2.Права і обов’язки захисника

1. Захисник зобов’язаний використовувати засоби захисту, передбачені цим Кодексом та іншими законами України, з метою забезпечення дотримання прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого та з’ясування обставин, які спростовують підозру чи обвинувачення, пом’якшують чи виключають кримінальну відповідальність підозрюваного, обвинуваченого.

2. Захисник зобов’язаний прибувати для участі у виконанні процесуальних дій за участю підозрюваного, обвинуваченого. У разі неможливості прибути в призначений строк захисник зобов’язаний завчасно повідомити про таку неможливість та її причини слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд, а у разі, якщо він призначений органом (установою), уповноваженим законом на надання безоплатної правової допомоги, - також і цей орган (установу).

3. Захисник без згоди підозрюваного, обвинуваченого не має права розголошувати відомості, які стали йому відомі у зв’язку з участю в кримінальному провадженні і становлять адвокатську або іншу охоронювану законом таємницю.

4. Захисник після його залучення має право відмовитися від виконання своїх обов’язків лише у випадках:

1) якщо є обставини, які згідно з цим Кодексом виключають його участь у кримінальному провадженні;

2) незгоди з підозрюваним, обвинуваченим щодо вибраного ним способу захисту, за винятком випадків обов’язкової участі захисника;

3) умисного невиконання підозрюваним, обвинуваченим умов укладеного з захисником договору, яке проявляється, зокрема, у систематичному недодержанні законних порад захисника, порушенні вимог цього Кодексу тощо;

4) якщо він свою відмову мотивує відсутністю належної кваліфікації для надання правової допомоги у конкретному провадженні, що є особливо складним.

3. Адвокат — представник потерпілого, цивільного позивача та цивільного відповідача

Адвокат — представник потерпілого, цивільного позивача та цивільного відповідача на досудовому слідстві

Кримінальний процес України передбачає забезпечення права на захист своїх законних інтересів потерпілим, цивільним позивачем і цивільним відповідачем.

Ефективним засобом забезпечення цього права є участь адвоката у кримінальній справі як представника цих суб'єктів кримінально-процесуальної діяльності¹⁰⁶.

/Потерпілим визнається особа, якій злочином заподіяно моральну, фізичну або майнову шкоду.

Цивільним позивачем визнається громадянин, підпри­ємство, установа чи організація, які зазнали матеріальної шкоди від злочину і пред'явили вимогу про відшкодуван­ня збитків відповідно до статті 28 КПК України.

Як цивільних відповідачів може бути притягнуто бать­ків, опікунів, піклувальників або інших осіб, а також під­приємства, установи та організації, які за законом несуть матеріальну відповідальність за шкоду, завдану злочинни­ми діями обвинуваченого.

Про визнання громадянина потерпілим, цивільним по­зивачем, а також про притягнення як цивільного відпові­дача особа, яка провадить дізнання, слідчий і суддя вино­сять постанову, а суд — ухвалу.

З цього моменту потерпілий, цивільний позивач та цивільний відповідач стають учасниками кримінального процесу, набувають процесуальних прав для захисту своїх законних інтересів, у тому числі право мати представника.

Відповідно до статті 52 КПК України представниками потерпілого, цивільного позивача і цивільного відповідача можуть бути адвокати, близькі родичі, законні представ­ники, а також інші особи за постановою особи, яка прова­дить дізнання, слідчого, судді або за ухвалою суду.

Коли цивільним позивачем або цивільним відповідачем є підприємство, установа чи організація, то представника­ми їх інтересів можуть бути спеціально уповноважені ни­ми на те особи.

Представники потерпілого, цивільного позивача і ци­вільного відповідача користуються процесуальними пра­вами осіб, інтереси яких вони представляють. Таким чи­ном, на відміну від захисників, ці особи не мають особли­вих процесуальних прав та діють поряд з потерпілим, цивільним позивачем і цивільним відповідачем або заміню­ють їх.

Відповідно до статті 49 КПК України потерпілий і його представник мають право: подавати докази; заявляти кло­потання; ознайомлюватися з усіма матеріалами справи з моменту закінчення досудового слідства, а у справах, в яких досудове слідство не провадилося — після призначен­ня справи до судового розгляду; брати участь у судовому розгляді; заявляти відводи; подавати скарги на дії особи, яка провадить дізнання, слідчого, прокурора і суду, а та­кож подавати скарги на вирок або ухвали суду і постанови народного судді, а за наявності відповідних підстав — на забезпечення безпеки.

Згідно зі статтею 50 КПК України цивільний позивач або його представник мають право: подавати докази; заяв­ляти клопотання; брати участь у судовому розгляді; проси­ти орган дізнання, слідчого і суд про вжиття заходів до за­безпечення заявленого ними позову; підтримувати цивіль­ний позов; ознайомлюватися з матеріалами справи з мо­менту закінчення досудового слідства, а у справах, в яких досудове слідство не провадилось — після призначення справи до судового розгляду; заявляти відводи; подавати скарги на дії особи, яка провадить дізнання, слідчого, прокурора і суду, а також подавати скарги на вирок або ухва­ли суду в частині, що стосується цивільного позову, а за наявності відповідних підстав — на забезпечення своєї без­пеки. Цивільний позивач зобов'язаний на вимогу органу дізнання, слідчого, прокурора і суду пред'являти всі необ­хідні документи, пов'язані із заявленим позовом.

Відповідно до статті 51 КПК України цивільний відпові­дач або його представник має право: заперечувати проти пред'явленого позову; давати пояснення по суті пред'яв­леного позову; подавати докази; заявляти клопотання; озна­йомлюватися з матеріалами справи, що стосуються цивільно­го позову, з моменту закінчення досудового слідства, а у спра­вах, в яких досудове слідство не провадилося — після при­значення справи до судового розгляду; брати участь у судово­му розгляді; заявляти відводи; подавати скарги на дії особи, яка провадить дізнання, слідчого, прокурора і суду, а також подавати скарги на вирок та ухвали суду в частині, що сто­сується цивільного позову, а за наявності відповідних підстав — на забезпечення своєї безпеки.

Представником потерпілого, цивільного позивача і цивільного відповідача не може бути особа, яка брала участь у цій справі як слідчий, або особа, що провадила дізнання, прокурор, громадський обвинувач, суддя, секретар судово­го засідання, експерт, спеціаліст, захисник, особа, яка до­питувалась або підлягає допиту як свідок, а також особа, що є родичем кого-небудь зі складу суду або обвинувача.

Адвокат не може брати участі у справі як представник потерпілого, цивільного позивача і цивільного відповідача також за обставин, зазначених у статті 61 КПК України.

За наявності цих обставин особа повинна відмовитися від виконання обов'язків представника потерпілого, ци­вільного позивача або цивільного відповідача в цій справі. На цих же підставах вона може бути усунута від участі у справі слідчим, прокурором або судом.

Згідно зі статтею 217 КПК України, визнавши досудове слідство у справі, яка підлягає направленню для віддання обвинуваченого до суду, закінченим, слідчий повідомляє про це потерпілому та його представнику, цивільному по­зивачу, цивільному відповідачу або їх представникам і роз'яснює їм їхнє право ознайомитися з матеріалами спра­ви; про це слідчий складає відповідний протокол або додас до справи копію письмового повідомлення.

У разі письмового або усного клопотання зазначених осіб про ознайомлення їх з матеріалами справи слідчий по­винен надати потерпілому і його представникові, цивіль­ному позивачеві, цивільному відповідачеві або їх представ­никам таку можливість. Цивільний відповідач може озна­йомлюватися з матеріалами справи в межах, передбачених частиною другою статті 51 цього Кодексу.

Зазначені особи мають право робити виписки зі справи і заявляти клопотання про доповнення слідства, щодо яких слідчий приймає рішення за правилами, передбаченими статтею 129 КПК України.

Матеріали про застосування заходів безпеки щодо осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, для озна­йомлення зазначеним особам не пред'являються.

Оголошення про закінчення слідства і пред'явлення ма­теріалів справи для ознайомлення оформляється протоко­лом з додержанням правил статті 220 КПК України.

Якщо у справі проводились додаткові слідчі дії, слідчий зобов'язаний ознайомити обвинуваченого і його захисни­ка, а також надати можливість ознайомитися потерпілому і його представникові, цивільному позивачеві, цивільному відповідачеві або їх представникам з усіма додатковими матеріалами, а в разі їх клопотання — з усією справою, до­держуючись вимог статей 217—221 КПК України.

Адвокат — представник потерпілого, цивільного позивача та цивільного відповідача в судових стадіях

Під час попереднього розгляду справи за клопотанням прокурора, обвинуваченого, його захисника чи законного представника, потерпілого чи його представника суддя з'ясовує також питання про те, чи немає підстав для при­тягнення до кримінальної відповідальності інших осіб, а також чи немає підстав для кваліфікації дій обвинуваченого за статтею Кримінального кодексу (КК), яка передбачає відповідальність за більш тяжкий злочин, чи для пред'явлен­ня йому обвинувачення, яке до цього не було пред'явлено.

Відповідно до вимог статті 261 КПК України, сторона обвинувачення (прокурор, а також потерпілий, цивільний позивач та їх представники) та сторона захисту (підсудний, захисник і законний представник, цивільний відповідач і його представник) користуються рівними правами на заяв­ления відводів і клопотань, подання доказів, участь у їх до­слідженні та доведенні їх переконливості, виступ у судо­вих дебатах, оскарження процесуальних рішень суду.

Під час судового розгляду справи потерпілий має право: давати показання; заявляти відводи і клопотання; вислов­лювати свою думку про клопотання інших учасників судо­вого розгляду; давати пояснення з приводу досліджуваних судом обставин справи; подавати докази, ставити питання свідкам, експертові, спеціалістові і підсудним; брати участь в огляді місця вчинення злочину, речових доказів, докумен­тів, а у справах, зазначених у частині першій статті 27 КПК України — підтримувати обвинувачення. Потерпілий може брати участь у судових дебатах. У разі відмови про­курора від обвинувачення потерпілий має право вимагати продовження розгляду справи. У цьому випадку він під­тримує обвинувачення.

Під час судового розгляду справи цивільний позивач і цивільний відповідач та їх представники мають право: бу­ти присутніми у процесі розгляду справи в суді, заявляти відводи і клопотання, висловлювати свою думку про кло­потання інших учасників судового розгляду, давати пояс­нення, брати участь у дослідженні доказів і в судових деба­тах щодо доведеності вчинення злочину та його цивільно-правових наслідків.

У кримінальному процесі потерпілий особисто або через представника здійснює функцію обвинувачення, оскільки він зацікавлений у тому, щоб вчинений проти нього злочин був розкритий, а винна особа була притягнута до відпові­дальності. Особливо яскраво це виявляється у так званих справах приватного обвинувачення (злочини, передбачені статтею 125 КК України (умисне легке тілесне ушкоджен­ня), частина перша статті 126 КК України (побої), а також справи про злочини, передбачені статтею 356 КК України (самоправство) щодо дій, якими заподіяно шкоду правам та інтересам окремих громадян). Такі справи порушуються не інакше, як за скаргою потерпілого, якому і належить у такому разі право підтримувати обвинувачення. У цих спра­вах дізнання і досудове слідство не провадяться. Зазначені справи підлягають закриттю, якщо потерпілий прими­риться з обвинуваченим, підсудним.

Відповідно до статті 318 КПК України представники по­терпілого, цивільного позивача та цивільного відповідача беруть участь у судових дебатах.

При цьому промова адвоката — представника потерпі­лого є обвинувальною. У ній викладаються фактичні обста­вини справи, аналізуються докази, даються юридична оцін­ка злочину, характеристика потерпілого та підсудного, аналізуються причини й умови, які сприяли вчиненню злочину, викладаються міркування з приводу призначен­ня покарання. При цьому не бажано, щоб адвокат — пред­ставник потерпілого вказував, які конкретно вид і міру по­карання слід обрати для підсудного¹⁰⁶.

Адвокат — представник цивільного позивача також є суб'єктом сторони обвинувачення. Але, виступаючи в судо­вих дебатах, він не повинен характеризувати особу під судного, порушувати питання юридичної кваліфікації його дій і обрання міри покарання, адже це не впливає на прий­няття рішення за позовом¹⁰⁷. Метою діяльності представ­ника цивільного позивача є участь у доказуванні факту вчинення злочину, що заподіяв матеріальної шкоди, і вин­ності підсудного для того, щоб суд задовольнив позов.

Цивільний відповідач та його представник є сторонами захисту. Вони зацікавлені в тому, щоб факт вчинення зло­чину, матеріальна шкода, винність підсудного в його вчи­ненні не були доведені і в задоволенні позову було відмов­лено. У своїй промові під час судових дебатів вони повинні порушувати лише питання доведеності вчинення злочину та його цивільно-правових наслідків¹⁰⁸.

Потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач та їх представники протягом трьох діб з моменту одержан­ня повідомлення про виготовлення протоколу судового за­сідання можуть ознайомитися з протоколом і подати до нього зауваження. Порядок і наслідки їх розгляду є таки­ми самими, як і щодо зауважень захисника підсудного.

Відповідно до статті 348 КПК України апеляцію можуть подати:

• потерпілий і його представник — у частині, що сто­сується інтересів потерпілого, але в межах вимог, заявле­них ними в суді першої інстанції;

• цивільний позивач або його представник — у частині, що стосується вирішення позову.

Ці самі особи мають право подати касаційні скарги на вироки, ухвали і постанови апеляційного суду, постанов­лені ним як судом першої інстанції, на вироки і постанови апеляційного суду, постановлені ним в апеляційному по­рядку, а також на вироки та постанови районного (місько­го), міжрайонного (окружного) судів, військових судів гар­нізонів, ухвали апеляційного суду, постановлені щодо цих вироків і постанов.

Лекція 5. Участь адвоката — захисника на досудовому слідстві

План

1.Участь захисника у пред»явленні обвинувачення, допиті та інших слідчих діях.

2.Клопотання захисника.

3. Методика бесіди з підзахисним.

4. Особливості участі адвоката в стадії судового розгляду справи.

5. Участь адвоката у апеляційному розгляді справи.

6. Касаційне оскарження вироку.