1.Громадянська ідентичність.Змінний характер ідентичності

ГРОМАДЯ́НСЬКА ІДЕНТИ́ЧНІСТЬ – ототожнення себе зі спільнотою громадян національно-державного утворення; феномен свідомого та активного громадянства, усвідомлення себе членом громадянського суспільства. Ці два визначення Г. і. акцентують увагу на різних аспектах взаємовідносин індивіда з державою.

Одним із найважливіших видів ідентичності особи є громадянська ідентичність, що передбачає: 1) самоототожнення із громадянською спільнотою держави незалежно від свого етнічного коріння та національного походження; 2) феномен свідомого та активного громадянства, усвідомлення себе членом громадянського суспільства. Ці два пункти зосереджують увагу на різних аспектах взаємин індивіда з державою та суспільством.

Змінний характер ідентичності

Кожна людина водночас є членом багатьох груп, а тому — носієм багатьох ідентичностей. Яка саме ідентичність із цього набору актуалізується, залежить від того, яка група в конкретному контексті є для людини найбільш значущою або з якими «іншими» вона в цей момент спілкується. Скажімо, відносно дорослої особи ви є дитиною, відносно хлопця — дівчиною, а відносно американців — європейцями, і відповідно до цього й вибудовуєте свою поведінку.

2.Самовизначення.Особиста гідність

Самовизначення особистості може відбуватися в будь-який період життя людини, але особливо гостро воно постає перед особою, яка розпочинає доросле життя. Це вибір не тільки певного виду праці, а й майбутньої позиції в соціальній структурі суспільства.

Самовизначення — це процес визначення свого місця в житті, у суспільстві, усвідомлення власних інтересів. Результатом самовизначення є усвідомлення себе (життєвих планів, цілей, особистісних особливостей, можливостей, здібностей), а також суспільних вимог та очікувань і їх зіставлення.

Самовизначення обумовлюється не лише усвідомленим прагненням особистості визначити певну життєву позицію, а й рівнем розвитку суспільства. У кожному конкретному суспільстві є різні можливості для самовизначення особистості. В деякі історичні періоди вона взагалі була мізерною.

Особиста гідність

Упродовж життя всі ми робимо різні вчинки та ухвалюємо рішення. Для того, щоб наші вчинки були правильними, соціально схвалюваними, ми орієнтуємося на морально-етичні принципи, вироблені суспільством. Людей, які дотримують моральних норм суспільства, а тому поважають себе й заслуговують на повагу з боку інших, називають гідними людьми.

Гідність — це особливе моральне ставлення людини до самої себе і ставлення до неї з боку суспільства, у якому визнається цінність особистості.

Формування гідності пов’язане із самовизначенням людини, розпізнаванням почуття власного «Я», потребою самоствердження, осягненням своєїіндивідуальності. Почуття власної гідності формується на особистісному й громадянському рівнях. На особистісному рівні — це самоусвідомлення особистості як відповідальної духовно-моральної особи й обов’язку її відстоювати. На громадянському рівні гідність людини — це визнаннясуспільством соціальної цінності, унікальності, неповторності особистості, її індивідуальності й автономності.