2.Економічна частина.

2.1. Розрахунок вартості матеріалів на деталь.

Розрахунок вартості матеріалів виробляється у відповідності зі специфікою технологічної частини проекту, за даними які визначають вид, марку матеріалу заготовки, вагу відходів. Ціни на основі матеріалів й відходи визначаються за заводськими даними.

Вартість основних матеріалів визначається по формулі:

Цд=Цз*Q3*Кт-Цотх*qвідх, грн.

де:Цз - ціна 1 кг матеріалів, грн.;(заготовки) Цз =

Qз-маса заготовки, кг ; Qз =

Кт- коефіцієнт , що враховує транспортно-заготівельні витрати.

Приймаємо Кт=1 ,2

Цвідх- оптова ціна 1кг стружки; приймаємо 10-15% від Цз; Цвідх =

qвідх- маса реалізованих відходів,кг ; q відх =

Матеріал:

Заготовка

Цд=

2.2. Розрахунок виробничої собівартості виготовлення деталі.

Важливою частиною розрахунків економічної ефективності є визначення собівартості виробів.

Собівартість є найважливішим якісним показником роботи підприємства.

Собівартість – це витрати на виробництво одиниці продукції. Вона залежить від технології виготовлення, рівня організації виробництва й визначається шляхом складання калькуляції.

Розрахунок собівартості за порівнювальними варіантами ( проект та заводські дані ) ведеться за змінювальними статтями витрат, або на одиницю виробів , або на річний об’єм випуску. При цьому для порівняння показників об’єми річного випуску виробів повинні бути прийняті однаковими.

Таблиця 2.1. Розрахунок собівартості виготовлення деталі(Калькуляц ія).

Статті витрат	Методика розрахунку	Сума, грн
1.Матеріали за винятком відходів	М = Цз* Qз*Км – Цвідх* qвідх М=
2.Основна зарплата виробничих робітників	Зо = Сч.сер.*∑Тшт.к. 60 Зо =
3.Додаткова зарплата виробничих робітників	Зд = 0,35*Зо Зд =
4. Нарахування єдиного соц..внеску на ФЗП ( 36,76 -49,7 %)	ЄСВ = 0,37* ( Зо + Зд) ЄСВ =
5.Загально-виробничі витрати	ЗВВ = (1,2…1,8)*Зо ЗВВ =
6.Загальна виробнича собівартість	С/в = ∑гр.(1…5)

2.3. Техніко-економічне обґрунтування обраного варіанта техпроцесу.

Основні техніко – економічні показники ділянки дають повне уявлення про характер спроектованої ділянки і дають можливість отримання даних для роботи однотипних цехів між собою та з працею базових заводів, а також для перевірки економічної доцільності розробленого проекту. Розраховані техніко – економічні показники зводяться у таблицю 2.2.

Таблиця 2.2. Техніко-економічні показники проектованої ділянки в умовах даного типу виробництва.

Найменування показників	Одиниці виміру	Значення
Річна програма випуску	шт
Партія деталей	шт
Річна трудомісткість із урахуванням довантаження	н-г
Середній коефіцієнт завантаження	%
Загальна чисельність працюючих: -основні робітники -допоміжні робітники -фахівці	чол.
Кількість верстатів	шт
Виробнича собівартість деталей	грн.

Література:

1. Кулішов В.В.Економіка підприємства:теорія і практика:Навчальний посібник і доповнення – Львів:»Магнолія плюс», 2006. -208с.

2. Економіка підприємства. Збірник задач і конкретних ситуацій:Навчальний посібник. С.Ф.Покропивний, Г.О. Швидоренко,- за ред. д-ра економ. наук, проф. С.Ф.Покропивного,- Київ, КНЕУ,2000.-328с.

3. Економіка підприємства. Збірник задач для виконання практичних занять та самостійної роботи/ А.М.Гаєвська, О.Л. Фурманюк . – Ірпінь,2001, -145с.

4. Дипломне проектирование в машинос троении:Учебное пособие для техникумов. г-е изд., перераб. и доп. – М.Вісш.шк.,1989.-239с.,ил.

5. Методичні рекомендації по виконанню курсової роботи по економіці, організації, планування виробництва/ Н.Д.Бацан.

Миколаївський політехнічний коледж