
- •1. Познайомитися з правилами номенклатури органічних сполук.
- •Практичне заняття № 2 Будова, властивості та медико-біологічна роль спиртів, фенолів, амінів
- •Одноатомні спирти
- •Медико-біологічне значення спиртів та їх похідних
- •Багатоатомні спирти
- •Познайомитися з будовою, властивостями та значенням фенолів. Феноли
- •Хімічні особливості фенолів
- •Медико-біологічне значення фенолів та їх похідних
- •Познайомитися з будовою, властивостями та значенням амінів.
- •Медико-біологічне значення амінів та їх похідних
- •Практичне заняття № 3 Будова, властивості та медико-біологічна роль альдегідів, кетонів, карбонових кислот
- •1. Познайомитися з будовою, властивостями та значенням альдегідів та кетонів. Карбонільні сполуки
- •Хімічні особливості альдегідів та кетонів
- •Медико-біологічне значення карбонільних сполук та їх похідних
- •2. Познайомитися з будовою, властивостями та значенням карбонових кислот. Карбонові кислоти
- •Монокарбонові кислоти
- •Медико-біологічне значення монокарбонових кислот та їх функціональних похідних
- •Дикарбонові кислоти
- •Вищі жирні кислоти
- •Практичне заняття № 4 Будова, властивості та медико-біологічна роль гетерофункціональних сполук
- •1. Познайомитися з будовою, властивостями та значенням аміноспиртів.
- •Аміноспирти
- •Медико-біологічне значення катехоламінів
- •2. Познайомитися з будовою, властивостями та значенням гідроксикислот. Гідроксикислоти
- •3. Познайомитися з будовою, властивостями та значенням кетокислот.
- •4. Познайомитися з будовою, властивостями та значенням фенолокислот. Фенолокислоти
- •Медико-біологічне значення саліцилатів та інших похідних саліцилової кислоти
- •5. Познайомитися з будовою, властивостями та значенням гетерофункціональних похідних бензолу. Гетерофункціональні похідні бензолу
- •Сульфанілова кислота та сульфаніламіди
- •Практичне заняття № 5 Будова, властивості та медико-біологічна роль гетероциклічних сполук
- •1. Познайомитися з будовою, властивостями та значенням пʼятичленних гетероциклів. З одним гетероатомом
- •Похідні індолу
- •2. Познайомитися з будовою, властивостями та значенням пʼятичленних гетероциклів з двома гетероатомами.
- •3. Познайомитися з будовою, властивостями та значенням шестичленних гетероциклів з одним гетероатомом. Шестичленні гетероцикли з одним гетероатомом
- •Похідні піридину
- •4. Познайомитися з будовою, властивостями та значенням шестичленних гетероциклів з двома гетероатомами. Шестичленні гетероцикли з двома гетероатомами
- •Похідні піразину
- •Похідні піримідину
- •Будова нуклеїнових кислот
- •6. Познайомитися з будовою, властивостями та значенням конденсованих гетероциклів. Конденсовані гетероцикли
- •Похідні пурину
- •Похідні птеридину
- •7. Познайомитися з будовою, властивостями та значенням алкалоїдів. Алкалоїди
- •8. Познайомитися з будовою, властивостями та значенням антибіотиків. Антибіотики
- •Практичне заняття № 6 Будова, властивості та медико-біологічна роль гормонів
- •1. Познайомитися з загальною характеристикою гормонів та механізмом їх дії.
- •Загальні уявлення про механізм дії гормонів
- •Гіпоталамус р илізінг-фактори
- •Ттг актг фсг, лтг
- •2. Познайомитися з дією гормонів центральних ендокринних залоз (гіпоталамусу, гіпофізу та епіфізу). Гормони гіпоталамусу
- •Гормони гіпофізу
- •Тропні гормони
- •Гормони, що впливають на процеси обміну
- •Гормони епіфізу
- •3. Познайомитися з дією гормонів периферичних залоз внутрішньої секреції. Гормони щитоподібної залози
- •Гормони паращитоподібних залоз
- •Гормони підшлункової залози
- •Надниркові залози
- •Гормони мозкового шару
- •Гормони коркового шару
- •Гормони тимуса
- •Статеві гормони
- •Практичне заняття № 7 Будова, властивості та медико-біологічна роль вітамінів
- •1. Познайомитися з загальною характеристикою вітамінів.
- •Порушення балансу вітамінів в організмі
- •Класифікація вітамінів
- •2. Познайомитися з медико-біологічною характеристикою водорозчинних вітамінів. Водорозчинні вітаміни
- •3. Познайомитися з медико-біологічною характеристикою жиророзчинних вітамінів. Жиророзчинні вітаміни
- •4. Набуті знання занести у таблицю:
- •Практичне заняття № 8 Обмін вуглеводів
- •1. Познайомитися з загальною характеристикою обміну речовин.
- •2. Познайомитися з процесами переварювання та всмоктування вуглеводів.
- •Всмоктуються у кров
- •Органи та тканини
- •3. Познайомитися з процесами проміжного обміну вуглеводів.
- •4. Познайомитися з регуляцією обміну вуглеводів.
- •Нервова регуляція
- •Гормональна регуляція
- •Участь вітамінів в регуляції обміну вуглеводів
- •Органна регуляція
- •5. Познайомитися з патологією обміну вуглеводів.
- •Практичне заняття № 9
- •1. Познайомитися з процесами переварювання та всмоктування ліпідів.
- •2. Познайомитися з процесами проміжного обміну ліпідів.
- •3. Познайомитися з регуляцією обміну ліпідів.
- •Фактори зовнішнього середовища
- •Нервова та гормональна регуляція
- •Участь вітамінів в регуляції обміну ліпідів
- •Органна регуляція
- •4. Познайомитися з патологією обміну ліпідів.
- •Практичне заняття № 10
- •1. Познайомитися з процесами переварювання та всмоктування білків.
- •2. Познайомитися з процесами проміжного обміну білків.
- •3. Познайомитися з регуляцією обміну білків. Гормональна регуляція
- •Участь вітамінів в регуляції обміну білків
- •Органна регуляція
- •4. Познайомитися з патологією обміну білків.
- •Змінення концентрації загального білка
3. Познайомитися з регуляцією обміну білків. Гормональна регуляція
Інсулін, СТГ – стимулюють синтез білків із амінокислот.
Адреналін, кортикостероїди, гормони щитоподібної залози – стимулюють розклад білків.
Участь вітамінів в регуляції обміну білків
Вітамін В6 – необхідний для процесу розкладу амінокислот.
Вітамін Н – необхідний для синтезу амінокислот.
Органна регуляція
печінка
синтез специфічних
для організму білків;
–
синтез
сечовини;
– синтез
білків зсідаючої системи крові;
– синтез
азотистих основ для фосфоліпідів.
4. Познайомитися з патологією обміну білків.
Білковий спектр кожного організму є унікальним, і це зумовлює особливу їх роль в оцінці стану здоров’я кожної людини як у нормі, так і при різних захворюваннях.
Дуже важливим є визначення стану білків крові. Клініко-біохімічний аналіз плазми або сироватки крові починається з визначення вмісту загального білка та білкових фракцій.
Загальний білок – це сума всіх білків крові. У дорослих загальний білок становить 65-85 г/л.
Зміна вмісту загального білка с сироватці крові відбувається при зменшенні процесів синтезу білка, порушенні водного балансу, посиленому розпаді й втраті білка організмом.
Для оцінки вмісту загального білка користуються поняттями: нормопротеїнемія (нормальний вміст загального білка), гіпопротеїнемія (знижена концентрація загального білка) та гіперпротеїнемія (його підвищений вміст).
Зміни концентрації можуть мати як абсолютний, так і відносний характер. Останній спостерігається при зміні об’єму крові (плазми).
Змінення концентрації загального білка
абсолютне відносне
(порушення синтезу (змінення кількості
або розкладу білків) рідини в організмі)
гіпопротеїнемія гіперпротеїнемія затримка води зневоднення
(частіше зустрічається)
гіпопротеїнемія гіперпротеїнемія
(частіше зустрічається)
Гіпопротеїнемія пов'язана з альбумінами:
– недостатнє надходження білків в організм (при голодуванні, захворюваннях шлунку та кишечнику, дизентерії);
– порушення синтезу білків у печінці (гепатит, цироз, жирова інфільтрація печінки);
– втрата білка (кровотеча, опіки, гастроентеропатії, захворювання нирок);
– підвищений розклад білків (гіперфункція щитоподібної залози).
Гіперпротеїнемія пов'язана з глобулінами:
– хронічні інфекції – 90-100 г/л;
– паразитарні захворювання (малярія, токсоплазмоз) – 100-120г/л;
– синтез патологічних білків (мієломна хвороба) – 200-300г/л.
Кількісні зміни білкового
спектру отримали назву диспротеїнемії.
З всієї кількості
білкових фракцій найбільш часто
використовують визначення альбумінів
та різних фракцій глобулінів. Виділяють
чотири фракції глобулінів:
.
Норма: альбуміни – 50%
глобуліни α1
– 5%
α2
– 10%
β – 15%
γ – 20%
α-Глобуліни – білки “гострої фази”, вони є мірою активності інфекційного процесу та сигналом загострення хронічного захворювання.
γ-Глобуліни – білки імунної системи, підвищуються при хронічних захворюваннях.
β-Глобуліни – самостійного діагностичного значення не мають, підвищуються разом з α або γ-глобулінами.
Диспротеїнемія може спостерігатися на тлі зміни загального білка або при його нормі.
нормальна протеїнограма
А α1 α2 β γ
α1 α2 γ β γ
гостре запалення хронічне запалення цироз печінки
γ α1 α2 β
хвороба Боткіна гострий лейкоз
Перевірка оволодіння практичними навичками
І. Тестовий контроль.
ІІ. Контрольні питання:
Амінокислоти: визначення, класифікація, α-амінокислоти, замінні та незамінні амінокислоти.
Основні шляхи перетворення амінокислот в організмі: трансамінування, декарбоксилування, дезамінування.
Білки: визначення, будова та властивості.
Біологічна роль білків.
Класифікація білків.
Переварювання білків.
Проміжний обмін білків.
Показники обміну білків: білковий коефіцієнт, азотистий баланс (позитивний та негативний), азотиста рівновага.
Регуляція обміну білків
Загальний білок, зміни вмісту загального білку.
Гіпопротеїнемії та гіперпротеїнемії.
Диспротеїнемії.