7.4. Внутрішній аудит управління прибутковістю банку

"Фінансова безодня - найглибша, в неї можна падати все життя " (Ільф та Петров "Золоте теля")

Прибутковість - це здатність банку генерувати достатній рі­вень прибутку для компенсації всіх своїх витрат, а також забез­печення прийнятного прибутку на вкладений акціонерний капітал.

Фінансовий результат (прибуток) розраховується як різниця доходів і витрат банку (рис. 3.26).

Процентні доходи

Комісійні доходи

Результат від

торговельних

операцій

[нші банківсь­кі операційні доходи

Інші

небанківські

операційні

доходи

Повернення

раніше

списаних

активів

Неперед­бачені доходи

Процентні витрати

Комісійні витрати

Інші банківські

операційні

витрати

Витрати на утримання персоналу

Адміністратив­но-управлінські витрати

Інші

небанківські

адміністративні

витрати

Непередбачені, витрати

Відрахування до резервів

Списання

безнадійної

заборгованості

Сплата податків і обов'яз­кових платежів

Експлута-ційні і гос­подарські витрати

Витрати на телеко­мунікації

Супутні не­банківські операційні витрати

Витрати на утримання основних засобів і не­матеріаль­них активів

Рис. 3.26. Визначення фінансового результату банку

204

Проведення аналізу фінансового результату банку для рішнього аудитора має велике значення, адже:

• існує велика кількість джерел доходів та напрямків витрат;

• у разі збитків потрібно визначити який саме компонент' доходи або витрат призвів до негативного результату.

Навіть, якщо фінансовий результат є позитивним, необхідно проаналізувати чи має він стабільний характер та чи не наражається банк на надто великі ризики з метою забезпечення зростання прибутку.

З метою більш глибокого дослідження факторів впливу на фінансовий результат банку необхідно провести детальний аналіз фінансової діяльності (рис. 3.27).

Оцінка тенденцій

зміни

фінансового результату банку

Внутрішній аудит

фінансової діяльності

банку

Аналіз зміни

складу та

структури

доходів та витрат

банку

Виявлення причини

виникнення зниження

фінансового результату

порівняно з минулим

роком або недосягнення

його запланованого

рівня

Рис. 3.27. Напрямки внутрішнього аудиту фінансової діяльності банку

Інформаційною базою для проведення аудиторської перевірки фінансової діяльності банку є: ^ Щоденний баланс; ^ балансовий звіт; ^ звіт про прибутки і збитки; ^ звіт про рух грошових коштів;

205

*/ оборотно-сальдова відомість; ^ плановий баланс; ^ план прибутку;

V бюджети;

V внутрішньобанківська фінансова звітність та пояснення до неї;

S виписки з рахунків;

•S договори, на підставі яких проводились витрати або які визначають

отриманий дохід; S накази по особовому складу і персональні картки співробітників по

заробітній платі; •S протоколи засідань спостережної ради чи правління банку, в яких є

інформація щодо розподілу прибутку або покриття збитків.

Внутрішній аудит фінансової діяльності здійснюється у декілька етапів (рис. 3.28).

Аналітична перевірка фінансової звітності та

перевірка виконання фінансових планів банку

та його окремих підрозділів

Визначення пріоритетів аудиторської перевірки

Ознайомлення з внутрішніми положеннями

банку, що регламентують його фінансову

діяльність

Здійснення перевірки дотримання банком умов, зазначених у внутрішніх положеннях

Оцінка системи внутрішньотехнологчного контролю за доходами та витратами банку

Проведення документальної перевірки

складових фінансового результату (доходів

та витрат) банку

Підготовка аудиторського висновку

Перший етап внутрішнього аудиту фінансової діяльності банку починається з аналітичної перевірки, яка передбачає оцінку тенденцій зміни фінансового результату, а також складу та структури його доходів і витрат.

Внутрішній аудитор повинен у цілому з урахуванням еко­номічних умов, в яких діяв банк, оцінити його фінансовий результат та розрахувати і проаналізувати необхідні коефіцієнти або скорис­татися розрахунком аналітичної служби банку. При цьому не слід вдаватися до аналізу дрібниць, а саме аналізувати незначні відхи­лення та проводити дуже ретельну оцінку причин їх виникнення. Завданням внутрішнього аудитора в процесі аналітичної перевірки фінансової звітності є:

/впевнитися в об'єктивності поданої інформації на основі арифметичних або логічних зіставлень;

•/ проаналізувати чи не змінювалася облікова політика банку і, якщо такі зміни відбулися, провести відповідне коригування звітнос­ті згідно з чинним законодавством України;

•/ здійснити розрахунок коефіцієнтів та їх якісний аналіз;

/ за результатами аналізу фінансової та управлінської звітнос­ті, а також фінансових планів (бюджетів) окремих підрозділів банку визначити "вузькі" місця в його роботі, які повинні стати об'єктом пильної уваги аудитора;

•/ зробити висновки щодо достатності (недостатності) фінан­сового результату для виплати запланованої суми дивідендів акціо­нерам банку.

У банку має здійснюватися вертикальний та горизонтальний аналіз результатів його діяльності. Вертикальний аналіз здійснюється шляхом розрахунку основних коефіцієнтів, що характеризують фінан­совий стан та операційні результати банку, та їх порівняння з попе­реднім періодом у цілому і з середніми значеннями цих показників по банківській системі України. При горизонтальному аналізі викорис­товується метод тренду індексних чисел, за допомогою якого ви­бирається базовий період, відповідно до якого розраховуються усі

показники.

Для оцінки стану прибутковості банку вибирається система показників, за якою здійснюється відповідний аналіз (табл. 3.9).

У разі недостатньої (або негативної) загальної прибутковості потрібно визначити конкретну причину - який саме компонент Доходів або витрат призводить до поганих результатів роботи.

Рис. 3.28. Основні етапи внутрішнього аудиту фінансової діяльності банку.

207

Таблиця 3.9

Показники оцінки прибутковості банку

№ 3/ п	Назва показника та методика його розрахунку	Економічний зміст показника	Значення показника
1	2	3	4
1	Прибуток на власний (акціонерний) капітал Чистий прибуток після оподаткування (ЧП)	Показник вимірювання дохідності для акціонерів банку. Він свідчить про розмір чистого прибутку, який отримують акціонери від інвестування свого капіталу.	10-20%
	ROL ~ ^ - • t a v\ Акціонерний капітал (АК)
2	Прибуток на одиницю активів ЧП ТїПД	Показник ефективності роботи ме­неджерів банку. Він показує, наскільки менеджери можуть ви­лучити чистого прибутку із роз­міщених активів банку. Його змен­шення може бути викликане вищи­ми темпами зростання активів порівняно з темпами зростання чистого прибутку або ж зі змен­шенням прибутку при незмінних активах чи їх збільшенні.	Цей показник порівнюють з іншими банками Міп = 0,75%
	Середній обсяг активів

ю

о ос

Чиста процентна = маржа

Процентний Процентні

дохід______витрати

Середній обсяг активів

Чиста процентна—

маржа

Непроцентний дохід

Непроцентні витрати

Середній обсяг активів

ЧПна

ОДНУ = —------;—

якпію Кількість акцій, що знаходяться у обігу

акцію

Показник ефективності та прибут­ковості діяльності банку. Цей кое­фіцієнт допомагає з'ясувати, чи може банк забезпечити прибуток у вигляді доходу від процентної різниці між процентними дохода­ми і витратами як відсоток до се-редніх загальних активів

Цей показник визначає співвідно­шення непроцентних доходів (плати за обслуговування депозитів і інші види комісійної винагороди, отриманої банком) і непроцентних витрат (у т.ч. заробітна плата, витрати на покриття збитків за кредитами тощо).

Показник дає точну оцінку виплат на користь акціонерів відносно кількості реалізованих банком акцій.

4,5%

Чим вищий цей

показник, тим

більш дохідним*

є комісійні операції банку,

Порівнюється із середнім значен­ням по банків­ській системі України_______

SJ

о

Продовження табл. 3.9

1	2	3	4
6	Операційні Операційні Чиста маржа доходи витрати	Показник прибутковості та ефективності діяльності банку	Кожний банк визначає самостійно
	Середній обсяг активів прибутку
7	Чистий спред = = (проценти отримані / позики) • • 100% - (проценти сплачені / / депозити, за якими нараховуються проценти) • • 100%	Коефіцієнт враховує лише про­центні активи і пасиви. За ним визначається необхідна мінімаль­на різниця між ставками за акти­вними й пасивними операціями, яка дасть змогу банку покрити витрати, але не принесе прибутку.	Не менше 1,25%
8	Чистий прибуток ЧП	За допомогою цього коефіцієнта оцінюється продуктивність робо­ти працівників банку. Оплата пра­ці є найголовнішою складовою непроцентних видатків банку, то­му продуктивність праці співро­бітників вимірюють з урахуван­ням чисельності штату і витрат на його утримання. Однак при оцінці продуктивності праці необхідно зважати на той факт, що у поточ­ний період часу економія по	Кожний банк визначає рівень цього показника самостійно.
	на одного Загальна чисельність працівника працівників банку

Закінчення табл. 3.9

/	2	3	4
		зарплаті (шляхом її значного зни­ження або скорочення чисельності працюючих) може призвести до погіршення якості та послаблення мотивації до роботи, а із часом і до зниження ефективності роботи банку.
У	Чистий прибуток до витрат на ЧП	Коефіцієнт характеризує чистий прибуток на одного працівника і дає змогу порівнювати банки різного типу. Він демонструє чистий ефект від рішень щодо мотивації праці співробітників, незалежно від того, спрямовані ці рішення на низьку кваліфікацію та низьку заробітну плату чи на високі витрати для висококва­ліфікованих працівників.	Необхідно порівняти цей показник з аналогічними показниками інших банків.
	утримання Витрати на утримання персоналу працівників банку

Часто виникає викривлене уявлення про високий рівень отри­маного банком прибутку. Але подальший детальний аналіз доходів і витрат може виявити факти:

• прихованих збитків;

• наявності екстраординарних, тобто разових доходів (доходів від реалізації основних засобів; доходів, отриманих в результаті сприятливого курсу іноземної валюти і т.д.).

Таким чином, внутрішній аудитор має з'ясувати:

• чи пов'язане зростання прибутку із підвищенням ефектив­ності банківської діяльності;

• чи це є результатом дії непередбачених обставин (наприк­лад, зміни курсу).

Іншою складовою цього аналізу є витрати банку. Внутрішній

аудитор має проаналізувати:

• тенденції зміни загального обсягу витрат та їх структури;

• виконання програми економії коштів (якщо така програма

існує);

• конкретні причини, що призвели до зростання витрат.

Аналітична перевірка може бути пов'язана із оцінкою вико­нання фінансових планів (бюджетів) банку. При цьому внутрішній аудитор має з'ясувати:

• чи затверджені фінансові плани банку та чи доведені вони до

відповідних підрозділів;

• чи виконано фінансовий план банку;

• чи виконані бюджети підрозділами банку (вказати підроз­діли, де вони не виконуються);

• чи здійснюється коригування доходів і витрат банку, відповідно до змін макроекономічної ситуації та його задач;

• чому і як часто змінюється план доходів та витрат та хто ініціює його перегляд;

• чи Існують пояснення розбіжностей між планами і фактич­ними результатами фінансової діяльності і чи при запровадженні ви­правних заходів встановлюються причини проблем, що викликають;

• чи забезпечує система бухгалтерського та управлінського обліку достатньо детальну розшифровку рахунків, яка дала б змогу аналізувати відхилення фактичних даних від планових по бюджетах

підрозділів.

Крім того, внутрішній аудитор з'ясовує, який вплив на фінан­совий результат банку матиме дія факторів зовнішнього середовища.

212

За результатами аналітичної перевірки внутрішній аудитор мо­же виявити проблеми, які стануть об'єктом особливої уваги у подаль­шому. Таким чином, аналітична перевірка є підставою для визначення, пріоритетів внутрішнього аудиту,

Другий етап. Пріоритети аудиторської перевірки визначають­ся, виходячи із:

• обсягу суми або її частки у фінансовому результаті банку;

• характеру виявлених під час аналітичної перевірки проблем. Третій етап - це ознайомлення внутрішнього аудитора з

внутрішніми положеннями, які регламентують фінансову діяльність банку. При цьому внутрішній аудитор повинен перевірити:

• чи всі найбільш важливі аспекти фінансової діяльності банку відображені у цьому документі;

• чи затверджене положення спостережною радою або правлінням банку.

Четвертий етап пов'язаний із визначенням, чи дотримується банк внутрішнього положення щодо фінансової діяльності.

П'ятий етап полягає у перевірці стану контролю за доходами і витратами та фінансовим результатом банку. На цьому етапі внутрішній аудитор може використати анкету, подану втабл. 3.10.

Таблиця 3.10

Контроль за доходами, витратами та фінансовим результатом банку

[№з/п	Перелік питань	Так	Ні
1	2	3	4
1.1	І. Контроль за виконанням бюджету. Чи здійснюється керівниками підрозділів внутрішньотехнологічний контроль за вико­нанням бюджетів?
1.2	Чи аналізуються керівниками підрозділів банку причини невиконання бюджетів?
	II. Контроль за станом бухгалтерського та управлінського обліку
2.1	Чи всі проводки за балансовими особовими рахунками проводяться після згоди контролера?

213

Закінчення табл. ЗЛО "З І 4

2.3

Чи всі бухгалтерські проводки по рахунках доходів і витрат підтверджуються необхідними

документами?_____________________________

Чи оформлені дані документи згідно з чинною законодавчою базою?

2.4	Чи вірно здійснені коригуючі проводки:
2.5 2.5.1 2.5.2 2.5.3 2.5.4	Чи достовірно зазначені суми на рахунках: • доходів; • витрат; * дебіторської заборгованості по господарсь­кій діяльності банку; » кредиторської заборгованості по господарсь­кій діяльністю банку.
2.6	Чи перевіряє офіційна особа, що підписує розрахунковий документ усі супровідні до­кументи?
2.7	Чи здійснюється в банку контроль щодо повноти, своєчасності та правильності сплати платежів до бюджету, додаткових платежів, правильності нарахування заробітної плати згідно з посадовими окладами, дотримання лімітів витрат на утримання безбалансових відділень та лімітів на окремі адмінуправ-лінські витрати тощо?
2.8	Чи належним чином здійснюється управ­лінський облік доходів і витрат банку?
	III. Контроль за достатністю фінансового результату банку.
3.1	Чи здійснюється керівництвом банку поточний контроль за достатністю прибутку для виплати за результатами року дивідендів акціонерам?
3.2	Чи були вжиті заходи керівництвом банку у разі невиконання запланованого фінансового результату впродовж року?
3.3	Чи мали ці заходи позитивний результат?

214

За необхідності внутрішній аудитор може продовжити перелік питань, зазначених у цій анкеті. На основі аакети можна зробити висновок щодо ефективності внутрішньотехнологічного контролю за станом фінансового результату банку з боку фінансових служб банку та окремих його підрозділів.

Шостий етап передбачає здійснення документальної перевірки доходів та витрат банку за такою схемою:

• аналіз рахунків доходів та витрат;

• перевірка супровідних документів, які дають змогу з'ясу­вати причини значних відхилень порівняно з попереднім періодом або з запланованими параметрами;

• за необхідності здійснення перевірки виписок з особових рахунків, які свідчать про рух коштів за рахунками надходжень;

• перевірка відповідності даних аналітичного та синтетичного обліку;

• визначення відповідності сум залишків коштів на аналітичних рахунках доходів (витрат) та сум зведеного балансового рахунку;

• виявлення витрат, які є недопустимими для банку;

• перевірка чи всі проводки за балансовими та особовими рахунками підтверджуються розрахунковими документами або мемо­ріальними ордерами;

• перевірка оплати всіх значних придбань банку відповідно до внутрішніх положень та вимог чинного законодавства;

• перевірка правильності нарахування та сплати заробітної плати, оплати господарських потреб банку, а також відповідність ведення бухгалтерського обліку цих операцій чинному законодавству України;

• перевірка витрат на відрядження, компенсації співро­бітникам за використання власного автомобіля для службових

поїздок тощо.

Сьомий, заключний етап - це написання аудиторського звіту, ^в якому міститься обгрунтований аналіз ефективності фінансової Діяльності в поточному періоді та зазначено ступінь виконання Раніше наданих аудитором рекомендацій та пропозицій щодо підвищення рівня прибутковості.

215

Контрольні запитання

1. Які основні етапи можна виділити при проведенні внутрішнього аудиту фінансової діяльності банку?

2. Що слугує інформаційною базою аудиторської перевірки фінансо­вої діяльності банку?

3. Які питання мають бути відображені в анкеті аудиту внут-рішньотехнологічного контролю доходів та витрат банку?

4. Яким чином проводиться внутрішня аудиторська документальна перевірка доходів та витрат банку?

5. На основі яких показників можна визначити та оцінити прибут­ковість банку?

Дискусійне питання

•S За результатами фінансового аналізу діяльності банку були виявлені такі факти:

- розмір прибутку в поточному році більший ніж в минулому;

- не виконані параметри загального бюджету банку;

- витрати в поточному році залишилися без суттєвих змін;

- доходи банку зросли за рахунок погашення облігацій внутрішньої

державної позики.

Як може оцінити цю ситуацію внутрішній аудитор банку?