Методичні рекомендації для студентів

до практичного заняття

з української мови на тему:

«Розділові знаки при однорідних членах речення, узагальнювальних словах, прямій мові та цитатах»

(І курс медичного коледжу, ІІ семестр)

Питання для обговорення:

1. Розділові знаки при однорідних членах речення та узагальнювальних словах.

2. Розділові знаки при прямій мові і словах автора. Заміна прямої мови непрямою.

3. Цитати.

Словник опорних термінів до теми

Непряма мова – передача чужого висловлювання у формі підрядної частини складнопідрядного речення. На відміну від прямої мови, передає тільки зміст чужого висловлювання, тому особливості структури чужої мови тут не зберігаються, форма передачі залежить від особи, яка її передає.

Однорідні члени речення – члени речення, які відносяться до одного й того самого члена речення і виконують однакові синтаксичні функції.

Пряма мова – чуже висловлювання, передане дослівно, з повним збереженням змісту, форми та інтонації.

Розділовий знак – графічний знак, що вживається на письмі для членування тексту за змістом та інтонацією.

Узагальнювальне слово – слово, що стоїть перед однорідними членами речення або після них і виконує об’єднувальну функцію щодо названих предметів, ознак, дій.

Цитата – дослівно відтворений у тексті уривок з іншого твору, чиєсь висловлювання з вказівкою на автора.

Вправи та завдання до теми:

Завдання 1. Обґрунтуйте вживання розділових знаків між однорідними членами речення.

1. Від душі всієї, від усього серденька

Люблю тебе, рідна Україно-ненько.

Люблю і вас, ниви буйні, колосисті,

І степи, як море синє – розложисті.

Люблю і садочки вишневі цвітучі,

І ріки могутні та бистротекучі;

І ті стародавні високі могили,

Що прадідів кості собою покрили (М. Луканюк).

2. Шляхи мої неміряні,

гори мої неважені,

звірі мої не наджені,

води мої не ношені,

риба у їх не ціджена,

птахи мої не злякані,

діти мої не лічені,

щастя моє не злежане...

Оце така я в тебе матінка,

в руці Господній

Україно синєнебая! (Т. Осьмачка).

3. Я прийшов на молебень до тебе, храме духу мого, з усіма гріхами світовими, але з любов’ю єдиною, щоб запалити свічку очей біля наших ікон, і он там хтось просить вогню, як конаючий води, і он там і прийдуть, і запалять, і понесуть, і заслють вогні у кожнім вікні (В. Рубан).

4. Віримо в тебе і надіємося, Україно, мати наша... (В. Рубан).

5. Все одно відросту, піднімусь,

оживу, розцвіту...

Все одно я прийду до твого

джерела, до початку свого,

Україно... (Л. Силенко).

6. Все повторилось: і краса, й потворність.

Усе було: асфальти й спориші.

Поезія – це завжди неповторність,

Якийсь безсмертний дотик до душі (л. Костенко).

Завдання 3. Складіть речення на всі випадки вживання розділових знаків між однорідними членами речення; поясніть пунктуацію.

Завдання 4. Перепишіть речення; обґрунтуйте вжиті розділові знаки при звертаннях.

1. О Україно, о рідний краю,

дитинства півзабутий теплий сон!

Чи знаєш ти, що я одна вмираю

серед оцих чужих сосон? (Н.Лівицька-Холодна).

2. Ой, колядо-колядине!

Ішла полем господиня,

З торби жито брала,

Ниви засівала:

Вроди, Боже, жито

На довгії літа,

На щастя родині

І всій Україні (К.Перелісна).

3. Україно!

Я промінь живий

В твоїм сонячнім тілі!

З твого цвіту і грому

Я на світ народивсь,

Україно! (А.Демиденко).

4. Україно – мамо, сестро, жінко,

В’ється блискавицею твій стан.

Ти ж бо, Україно, українка,

Склала серденьком свої вуста (Є. Гуцало).

5. Калин моя – Україно!

В твоїм кущі – я кетяг багряний! (І. Жиленко).

6. Не проси їх, моя Україно,

бо одурять і чорнобилем знову

твою землю засіють (К. Корецька).

7. Спи, моя дитино золота,

Спи, моя тривого кароока.

В теплих снах ідуть в поля жита,

І зоря над ними йде висока (М.Вінграновський).

8. Здрастуй, мій сонячний краю,

Ти снишся мені і тут,

Серцем щодня я літаю

До тебе, за бистрий Прут (О.Гончар).

Завдання 5. Опрацювання таблиці

ПРЯМА МОВА

ВИРАЖАЄ	мовлення іншої особи, передане дослівно, без змін
СУПРОВОДЖУЄТЬСЯ	словами автора, що вказують, кому вона належить
СТОЇТЬ	після слів автора, перед ними або всередині них

Завдання 6. Накресліть схему кожного з поданих речень

Якось у мене запитав мудрець: “Що більше всього перебріхано, людино?”. Я говорив і говорив, і видихнув насамкінець: “Без сумніву, історію Вкраїни...” (О.Завгородній). “Дурні, бо бідні. Бідні, бо дурні”, - віщують нам переродки брудні (М.Шевченко).

Завдання 7. Складіть речення, які б відповідали кожній із поданих у рамці схем.

А: “П”. “П”, - а. “П?” – а. “П!” – а. “П, - а. - П”. “П, - а, - П”.

Завдання 8. Замініть зразки прямої мови із привітальними етикетними висловленнями на непряму.

1. – Кланяється вам голова з вухами, а потилиця й сама хилиться, – привіталась вона, сміючись здоровим сміхом (М.Коцюбинський).

2. /Дмитро:/ Вечір добрий, дайте нам пиріг довгий, а коли скупі на плату, то пустіть хоч у хату (І.Микитенко).

3. – Здрастуйте, з неділею будьте здорові! – сказав дід, знявши шапку (І.Карпенко-Карий).

4. Здорові були, моя неню люба! – привітався гетьман і став її по руках цілувати (А.Чайковський).

5. – Добридень, Жане! – привітався з свого почесного місця Аркадій Петрович (М.Коцюбинський).

6. /Гамалій (вклоняється оддалеки):/ Моє шанування, Олександро Михайлівно! (О. Пчілка).

Завдання 9. З’ясуйте, з яких поезій Шевченка узято наведені в реченнях перефразовані рядки (їх виділено). З пам’яті відновіть цитати (усно). Поясніть, які розділові знаки потрібно було б поставити, якби цитати подавалися у неперефразованому вигляді, дослівно.

У тюрмі, в солдатах, під конвоєм поет не гнув своє чоло. Ніколи в нього за душею зерна неправди не було. Не гріх навчатися чужого і пам’ятать своє, аби не затоптати під власні ноги культури нашої скарби. За це всім миром варто встати, аби здолати сили злі, щоб був і син, і була мати, і справжні люди на землі (Б.Дегтярьов).