3.1.2. Основні етапи проведення інформаційно-аналітичної роботи.

Етап 1. Загальне ознайомлення з проблемою. Ознайомлення з проблемою в цілому, а також із суміжними питаннями, вивчення яких може виявитися корисним; складання загального плану роботи з указівкою терміну виконання, виконавців і основних джерел, що приблизно можуть бути використані.

Щоб успішно справитися з завданням, дуже важливо спочатку, при загальному знайомстві з проблемою і складанні плану, діяти свідомо, обдумано і розважливо, підпорядковуючи все справі.

Етап 2. Визначення використовуваних термінів і понять. Необхідно визначити та пояснити той чи інший термін чи поняття так, щоб це було ясно нам самим, тим, хто контролює нашу роботу, і тим, хто користається нашою інформацією, тобто кінцевим інформаційно-аналітичним продуктом. „Визначення понять” є одним з дев’яти принципів інформаційної роботи.

Етап 3. Збір фактів.

Етап 4. Тлумачення фактів. Так коротко можна назвати процес вивчення та обробки інформації та документальних даних про факти з метою витягти з них усе, що вони значать. Цей етап включає оцінку, класифікацію, аналіз і з’ясування сутності, змісту фактів і формальних ознак дій і подій, осіб, організацій, котрі утворюють саме факт чи опосередковано з ним пов’язані.

Етап 5. Побудова гіпотези (припущення, версії). Робочі гіпотези, висунуті на цьому етапі, звичайно зв’язані з якими-небудь конкретними питаннями, відповіддю на які можна перевірити самі гіпотези. Багато хто вважає побудову гіпотези найважливішим моментом будь-якого дослідження як в області природних чи суспільних наук, так і в області інформаційно-аналітичної роботи. В міру вивчення даного етапу ми відкриваємо всі нові корисні сторони робочої гіпотези.

Гіпотезу можна розглядати як положення. Звичайно відзначають три корисні сторони гіпотези:

по-перше, тим самим полегшується з’ясування проблеми. Установлене положення — прекрасна підмога для пам’яті. Ми можемо мати у своєму розпорядженні значні знання, пам’ятаючи визначене наукове положення і не перевантажуючи себе окремими фактами;

по-друге, наукове положення є основою для з’ясування окремих чи фактів явищ, тому що розкриває існуючу між ними зв’язок. Ми можемо осмислити суть нових явищ, якщо виразимо її в знайомих нам поняттях;

по-третє, прийнятне наукове положення завжди містить деякі моменти, що виходять за його рамки та утворять розумну і плідну підставу для передбачення нових фактів та явищ. Таким чином, прийнятне положення (чи теорія) допомагає мобілізувати наші знання для використання в сфері не тільки чистої, а й „прикладної науки”.

Усе сказане можна підсумовувати в такий спосіб: „Немає нічого більш практичного, ніж гарна теорія”.

Побудова гіпотези, узята в широкому змісті, завжди притаманне будь-якій дослідницькій роботі. На самому початку дослідження, коли виробляється загальний план, ми виходимо з визначених припущень (чи гіпотез) про те, які фактори, можливо, відіграють важливу роль та які майже виразно не мають відношення до справи. Аналогічними гіпотезами ми керуємося при зборі та тлумаченні фактів, формулюванні висновків і викладів.

Гіпотеза — термін, що міцно затвердився в науковій літературі. Співробітники спецслужб для позначення розглянутого етапу частіше застосовують термін „інтеграція”, хоча ці два терміни мають не зовсім однакове значення.

Етап 6. Висновки. На цьому етапі дослідження виробляються положення, необхідні для доказу чи спростування робочих гіпотез, висунутих на етапі 5, та формулюються остаточні висновки, котрі є душею майже будь-якого інформаційного документа. („Висновки” — останній з дев’яти принципів інформаційної роботи).

Етап 7. Виклад. Складання документа, котрий завершує роботу. Укладач інформаційного документа повинний не тільки ясно уявляти собі те, про що він пише, але і уміти виразити свої думки в ясній формі.

Необхідно вказувати ступінь вірогідності кожного твердження. Доповідь про наукові кадри, імовірно, повинна містити таблиці та діаграми. Правильно порівняти положення, що існує в різних країнах, – виклад тексту підсумкового документа – справа дуже важка. Однак у розглянутому нами прикладі та частина інформації, де погоджуються положення з науковими кадрами, може виявитися самою цінною.

Описані етапи методу наукового дослідження стосовно інформаційної роботи дуже подібні з тими етапами, на які звичайно поділяють свою роботу аналітики.

Основні розбіжності між ними полягають у наступному:

1) оцінка необхідна для інформаційної роботи, котра має справу в основному з неперевіреними первинними даними;

2) термін „побудова гіпотези” особливо широко вживається в науковій літературі.

Тому краще виходити з визнання відзначених розбіжностей та не намагатися штучно втискувати два зовсім не схожих переліки етапів дослідницької роботи в єдині рамки.

Робота, зроблена на кожному етапі, вважається попередньої, і можуть бути внесені зміни в залежності від нових даних, отриманих у міру продовження дослідження на наступних етапах. Наприклад, збір фактів не можна провести відразу і закінчити в один прийом.

Після того як зібрана частина фактів, їхнє тлумачення, безсумнівно, покаже, з яких питань потрібно зібрати додаткові факти, і тим самим дасть напрямок наступній дослідницькій роботі.

Точно так само справа обстоїть і на інших етапах. Наприклад, загальний план роботи є в момент його розробки попереднім. Ми повинні бути готові прийняти його і рівною мірою повинні бути готові повертатися назад і вносити зміни в наш попередній план щораз, коли у світлі нових даних у цьому виникне необхідність.

Застосовуючи метод зворотної послідовності етапів, ми розширюємо свої знання щодо досліджуваного питання відповідно до принципу складних відсотків, одержуючи відсотки на відсотки.

Побудова гіпотези. Нарешті, слід зазначити, що видатне місце займає етап „побудови гіпотези” у всьому процесі (чи циклі) інформаційної роботи.

Ми бачили, що все попереднє планування роботи з виконання поставленого перед нами завдання підсвідомо ґрунтується на припущеннях і здогадках, що мають відношення до досліджуваної проблеми.

Фактично без гіпотез ми не можемо навіть думати про дослідження якого-небудь питання. Іноді, складаючи перелік цих гіпотез і критично оцінюючи правильність кожної з них, ми виявляємо деякі старі помилки та знаходимо більш успішний метод вирішення завдань, що стоять перед нами. Велика кількість припущень, висунутих у процесі дослідницької роботи, рідко підтверджується чи з’ясовується, що деякі з них містять серйозні помилки.

З усіх етапів інформаційної роботи побудова гіпотези більш всього пов’язана з процесом суто мислення. Побудову гіпотези практично можна розглядати як найважливіший етап дослідницького циклу, а всі інші основні етапи — як допоміжні.