Практичне заняття № 7 Будова, властивості та медико-біологічна роль вітамінів

Хід роботи:

1. Познайомитися з загальною характеристикою вітамінів.

Вітаміни – це життєво необхідні низькомолекулярні органічні речовини, які в мінімальних дозах сильно впливають на організм через участь у діяльності ферментів. Організм вітаміни не синтезує або синтезує в недостатній кількості. Основне джерело вітамінів – продукти харчування.

Порушення балансу вітамінів в організмі

Повна відсутність в організмі якогось вітаміну є причиною авітамінозу – тяжкого захворювання з характерними симптомами (авітаміноз С – цинга, авітаміноз D – рахіт).

Частіше зустрічаються випадки часткової недостатності – гіповітамінози, які проявляються легким нездужанням, швидким стомленням, зниженою працездатністю, зниженим імунітетом. Гіповітамінози у дітей призводять до затримки росту та розвитку дитини, що потребує його оптимального забезпечення всіма необхідними вітамінами.

Забезпечення організму вітамінами набуває особливого значення в кінці зими та навесні, коли організм витрачає свої ресурси вітамінів і коли значно знижена “вітамінна комора” продуктів харчування.

Причинами гіповітамінозів можуть бути: а) одноманітність харчування; б) обмежене харчування в період релігійних постів; в) підвищена потреба у вітамінах у період вагітності та годування; г) різні захворювання, що порушують засвоєння вітамінів тощо.

При надлишковому споживанні вітамінів розвивається інтоксикація організму, що получила назву гіпервітамінозів. Більш токсичну дію мають жиророзчинні вітаміни у зв'язку з їх здатністю накопичуватися в організмі та дуже повільно виводитися.

Класифікація вітамінів

Вітаміни класифікують за їх здатністю розчинятися у воді або жирах, у зв'язку з чим виділяють дві групи вітамінів: водорозчинні (вітаміни групи В, вітаміни С, Р та ін.) та жиророзчинні (вітаміни груп А, D, Е, К).

2. Познайомитися з медико-біологічною характеристикою водорозчинних вітамінів. Водорозчинні вітаміни

Однією з особливостей механізму дії водорозчинних вітамінів є те, що більшість із них виконують роль коферментів – небілкової частини складних ферментів. Саме у складі ферментів гідровітаміни забезпечують нормальне функціонування органів і систем організму, регулюють обмін речовин, функціональний стан ЦНС, проникність і стійкість кровоносних судин.

Вітамін В₁

Вітамін В₁ (тіамін, антиневритний) необхідний для перетворення α-кетокислот (піровиноградна, α-кетоглутарова), приймає участь в процесі утворення жирів із білків, гальмує активність ферменту, що розщеплює ацетилхолін (нейромедіатор), тому недостатність вітаміну В₁ є причиною специфічних захворювань мозку.

Авітаміноз В₁ відомий під назвою бері-бері (поліневрит). При цьому порушується окиснення піровиноградної кислоти, вона накопичується в тканинах, особливо мозку, що призводить до розладу нервової системи. Порушується діяльність серця, травного тракту, розвиваються набряки на нижніх кінцівках, параліч та атрофія м'язів.

Застосування – при захворюваннях нервової системи.

Розповсюдженість у природі та добова потреба. Основну кількість вітаміну В₁ людина отримує з рослинною їжею: рис, хліб грубого помелу, дріжджі, квасоля. З продуктів тваринного походження найбільш багаті на вітамін В₁ печінка та нирки. Добова потреба складає 2-3 мг.

Вітамін В₂

Вітамін В₂ (рибофлавін) приймає участь в окисно-відновних реакціях в організмі.

Авітаміноз В₂ проявляється затримкою росту, дерматитом, запальними процесами слизової оболонки язика, губ (особливо в кутах рота). Найбільш характерні зміни з боку очей: кератити – запальні процеси та посилена васкуляризація (вростання судин) рогової оболонки, катаракта (помутніння кришталику). При авітамінозі В₂ у людини розвивається м'язова слабкість, в тому числі слабкість серцевого м'язу. З боку нервової системи авітаміноз характеризується паралічами та судомами.

Застосування – при захворюваннях очей, дерматитах, променевій хворобі.

Розповсюдженість у природі та добова потреба. Вітамін В₂ міститься майже у всіх тваринних та рослинних продуктах. Найбільш багаті ним хліб грубого помелу, яйця, молоко, м'ясо. Добова потреба складає 2-3 мг.

Вітамін В₃

Вітамін В₃ (пантотенова кислота) входить до складу специфічного коферменту А. Він приймає участь у синтезі ацетил-КоА (активної форми оцтової кислоти), який є попередником холестерину, жирних кислот, стероїдних гормонів, ацетилхоліну, гемоглобіну, а також важливим субстратом окиснення.

При авітамінозі пантотенової кислоти порушується діяльність серця, нервової системи, нирок, розвиваються дерматити, знижується апетит.

Застосування – для лікування невралгії, алергії, при запальних процесах.

Розповсюдженість у природі та добова потреба. Основними харчовими джерелами пантотенової кислоти є печінка, яєчний жовток, зелені частини рослин. Добова потреба складає 10 мг для дорослих та 15-20 мг для дітей.

Вітамін В₆

Вітамін В₆ (піридоксин) приймає участь в обміні амінокислот (трансамінування, декарбоксилування).

Авітаміноз В₆ проявляється дерматитами, анемією, ураженням селезінки та зобної залози, судомами.

Застосування – при гострому та хронічному гепатиті.

Розповсюдженість у природі та добова потреба. Найкращими джерелами вітаміну В₆ для людини є хліб, горох, квасоля, картопля, м'ясо, нирки, печінка. Добова потреба складає 2-3 мг.

Вітамін В₁₂

Вітамін В₁₂ (ціанокобаламін) стимулює процеси кровотворення, приймає участь в регуляції біосинтезу білка, сечовини, фосфоліпідів. Для всмоктування цього вітаміну необхідний специфічний фактор – “внутрішній фактор Касла” – білок, який транспортує вітамін з кишечнику в кров.

Авітаміноз В₁₂ – злоякісна анемія – захворювання з переважним ураженням травного тракту, при якому в шлунку знижується або припиняється синтез соляної кислоти. Все це супроводжується порушенням функції органів кровотворення. Особливістю авітамінозу В₁₂ є відсутність у шлунковому соку “внутрішнього фактору Касла”, що в свою чергу перешкоджає всмоктуванню вітаміну.

Застосування – при анемії, захворюваннях печінки.

Розповсюдженість у природі та добова потреба. Джерелами вітаміну В₁₂ є продукти тільки тваринного походження, особливо багаті на нього печінка, молоко, яйця. Добова потреба складає 2-5 мкг.

Вітамін В_с

Вітамін В_с (фолієва кислота) необхідна для нормального кровотворення.

Авітаміноз В_с характеризується порушенням утворення формених елементів крові, синтезу гемоглобіну, що клінічно проявляється анемією, кровоточивістю ясен.

Застосування – при анеміях.

Розповсюдженість у природі та добова потреба. Міститься в зелених листах рослин. Добова потреба складає 200 мкг.

Вітамін С

Вітамін С (аскорбінова кислота) приймає участь в окисно-відновних процесах в організмі, посилює всмоктування заліза в кишечнику, необхідна для синтезу норадреналіну в надниркових залозах, має здатність знешкоджувати токсини, сприяє підвищенню стійкості організму до зовнішнього впливу.

Авітаміноз С призводить до розвитку цинги, випадіння зубів, кровоточивості ясен.

Застосування – при інфекційних захворюваннях та інтоксикаціях, при застуді.

Розповсюдженість у природі та добова потреба. Багатими джерелами вітаміну С є плоди шипшини, цитрусові, чорна смородина, свіжі овочі, квашена капуста. Добова потреба складає 50-100 мг. Особливістю вітаміну С є його швидка окиснюваність в організмі, що доказує необхідність щоденного споживання аскорбінової кислоти.

Вітамін Р

Вітамін Р (рутин) укріплює стінки судин, зменшує їх проникність, підвищує стійкість до впливу тиску.

Авітаміноз Р проявляється підвищенням проникності судин, що супроводжується крововиливами та кровотечами. Крім того, спостерігається загальна слабкість, швидка стомлюваність та болі в кінцівках.

Застосування – для лікування захворювань, пов'язаних із порушенням проникності судин та ураженням капілярів. Таблетки аскорутин містять рутин з аскорбіновою кислотою.

Розповсюдженість у природі та добова потреба. Основними джерелами вітаміну Р для людини є ті ж рослинні продукти (овочі та фрукти), що містять багато вітаміну С. Добова потреба складає 50 мг.

Вітамін РР

Вітамін РР (вітамін В₅, нікотинова кислота) приймає участь в окисно-відновних процесах в організмі, в синтезу жирних кислот та обміні амінокислот.

Авітаміноз РР (пелагра) часто називають хворобою “трьох Д” – дерматит, діарея (сильні проноси), деменція (слабоумство).

Застосування – протипеларгічний засіб. Нікотинова кислота має судинорозширювальну та гіпохолестеринемічну дію, тому її призначають при захворюваннях печінки, спазмах судин кінцівок, нирок, мозку, при інфекційних захворюваннях.

Розповсюдженість у природі та добова потреба. Для людини основними джерелами вітаміну РР є рис, хліб, картопля, морква, м'ясо, печінка, нирки. Добова потреба складає 15-25 мг.

Вітамін Н

Вітамін Н (біотин) необхідний для синтезу жирних кислот, холестерину, нуклеїнових кислот, глюкози.

Авітаміноз Н проявляється затримкою росту, дерматитами, себореєю (підвищеним виділенням жиру сальними залозами шкіри), випадінням волосся, м'язовими болями, втратою апетиту, порушенням психіки.

Розповсюдженість у природі та добова потреба. Найбільш багаті на вітамін Н печінка, нирки, молоко, жовток яєць. Добова потреба складає 150-200 мкг.

Вітамін U

Вітамін U (метилметіонін) повністю замінює потреби організму в незамінній амінокислоті метіоніні.

Авітаміноз U призводить до виразки шлунку.

Застосування – для лікування виразки шлунку.

Розповсюдженість у природі. Міститься в соку сирих овочів (капусти, моркви), в зелені петрушки, цибулі, зеленому чаї, бананах, сирому молоці.