7.6.4. Методика оцінки та класифікації джерел аза.

Джерелом АЗА може стати діяльність таких суб'єктів інформаційно-психологічних відносин:

• органів державної влади і управління іноземних держав, їх союзів і коаліцій, в тому числі — спеціальних служб і підрозділів національних збройних сил;

• транснаціональних корпорацій;

• організацій терористичної, націоналістичної, екстремістської і радикальної релігійної, апокаліптичної спрямованості;

• регіональних еліт, котрі виявляють надмірні амбіції, прагнуть до більшої самостійності та незалежності своєї діяльності щодо центральних органів влади даної держави, радикально налаштовані до правлячої коаліції опозиційні політичні сили, приміром, що не можуть визнати свій програш на виборах;

• структур організованої злочинності, в тому числі й транснаціональної.

Джерела АЗА можуть класифікуватися по таких ознаках:

1. За характером агресії джерела АЗА можуть поділятися на джерела інформаційно-технічної агресії, психологічної агресії та змішані.

2. За характером загроз джерела АЗА можуть розподілятися на ті, що загрожують життєво важливим інтересам держави, суспільства, особистості.

3. За положенням в інформаційно-психологічному просторі джерела АЗА можуть поділятися на зовнішні (реалізовані іноземними державами, іноземними транснаціональними корпораціями, громадськими організаціями, іноземними терористичними, екстремістськими, радикальними політичними організаціями, міжнародними злочинними угрупованнями) і внутрішні (реалізовані деструктивними силами усередині громадянського суспільства).

4. За інтенсивністю джерела АЗА можуть поділятися на активні, неактивні, з перемінною активністю та ті, що існують у латентний фазі (потенційно активні та небезпечні, але ще не активізовані).

5. За масштабами АЗА джерела можуть поділятися на локальні (потужності яких вистачає тільки на агресію в масштабах відповідних територіальних частин чи держави в цілому, проти окремих об'єктів держави), регіонального рівня (коли потужності джерела досить, щоб обрати об'єктом агресії зазначену державу, чи навіть групу держав) і глобального рівня (коли АЗА спрямована проти усього інформаційного суспільства в цілому).

6. За способами реалізації агресії джерела АЗА можуть поділятися на особливо небезпечні (інформаційно-психологічна війна), небезпечні в даний період часу (інформаційно-психологічна конфронтація) чи небезпечні протягом довгострокового часу (приховане керування інформаційно-психологічними відносинами і процесами, інформаційно-психологічна експансія).

7. За напрямком вектору агресії джерела АЗА можуть поділятися на зовні спрямовані (на об'єкти, що знаходяться поза територію громадянського суспільства, об'єкта ворожих спрямувань, та до власності якого вони відносяться) і внутрішньо спрямовані (спрямовані на об'єкти громадянського суспільства).

8. За збитками, завданого джерелом АЗА своєю діяльністю, можна розподілити джерела АЗА на джерела, збиток від активності яких у принципі можна локалізувати і ліквідувати протягом короткого часу, та на джерела, діяльність яких призводить до тривалих негативних наслідків, які не зникають з плином часу, а й нерідко прогресують, і стають усе більш небезпечними (приміром, збиток, що збільшує значно інформаційне відставання держав, яка втратили право реалізовувати власну інформаційну політику в інформаційно-психологічному просторі (зокрема — нинішній Ірак).

9. За якісними характеристиками простору, за який ведеться протиборство між геополітичними суб'єктами, джерела АЗА можуть ПОДІЛЯТИСЯ на джерела агресії, спрямованої на ключові простори (географічні точки) або другорядні.

10.  За характером наслідків, що настали в результаті діяльності джерел АЗА, можна розділити джерела агресії, спрямовані на створення умов виникнення нового геополітичного суб'єкту в інформаційно-психологічному просторі або орієнтовані на зникнення геополітичного суб'єкта, ослаблення або посилення геополітичного суб'єкта, а також на створення умов сталості чи нестабільних (малопередбачуваних) наслідків.

11. За глибиною і масштабами встановлення над інформаційним простором з боку конкуруючих суб'єктів джерела АЗА можна розподілити на ті, що забезпечують (підтримують) переваги однієї зі сторін над Іншою або встановлюють і підтримують баланс сил.

12. За зовнішніми приводами, що викликали АЗА щодо геополітичних суб'єктів, можна виділити джерела, підґрунтям виникнення та активності для яких є політичні, економічні, етнічні, конфесійні, ідеологічні, демографічні та іншого роду протиріччя.

13. За перевагою способів ведення СЮ джерела АЗА можна розподілити на конспіративні (таємні) та ті, що здійснюються відкрито (офіційно).

14. За часом дії джерела АЗА можна розподілити на постійно діючі та тимчасові, створені під вирішення одного конкретного завдання.

15. За геополітичною могутністю джерела АЗА можна розподілити на джерела агресії з боку постійних І тимчасових міждержавних союзів, альянсів І коаліцій, на джерела агресії з боку систем органів влади окремих держав, агресії з боку окремих органів і структур влади держави, агресії з боку транснаціональних корпорацій, з боку міжнародних злочинних, терористичних, екстремістських і радикально налаштованих угруповань, агресії з боку деструктивних сил усередині громадянського суспільства — радикальних націоналістичних, сепаратистських та інших екстремістських угруповань і організацій.

Даний перелік, імовірно, можна розширити, проте, уявляється, що в ньому присутні всі необхідні (чи більшість) ознак для оцінювання. Небажання розширювати його пов'язане з тим, що в такому випадку може бути втрачена можливість прямого використання його для аналізу та оцінки джерел АЗА, що значною мірою втрачає практичний сенс. Досвід практичної роботи аналітика сформує власну необхідну додаткову найбільш актуальну для певного часу групу ознак.