14.Охорона і захист людської гідності

Право на захист людської гідності та її зміст продовжували розвиватись і знайшли відображення в низці пізніших міжнародних документів. Так, Конвенція Ради Європи про захист прав людини й основоположних свобод від 4 листопада 1950 р. розглядає реалізацію прав людини й основних свобод як один із засобів досягнення більшої єдності між народами Європи. Конвенція забороняє піддавати будь-кого катуванню або нелюдському чи такому, що принижує гідність, поводженню або покаранню. Як основа прав людини, людська гідність вперше згадується в Заключному акті Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 1 серпня 1975 р. де, зокрема в статті 7, зазначено: «[Держави-учасниці] будуть заохочувати та розвивати ефективне здійснення громадянських, політичних, економічний, соціальних, культурних та інших прав і свобод, які всі витікають з гідності, притаманної людській особистості, і є істотними для її вільного та повного розвитку».

Демократичні держави законодавчо встановлюють і гарантують виконання норм, що дозволяють людині бути впевненою у своїй суспільній цінності. Ці норми передбачають забезпечення поваги і від інших людей, і від державних органів та посадовців.

Для захисту людської гідності чинне законодавство України забороняє фізичне покарання.

15.Рівнопрвність

Рівноправність — рівність перед законом, соціальна рівність.

Рівноправність як поняття означає, що кожен незалежно від віку, статі, релігійної, етнічної належності тощо наділений рівними правами.

Преамбула Універсальної Декларації прав людини починається зі слів “визнання притаманної гідності і рівних та невід’ємних прав усіх членів людського роду є основами свободи, справедливості та миру у світі”. Поняття громадянства не може бути відділено від понять рівності. Існування нерівності всередині або між суспільствами ускладнює існування ефективного громадянства. Ідея рівності лежить таким чином в основі демократичного громадянства. Як таке це поняття має бути пов’язано з поняттям рівності та має надихати людей до дій проти всіх форм дискримінації.⁶

Економічні та  соціальні права переважно відповідають умовам  повноцінного розвитку особистості та надання їй адекватних стандартів життя. Нерідко так зване “друге покоління” прав людини є досить непростими категоріями, які розглядаються залежно від відповідних наявних ресурсів. Вони включають такі права, як право на роботу, право на освіту, право на відпочинок та право на відповідні стандарти життя. Ці права є міжнародно визнаними в Конвенції економічних та соціальних прав, що була прийнята Асамблеєю ООН у 1966 р.

16.Класифікація прав людини.Борці за права людини

Ця класифікація виділяє такі основні групи прав і свобод людини й громадянина: особисті (громадянські), політичні, економічні, соціальні, культурні, екологічні.

Особисті (громадянські) права й свободи включають право на життя, на повагу до гідності, свободу й особисту недоторканність, свободу думки та віросповідання, свободу пересування тощо. На відміну від фундаментальних прав, громадянські права й свободи не надані людині природою; люди виборюють, здобувають ці права, висуваючи відповідні вимоги до влади й домагаючись законодавчого закріплення їх у конституціях і законах.

Політичні права й свободи — це забезпечена законом і публічною владою можливість участі в суспільно­політичному житті держави та здійсненні державної влади. Це, зокрема, права на свободу слова, зборів, мітингів; на участь в управлінні державними й громадськими справами; на інформацію; право об’єднуватись у політичні партії тощо.

Економічні права забезпечують людині вільне користування основними чинниками господарської діяльності. До економічних прав належать право на працю, право на вільний вибір професії, право на приватну власність тощо Ці права мають забезпечити незалежність людини, її економічну свободу. Надання цих прав характеризує державу як соціальну, тобто таку, що забезпечує досить високий рівень життя своїх громадян.

Соціальні права покликані забезпечити достатній рівень життя та соціальну захищеність. До них належить право на соціальне забезпечення, право на достатній життєвий рівень, право на охорону здоров’я, медичну допомогу та медичне страхування та ін.

Екологічні права належать до соціальних прав і становлять окрему групу прав людини і громадянина. Вони пов’язані з охороною, використанням і відтворенням природних ресурсів, забезпеченням екологічної безпеки і включають право на безпечне для життя та здоров’я довкілля, право на відшкодування збитків від природних і техногенних катаклізмів тощо.

Культурні права гарантують духовний розвиток кожної особи, допомагають їй стати учасником культурного процесу. Вони гарантують можливість доступу до духовних здобутків свого народу й усього людства, свободу художньої, наукової й технічної творчості, участі в культурному житті. Особливе місце серед цих прав посідає право на освіту.

Нельсон Мандела

Мандела починав з участі в демонстраціях проти підвищення цін на проїзд в громадському африканському транспорті. Пізніше він був звинувачений у державній зраді і підготовці перевороту. "У моїй країні ви спочатку відправляєтеся до в'язниці, а потім стаєте президентом", - говорив правозахисник. За непідтвердженими офіційно даними, Мандела був комуністом. На початку 90-х років минулого століття Манделу звільнили з в'язниці і вручили йому Нобелівську премію миру. У 1994 році за підсумками виборів він став президентом ПАР - першим чорношкірим керівником цієї республіки. "Я твердо засвоїв, що відвага - це не відсутність страху, а перемога над ним. Відважний чоловік - це не той, хто не відчуває страху, а той, хто з ним бореться", - вважав Мандела. Він помер 5 грудня 2013 року в віці 96 років.

Махатма Ганді

На своїй батьківщині в Індії Махатма Ганді досяг практично статусу святого, а в усьому світі його знають, як легендарного миротворця, який віддав життя за незалежність народу від британських колоністів. У своїй боротьбі він використовував принципи непротивлення злу насильством. Ганді був добре знайомий з Львом Толстим. Його життєвим принципом була фраза: "Якщо ти зіткнувся з противником, переможи його любов'ю". Філософ переконував індусів і мусульман примиритися, а також вважав багатство пороком. Це не сподобалося місцевих мільйонерів, які почали організовувати замаху на духовного лідера. Ганді на той час було вже під 80 років, і до посягань на своє життя він поставився філософськи: "Якщо мені судилося загинути від кулі божевільного, я зроблю це з посмішкою". Його застрелив найманий вбивця, перед смертю Ганді дав зрозуміти, що прощає напав. Навіть в останні хвилини життя він дотримувався своїм принципам.

Мартін Лютер Кінг

Баптистський проповідник Мартін Лютер Кінг боровся за права чорношкірого населення США, виступаючи проти сегрегації. Його знаменита промова I have a dream стала зразком ораторського мистецтва всіх часів і народів. Талант проповідника розкрився в повну силу. Промову, присвячену боротьбі з расизмом, в серпні 1963 року слухали 300 тисяч американців, які зібралися біля меморіалу Лінкольна. "У мене є мрія, що настане день, коли наша нація повстане і доживе до істинного сенсу свого девізу.