Є у кожного до мови хист Просим учнів, до зубріння звичних: ви не бійтесь правил граматичних.

Є у кожного до мови хист, -

не зубріть, а розумійте зміст.

Як зумієм правила ми з вами

виражати власними словами,

знань одразу збільшиться запас, -

вчитель просто не пізнає вас! (Д.Білоус).

Завдання 13. Скориставшись словником власних імен, дізнайтесь значення свого імені. Випишіть усі варіанти вашого імені, імен Вашої родини.

Завдання 14. Дізнайтесь із енциклопедій про Ваших знаменитих тезок.

Методичні рекомендації для студентів

до практичного заняття

з української мови на тему:

«Службові частини мови. Правопис службових частин мови»

(І курс медичного коледжу, ІІ семестр)

Питання для обговорення:

1. Службові частини мови.

2. Правопис службових частин мови.

3. Написання не з прислівниками.

4. Правопис складних прислівників.

5. Написання вигуків і особливості вживання їх.

Словник опорних термінів до теми

Вигук – клас слів, що виконує важливі комунікативні функції, служить для безпосереднього вияву почуттів, емоцій, різних волевиявлень людини, не називаючи їх.

Прислівник – невідмінювана частина мови, що передає ознаку дії чи стану, ступінь чи міру вияву іншої ознаки.

Службові слова – неповнозначні слова, що самостійно не вживаються, а служать для синтаксичних зв’язків між повнозначними словами.

Прийменник – неповнозначна службова частина мови, що виступає разом з формою відмінка іменника, займенника, числівника для вираження залежності її від інших слів у словосполученні.

Сполучник – службова частина мови, з допомогою якої здійснюється поєднання однорідних членів речення, частин складного речення і окремих речень.

Частка – службова частина мови, що об’єднує слова, які слугують для утворення граматичних форм, надають додаткових змістових, модально-вольових, емоційно-експресивних відтінків реченню або його членам.

Вправи та завдання до теми:

Завдання 1. Прочитайте текст, визначте прийменники і з’ясуйте, які обставинні відношення передаються завдяки їм (часові, просторові, причинові, мети, уступки, сукупності).

Коли ще не було на Землі ніяких професій, коли ніхто не писав і не читав, уже існували вчителі. Школою був навколишній світ, а вчитель знаходився поруч з учнями не з крейдою і книжкою в руках, а зі словом на устах. Отак з-поміж десятків людей виділявся один чоловік, який знав і розумів більше за інших і цими знаннями охоче ділився. Він учив життю – його бачити, прогнозувати, з ним гармоніювати. Слова підтверджувалися ділом, тому ніхто не сумнівався у сказаному.

Нині вчителі створили собі надійних помічників – комп’ютери, та без живого Слова, яке має закласти в них усе той же Учитель, ніяка техніка не працюватиме. Але траплялося так, що виховавши геніїв, сконструювавши дивовижні машини, Слово опинилося в ролі забутого родича на святі людського прогресу. І вчитель у сучасному суспільстві хоч і лишається фактично поводирем душі й розуму, та морально не визнаний першою особою в житті кожного і всіх разом (Н.Бабич).

Завдання 2. Словниковий диктант. Запишіть правильно подані слова.

Від(нині), на(добраніч), на(гору), напів(дорозі), без(вісти), за(панібрата), у(розсип), в(смак), до(щенту), у(середині), на(пропале), на(швидку), за(молоду), від(давна), на(троє), по(одинці), в(четверо), в(нічию), за(віщо), ані(телень), ані(чичирк), аби(куди), поки(що), де(куди), по(латині), с(підлоба), на(швидкуруч), попід(тинню), на(осліп).

Завдання 3. Поясніть значення прислівників, введіть їх у речення.

Навдивовижу (напрочуд, надзвичайно, дуже добре, чудово).

Нáзирці (слідом, услід, не випускаючи з уваги, потай, крадькома).

Наздогáд (без точного знання, без певності).

Завдання 4. Диктант-тест.

1. Які три частки можна передати одним словом?

2. Чи завжди будь іде в парі з іншими словами через дефіс?

3. Яке одне слово і розділові знаки можуть з що зробити сполучник, займенник і частку?

Завдання 4. Напишіть правильно частку не з різними частинами мови, обґрунтуйте вибір.