Чинники ризику, що виникають через викривлення внаслідок незаконного привласнення активів

Чинники ризику, пов'язані з викривленнями внаслідок незаконною привласнення активів, також класифікуються згідно з трьома умовами, які, як правило, наявні, якщо є шахрайство: мотив/тиск, можливості, ставлення/логічні' обґрунтування. Деякі з чинників ризику, пов'язаних із викривленнями внаслідок неправдивої фінансової звітності, також можуть бути наявними, якщо ж викривлення через незаконне привласнення активів. Наприклад, неефективний моніторинг управлінського персоналу та інші недоліки внутрішнього контролю можуть існувати, якщо існують викривлення внаслідок або неправдиво! фінансової звітності, або незаконного привласнення активів. Нижче наведено приклади чинників ризику, пов'язані з викривленнями внаслідок незаконного привласнення активів.

Мотив/тиск

Особисті фінансові зобов'язання можуть чинити тиск на управлінський персонал або працівників, які мають доступ до грошових коштів чи інших активів, які піддаються викраденню, з метою незаконного привласнення цих активів.

Недоброзичливі стосунки між суб'єктом господарювання та працівниками, які мають доступ до грошових коштів або інших активів, що піддаються викраденню, можуть бути мотивом для цих працівників для незаконного їх привласнення. Недоброзичливі стосунки можуть бути створені, наприклад:

• відомим або очікуваним майбутнім звільненням працівників;

• недавніми або очікуваними змінами програм компенсацій чи ви плаї працівникам;

• просування по службі, компенсацією або іншими винагородами, що не відповідають очікуванням.

Можливості

Певні характсристики або обставини можу ть підвищити чутливість активів до незаконного привласнення. Наприклад, можливості для незаконного нрінпшспения збільшуються, якщо наявні:

• великі суми грошових коштів у касі або в процесі оформлення;

• статті запасів, які мають невеликий розмір, високу вартість або високий попит;

• ліквідні активи, наприклад облігації на пред'явника, діаманти або комп'ютерні мікросхеми;

• основні засоби, які мають невеликий розмір, швидко реалізуються або не мають видимої ідентифікації права власності.

Неналежний внутрішній контроль активів може підвищити чутливість активів до незаконного привласнення. Наприклад, незаконне привласнення активів може статися, якщо наявні:

• неналежний розподіл обов'язків або незалежних перевірок;

• неналежний нагляд за видатками старшого управлінського персоналу, такі як відшкодування видатків на відрядження та інших видатків;

• неналежний нагляд управлінського персоналу за працівниками, відповідальними за активи, зокрема неналежний нагляд або моніторинг віддалених підрозділів;

• неналежний відбір кандидатів на посади з доступом до активів;

• неналежний облік активів;

• неналежна система надання дозволів і затверджень операцій (наприклад, при придбанні);

• неналежні засоби фізичного захисту грошових коштів, інвестицій, запасів або основних засобів;

• відсутність повної та своєчасної звірки активів;

• відсутність своєчасного та прийнятного документування операцій, наприклад кредитів за повернення товарів;

• відсутність обов'язкових відпусток для працівників, які виконують основні функції контролю;

• неналежні засоби контролю доступу до автоматизованих записів включаючи засоби контролю та огляд журналу реєстрації ішдЯ комп'ютерних системах.

Ставлення/логічне обґрунтування

• Ігнорування необхідності моніторингу або зменшення ризиків пов'язаних із незаконним привласненням активів.

• Ігнорування внутрішнього контролю за незаконним привласнення активів через уникнення наявних заходів контролю або невжиптм прийнятних виправних заходів до відомих недоліків внутріпшмиф контролю.

• Поведінка, яка вказує на незадоволеність або невдоволенні суб'єктом господарювання або його стосунки з працівниками.

• Зміни в поведінці або способі життя, що можуть свідчити про незаконне привласнення активів.

• Толерантність до дрібної крадіжки.

Приклади можливих аудиторських процедур для розгляду оцінених ризиків суттєвого викривлення внаслідок шахрайства

Нижче наведені приклади можливих аудиторських дій у відповідь на оцінені ризики суттєвого викривлення внаслідок шахрайства, яке є результатом як н ирінідииої фінансової звітності, так і незаконного привласнення активів. Хоча і процедури охоплюють різноманітні ситуації, вони є лише прикладами і відповідно можуть бути не найбільш прийнятними чи необхідними за конкретних обставин. Крім того, порядок, в якому надано процедури, не передбачає відображення їх важливості.

Розгляд на рівні тверджень

Конкретні дії у відповідь на оцінку аудитором ризиків суттєвого викривлення внаслідок шахрайства варіюватимуться залежно від типів чи поєднання чинників ризику шахрайства або ідентифікованих умов, а також класів операцій, залишків на рахунках, розкриття інформації та тверджень, на які вони можуть впливати.

Приклади конкретних дій у відповідь наведено нижче.

• Відвідування підрозділів або виконання певних тестів раптово і без попередження. Наприклад, спостереження за інвентаризацією в підрозділах, не були попереджені про відвідування аудитором, або підрахунок і рошових коштів у певний день без попередження.

• Вимога проведення інвентаризації запасів на кінець звітного періоду або на дату, ближчу до кінця періоду, для мінімізації ризику маніпулювання шлюпками в період між датою завершення підрахунку та кінцем звітного періоду.

• Зміна аудиторського підходу в поточному році. Наприклад, усне звернення до значних клієнтів та постачальників додатково до надсилання їм письмового підтвердження, надсилання певній стороні в межах організації запитів про підтвердження або пошук додаткової чи іншої інформації.

• Виконання детального огляду записів суб'єкта господарювання, які коригуються на кінець кварталу або року, та вивчення записів, які здаються незвичайними за характером або сумою.

• Для важливих і незвичайних операцій, зокрема тих, які відбуваються на кінець або майже на кінець року, вивчення можливості пов'язаних сторін, а іакож джерел фінансових ресурсів, які підтверджують ці операції.

• Виконання аналітичних процедур по суті з викориістанням деталізованих даних. Наприклад, порівняння обсягу і собівартості продажу підрозділами, напрямами бізнесу або місяця: ми з очікуваними розробленими аудитором.

• Проведення опитування персоналу, який бере участь утих видах де було ідентифіковано ризик суттєвого викривлення внаслідок шахрайства для отримання їх розуміння ризику та того, чи спрямовані або в який спрямовані заходи контролю на цей ризик.

• Якщо аудит фінансової звітності одного або кількох дочірніх підприємств підрозділів або філій проводять інші незалежні аудитори, обговоренні ними обсягу робіт, які потрібно виконати для розгляду оцінених ріпнії суттєвого викривлення внаслідок шахрайства, що є результатом операцій та діяльності цих компонентів.

• Якщо робота експерта набуває особливої значущості щодо статті фінансової звітності, для якої оцінений ризик викривлення внаслідок шахраііі і ні і високим, виконання додаткових процедур, пов'язаних із деякими або припущеннями експерта, методами або результатами, щоб визначити обґрунтованість результатів, або залучення для цього іншого експерта

• Виконання аудиторських процедур для аналізу відібраних рахунків балансу на початок періоду з рахунками балансу попередньо перевіреної аудитом фінансової звітності, щоб ретроспективно оцінити, як: були вирішені поки питання, пов'язані з обліковими оцінками та судженнями, наприклад на повернення товарів.

• Виконання процедур по рахунку або інших звірок, підготовлених суб'єктів господарювання, включаючи розгляд звірок, виконаний у проміжні періоді

• Застосування комп'ютеризованих методів, наприклад збір даних дш тестування аномалій у генеральній сукупності.

• Тестування цілісності записів та операцій, створених за допомопнн комп'ютера.

• Пошук додаткових аудиторських даних з джерел поза межами субєктами господарювання, аудит якого проводиться.