- •1. Познайомитися з правилами номенклатури органічних сполук.
- •Практичне заняття № 2 Будова, властивості та медико-біологічна роль спиртів, фенолів, амінів
- •Одноатомні спирти
- •Медико-біологічне значення спиртів та їх похідних
- •Багатоатомні спирти
- •Познайомитися з будовою, властивостями та значенням фенолів. Феноли
- •Хімічні особливості фенолів
- •Медико-біологічне значення фенолів та їх похідних
- •Познайомитися з будовою, властивостями та значенням амінів.
- •Медико-біологічне значення амінів та їх похідних
- •Практичне заняття № 3 Будова, властивості та медико-біологічна роль альдегідів, кетонів, карбонових кислот
- •1. Познайомитися з будовою, властивостями та значенням альдегідів та кетонів. Карбонільні сполуки
- •Хімічні особливості альдегідів та кетонів
- •Медико-біологічне значення карбонільних сполук та їх похідних
- •2. Познайомитися з будовою, властивостями та значенням карбонових кислот. Карбонові кислоти
- •Монокарбонові кислоти
- •Медико-біологічне значення монокарбонових кислот та їх функціональних похідних
- •Дикарбонові кислоти
- •Вищі жирні кислоти
- •Практичне заняття № 4 Будова, властивості та медико-біологічна роль гетерофункціональних сполук
- •1. Познайомитися з будовою, властивостями та значенням аміноспиртів.
- •Аміноспирти
- •Медико-біологічне значення катехоламінів
- •2. Познайомитися з будовою, властивостями та значенням гідроксикислот. Гідроксикислоти
- •3. Познайомитися з будовою, властивостями та значенням кетокислот.
- •4. Познайомитися з будовою, властивостями та значенням фенолокислот. Фенолокислоти
- •Медико-біологічне значення саліцилатів та інших похідних саліцилової кислоти
- •5. Познайомитися з будовою, властивостями та значенням гетерофункціональних похідних бензолу. Гетерофункціональні похідні бензолу
- •Сульфанілова кислота та сульфаніламіди
- •Практичне заняття № 5 Будова, властивості та медико-біологічна роль гетероциклічних сполук
- •1. Познайомитися з будовою, властивостями та значенням пʼятичленних гетероциклів. З одним гетероатомом
- •Похідні індолу
- •2. Познайомитися з будовою, властивостями та значенням пʼятичленних гетероциклів з двома гетероатомами.
- •3. Познайомитися з будовою, властивостями та значенням шестичленних гетероциклів з одним гетероатомом. Шестичленні гетероцикли з одним гетероатомом
- •Похідні піридину
- •4. Познайомитися з будовою, властивостями та значенням шестичленних гетероциклів з двома гетероатомами. Шестичленні гетероцикли з двома гетероатомами
- •Похідні піразину
- •Похідні піримідину
- •Будова нуклеїнових кислот
- •6. Познайомитися з будовою, властивостями та значенням конденсованих гетероциклів. Конденсовані гетероцикли
- •Похідні пурину
- •Похідні птеридину
- •7. Познайомитися з будовою, властивостями та значенням алкалоїдів. Алкалоїди
- •8. Познайомитися з будовою, властивостями та значенням антибіотиків. Антибіотики
- •Практичне заняття № 6 Будова, властивості та медико-біологічна роль гормонів
- •1. Познайомитися з загальною характеристикою гормонів та механізмом їх дії.
- •Загальні уявлення про механізм дії гормонів
- •Гіпоталамус р илізінг-фактори
- •Ттг актг фсг, лтг
- •2. Познайомитися з дією гормонів центральних ендокринних залоз (гіпоталамусу, гіпофізу та епіфізу). Гормони гіпоталамусу
- •Гормони гіпофізу
- •Тропні гормони
- •Гормони, що впливають на процеси обміну
- •Гормони епіфізу
- •3. Познайомитися з дією гормонів периферичних залоз внутрішньої секреції. Гормони щитоподібної залози
- •Гормони паращитоподібних залоз
- •Гормони підшлункової залози
- •Надниркові залози
- •Гормони мозкового шару
- •Гормони коркового шару
- •Гормони тимуса
- •Статеві гормони
- •Практичне заняття № 7 Будова, властивості та медико-біологічна роль вітамінів
- •1. Познайомитися з загальною характеристикою вітамінів.
- •Порушення балансу вітамінів в організмі
- •Класифікація вітамінів
- •2. Познайомитися з медико-біологічною характеристикою водорозчинних вітамінів. Водорозчинні вітаміни
- •3. Познайомитися з медико-біологічною характеристикою жиророзчинних вітамінів. Жиророзчинні вітаміни
- •4. Набуті знання занести у таблицю:
- •Практичне заняття № 8 Обмін вуглеводів
- •1. Познайомитися з загальною характеристикою обміну речовин.
- •2. Познайомитися з процесами переварювання та всмоктування вуглеводів.
- •Всмоктуються у кров
- •Органи та тканини
- •3. Познайомитися з процесами проміжного обміну вуглеводів.
- •4. Познайомитися з регуляцією обміну вуглеводів.
- •Нервова регуляція
- •Гормональна регуляція
- •Участь вітамінів в регуляції обміну вуглеводів
- •Органна регуляція
- •5. Познайомитися з патологією обміну вуглеводів.
- •Практичне заняття № 9
- •1. Познайомитися з процесами переварювання та всмоктування ліпідів.
- •2. Познайомитися з процесами проміжного обміну ліпідів.
- •3. Познайомитися з регуляцією обміну ліпідів.
- •Фактори зовнішнього середовища
- •Нервова та гормональна регуляція
- •Участь вітамінів в регуляції обміну ліпідів
- •Органна регуляція
- •4. Познайомитися з патологією обміну ліпідів.
- •Практичне заняття № 10
- •1. Познайомитися з процесами переварювання та всмоктування білків.
- •2. Познайомитися з процесами проміжного обміну білків.
- •3. Познайомитися з регуляцією обміну білків. Гормональна регуляція
- •Участь вітамінів в регуляції обміну білків
- •Органна регуляція
- •4. Познайомитися з патологією обміну білків.
- •Змінення концентрації загального білка
Гормони, що впливають на процеси обміну
Соматотропний гормон (СТГ) – гормон росту, впливає на біосинтез білку, особливо у кістковій, хрящовій та м’язовій тканинах; зумовлює лінійний ріст, загальні розміри тіла, його масу, розміри окремих органів. Викликає мобілізацію жиру з жирової тканини. Його вплив на вуглеводний обмін заключається в розпаді глікогену та підвищенні рівня глюкози в крові.
Гіперфункція: у дітей – гігантизм (патологічним вважають ріст понад 200 см у чоловіків та 190 см – у жінок); у дорослих – акромегалія (збільшення розмірів пальців кінцівок, носа, нижньої щелепи, язика).
Гіпофункція: у дітей – карликовість ( у чоловіків – до 130 см, у жінок – до 120 см). Будова тіла при цьому пропорційна протягом всього життя. Шкіра у дитинстві тонка та ніжна, в дорослому віці – бліда, зморшкувата, з жовтуватим відтінком. М’язова система недорозвинена. Волосся на голові тонке, рідке; на інших ділянках тіла оволосіння відсутнє. Інтелект не страждає, але відмічається швидка розумова та фізична втомлюваність. Статеві органи недорозвинені, до статевого життя хворі не здатні.
Пролактин – стимулює ріст молочних залоз та секрецію молока. Після пологів посилюється секреція гіпофізом пролактину, внаслідок чого настає лактація – утворення та виділення молока. У чоловіків також є пролактин. У них він стимулює ріст і розвиток передміхурової залози та сім’яних міхурців.
Середня доля гіпофізу:
Меланоцитостимулюючий гормон (МСГ) – регулює пігментний обмін і сприяє перерозподілу пігменту меланіну у шкірі, сітківці ока, волоссі, райдужці.
Задня доля гіпофізу:
Вазопресин – підвищує тонус гладкої мускулатури судин, тим самим підвищує артеріальний тиск; має антидіуретичну дію, що пов'язана з посиленням зворотного всмоктування води у нирках.
Гіпофункція: нецукровий діабет, що супроводжується виділенням великої кількості сечі (до 20 л на добу), в якій не міститься цукор.
Окситоцин – підвищує тонус гладкої мускулатури матки і під час пологів забезпечує нормальний їх перебіг, а після пологів сприяє виділенню молока.
Гормони епіфізу
Епіфіз або шишкоподібне тіло – це невелике утворення, яке розташовано між півкулями мозку. Епіфіз гальмує вироблення гормонів практично у всіх ендокринних залозах. Вважають, що епіфіз, гіпофіз та гіпоталамус входять в єдину функціональну систему, яка регулює функцію статевих залоз та ріст організму.
Епіфіз виробляє гормон мелатонін, який є антагоністом меланоцитостимулюючого гормону гіпофізу і бере участь у регуляції пігментного обміну. Основний ефект мелатоніну – гальмування секреції гонадотропних гормонів, внаслідок чого відбувається затримка статевого розвитку.
Діяльність епіфізу залежить від добового ритму. При збільшенні освітлення гальмується секреція мелатоніну і відповідно збільшується статева активність організму. Зменшення світлового дня знижує синтез статевих гормонів та статеву активність.
Оскільки цикл біохімічних процесів у залозі відображає зміну періодів дня та ночі, а також сезонні коливання (тривалість світлового дня взимку та влітку), циклічна активність епіфіза являє собою своєрідний «біологічний годинник» організму.
