32. Поняття та характеристики економічної кон' юнктури.

Кон’юнктура в широкому значенні являє собою «….динаміку народного господарства цілого, тобто складні коливальні рухи, які спостерігаються в конкретному господарському житті незалежно від того, якими б причинами вони не обумовлювались: сезонними коливаннями, відновлюваними процесами, врешті, чисто кон’юнктурними коливаннями». Кон’юнктуру в вузькому значенні можна розуміти як «властиві товарно-міновому господарському устрою….стихійні більш-менш періодичні коливальні рухи господарського організму, в його цілому, та який супроводжується як його кількісними, так і якісними змінами і найяскравіше проявляються в сфері ринку, цін, доходів, тобто в коливаннях цін та ціннісних зсувах». Економічна кон’юнктура являє собою сукупність економічних умов, стан речей, збіг обставин, що може впливати на перебіг і результати процесів у країні, на окремих товарних чи регіональних ринках. Стан економіки, що характеризується рівнем ділової активності, динамікою виробництва і споживання, рухом цін, процентних ставок, валютного курсу, кредитно- банківської діяльності, зростання доходів, заробітної плати, дивідендів тощо. при аналізі стану кон’юнктури певної галузі обов’язково потрібно враховувати наявність взаємозв’язків та взаємовпливу даної галузі з іншими галузями і економікою взагалі. Крім того, кон’юнктура характеризується: по-перше, постійною мінливістю, значними коливаннями; по-друге, має суперечливий характер, оскільки різні кон’юнктурні

показники в один і той же час відображають протилежні тенденції; по-третє, нерівномірність, яка проявляється, коли динаміка розвитку різних показників має однаковий напрямок, але не співпадають їхні темпи; по-четверте, кон’юнктура являє собою єдність протилежностей. Обов’язковою умовою дослідження кон’юнктури ринку є постійне спостереження за ринком, оскільки ринок розвивається згідно з імовірнісними законами і піддається різним коливанням. Крім того, необхідно сформувати інформаційну базу для якісного та оперативного аналізу.

33. Характеристика кризи, депресії, пожвавлення, підйому.

I. Фаза економ. спаду (криза). Головним проявом спаду є падіння об'ємів вир-тва і скорочення розмірів ВНП. Відповідно, виробничі потужності пі-ств виявляються завантаженими не повністю, знижується прибуток, падає курс акцій, скорочується зайнятість населення, знижується рівень заробітної платні, життєвий рівень населення падає, збільшується бідність. В результаті зменшується сукупний попит, у відповідь на це ще більше скорочується виробництво і, відповідно, пропозиція. В цілому для цієї фази характерне перевищення сукупної пропозиції сукупного попиту. Для забезпечення макроекономічної рівноваги стає необхідним скорочення вир-тва. Нерівноваженість існує і на грошовому ринку. Раз грошова маса відстає від товарної, то виникає брак грошей, особливо на початкових етапах кризи. Тому єдине, що може рости в період кризи, це норма банківського відсотка, оскільки попит на гроші перевищує їх пропозицію. Висока норма відсотка при низькій прибутковості, а нерідко і збитковості під-ств обумовлює низьку інвестиційну активність. В результаті існує нерівність і між заощадженнями і інвестиціями. Таким чином, під час спаду виявляється порушення макроекономічної рівноваги. За часом криза може тривати від декількох місяців до декількох років. II. Фаза депресії. Дана фаза характеризується тим, що після ліквідації під час спаду товарних запасів припиняється падіння вир-тва, але немає ще і зростання. Відповідно, на низькому рівні знаходиться зайнятість населення, але зростання безробіття вже припинилося, стабілізувалися, хоча і на низькому рівні, заробітна платня і прибуток пі-ств, не висока їх ділова активність. Депресія може тривати від декількох місяців до декількох років. III. Фаза пожвавлення. Вона характеризується пожвавленням економіки, відбувається деяке зростання ВВП, збільшується попит на працю, на позиковий капітал. Найголовніше – активізується інвест. Дія-сть під-ств. Звичайно ця фаза продовжується не довго, вона швидко переходить в наступну фазу. IV. Фаза підйому. Цю фазу називають також бумом, оскільки вона характеризується досить швидким економічним зростанням. Відбувається збільшення зайнятості, безробіття розсмоктується, і іноді в деяких галузях виникає дефіцит робочої сили. Підвищується заробітна платня, йде збільшення сукупного попиту, росте об'єм продажів, підвищується прибуток підприємств. Біля населення і підприємств з'являються вільні гроші, збільшується їх пропозиція на грошових ринках, так що норма відсотка вже не підвищується, а іноді і починає знижуватися. Порівняно недорогим є кредит. Курс акцій багатьох пі-ств має тенденцію до зростання. Словом, під час підйому все говорить про економ. зростання.