувань інших учасників виконавчого провадження, заявляти відводи у випадках, передбачених вказаним Законом, оскаржувати дії (бездіяльність) державного виконавця з питань виконавчого провадження та користуватися іншими законними правами. Тож адвокат, виступаючи представником юридичної особи, може користуватися всіма правами, наданими законом сторонам виконавчого провадження.
Адвокатові також не треба забувати про можливість оскаржувати дії державного виконавця у випадку порушення прав та законних інтересів юридичної особи, яку він представляє. На дії (бездіяльність) державного виконавця та інших посадових осіб Державної виконавчої служби по виконанню рішення або відмову у здійсненні вказаних дій стягувачем чи боржником може бути подана скарга до начальника відповідного відділу Державної виконавчої служби або до суду за місцем знаходження відповідного відділу Державної виконавчої служби, або до іншого суду згідно з вимогами закону, а на дії (бездіяльність) начальника відділу Державної виконавчої служби — до суду.
Лекція 7.Правові підстави участі адвоката у адміністративному процесі
1. Участь адвоката у розгляді справи про адміністративне правопорушення як захисника
інтересів особи, яка притягує до адміністративної відповідальності або потерпілого.
2. Право оскарження постанови по справі про адміністративної правопорушення,порядок та
строки.
3. Процесуально-правове становище адвоката в адміністративному судочинстві.
