2.2. Характеристика міжнародних та національних стандартів внутрішнього аудиту в банках

Стандарти внутрішнього аудиту формулюю) єдині базові настанови, що визначають нормативні вимоги до якості та надійності внутрішнього аудиту та забезпечують при їх дотриманні певний рівень гарантії результатів діяльності внутрішніх аудиторів.

(В.А, Бурцев, аудитор ЗАО "Ин-Аудит”)

Як вже зазначалося у § 2.1 існують міжнародні, національні внутрішні стандарти аудиту. Основою національних стандартів міжнародні стандарти (табл. 1.4).

Таблиця 1.4

Характеристика міжнародних стандартів внутрішнього аудиту

№ з/п	Шифр стан­дарту	Назва стандарту	Зміст стандарту
1	2	3	4
1 1	100	Незалежність	Внутрішні аудитори виконують свою роботу вільно (без втручання посадових осіб банку) та об'єктивно. Незалежність дозволяє внутрішньому аудитору вис­ловлювати справедливі судження, необ­хідні для належного проведення ауди­торської перевірки. Це досягається зав­дяки організаційному статусу служби внутрішнього аудиту та об'єктивності проведення аудиторської перевірки.
2 2	ПО	Організацій­ний статус	Повинен забезпечити виконання служ­бою внутрішнього аудиту покладених на неї зобов'язань.
3 3	120	Об'єктивність	Внутрішні аудитори повинні бути об'єк­тивними під час проведення аудиторсь­кої перевірки.
4 4	200	Професіона­лізм	Внутрішня аудиторська перевірка повин­на виконуватися на високому профе­сійному рівні та з професійною обереж­ністю.
5 5	210	Комплектація кадрами	Керівник служби внутрішнього аудиту повинен гарантувати, що технічна дос­відченість І освітня підготовка внутріш­ніх аудиторів відповідає перевірці, яку вони проводять.
b 6	220	Вміння, знання і дисципліна	Працівники внутрішнього аудиту повинні дотримуватися дисципліни, мати або отри­мувати знання, вміння, необхідні для ви­конання своїх аудиторських зобов'язань.
77	230	Спостере­ження	Керівник служби внутрішнього аудиту повинен гарантувати, що внутрішні ау­диторські перевірки контролюються пев­ним чином. _

Продовження табл. 1.4
1	2		3	4
8 8	240		Відповідність стандартам поведінки	Внутрішні аудитори повинні дотримува­тися професійних стандартів поведінки.
9 9	250		Знання, досвід, навички	Внутрішні аудитори повинні мати від­повідні знання, володіти певним дос­відом, практичними навичками, достат­німи для виконання внутрішніх аудитор­ських перевірок.
110	260		Людські взаємовідно­сини і спіл­кування	Внутрішні аудитори повинні підтриму­вати нормальні стосунки з суб'єктами, що перевіряються та бути доброзичли­вими у спілкуванні.
11 1	270		Постійне навчання	Внутрішні аудитори підтримують про­фесійну компетентність завдяки постій­ному навчанню
112	280		Необхідність професійної уваги (обе­режність)	При виконанні внутрішніх аудиторських перевірок аудитори повинні бути профе­сійно уважні (обережні).
113	300		Обсяг роботи	У цьому стандарті передбачається прове­дення перевірки, оцінки відповідності та ефективності системи внутрішнього контролю в банку тощо.
114	310		Надійність і цілісність інформації	Внутрішні аудитори повинні проана­лізувати надійність і цілісність фінансо­вої та оперативної Інформації, а також засобів ідентифікації, оцінки, класифі­кації і відповідності такої інформації потребам банку.
115	320		Відповідність положенням, планам, про­цедурам, зако­нодавчим та нормативним актам	Внутрішні аудитори повинні оцінювати існуючі системи з позиції їх відпо­відності положенням, планам, процеду­рам, законодавству і нормативним доку­ментам, що впливають на операції та звіти банку.
116	330		Охорона активів	Внутрішні аудитори зобов'язані переві­ряти наявність активів та рівень їх захисту.
		340	Економічне та ефективне використання ресурсів	Внутрішні аудитори повинні оцінювати економічність І ефективність викорис­тання ресурсів.
118		350	Досягнення поставлених цілей, вико­нання дій або програм	Внутрішні аудитори повинні здійсню­вати огляд дій або програм з метою ви­явлення того, чи не суперечать резуль­тати перевірок поставленим цілям, а дії та програми - реалізуються відповідно до плану.
119		400	Виконання аудиторської перевірки	Аудиторська перевірка повинна вклю­чати планування, дослідження і оцінку інформації, повідомлення результатів, контроль за термінами виконання і по­дальший нагляд.
220		410	Планування аудиту	Внутрішні аудитори повинні планувати кожну аудиторську перевірку.
221		420	Дослідження і оцінка інформації	Внутрішні аудитори повинні збирати, аналізувати, інтерпретувати і оформлю­вати документально інформацію з метою підтвердження результатів аудиторської перевірки.
222		430	Повідомлення про результа­ти перевірки	Внутрішні аудитори повинні повідом­ляти про результати перевірки.
		440	Подальший нагляд	Внутрішні аудитори повинні після пере­вірки здійснювати подальший нагляд з метою забезпечення відповідних дій і прийняття заходів щодо ліквідації недо­ліків та порушень.
224		500	Управління відділом внутрішнього аудиту	Необхідно, щоб керівник підрозділу (го­ловний аудитор) належним чином здійс­нював управління службою внутрішньо­го аудиту.
225		510	Цілі, повно­важення і відповідаль-ність	Необхідно, щоб керівник підрозділу внутрішнього аудиту мав поставлену мету, повноваження та відповідав за роботу свого підрозділу.
226	520		Планування	Керівник підрозділу внутрішнього ауди­ту повинен затверджувати плани роботи свого структурного підрозділу.
~27	530		Положення та процедури	Керівник внутрішнього аудиту повинен: надавати письмово оформлені положення і розробити процедури, якими буде керуватися штат аудиторів.
228	540		Управління персоналом І розвиток	Керівник підрозділу внутрішнього ауди­ту повинен організувати процес підбору] кадрів і напрямки його удосконалення.
229	550		Зовнішні аудитори	Керівник служби внутрішнього аудит1^ повинен координувати дії внутрішнього! І зовнішнього аудиту.
З30	560		Гарантія якості	Керівник служби внутрішнього аудиту] повинен організовувати і удосконалювати програму перевірки діяльності під-З розділів банку.

На базі міжнародних стандартів в Україні були розроблені запроваджені наступні національні стандарти внутрішнього аудиту для комерційних банків:

Стандарт № 1 - керівництво службою внутрішнього аудиту;

Стандарт № 2 - незалежність;

Стандарт № 3 - професійна компетентність;

Стандарт № 4 - обсяг роботи;

Стандарт № 5 - планування і виконання аудиторської перевірки;

Стандарт № 6 - складання аудиторського висновку.

У стандарті № 1 зазначаються:

• об'єкти аудиторського контролю;

• сутність, причини появи банківських ризиків та фактори, на них впливають;

• відповідальність та обов'язки керівників служби внутрішнього аудиту;

• напрямки взаємодії зовнішніх та внутрішніх аудиторів. Основні об'єкти внутрішнього аудиту викладені у главі 1.

Оцінка ризиків є складовою системи організації внутрішнього контролю в комерційних банках. З метою мінімізації можливих збитків від проведення ризикованих операцій комерційні банки мають звернути свою увагу на забезпечення контролю за своєчасною діагностикою появи ризиків, їх оцінкою та прийняттям відповідних дій щодо їх запобігання. В умовах нестабільної макроекономічної ситуації особливий акцент банки України повинні зробити на здійс­ненні контролю за ризиками. Якщо проблема регулювання ризиків банківської діяльності з боку Національного банку України в основ­ному вирішена, то питання організації внутрішнього управління і контролю за ризиками в більшості комерційних банків України зна­ходиться лише на етапі становлення. У зв'язку з цим доцільним є проведення ідентифікації ризиків та оцінка системи внутрішньо-технологічного контролю за ними. Цю функцію має виконати підроз­діл внутрішнього аудиту.

Головну роль в організації внутрішнього аудиту відіграє керів­ник. Тому в процесі створення організаційної структури внутрішньо­го аудиторського контролю в банку важливим є чітке визначення його статусу, повноважень та відповідальності.

Стандарт № 1 передбачає більш тісне співробітництво між зовнішніми та внутрішніми аудиторами. Отже, тепер зовнішні ауди­тори матимуть більшу впевненість в тому, що банк буде дотриму­ватися чинного законодавства та можуть більш плідно співпрацювати з внутрішніми аудиторами.

Співпраця внутрішніх і зовнішніх аудиторів під час аудиту фінансових звітів має важливе значення, насамперед, для зовнішнього аудитора. Це обумовлене тим, що зовнішня аудиторська перевірка обов'язково здійснюється лише один раз на рік і не може охопити всі, проведені протягом року, банківські операції. Для забезпечення гли­бини та ефективності перевірки зовнішні аудитори можуть спиратися на результати внутрішньої аудиторської перевірки окремих функціо­нальних підрозділів банку.

За необхідності керівник служби внутрішнього аудиту разом із зовнішніми аудиторами обговорює напрямки взаємодії на підставі наданих йому документів щодо:

• суттєвої недостатності контролю; помилок та порушень;

• протизаконних дій;

• рішень керівників банку;

• суперечностей між підлеглими і керівниками;

• труднощів, що виникають під час аудиторської перевірки, тощо.

Вважається за необхідне розробити план співпраці двох служб та порядок взаємного ознайомлення із результатами аудиторське перевірки.

Стандарт № 2 - незалежність - визначає статус служби внутрішнього аудиту комерційного банку.

Ступінь незалежності аудитора визначається місцем, яке він посідає в адміністративній системі і кому саме та на якому рівні звітує про результати проведеної роботи.

Служба внутрішнього аудиту у більшості випадків підпорядкована контрольному органу - спостережній раді банку або виконавчому чому органу - правлінню банку. Це дозволяє аудиторській службі надавати реальну допомогу правлінню банку у виконанні його обов'язків перед акціонерами (засновниками банку).

Незалежність дає змогу внутрішнім аудиторам робити правдиві й неупереджені висновки, що необхідні для належного проведені аудиторської перевірки. Це досягається в результаті організаційного визначення статусу та об'єктивності служби внутрішнього аудиту.

Незалежність внутрішніх аудиторів обмежена, оскільки вони найманими працівниками банку, Але стандарти передбачають створення умов, за яких аудитори можуть виконувати свою роб( об’єктивно і вільно без будь-якого впливу ззовні. Це досягається допомогою їх організаційного статусу і об’єктивності

Організаційний статус повинен передбачати:

=> безпосередню підпорядкованість служби внутрішнього аудиту спостережній раді та правлінню банку у питаннях стратегічних напрямків його розвитку;

=> процедури затвердження спостережною радою банку штатного розкладу підрозділу внутрішнього аудиту та бюджету наступний рік, а також уніфікованих висновків і звітів про результати його діяльності;

=> виконання службою внутрішнього аудиту своїх фуні нальних обов'язків без будь-яких перешкод;

=> постійну участь керівника підрозділу внутрішнього аудиту в засіданнях правління банку з питань аудиторської діяльності, фінансової звітності, управління, організації внутрішнього контролю.

Об'єктивність - це незалежна позиція, яку повинні займати внутрішні аудитори при здійсненні перевірок. Виконання цього принципу передбачає, що:

• при проведенні аудиторських перевірок внутрішні аудитори повинні бути об'єктивними;

• внутрішні аудитори відстоюють власну думку з питань аудиту, яка може не збігатися з думкою інших працівників банку, зовнішніх аудиторів тощо;

• внутрішні аудитори банку не несуть відповідальність за проведення банком будь-яких банківських операцій;

• працівники служби внутрішнього аудиту, які раніше працю­вали в певних підрозділах цього банку, не можуть призначатися для проведення аудиторської перевірки цих підрозділів протягом року (або більш тривалий час) після їх зарахування до служби внутрішньо­го аудиту.

Об'єктивність може порушуватися через так званий "конфлікт інтересів", можливі непорозуміння і упередженість. Головну роль у таких випадках повинен відігравати керівник підрозділу, який періо­дично отримує інформацію від своїх співробітників про можливі кон­флікти, змінює за необхідності завдання аудиторів, формулює їх таким чином, щоб уникнути потенційних або реальних конфліктів.

Стандарт № 3 - професійна компетентність - передбачає огляд професійних якостей та норм поведінки внутрішніх аудиторів банку. Дієвість служби внутрішнього аудиту значною мірою залежить від компетентності її працівників, які повинні мати високий профе­сійний досвід та необхідні знання І володіти відповідними навичками. Крім того, фахівцям цієї служби повинні бути притаманні такі якості, як коректність, доброзичливість та прагнення до підвищення своєї кваліфікації. Ці риси мають надзвичайно велике значення, адже від них залежить атмосфера не тільки всередині колективу служби внутрішнього аудиту, але й у банку в цілому.

Внутрішні аудитори повинні також дотримуватися певних норм поведінки, а саме:

• бути обережними, компетентними;

• правильно застосовувати чинні стандарти, процедури та методи внутрішнього аудиту;

• знати принципи і методи бухгалтерського обліку та правильно їх використовувати;

• доводити неефективність та нерентабельність операці запобігати можливості навмисного правопорушення, помилок, уп щень, розкрадань, шахрайства і конфліктів інтересів;

• оцінювати достатність та ефективність системи внутрішньо

контролю.

Стандарт № 4 - обсяг робіт - визначає, що спостережна р: та правління банку здійснюють загальне керівництво щодо обсягу робіт та напрямків діяльності банку, які підлягають аудиту. Виході із завдань внутрішнього контролю визначається обсяг аудиторської перевірки.

При розробці системи внутрішнього контролю керівництво банку повинно враховувати співвідношення витрат та доходів. Потенційні збитки, пов'язані з загрозою ризику або власне ризиком, оцінюються за витратами на здійснення їх контролю.

Обсяг аудиторської перевірки при цьому залежить від відношення витрат на проведення перевірки і розміру доходу, може потенційно отримати банк в результаті виявлення та регулювання ризиків.

Обсяг аудиторської перевірки повинен бути достатнім для того, щоб забезпечити виявлення:

• невиправданих витрат банку;

• неефективного використання інтелектуального потенціалу працівників;

• неповноцінного використання технічних засобів;

• перекомплектування або не доукомплектування

працівників;

• факторів, які негативно впливають на виконання зав,

банку.

Обсяг аудиторської перевірки також залежить від переліку та складності завдань, що стоять перед внутрішніми аудиторами банку.

У стандарті № 5 - планування і виконання аудиторської перевірки - розкривається процес здійснення аудиторської перевірки вимоги до складання програми перевірки та робочої документації. Аудиторська перевірка передбачає планування аудиту, перевірку та оцінку інформації, надання рекомендацій та контроль після перевірки.

Планування кожної аудиторської перевірки підлягає документуванню і передбачає:

• визначення мети, завдань та обсягу аудиту;

• отримання повної інформації про підрозділ, що підлягає аудиторській перевірці;

• визначення обсягу коштів на и проведення.

Планування аудиторської перевірки передбачає ознайомлення з операціями ризиками і системами внутрішнього контролю в підрозділі з метою виявлення об'єктів, що вимагають особливої уваги, отримання висновків та пропозицій від суб'єкта перевірки.

Обов'язковою умовою планування аудиту є складання програм проведення аудиторської перевірки, у якій повинні висвітлюватися:

• цілі аудиторської перевірки та термін її проведення;

• процедури, які використовуються внутрішніми аудиторами для збирання, аналізу та документування інформації;

• характер та масштаб тестування, необхідного для досягнення цілей аудиту на кожному його етапі;

• конкретні ризики, процеси та угоди, що підлягають аудиту;

• календарний графік виконання робіт.

Програма аудиторської перевірки затверджується керівником служби внутрішнього аудиту до початку її проведення.

Виконання програми аудиторської перевірки відображається в робочій документації, в якій фіксується перелік отриманої інформації та результати попереднього аналізу. Архіви робочої документації з проведення аудиту повинні знаходитися у службі внутрішнього аудиту і доступ до них повинні мати тільки уповноважені особи (члени правління та спостережної ради банку, працівники служби внутрішнього аудиту).

Виконання програми аудиторської перевірки не завершується підготовкою висновків та рекомендацій щодо організації та покра­щання роботи перевіреного підрозділу банку. Ця робота продов­жується в ході здійснення контролю за виконанням заходів, перед­бачених у висновках за результатами аудиторської перевірки.

Керівник служби внутрішнього аудиту для проведення подаль­шого контролю повинен:

• встановити час, який потрібен для отримання відповіді від керівників підрозділів банку щодо усунення виявлених недоліків;

• розглянути відповіді керівників підрозділів;

• провести, у разі потреби, повторну контрольну аудиторську перевірку.

Розробка графіку подальшого контролю повинна базуватись на передбачених ризиках, а також на ступені та важливості факту виявленого порушення. Відповідальність за усунення фактів порушень або недоліків, зазначених в аудиторському висновку, несе керівництво банку.

Стандарт № 6 - складання аудиторського висновку - висвітлює процедуру опрацювання висновків та рекомендацій внутрішнього аудиту, яка передбачає проведення їх обговорення з працівниками підрозділу банку, що перевіряється.

Багатофункціональність внутрішнього аудиту та обмежене розповсюдження звіту про його наслідки призвели до відсутності єдиних детальних вимог щодо форми і змісту такого документа на відміну висновків зовнішнього аудитора, які регламентуються окремі професійним стандартом. Проте узагальнення існуючої міжнародні практики дає можливість визначати основні вимоги до форми і змісту звіту внутрішнього аудитора, які будуть розглянуті далі.

Контрольні запитання

1. Хто розробляє міжнародні стандарти внутрішнього аудиту?

2. З якою метою розробляються міжнародні стандарти внутрішнього аудиту?

3. Які основні міжнародні стандарти внутрішнього аудиту знаєте?

4. В яких стандартах йдеться про незалежність та організацію статус служби внутрішнього аудиту?

5. Який стандарт та яким чином розкриває сутність npoфесіоналізму внутрішніх аудиторів?

6. В яких стандартах викладені вимоги до обсягу робіт та ві нання аудиторської перевірки?

7. Яким стандартом передбачений механізм управління відді внутрішнього аудиту?