- •1. Рід, число, відмінки, групи прикметників.
- •2. Розряди прикметників за значенням.
- •Словник опорних термінів до теми
- •Вправи та завдання до теми:
- •Глухий тупіт –
- •Вправи та завдання до теми:
- •Методичні рекомендації для студентів
- •«Числівник, морфологічні ознаки та синтаксична роль. Відмінювання числівників»
- •Питання для обговорення:
- •Словник опорних термінів до теми
- •Методичні рекомендації для студентів
- •«Займенник, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Відмінювання займенників»
- •Питання для обговорення:
- •Словник опорних термінів до теми
- •Вправи та завдання до теми:
- •Завдання 6. Підберіть за зразком крилаті вислови, в яких зустрічаються займенники. У наведених вами прикладах проаналізуйте кожен займенник. Зразок: помилятися властиво будь-якій людині.
- •Дієслово, його морфологічні ознаки та синтаксична роль Питання для обговорення:
- •Словник опорних термінів до теми
- •Вправи та завдання до теми:
- •Є у кожного до мови хист Просим учнів, до зубріння звичних: ви не бійтесь правил граматичних.
- •Методичні рекомендації для студентів
- •«Службові частини мови. Правопис службових частин мови»
- •Питання для обговорення:
- •Словник опорних термінів до теми
- •Вправи та завдання до теми:
- •Робіть добро
- •Методичні рекомендації для студентів
- •«Синтаксиc. Основні синтаксичні одиниці»
- •Питання для обговорення:
- •Словник опорних термінів до теми
- •Вправи та завдання до теми:
- •Методичні рекомендації для студентів
- •«Розділові знаки при однорідних членах речення, узагальнювальних словах, прямій мові та цитатах»
- •Питання для обговорення:
- •Словник опорних термінів до теми
- •Вправи та завдання до теми:
- •Якийсь безсмертний дотик до душі (л. Костенко).
- •Завдання 10. Визначте узагальнювальні слова та прокоментуйте розділові знаки при них.
- •Завдання 14. Перепишіть речення, розставляючи пропущені розділові знаки.
- •Методичні рекомендації для студентів
- •«Фразеологічні одиниці української мови»
- •Питання для обговорення:
- •Словник опорних термінів до теми
- •Вправи та завдання до теми:
- •Методичні рекомендації для студентів
- •«Культура мовлення. Основні вимоги до мовлення»
- •Питання для обговорення:
- •Словник опорних термінів до теми
- •Вправи та завдання до теми:
- •Методичні рекомендації для студентів
- •Питання для обговорення:
- •Вправи та завдання до теми:
- •Методичні рекомендації для студентів
- •«Стилі й жанри мовлення»
- •Питання для обговорення:
- •Словник опорних термінів до теми
- •Вправи та завдання до теми:
- •Нести у світ добро
Робіть добро
Відгукуйтеся участю своєю
на крик зазивний і безмовне SOS
людини, птаха, навіть деревця,
робіть добро.
(Не) ждіть від цього слави,
(Не) ждіть багатства, знань чи похвали, ...
робіть добро
(Не) показно, буденно.
Це принесе найвищу з нагород,
(ні) з чим (не) порівнянне відчуття,
що ти живеш (не) марно на цім світі (В.Крищенко).
Завдання 5. Знайдіть у тексті вигуки і звуконаслідувальні слова, підкресліть їх.
Гей, прослала нива чорне полотно (В.Симоненко). Каштани падають на брук: тук-тук-тук-тук (М.Ткач). Строката зозуля гуляла безтурботно і всіх дражнила: ку-ку! ку-ку! (О.Іваненко). О, якби-то я міг повернути неповторною юність мою (В.Сосюра). Ой березо кучерява, ти красуня лісова (О.Ющенко). А журавлі все летіли і летіли. Вони кричали при цьому: “Курли! Курли! Курли! Кру-кру!” (О.Іваненко).
Завдання 6. Виділіть неповнозначні частини мови, поясніть їх службову роль.
Поезія – це свято, як любов,
О, то не є розмова побутова!
І то не є дзвінкий асортимент
Метафор слів – на користь чи вдогоду.
А що не знаю. Я лиш інструмент,
В якому плачуть сни мого народу (Л.Костенко).
Завдання 7. З’ясуйте, до яких частин мови належать слова спільного кореня.
Малий –
Змалку –
Помалу –
Мало –
Ох –
Охати –
Охання –
Вкрай –
В край –
П’ятий –
П’ять –
П’ятірка –
П’ятеро –
П’ятиповерховий –
П’ятірня –
Вп’яте –
Завдання 8. З’ясуйте явище переходу виділених слів з однієї частини мови в іншу.
Живий про живе й думає (Нар. твор.). Сміливого й куля не бере (Нар. твор.). Пішов слідом за дідом (Нар. твор.). Подумаєш! – щастя (А.Головко). Ой, горенько! косо моя! косо моя золотая! Ой, лишенько! красо моя, красо моя молодая! (Леся Українка).
Методичні рекомендації для студентів
до практичного заняття
з української мови на тему:
«Синтаксиc. Основні синтаксичні одиниці»
(І курс медичного коледжу, ІІ семестр)
Питання для обговорення:
Відмінність між словосполученням і реченням. Способи зв’язку слів у словосполученні і реченні.
Просте речення. Типи односкладних речень.
Складносурядні речення і сполучники сурядності.
Складнопідрядні речення (з підрядними з’ясувальними, означальними, обставинними). Сполучники та сполучні слова в складнопідрядних реченнях.
Складне безсполучникове речення. Розділові знаки в ньому. Складні синтаксичні конструкції.
Словник опорних термінів до теми
Безсполучниковий зв’язок – синтаксичний зв’язок однорідних членів або частин складного речення без сполучників, за допомогою засобів ритмомелодики.
Керування – тип підрядного зв’ язку між компонентами словосполучення, при якому залежне слово ставиться у певному відмінку, якого вимагає головне слово.
Підрядний зв’язок – граматичний зв’язок між нерівноправними, синтаксично залежними один від одного компонентами.
Прилягання – вид підрядного зв’язку, при якому залежне незмінюване слово пов’язується з головним тільки за змістом.
Речення – основна одиниця мовного спілкування, що побудована за законами певної мови. Речення характеризується завершеною інтонацією, виступає головним засобом формування та вираження думки.
Синтаксис – 1) розділ граматики, який вивчає способи поєднання слів у словосполучення й речення, а також поєднання простих речень у складні; 2) будова речення і словосполучення та способи поєднання слів у реченні і словосполученні.
Словосполучення – смислово-граматичне об’єднання двох або більше повнозначних слів на основі підрядного синтаксичного зв’язку.
Сурядний зв’язок – граматичний зв’язок, який встановлюється між синтаксично рівноправними, незалежними один від одного синтаксичними компонентами (словами, словосполученнями або частинами складного речення).
Узгодження – тип підрядного зв’язку між головним і залежним словами у словосполученні, коли форма залежного слова відповідає формі головного, тобто узгоджується з ним у роді, числі, відмінку.
