22. Класифікація зовнішніх чинників можливих змін конкурентного статусу підприємства.

Стан макросередовища: Р - стан політико-правових факторів; Е - стан економічних факторів; S - стан соціальних факторів; Т - стан розвитку комунікаційної інфраструктури. Ринкова ситуація: розмір ринку та його потенціал; сегментація; вимоги замовників товарів/послуг; товари/послуги-замінники; потенційно нові учасники; тенденції в галузевих прибутках. Безпосередні конкуренти: показники функціонування; їх здібності; стратегії; наміри. Стан громадської думки: рівень інформованості; стан оціночної компоненти громадської думки. Поведінка споживачів: профілі споживачів; наміри споживачів; ступінь інформованості.

23. Класифікація внутрішніх чинників зміни конкурентного статусу підприємства.

Как правило, из внутренних факторов анализируется следующий «пакет» факторов, который существенно влияет на стратегический потенциал предприятия: - наличие эффективных технологий, обеспечивающих снижение затрат и высокое качество; - наличие ноу-хау, лицензий, уникальных разработок и качественных продуктов; - обеспеченность активами и ресурсами, обеспечивающими эффективную деятельность предприятия; - наличие квалифицированного научного, инженерного и производственного персонала; - наличие эффективной системы автоматизированного управления, решающей задачи информационной поддержки управленческих решений и финансового менеджмента; - наличие эффективной системы переподготовки персонала; - системы мотивации персонала; - другие внутренние факторы, включая такие факторы, как наличие новых продуктов в портфеле продукции, доля затрат на исследования и разработки и др. На основе указанных факторов можно оценить потенциал роста или снижения стоимости пр-тия в будущем.

24. Організація розробки стратегічного плану підприємства (алгоритм).

Стратегический план – это документ, содержащий базовые мероприятия развития деятельности промышленного предприятия на перспективу (не менее 10 лет). Как таковой (типовой) структуры стратегического плана, как, например, бизнес-плана инвестиционного проекта, в законодательно-нормативных документах Украины не предусмотрено. Стратегический план развития предприятия должен быть гибким, легко корректируемым и реальным для достижения поставленных задач. Системний підхід до формування стратегічних планів включає наступну послідовність дій: 1.Визначити місію організації - її головні задачі. 2.Обґрунтувати задачі проміжних етапів - визначити, що повинна зробити організація для виконання своєї місії. 3.Провести аналіз оточуючого середовища: внутрішнього -оцінки сильних і слабих сторін організації; зовнішнього - оцінки сприятливих можливостей і загрозливих ситуацій, які можуть виникнути перед організацією. 4.Проаналізувати існуючі стратегії - визначити їх взаємозв'язки на підставі аналізу зовнішнього оточення. 5.Визначити стратегічні проблеми на підставі проведеного аналізу справ. 6.Розробити нові або переробити старі стратегії і внести поправки до цілей в світлі аналізу стратегічних проблем. 7.Прийняти рішення відносно критичних факторів успіху в досягненні поставленої цілі та впровадженні стратегії. 8.Підготувати робочі плани, плани ресурсів і проектів, які дозволяють виконати стратегію і задовольнити вимоги критичних факторів успіху. 9.Здійснити плани. 10.Аналізувати результати і порівнювати їх з планами і поточною інформацією, яку бажано використовувати для зміни стратегій і планів.