
- •1. Познайомитися з правилами номенклатури органічних сполук.
- •Практичне заняття № 2 Будова, властивості та медико-біологічна роль спиртів, фенолів, амінів
- •Одноатомні спирти
- •Медико-біологічне значення спиртів та їх похідних
- •Багатоатомні спирти
- •Познайомитися з будовою, властивостями та значенням фенолів. Феноли
- •Хімічні особливості фенолів
- •Медико-біологічне значення фенолів та їх похідних
- •Познайомитися з будовою, властивостями та значенням амінів.
- •Медико-біологічне значення амінів та їх похідних
- •Практичне заняття № 3 Будова, властивості та медико-біологічна роль альдегідів, кетонів, карбонових кислот
- •1. Познайомитися з будовою, властивостями та значенням альдегідів та кетонів. Карбонільні сполуки
- •Хімічні особливості альдегідів та кетонів
- •Медико-біологічне значення карбонільних сполук та їх похідних
- •2. Познайомитися з будовою, властивостями та значенням карбонових кислот. Карбонові кислоти
- •Монокарбонові кислоти
- •Медико-біологічне значення монокарбонових кислот та їх функціональних похідних
- •Дикарбонові кислоти
- •Вищі жирні кислоти
- •Практичне заняття № 4 Будова, властивості та медико-біологічна роль гетерофункціональних сполук
- •1. Познайомитися з будовою, властивостями та значенням аміноспиртів.
- •Аміноспирти
- •Медико-біологічне значення катехоламінів
- •2. Познайомитися з будовою, властивостями та значенням гідроксикислот. Гідроксикислоти
- •3. Познайомитися з будовою, властивостями та значенням кетокислот.
- •4. Познайомитися з будовою, властивостями та значенням фенолокислот. Фенолокислоти
- •Медико-біологічне значення саліцилатів та інших похідних саліцилової кислоти
- •5. Познайомитися з будовою, властивостями та значенням гетерофункціональних похідних бензолу. Гетерофункціональні похідні бензолу
- •Сульфанілова кислота та сульфаніламіди
- •Практичне заняття № 5 Будова, властивості та медико-біологічна роль гетероциклічних сполук
- •1. Познайомитися з будовою, властивостями та значенням пʼятичленних гетероциклів. З одним гетероатомом
- •Похідні індолу
- •2. Познайомитися з будовою, властивостями та значенням пʼятичленних гетероциклів з двома гетероатомами.
- •3. Познайомитися з будовою, властивостями та значенням шестичленних гетероциклів з одним гетероатомом. Шестичленні гетероцикли з одним гетероатомом
- •Похідні піридину
- •4. Познайомитися з будовою, властивостями та значенням шестичленних гетероциклів з двома гетероатомами. Шестичленні гетероцикли з двома гетероатомами
- •Похідні піразину
- •Похідні піримідину
- •Будова нуклеїнових кислот
- •6. Познайомитися з будовою, властивостями та значенням конденсованих гетероциклів. Конденсовані гетероцикли
- •Похідні пурину
- •Похідні птеридину
- •7. Познайомитися з будовою, властивостями та значенням алкалоїдів. Алкалоїди
- •8. Познайомитися з будовою, властивостями та значенням антибіотиків. Антибіотики
- •Практичне заняття № 6 Будова, властивості та медико-біологічна роль гормонів
- •1. Познайомитися з загальною характеристикою гормонів та механізмом їх дії.
- •Загальні уявлення про механізм дії гормонів
- •Гіпоталамус р илізінг-фактори
- •Ттг актг фсг, лтг
- •2. Познайомитися з дією гормонів центральних ендокринних залоз (гіпоталамусу, гіпофізу та епіфізу). Гормони гіпоталамусу
- •Гормони гіпофізу
- •Тропні гормони
- •Гормони, що впливають на процеси обміну
- •Гормони епіфізу
- •3. Познайомитися з дією гормонів периферичних залоз внутрішньої секреції. Гормони щитоподібної залози
- •Гормони паращитоподібних залоз
- •Гормони підшлункової залози
- •Надниркові залози
- •Гормони мозкового шару
- •Гормони коркового шару
- •Гормони тимуса
- •Статеві гормони
- •Практичне заняття № 7 Будова, властивості та медико-біологічна роль вітамінів
- •1. Познайомитися з загальною характеристикою вітамінів.
- •Порушення балансу вітамінів в організмі
- •Класифікація вітамінів
- •2. Познайомитися з медико-біологічною характеристикою водорозчинних вітамінів. Водорозчинні вітаміни
- •3. Познайомитися з медико-біологічною характеристикою жиророзчинних вітамінів. Жиророзчинні вітаміни
- •4. Набуті знання занести у таблицю:
- •Практичне заняття № 8 Обмін вуглеводів
- •1. Познайомитися з загальною характеристикою обміну речовин.
- •2. Познайомитися з процесами переварювання та всмоктування вуглеводів.
- •Всмоктуються у кров
- •Органи та тканини
- •3. Познайомитися з процесами проміжного обміну вуглеводів.
- •4. Познайомитися з регуляцією обміну вуглеводів.
- •Нервова регуляція
- •Гормональна регуляція
- •Участь вітамінів в регуляції обміну вуглеводів
- •Органна регуляція
- •5. Познайомитися з патологією обміну вуглеводів.
- •Практичне заняття № 9
- •1. Познайомитися з процесами переварювання та всмоктування ліпідів.
- •2. Познайомитися з процесами проміжного обміну ліпідів.
- •3. Познайомитися з регуляцією обміну ліпідів.
- •Фактори зовнішнього середовища
- •Нервова та гормональна регуляція
- •Участь вітамінів в регуляції обміну ліпідів
- •Органна регуляція
- •4. Познайомитися з патологією обміну ліпідів.
- •Практичне заняття № 10
- •1. Познайомитися з процесами переварювання та всмоктування білків.
- •2. Познайомитися з процесами проміжного обміну білків.
- •3. Познайомитися з регуляцією обміну білків. Гормональна регуляція
- •Участь вітамінів в регуляції обміну білків
- •Органна регуляція
- •4. Познайомитися з патологією обміну білків.
- •Змінення концентрації загального білка
Гормони тимуса
Тимус, вилочкова, або зобна залоза – непарний лімфоїдно-залозистий орган, який розташований за грудиною, у верхньому відділі переднього середостіння. Тимус – залоза змішаної секреції, тому що в ній утворюються лімфоїдні клітини, які «експортуються» до лімфатичних вузлів та селезінки, а також гормони, які регулюють розвиток та дозрівання лімфоїдних клітин (тимозин).
Залоза має великий розмір в дитячому віці, але до моменту статевого дозрівання зазнає значної інволюції, заміщується жировою тканиною. Існує певний зв'язок між віком і функціонуванням тимуса. Залоза найактивніша в дитячому віці, а далі її вплив на організм зменшується. До періоду статевого дозрівання гормони тимуса пригнічують функцію статевих залоз і сприяють росту організму.
Гормони тимуса відіграють велику роль у розвитку захисних імунологічних реакцій організму. Розмноження та диференціація Т-лімфоцитів – клітин, які беруть участь у створенні клітинного імунітету, відбувається саме в зобній залозі.
Крім того, зобна залоза регулює мінеральний, а саме кальцієвий обмін. Після видалення тимуса кістки стають м’якими, легко ламаються, з’являється м’язова слабкість.
Статеві гормони
Статеві залози (гонади) – парні органи, представлені у чоловіків сім’яниками, а у жінок – яєчниками. Статеві залози відносяться до залоз зі змішаною функцією. За рахунок зовнішньої секреторної функції ці залози утворюють чоловічі та жіночі статеві клітини – сперматозоїди та яйцеклітини. Внутрішня секреторна функція проявляється в утворенні статевих гормонів. Розвиток статі і формування вторинних статевих ознак залежить від особливостей секреції статевих гормонів, які окрім своєї основної функції – впливу на розмноження, беруть участь і в інших важливих процесах організму.
Розрізняють чоловічі та жіночі статеві гормони. І ті, й інші виробляються як у жінок, так і у чоловіків, але в різних концентраціях: у чоловіків в основному чоловічі статеві гормони і в низькій концентрації – жіночі, а у жінок – навпаки. Під впливом естрогенів у дівчаток та андрогенів у хлопчиків ростуть і дозрівають статеві органи, тобто проходить розвиток первинних статевих ознак. Крім того, ці гормони сприяють появі вторинних статевих ознак – тих характерних особливостей статевозрілого організму, які відрізняють чоловіка від жінки (форма тіла, оволосіння, тембр голосу, психіка, поведінка).
Чоловічі статеві гормони – андрогени (тестостерон та андростерон) починають синтезуватися ще на 3-му місяці ембріонального розвитку, внаслідок чого статеві органи набувають будови, характерної для чоловічої статі. Після народження хлопчика синтез андрогенів припиняється і відновлюється тільки під час статевого дозрівання (12-16 років).
Роль андрогенів в організмі:
– стимулюють розвиток статевих органів та формують вторинні статеві ознаки;
– необхідні для нормального дозрівання сперматозоїдів;
– необхідні для проявлення статевого інстинкту;
– підвищують біосинтез білка, особливо у м'язах, внаслідок чого зростає їх об'єм;
– активують ріст кісток, на чому засноване їх використання для лікування переломів;
– зменшують вміст жиру в організмі;
– посилюють процеси тканинного дихання.
Жіночі статеві гормони – естрогени (естрон, естрадіол, естріол) та прогестерону. Естрогени утворюються у фолікулах яєчника, прогестерон – у жовтому тілі, яке розвивається на місці фолікула, що луснув.
Естрогени:
– стимулюють розвиток статевих органів та формують вторинні статеві ознаки;
– стимулюють періодичне появлення менструації;
– посилюють скорочення м'язів матки, підвищують її чутливість до гормону окситоцину;
– стимулюють розвиток молочних залоз.
Прогестерон забезпечує нормальне протікання вагітності:
– під його впливом відбувається розростання слизової оболонки ендометрію матки, що створює сприятливі умови для імплантації заплідненої яйцеклітини в ендометрій матки;
– гальмує скорочення мускулатури матки та її чутливість до окситоцину;
– затримує дозрівання та овуляцію фолікулів.
Перевірка оволодіння практичними навичками
І. Тестовий контроль.
ІІ. Контрольні питання:
Загальна характеристика гормонів: визначення, хімічна природа, напрямки сумісної дії, патологічні стани.
Механізм дії гормонів.
Гормони гіпоталамуса.
Гормони передньої долі гіпофіза.
Гормони середньої та задньої долі гіпофіза.
Гормони епіфіза.
Гормони щитоподібної залози.
Гормони паращитоподібних залоз.
Гормони підшлункової залози.
Гормони мозкового шару надниркових залоз.
Гормоні коркового шару надниркових залоз.
Гормони тимуса.
Чоловічі статеві гормони.
Жіночі статеві гормони.