Завдання для індивідуальної самостійної роботи над темою
Опрацювати навчальні матеріали, що висвітлюють результати клінічних досліджень щодо обґрунтування методів діагностики і лікування певних захворювань:
Раку передміхурової залози;
Гіпохромної анемії.
Viіі. Література.
Viіі. Література.
Заліська О.М. Основи фармакоекономіки/ за ред. Б.Л.Парновського. – Львів: ВФ «Афіша», 2002. – 360 с.
Фармакоекономіка: навч. посібник для студ. вищих навч. закладів / За ред. проф. Л.В.Яковлєвої // Л.В.Яковлєва, Н.В.Бездітко, О.О.Герасимова [та ін.]. – Вінниця: Нова Книга, 2009. - 208 с.
Зіменковський А.Б., Пономаренко В.М., Піняжко О.Р., Калинюк Т.Г.Базовий термінологічний глосарій за програмою клінічної фармації /за ред В.М.Пономаренка. – Львів-Київ: Ліга-Прес, 2004.- 446 с.
Мостовий Ю.М. Фармако-економічні аспекти лікування бронхіальної астми // Медицина світу.- 2001.- т.ХІ.- № 3. –С.159-166.
Экономическая оценка эффективности лекарственной терапии (фармакоэкономический анализ) /М.В.Авксентьева, П.А.Воробьев, В.Б. Герасимов и др. – М.: Ньюдиамед, 2000. – С. 23-27; 47-49.
Orlewska E., Nowakowska E. Farmakoekonomika (dla studentów I absolwentów akademii medycznych. – Poznań: 2004. – S.90-93.
Практичне заняття № 10 т е м а: Методологічні основи раціонального споживання лікарських засобів. Аналіз споживання лз за принципами атс/ddd
Кількість годин – 2.
І. Актуальність теми. Споживання ЛЗ розглядається як частина процесу надання медичної допомоги в системі охорони здоров’я. На процес споживання ліків впливає низка чинників фармакологічного та не фармакологічного характеру, які необхідно враховувати при фармакоекономічних дослідженнях. Аналіз споживання ЛЗ дозволяє встановити об’єктивні тенденції використання ЛЗ і прогнозувати потребу в них на різних рівнях (ЛПЗ, регіон, країна).
ІІ. Мета заняття:
1. Навчальна:
Засвоїти визначення поняття споживання ЛЗ. |
(α=І) |
Знати чинники, що впливають на споживання ЛЗ. |
(α=ІІ) |
Ознайомитись з методиками дослідження споживання ЛЗ. |
(α=ІІІ) |
Навчитися розраховувати обсяги споживання ЛЗ для стаціонарних та амбулаторних хворих, на рівні територіальних громад тощо |
(α=ІII) |
2. Професійно – орієнтована:
Набути навичок з оцінки споживання ЛЗ (α=ІІІ)
Оволодіти методологією АТС/DDD при визначенні
споживання ЛЗ. (α=ІІІ)
Вміти обґрунтувати підходи до аналізу споживання ЛЗ
на різних рівнях. (α=ІV)
3. Виховна:
Сприяти досягненню необхідної мотивації у провізора щодо його участі у підвищенні якості використання ЛЗ на різних рівнях, оцінки безпеки їх застосування.
ІІІ. Міждисциплінарна інтеграція:
Див. заняття 1.
ІV. Зміст теми заняття:
Споживання ЛЗ є частиною процесу надання медичної допомоги. Споживання ЛЗ можна визначити як експозицію (прийом конкретного ЛЗ в певній лікарській формі у визначеній фазі захворювання – гострій або хронічній, на початку або в кінці запального процесу) за встановленою схемою дозування (одноразова, добова, курсова доза) у співвідношенні до визначеної сукупності осіб (амбулаторні або стаціонарні хворі) за певний проміжок часу у певному соціо-економічному просторі (держава, регіон).
На споживання ЛЗ на сучасному етапі впливають різні чинники. На макрорівні – це так звані умовно-спричинені чинники, що залежать від особливостей лікарів та хворих. До основних умовно-спричинених чинників належать:
рівень та розподіл добробуту у країні, ідеологія та управління державою;
розвиток фармацевтичної промисловості;
обсяг та структура фармацевтичного ринку;
структура захворюваності та її тенденції у країні;
рівень стандартизації схем лікування захворювань.
Перший чинник може впливати на організацію, регулювання та доступність (фізичну або економічну) медичної допомоги, лікарського забезпечення населення.
В Україні високі показники захворюваності на серцево-судинні, у т.ч. інсульти, онкологічні захворювання, туберкульоз, ВІЛ-інфекції. Триває процес опрацювання стандартів лікування основних захворювань. Зазначені чинники суттєво впливають на споживання та потребу в ЛЗ.
На макрорівні до групи індивідуальних чинників належать:
традиції медичної школи;
застосування лікарем стандартів лікування;
традиції та освіта населення, які можуть однаково впливати і на хворих, їх compliance, і на погляди;
підготовка нових медичних (фармацевтичних) фахівців відповідно до вимог сучасної медицини та фармації – сімейних лікарів, клінічних провізорів тощо.
Аналіз споживання ЛЗ є складовою фармакоепідеміологічних досліджень і дозволяє кількісно оцінювати обсяги і структуру споживання ЛЗ. Основна мета дослідження споживання ЛЗ – визначення раціональності фармакотерапії.
Дослідження структури споживання ЛЗ – це визначення частки кожного з ЛЗ, що вивчаються у загальному обсязі споживання. Його можна проводити на рівні регіону, у різні часові періоди, за окремими ЛПЗ, окремими захворюваннями тощо. Отримані результати доцільно порівнювати з діючими стандартами (рекомендаціями) лікування певних захворювань. Вони дозволяють робити висновки щодо раціональності застосування ЛЗ і є підставою для прийняття управлінських рішень (видання регламентуючих документів, внесення коректив у діючі рекомендації тощо).
Одним із методів аналізу споживання ЛЗ, що дозволяє встановити об’єктивні тенденції споживання і прогнозувати уточнену потребу в них, є метод встановлених добових доз – DDD. DDD (defined daily dose) – середня підтримуюча доза ЛЗ, яка застосовується за його основним показанням до застосування для дорослого пацієнта. На даний час цей метод рекомендований ВООЗ для аналізу споживання ЛЗ, яким присвоєно код АТС (анатомо-терапевтично-хімічна класифікація). Система АТС/ DDD широко застосовується як державними закладами, так і фармацевтичними компаніями у багатьох країнах світу. Досвід країн Заходу свідчить, що аналіз національного споживання ліків за допомогою методології АТС/ DDD дуже інформативний, тому у багатьох державах світу вчені займаються цією проблематикою, називаючи її «дослідженням фармакокінетики ЛЗ у суспільстві». Система АТС/ DDD дає можливість проводити порівняльний аналіз використання ЛЗ у різних країнах, регіонах, медичних закладах. Дослідження споживання ЛЗ дозволяє встановити показник DDDs – кількість середніх підтримуючих доз (DDD), яка була прийнята хворими на певній території (конкретний регіон або ЛПЗ) за певний період часу (місяць, квартал, рік). Розрахунок DDDs проводиться за формулою:
Аналіз споживання ЛЗ пацієнтами в умовах ЛПЗ проводиться за формулою:
де DDDs – кількість DDD, яка була прийнята пацієнтами стаціонару за досліджуваний період часу.
Джерелами інформації щодо ЛЗ, які були спожиті пацієнтами, можуть бути:
вимоги-замовлення відділень ЛПЗ;
бази даних про споживання ЛЗ (за наявності комп’ютеризованої системи обліку руху ЛЗ).
Аналіз споживання ЛЗ хворими на територіальному рівні проводиться за формулою:
Для ЛЗ, що застосовуються короткими курсами:
Обсяги споживання ЛЗ також можуть бути виражені в грамах діючої речовини, кількості таблеток, числі призначень.
Вивчення даних літератури свідчить, що адекватні дані про споживання ЛЗ дозволяють вирішити наступні завдання:
Визначення регіонів з надмірним (низьким) споживанням ЛЗ;
Формування політики органів охорони здоров'я у галузі лікарського забезпечення (напрямки споживання, спосіб та вартість відшкодування витрат на придбання ліків);
Створення бази даних щодо споживання ЛЗ для фармацевтичної фірми при формуванні стратегії маркетингу;
Облік контрольованих фармакотерапевтичних груп, наприклад, наркотичних засобів;
Моніторинг впливу регуляторних заходів держави стосовно ЛЗ (класифікація ліків, державні переліки ЛЗ, ліки з важкими побічними реакціями тощо).
Дослідження споживання підвищує свою інформаційну цінність у тому випадку, коли порівнюється розвиток споживання у часі (довготривалий тип дослідження) або на когорті хворих, що відрізняються соціальними параметрами чи географічним місцем (екологічний тип дослідження). Щоб було можливо проводити довготривале або екологічне дослідження, необхідно порівнювати відносні значення споживання ЛЗ та відповідно планувати обсяги фінансування для відшкодування вартості ЛЗ певним категоріям хворих, наприклад, при лікуванні цукрового діабету.