Практичні завдання

1. Опрацюйте рекомендовану літературу. Підготуйтесь до висвітлення контрольних питань.

2. Виконайте частковий лінгвістичний аналіз тексту: визначте співвідношення в них ССЦ і абзаців. Зробіть висновок про залежність особливостей структури тексту від типу й стилю мовлення.

Факс – це спосіб передачі різних за змістом документів за допомогою телекомунікативного зв’язку та принтера.

Обов’язкові реквізити факсу такі:

1. Місце відправлення.

2. Адресат.

3. Телефон місця відправлення.

4. Дата відправлення.

Вони подаються англійською мовою або українські слова записуються латинськими літерами. Текст факсу пишеться без скорочень.

Факс – це поширений, але менш доступний спосіб передачі інформації, ніж телефон або телеграф. Тому одне й те саме місце відправлення (місце призначення) може бути адресою різних авторів (адресатів). У цьому полягає особливість реквізитів факсу (З кн. „Сучасні ділові папери”).

* Придумайте й запишіть продовження тексту. Доберіть до нього заголовок, охарактеризуйте його.

3. Знайдіть у газетних текстах 3 приклади невідповідності ССЦ і абзаців. З’ясуйте, наскільки, на ваш погляд, виправдана така невідповідність.

4. Установіть, зразками яких стилів і жанрів є кожен наведений текст. Охарактеризуйте різноманітність мовних засобів кожного тексту.

I. Поділ мови на стилі є наслідком її історичного розвитку: у процесі становлення й розквіту літературної мови частина її засобів набуває виразного стилістичного забарвлення, закріплюється за певною сферою спілкування.

Для виконання різноманітних функцій у мові історично склались і оформились окремі різновиди, які характеризуються наявністю в кожному з них лексичних, фразеологічних і, частково, граматичних засобів, переважно використовуваних у певній суспільній сфері функціонування мови. Ці різновиди здобули назву функціональних стилів.

II. Аргентинський палеонтолог Йорге Калово заявив, що його команда науковців знайшла залишки найбільшого динозавра з усіх коли-небудь знайдених у світі. Виявлена вченими частина хребта древньої рептилії належала травоїдному динозавру виду Sauropoda (ящуроногі). На думку вчених, динозавр, який жив приблизно 87 млн. років тому, важив майже сто тонн, його зріст був 15 м, а довжина – 39 м. Досі найбільшим з усіх знайдених рептилій уважався динозавр Argentinosaurus, який жив 100 млн. років тому і залишки якого також знайдені в Аргентині.

III. Осінь 1978 року була напрочуд гарна, поетична, уся в золотих шатах, що сяяли в сонячному промінні. Протягом вересня й жовтня не випало ні краплинки дощу, вітер не з’являвся між деревами, які спроквола опускали на брук яскраво-жовте й червонясте листя.

Хлопець любив осінню пору, якщо землю не спотворювала надокучлива сльота. Думки кружляли навколо навчального матеріалу, що тримав його прикутим до столу й піаніно. Він надавав заняттям першорядного значення, був зібраний внутрішньо, цілеспрямований і енергійний. Усі його справи складалися якнайкраще (З кн. „Культура мовлення”).

5. Прослухайте останні новини на одному з українських телевізійних каналів. Визначте комунікативні функції мовлення. Складіть схему часткового мовного аналізу тексту й виконайте цей аналіз.

6. Виконайте повний лінгвістичний аналіз нижчеподаних текстів.

І. Що значить бути вихованим?

Багато років тому відомий англійський філософ Джон Локк (1632—1704), говорячи про почуття міри, прищеплене ще з дитинства, твердив, що в погано вихованої людини сміливість обертається грубістю, простота – неотесаністю, добродушність – улесливістю. Вихованість допомагає людині на кожному кроці її життя. Десь допоможе не бути аж надто балакучим, а десь – не мовчати весь вечір у товаристві. Вона підкаже не турбувати інших через дрібниці, а ще – не скупитися на подяку чи похвалу.

Невихована людина вважає, наприклад, що той, хто її обслуговує, перебуває в залежному становищі, а тому з ним можна не рахуватися, звернутися на ти, наговорити грубощів.

Добре вихована людина буде поводити себе так, наче це вона залежить від того, хто її обслуговує. Насправді так воно й є: приймаючи чиїсь послуги, чиєсь піклування про себе, вихована людина платить увічливістю і люб’язністю, виявляючи так свою повагу до цього працівника. І ще одне: якщо ви вважаєте себе вихованою людиною, пригадайте: чи завжди ви такі, коли йдеться про найближчу і найдорожчу людину – про матір? (А. Коваль).

ІІ. Про займенник „ви”

Як відомо, займенник „ви” вживають у звертаннях до кількох осіб – це його пряме значення. Але він може бути вжитий і для словесного вираження пошани у звертанні до одного співрозмовника. Це – так звана пошанна множина. Користування пошанною множиною часом викликає сумніви: як сказати: „Ви принесли” чи „Ви принесла”? Адже тут дію виконує одна особа, хоча звертаються до неї у множині. „Ви принесла” – неправильно. Звичайно присудок узгоджується з підметом у числі, тому повинен і тут стояти у множині. Правильно буде: „Вчора Ви обіцяли принести мені книжку”.

Якщо присудок виражений не дієсловом, а прикметником, то він може стояти і у множині, і в однині. Отже, може бути і „Ви щасливий” і „Ви щасливі”. Проте висловлення буде більш стриманим і ввічливим, якщо присудок стоятиме у множині.

Пошанна множина в українській мові найчастіше виражається другою особою. Займенник Ви пишеться з великої літери (А. Коваль).

ІІІ. Рідна хата

Прадавня українська оселя, як правило, була однокамерною і опалювалась „по-чорному”. Дим з печі виходив безпосередньо в помешкання й піднімався до стелі. Це було зумовлено кількома причинами: таким чином краще зберігалося тепло, проводилася своєрідна дезінфекція помешкання. Приміщення час од часу провітрювали. Невеличкий отвір, що пізніше перетворився на вікна, регулювався засувною дощечкою. Інколи її можна було відкрити, щоб надходило свіже повітря й світло.

Житлові умови в давніх однокамерних житлах були, м'яко кажучи, не з кращих. Люди нерідко хворіли на легені, запалення очей тощо. Тому з часом мусили з’явитися вивідні димоходи в сіни, а згодом і комини. Та, проте, основний тип житла довгий час залишався традиційним. У цьому можуть переконатися численні відвідувачі музеїв народної архітектури та побуту в Києві, Переяславі-Хмельницькому, Львові та Ужгороді (В. Скуратівський).

7. Доберіть текст для орфоепічного аналізу. Підготуйтеся до виразного читання цього тексту.