1.3.2. Спільні та відмінні риси операційної роботи в інформаційно-аналітичному забезпеченні від науково-дослідної діяльності

Якщо виходити із того загального, що під час інформаційно-аналітичного забезпечення і науково-дослідної діяльності відбувається процес вивчення різного роду явищ, подій, процесів, дій і фактів, то можна констатувати те, що – це є два різновиди пізнання об’єктивної реальності, пошук істини, проте з різним рівнем: 1) потреб та інтересів споживачів (замовників); 2) цілей та завдань; 3) якості базового інформаційного матеріалу, що використовується; 4) методики його опрацювання; 5) якості та характеру вихідного продукту.

Наукове дослідження — цілеспрямоване пізнання, результати якого виступають у вигляді системи понять, законів і теорій.

Інформаційно-аналітична розробка – це цілеспрямоване пізнання, результати якого виступають у вигляді системи підсумкових прикладних знань, висновків щодо: 1) реальності причинно-наслідкових зв’язків, їх характеру; 2) тенденцій розвитку явищ, процесів, подій, дій; 3) характеру відповідних наслідків від певних процесів, дій чи подій; 4) визначення ознак, котрі вказують на ступень визрівання небезпеки, ризиків, викликів і загроз для існування та розвитку об’єктів охорони: потенціалів держави, суспільства, фізичних і юридичних осіб, національних інтересів; а також 5) у вигляді відповідних пропозицій щодо практичних дій, спрямованих на вирішення проблеми, що існує або зароджується.

Зазначене має не суто наукове пояснення, а більш прикладне значення. Тому інформаційно-аналітичний продукт стає основою для прийняття посадовими особами держави та суб’єктів господарювання при прийнятті практичних управлінських рішень.

Наукове дослідження – це метод перевірки теорій і гіпотез шляхом застосування визначених правил аналізу даних, отриманих у результаті спостережень та інтерпретації цих спостережень у суворо заданих умовах.

Інформаційно-аналітична розробка – це метод перевірки реальності причинно-наслідкового зв’язку між різними явищами, подіями, діями та закономірностями тенденцій їх розвитку, а також рівня їх випадковості чи штучності походження, ступеня визрівання ризиків, небезпеки, викликів і загроз для існування та розвитку об’єктів охорони та життєзабезпечення: потенціалів держави, суспільства, фізичних і юридичних осіб, національних інтересів. При цьому, необхідно відзначити, що правила аналізу даних, отриманих у результаті спостережень та інтерпретація цих спостережень можуть бути не в суворо заданих умовах. Іноді це можуть бути нетрадиційні методи, котрі не визнаються конвенційними науками як наукові.

Об’єкт наукового дослідження — це процес чи явище, котрі породжують проблемну ситуацію та обрані науковцями для вивчення.

Об’єкт інформаційно-аналітичної розробки – аналогічний об’єкту наукового дослідження – процес, явище, крім того додаються також відповідні подій, дії фізичних і юридичних осіб, пов’язані з процесом чи явищем, які породжують проблемну ситуацію, котра привертає увагу інформаційних співробітників та фахівців-аналітиків. З цієї причини вони стають об’єктами розробки.

Предмет — це те, що знаходиться в межах об’єкта у визначеному аспекті розгляду проблеми; це певний перелік проблемних питань, на які дослідник має дати вичерпні відповіді: 1)визначення структури та складових елементів об’єкта дослідження; 2) характер внутрішніх позитивних і негативних процесів, тенденцій, взаємозалежності та особливості взаємного існування, рівень наближення і протилежності якостей, цінностей, наявність тенденцій до протистояння чи єднання, порозуміння, злагоди, гармонізації; 3) особливості взаємовідносин об’єкта дослідження із зовнішнім середовищем, характеру взаємного впливу, рівень позитивності та негативу, тенденції їх зростання чи затухання у найближчій та віддаленій перспективі; 4) закономірності розвитку тенденцій, принципи формування правил, сутність і причини виключень із правил; 5) чинники виникнення, розвитку і зникнення проблеми тощо.

Об’єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідносяться між собою як загальне і часткове. В об’єкті виділяється та його частина, котра служить предметом, основним проблемним матеріалом дослідження.

Вірогідність наукового факту характеризує його безумовне реальне існування, підтверджуване при побудові аналогічних ситуацій. Якщо такого підтвердження немає, то і немає вірогідності наукового факту. Вірогідність наукових фактів у значній мірі залежить від вірогідності першоджерел, від їхнього цільового призначення і характеру їхньої інформації.

Очевидно, що офіційне видання, оприлюднене від імені державних чи громадських організацій, установ і відомств, містить матеріали, повинні мати більшу довіру. Точність цих матеріалів не повинна викликати певних сумнівів, якщо нема достатніх підстав припускати, що це відбувається в межах певної таємної операції спецслужб з дезінформації. Останнє можливе в умовах війни, іншого виду гострого протиборства держав на міжнародній арені, приміром як це відбувалось на глобальному рівні під час „холодної війни”.

Для інформаційно-аналітичної розробки важливе місце займає наукові факти, проте для підготовки інформаційно-аналітичних висновків використовуються також інші різновиди фактів, в тому числі й достовірність яких встановити проблематично. Хоча в деяких випадках результати інформаційно-аналітичної розробки дуже наближені до наукових, проте без додаткового наукового вивчення вони не можуть бути визнані науковими фактами. У зв’язку з цим інформаційно-аналітичний продукт є доброякісним джерелом при проведенні науково-дослідної роботи. За певних умов у загальних рисах інформаційно-аналітичний метод може визнаватися як різновид наукового експерименту.