Участь вітамінів в регуляції обміну ліпідів

• Вітамін В₃ – необхідний для окиснення та синтезу жирних кислот.

• Вітамін В₆ – необхідний для процесу розкладу жирних кислот.

• Вітамін В₁₂ – активізує синтез фосфоліпідів і гальмує утворення нейтрального жиру.

• Вітамін Н – необхідний для синтезу жирних кислот.

• Вітамін Е – запобігає окисненню ненасичених жирних кислот.

• Вітамін РР – знижує рівень холестерину.

• Вітамін F (ненасичені жирні кислоти) – необхідний для нормального жирового обміну.

Органна регуляція

В печінці проходить більшість процесів, пов’язаних з синтезом, розкладом та перетвореннями ліпідів. У печінці відбувається утворення кетонових тіл, синтез холестерину, синтез та окиснення жирних кислот, синтез фосфоліпідів з компонентів нейтрального жиру. Процеси синтезу фосфоліпідів та нейтральних жирів конкурують між собою. Зниження синтезу фосфоліпідів супроводжується підвищенням синтезу жирів. Це може призвести до жирового переродження печінки.

печінка

• утворення кетонових тіл;

• синтез холестерину;

• синтез та окиснення жирних кислот;

– синтез фосфоліпідів з компонентів нейтрального жиру.

4. Познайомитися з патологією обміну ліпідів.

Патологія ліпідного обміну найчастіше виявляється у підвищенні вмісту ліпідів у крові (гіперліпемія). У нормі вміст ліпідів у плазмі крові становить:

• загальні ліпіди – 4–8 г/л;

• тригліцериди – 0,5–2,1 ммоль/л;

• фосфоліпіди – 2,0–3,5 ммоль/л;

• холестерин – 4,0–10,0 ммоль/л.

Порушення обміну ліпідів спостерігається при цілому ряду захворювань, в першу чергу при серцево-судинних захворюваннях, а також при цукровому діабеті, гіпофункції щитоподібної залози, панкреатиті, алкоголізмі.

• Ожиріння – це схильність організму до надмірного зростання маси тіла. Ожиріння виникає при енергетичному дисбалансі, коли кількість енергії, що надходить до організму з їжею, набагато більше, ніж людина витрачає. Ожиріння відмічається з віком. Починаючи з 25 років через кожні 10 років енергетичний обмін знижується на 7,5%. Рівень збудливості харчового центру при цьому не знижується. Ожиріння спостерігається при переході від підвищеної фізичної активності до гіподинамії, а також при гормональних порушеннях (гіпофункція щитоподібної залози, статевих залоз). Ожиріння є фактором ризику (особливо в комбінації з цукровим діабетом та серцево-судинними захворюваннями), що суттєво обмежує тривалість життя.

• Жирова інфільтрація печінки. Одним з порушень обміну ліпідів є жирова інфільтрація (переродження) печінки – це переповнення клітин печінки жиром, що не піддається розщепленню, окисненню та виведенню. Такі клітини руйнуються й утворюються жирові кисти.

Розвиток жирової інфільтрації печінки може йти трьома шляхами:

1. Надлишкове надходження жирів з їжею.

2. Стійке зниження глікогену в печінці (постійні стреси, гіперфункція щитоподібної залози, хронічні інфекції, туберкульоз, харчова інтоксикація). При цьому підвищується перехід жирів з жирової тканини у печінку.

3. Порушення утворення фосфоліпідів у печінці. При цьому підвищується синтез нейтральних жирів, які накопичуються в печінці.

• Атеросклероз. Підвищення рівня холестерину створює велику небезпеку захворювання атеросклерозом. Головний прояв атеросклерозу – це відкладення холестерину в стінках артерій. Стінки судин деформуються, втрачають свою еластичність, звужується просвіт судин, навіть до закупорки. Атеросклероз різного ступеня виявляється в усіх без виключення людей, а його ускладнення посідають одне з перших місць у списку причин смертності.

В організмі утворюється 80% холестерину, 20% надходить з їжею. Гіперхолестеринемію можуть викликати такі причини:

1. Надлишок холестерину в їжі. До харчових продуктів, багатих на холестерин, належать яйця, нирки, вершкове масло. Добове споживання холестерину з їжею не повинно перевищувати 0,5 г.

2. Недостатнє виділення холестерину з жовчю при дискинезіях жовчного міхура та жовчних протоків. Це спостерігається у похилому віці.

3. Зниження рівня естрогенів. Цим можна пояснити гіперхолестеринемію у жінок у період менопаузи.

4. Цукровий діабет та голодування призводять до накопичення кетонових тіл, з яких утворюється холестерин.

• Жовчнокам’яна хвороба. При жовчнокам’яній хворобі в жовчному міхурі або протоках утворюються камені внаслідок осадження і кристалізації компонентів жовчі. Як правило, в жовчних каменях основна маса припадає на холестерин. Осадженню холестерину сприяють застій жовчі, запальні захворювання жовчного міхура і протоків. Камені викликають спазми жовчного міхура і протоків, які хворий відчуває як приступи болю. Камені утруднюють, а інколи цілком перекривають відтік жовчі через жовчну протоку, що спричиняє подальше прискорення їх росту.

Перевірка оволодіння практичними навичками (контрольні питання)

1. Ліпіди: визначення, біологічна роль, класифікація.

2. Прості ліпіди: жири, олії.

3. Складні ліпіди: фосфоліпіди, гліколіпіди, ліпопротеїди.

4. Терпени.

5. Стероїди.

6. Каротиноїди.

7. Переварювання ліпідів.

8. Проміжний обмін ліпідів.

9. Вплив факторів зовнішнього середовища на обмін ліпідів, нервова та гормональна регуляція обміну ліпідів.

10. Роль вітамінів в обміні ліпідів, органна регуляція.

11. Патологія обміну ліпідів: гіперліпемія, ожиріння.

12. Жирова інфільтрація печінки.

13. Атеросклероз.

14. Жовчнокам’яна хвороба.