Порівняльна характеристика внутрішнього аудиту і ревізії в банку10

Відмінні ознаки	Внутрішній аудит	Внутрішня ревізія
1	2	3
Терміно­логічна	Елемент внутрішнього контро­лю за основною та допоміжною діяльністю банку	Метод документального контролю за фінансово-господарською діяльністю банку
Цільова орієнтація	Незалежна оцінка видів діяль­ності, у тому числі системи контролю в банку.	Виявлення, локалізація і оцінка недоліків з метою їх усунення (ліквідації наслідків і профілактики).

1	2	3
Основні завдання	• Проведення ідентифікації та управління ризиками. • Перевірка дотримання чин­ного законодавства, а також прийнятої політики та про­цедур. • Перевірка додержання вста­новлених стандартів. • Перевірка виконання банків­ських операцій згідно з техно­логічними картами. • З'ясування, на скільки ефек­тивно та економне використо­вуються ресурси. • Визначення, чи досягаються цілі організації.	• З'ясування справжньо­го стану зберігання гро­шей, документів і майна. • Перевірка повноти і правдивості інформації про банківські операції. • Перевірка достовір­ності даних бухгалтерсь­кого обліку І звітності та відповідності правил їх ведення і складання чин­ному законодавству. • Розробка пропозицій щодо усунення недоліків і порушень для недопущення їх у подальшому
Мета	Встановити ефективність сис­тем контролю, ідентифікацію банківських ризиків, економіч­ність, ефективність і результати реалізації банківських операцій.	Встановити законність здійснюваних операцій і відсутність розкрадень з боку працівників.
Об'єкти	Все те, що підриває платоспро­можність і ліквідність банку, погіршує його фінансовий стан та заважає нормальному функ­ціонуванню.	Все те, що призводить до порушення чинного зако­нодавства і облікової по­літики банку.
Ініціатива перевірки	Горизонтальна (на вимогу під­розділу), вертикальна (на вимо­гу керівництва) і за планом роботи служби внутрішнього аудиту.	Вертикальна (на вимогу керівництва) або за пла­ном роботи ревізійної служби.
Достат-ність	Принцип розумної достатності з орієнтацією на співвідношення витрат і результатів.	Принцип максимально можливої точності і вияв­лення винних осіб, а та­кож розмірів збитків
результати оформлення зміст форми реалізації та подан­ня звіт­ності	• Відсутність єдиних деталь­них вимог щодо форми і змісту звіту внутрішнього аудиту че­рез його багатофункціональність та обмежене розповсюд­ження звіту про його наслідки. Звіт містить висновки відпо­відно до цілі перевірки, прог­нози (якщо це можливо) і реко­мендації для прийняття управ­лінських рішень. • Усунення недоліків під час проведення аудиту і виявлення причин, що призвели до них. • Співбесіда з керівництвом об'єкта перевірки про існуючий досвід організації контролю, механізми контролю за ризика­ми, оцінка ефективності здійс­нюваних заходів. • Розробка пропозицій щодо покращання ефективності контролю, моніторингу ризиків, складання прогнозів щодо результатів операцій з метою своєчасного прийняття управлінських рішень. • Звітність щодо проведеної роботи подається до НБУ	• Акт ревізії - це офіцій­ний документ, який скла­дається у встановленому порядку за ЇЇ результатами і містить висновок щодо дотримання певним суб'єктом вимог чинного законодавства, достовір­ності обліку і звітності, витрачання коштів і матеріальних цінностей, їх збереження, а також рекомендації щодо усу­нення виявлених недо­ліків та порушень. • Усунення недоліків під час ревізії. • Обговорення наслідків ревізії безпосередньо на об'єкті. Розробка пропозицій та рекомендацій щодо усу­нення виявлених недо­ліків і порушень з метою недопущення їх у подаль­шому. Інформація щодо прове­деної ревізії подається правлінню (раді директорів) банку.

Внутрішній аудит розвинувся на базі внутрішньої ревізії, яка проводилась спеціальним структурним підрозділом банку.

Відповідно до порівняльного аналізу, наведеного в табл. 1.1. поняття внутрішнього аудиту значно ширше ніж поняття внутрішньої ревізії. Аудитори, звичайно, можуть користуватися методом ревізії, але не повинні ототожнювати внутрішній аудит з ревізією. Якщо внутрішній аудит спрямований на оцінку різноманітних операцій і систем контролю у межах банку, то метою ревізії є виявлення і лока­лізація недоліків та повідомлення про них керівництво банку.

За своїми цільовим призначенням внутрішня ревізія більш нагадує аудит узгодження і фінансовий аудит, оскільки передбачає документальну перевірку відповідності облікових реєстрів і фінансо­вих звітів реальному фінансовому стану банку. Внутрішня ревізія виявляє порушення або зловживання, що виникають в процесі банківської діяльності. За своєю суттю внутрішній аудит має більш стратегічні цілі. Ревізори виявляють помилки та зловживання в роботі виробничих та функціональних підрозділів банку, які можуть призвести до втраченої вигоди або навіть збитків. Але ці суми не можна порівняти з обсягами збитків, які можуть зазнати банки в результаті дій фінансових ризиків. Ревізія як метод з вузьким колом завдань обмежена в аналітичному інструментарії на відміну від внутрішнього аудиту, який має на меті проаналізувати і оцінити процеси контролю, виявити ризики та визначити ефективність управління банком.

У світовій практиці існує багато різних визначень поняття „внутрішній аудит". Міжнародний інститут внутрішніх аудиторів (Institute of Internal Auditors-IIА, США) дає такс тлумачення: "Внутрішній аудит – це незалежна діяльність з перевірки і оцінки роботи організації в її інтересах.¹¹

Інститут внутрішніх аудиторів США визначає також внутрішній аудит як незалежну оцінку, яка здійснюється всередині організації. Відділ внутрішнього аудиту є складовою організації і функціонує в рамках політики, визначеної керівництвом банку.

У правилах і стандартах аудиторської діяльності, схвалених Комісією з аудиторської діяльності при президенті Російської федерації, внутрішній аудит визначається як організована на еко­номічному суб'єкті в Інтересах його власників і регламентована його внутрішніми документами система контролю за дотриманням вста­новленого порядку ведення бухгалтерського обліку і надійністю функціонування системи внутрішнього контролю. До інститутів внутрішнього аудиту належать призначені власниками економічного суб'єкта ревізори, ревізійні комісії, внутрішні аудитори чи група внутрішніх аудиторів¹² .

На думку професора П.І. Камишанова, внутрішній аудит є не­від'ємним та важливим елементом контролю в процесі менеджменту. Потреба в цьому контролі виникає у великих організаціях у зв'язку з тим, що вище керівництво не здійснює повсякденний контроль діяльності нижчих управлінських структур. Внутрішній аудит - це поточний контроль за здійсненням економічної політики і якістю Управління підприємством, необхідний для недопущення втрати ресурсів, локалізації недоліків, своєчасного попередження фінансових труднощів¹³.

У положенні про організацію внутрішнього аудиту в комер­ційних банках України внутрішній аудит розглядається як "незалежна експертна діяльність аудиторської служби банку для перевірки й оцінки адекватності та ефективності системи внутрішнього контролю та якості виконання співробітниками банку своїх обов'язків. Внут­рішній аудит передбачає отримання в документальній формі процедур і опису методів, які використовуються банком для здійснення внутрішнього контролю" [1].

Схематично інтерпретацію внутрішнього аудиту подано нарис. 1.3.

Задачі

Суб’єкт

Об’єкти

Мета

З адачі

Р

Функції

ис. 1.3, Компоненти інтерпретації внутрішнього аудиту в комерційних банках

Внутрішній аудит у банку - це незалежна оцінка різноманітних операцій і систем контролю, метою якого є визначити:

• чи проводиться виявлення ризику і робота щодо його зниження;

• чи дотримується банк прийнятої політики і процедур;

• чи дотримується банк встановлених стандартів;

• на скільки економно Й ефективно використовуються ресурси;

• чи досягаються цілі банку.

Внутрішній аудит оцінює дві площини банківської діяльності: безпосередньо банківські операції і системи внутрішнього контролю. Кожна з цих площин перетинається множиною структурних підрозділів, з яких складається організаційна система банку.

Структурні підрозділи банку здійснюють такі види банківської! діяльності:

• казначейську;

• операційну (розрахунково-касову, депозитну);

• кредитну;

• інвестиційну;

• посередницьку тощо.

Об'єктами внутрішнього аудиту є функціональні (департаменти, управління, відділи) та виробничі структурні підрозділи (філії) банку, а також види банківської діяльності: банківські операції системи внутрішнього контролю тощо.

Структурні підрозділи (відділи, управління, департаменти) можуть бути або центрами прибутку (profit center), або центрами витрат (cost center), які відповідають певному виду діяльності і повинні мат власну систему внутрішнього контролю.

При оцінці діяльності центру прибутку з точки зору ефективності, насамперед, звертають увагу на показники фінансового результат або рентабельності. Діяльність центру витрат внутрішніми аудиторами оцінюється з точки зору економного використання коштів.

Сутність внутрішнього аудиту проявляється в його функціях (рис. 1.6).

Рис. 1.6. Функції внутрішнього аудиту в комерційному банку

Сутність координаційної функції полягає в тому, що служба внутрішнього аудиту планує свою роботу, виходячи з потреб акціонерів, інвесторів та правління банку. На вимогу акціонерів чи правління банку внутрішні аудитори включають до програми перевірки ті чи інші питання. Внутрішні аудитори звітують правлінню банку не менше як один раз на рік та готують доповідну записку спостережній раді банку та зборам акціонерів (учасників).

Процедура взаємодії служби внутрішнього аудиту з правлінням банку передбачена міжнародним стандартом № 7 "Взаємодія з радою Директорів" (червень 1989) і в національному стандарті № 4 "Обсяг робіт для внутрішніх аудиторів в комерційних банках України".

Служба внутрішнього аудиту узгоджує свою діяльність із зовнішніми аудиторами з метою забезпечення оптимальних умов, за яких аудиторські фірми можуть з довірою ставитися до її висновків. Внутрішні аудитори здійснюють більш глибокий аналіз, перевірку та оцінку різних аспектів банківської діяльності та, за необхідності, надають отриману інформацію зовнішнім аудиторам. Це може скоротити витрати на проведення зовнішнього аудиту, але не дає можливості його уникнути. Крім того, правління банку може звернутися до керівника служби внутрішнього аудиту з проханням дати оцінку результатам діяльності зовнішніх аудиторів.

Підрозділ внутрішнього аудиту звітує Національному України про роботу даного структурного підрозділу банку два на рік протягом першої половини місяця, наступного за звіт періодом (півроку). За необхідності Національний банк України може вимагати від банків звіт про роботу служби внутрішнього аудиту певний період часу, а також іншу інформацію щодо компетенції даної служби. Звіт про роботу служби внутрішнього аудиту включається пояснювальної записки при складанні річного звіту банку. Звіт має містити інформацію щодо контролю за діяльністю всіх підрозділі банку.

Контрольну функцію служба внутрішнього аудиту виконує] під час перевірки окремих підрозділів банку з метою забезпеченні оцінки внутрішнього контролю, політики, процедур банку, стосуються адекватності, відповідності, ефективності та точно* бухгалтерських даних, дотримання технології ведення банківські операцій та раціональності управління активами І пасивами банку Крім того, внутрішні аудитори мають оцінювати адекватність системи внутрішньотехнологічного контролю, а також контролювати виконання наданих раніше рекомендацій.

Аналітична функція служби внутрішнього аудиту - це:

• аналіз ефективності різних аспектів банківської діяльності;

• експертна оцінка основної та допоміжної діяльності банку.

Інформаційна функція служби внутрішнього аудиту полягає у інформуванні керівництва банку про результати проведеної перевірки: виявлені факти порушення вимог законодавства України, внутрішніх положень та процедур, нераціонального, неекономного використання коштів та кредитних ресурсів, неефективного управління окремими видами банківської діяльності. Висновки внутрішнього аудитора є джерелом інформації для прийняття керівниками банків адекватних управлінських рішень.

Дія захисної функції служби внутрішнього аудиту пов'язана зі збереженням активів банку. Це означає, що вся діяльність цієї служби спрямована на захист активів банку від крадіжки, шахрайства, неефективного управління банківським бізнесом.

Консультаційна функція має широкий діапазон: від надання щоденних поточних консультацій працівникам функціональних підрозділів банку до рекомендацій за результатами аудиторських перевірок.

Внутрішні аудитори можуть консультувати працівників банку з різноманітних питань, а саме з планування, розробки та впровадження нових банківських продуктів з податкового законодавства, з налагодження внутрішньо технологічного контролю банку тощо.

Для досягнення поставленої мети служба внутрішнього аудиту має виконувати певні завдання, наведені на рис. 1.7. Але кожний банк виходячи зі своїх вимог до служби внутрішнього аудиту, може розширювати вищезазначений перелік завдань.

Рис.1.7. Основні завдання служби внутрішнього аудиту в банку