Завдання для індивідуальної самостійної роботи над темою

Viіі. Література.

1. Заліська О.М. Основи фармакоекономіки/ за ред. Б.Л.Парновського. – Львів: ВФ «Афіша», 2002. – 360 с.

2. Фармакоекономіка: навч. посібник для студ. вищих навч. закладів / За ред. проф. Л.В.Яковлєвої // Л.В.Яковлєва, Н.В.Бездітко, О.О.Герасимова [та ін.]. – Вінниця: Нова Книга, 2009. - 208 с.

3. Зіменковський А.Б., Пономаренко В.М., Піняжко О.Р., Калинюк Т.Г. Базовий термінологічний глосарій за програмою клінічної фармації /За ред. В.М.Пономаренка. – Львів-Київ: Ліга-Прес, 2004.- 446 с.

4. Мостовий Ю.М. Фармако-економічні аспекти лікування бронхіальної астми// Медицина світу.- 2001.- т.ХІ.- № 3. –С.159-166.

5. Крючкова О.Н., Кляритська І.Л., Мальченко А.В. Вплив антигіпертензивної терапії метопрололом (егілоком) на показники якості життя. //Укр. терапевт. журн. – 2004.- №2. С.56-58.

6. Исаков В.А. Иваников И.О. Фармакоэкономика при заболеваниях, связанных с инфицированием Helicobacter Pylori. //Тер. архив. – 2000.-№2. – С.61-63.

7. Экономическая оценка еффективности лекарственной терапии /Под ред П.А.Воробьева. М.: Ньюдиамед.- 2000.- С. 39 – 44.

Практичне заняття № 7 т е м а: Фармакоекономічний аналіз “витрати-користь”. Значення досліджень у визначенні якості життя. Індекси qaly та оцінка користі у фармакоекономічному аналізі.

Кількість годин - 2.

І. Актуальність теми. Визначальною метою фармакоекономічних досліджень є оцінка ефективності фармакотерапії у понятті її користі для хворого. Основна мета заняття полягає у розумінні використання фармакоекономічного аналізу «витрати-користь» при визначенні правильності і доцільності застосування відповідних схем лікування чи певних медичних технологій для конкретного хворого. При цьому враховується думка хворого.

ІІ. Мета заняття:

1. Навчальна:

Розуміння і визначення основних термінів та понять фармакоекономічного аналізу «витрати-користь».	(α=І)
Розуміння основних показників фармакоекономічного аналізу «витрати-користь».	(α=ІІ)
Критерії якості життя, методологія оцінки якості життя.	(α=ІІІ)
Методики фармакоекономічного аналізу «витрати-користь» та їх значення для оцінки користі лікувального ефекту.	(α=ІV)

2. Професійно-орієнтована:

1) Ознайомити студентів із принципами дослідження «витрати – користь» на основі оцінки економічних показників лікування та використання Марковського методу.

2) Навчити студентів основним принципам аналізу «витрати-користь» («вартість-користь») для забезпечення якості фармакоекономічних досліджень та обґрунтування потреби у здійсненні тих чи інших медичних втручань.

3. Виховна:

Сприяти досягненню відповідальності провізора за результати фармакотерапії та інших методів лікування. Показати значення провізора у забезпеченні фармакоекономічних досліджень у повному обсязі.

ІІІ. Міждисциплінарна інтеграція:

Див. заняття 1.

ІV. Зміст теми заняття:

Фармакоекономічний аналіз «вартість-користь» («витрати-користь», cost-utility - CUA) розглядається як окремий вид фармакоекономічного аналізу «витрати-ефективність» («вартість-ефективність»). При цьому варіанті аналізу враховується не стільки досягнення тих або інших клінічних ефектів, скільки думка пацієнта про досягнення тих або інших результатів, тобто корисність цих результатів для хворого, для покращення його самопочуття, подолання хвороби, підвищення якості життя. Цей вид фармакоекономічного аналізу часто використовує Марковський метод моделювання. Він стосується прийняття рішень про вибір медичних втручань на етапах розвитку захворювання, яке носить незворотній характер.

Наприклад, прийняття рішення про хірургічне втручання чи хіміотерапію при 3-4-ій стадіях раку горла. Одне медичне втручання спричинює підвищення тривалості життя, але втрату голосу, інше – збереження голосу, але зменшення тривалості життя. Право вибору надається хворому.

Для порівняльного аналізу визначається фармакоекономічний показник – якість життя, а також використовуються методики «азартної гри» або «рівнозначного обміну».

Клінічна ефективність досліджуваної програми вимірюється в одиницях, які співвідносні з якістю життя.

Якість життя (ЯЖ) – ступінь сприйняття окремими людьми чи групами людей того, що їх потреби задовольняються, а необхідні для досягнення благополуччя чи самоствердження можливості будуть реалізовані;

- інтегральна характеристика фізичного, психологічного, емоційного та соціального функціонування пацієнта, що базується на його суб’єктивному сприйнятті;

- сукупність умов життєзабезпечення та стану здоров’я, яка дозволяє досягнути фізичного, психічного та соціального благополуччя, самореалізації та відображає ступінь сприйняття населенням та окремими людьми того, як задовольняються їх потреби.

Якість життя – це сукупність параметрів, які відображають зміни перебігу життя у період розвитку захворювання і його лікування з оцінкою фізичного стану, психологічного, соціального і духовного добробуту, які включають соціальні відносини і функціональну здатність.

Визначення ЯЖ особливо важливе при хронічних захворюваннях (АГ, ревматоїдний артрит, цукровий діабет, ІХС, бронхіальна астма), які вимагають постійного лікування протягом тривалого часу . Аналогічно, ВХ чи злоякісна пухлина товстої кишки – захворювання хронічні, тому варто визначати при них ЯЖ.

Експерти ВООЗ визначають здоров’я як стан повного фізичного, розумового і соціального благополуччя, а не тільки відсутність захворювання.

Означення здоров’я експертами ВООЗ слугувало основою для формування сучасних уявлень про ЯЖ.

Більшість дослідників вважають ЯЖ інтегральним показником, що складається з кількох компонентів:

• Функціональний стан (працездатність, толерантність до фізичної навантаження, виконання домашньої роботи)

• Симптоми, пов’язані з захворюванням і/або його лікуванням (біль, задуха, побічні ефекти ЛЗ – нудота, сухість в роті, набряки, випадіння волосся)

• Психічний стан (депресія чи збудження, які можуть бути як наслідком самого захворювання, так і результатом застосування ЛЗ)

• Соціальна активність, статева функція, задоволення медичною допомогою і т.д. [627]

Існують різноманітні методи оцінки ЯЖ – одні можна застосувати до хворих із будь-якими захворюваннями, інші – тільки при окремій патології.

Оцінка динаміки ЯЖ хворого має суб’єктивний характер і залежить від багатьох факторів.

Серед них:

• Особливості характеру пацієнта (в тому числі тип вищої нервової діяльності)

• Медична інформованість (знання різноманітної патології)

• Соціальні обставини

• Виховання і т.д.

Один із прийнятих методів оцінки якості життя – дослідження якісних років життя, набутих внаслідок медичного втручання – quality adjusted life year (QALY). Існує кілька різновидів у принципах оцінки індексу QALY. Найбільш розповсюдженими серед них є принцип оцінки якості життя за методикою ВООЗ (у балах від 0 до 5, де 0 – нормальний стан, а 5 – летальний випадок), або від о до 1, де 0 – смерть, а 1 – рік повноцінного життя. Розрахунок років якісного життя здійснюється таким чином:

Наприклад, хворий прожив 15 років, з них 10 – благополучного, якісного життя (1 бал) і 5 років з оцінкою у 0,5 бали.

Індекс QALY розраховується так:

QALY= (10 х 1) + (5 х 0,5) = 10 + 2,5 = 12,5 років якісного життя.

0,5 утилітний коефіцієнт, який виражає стан здоров’я хворого протягом 5 років життя у процесі хвороби.

Оцінка якості життя, отримана в результаті медичних втручань, є достатньо складною процедурою. Дослідження займають декілька років і проводяться для невеликої кількості захворювань.

Оцінка якості життя повинна проводитись відповідно до міжнародних методологічних вимог. Найбільш прийнятним опитувальником є SF-36 (The MOS 36-Item Short-Form Health Survey – коротка форма оцінки клінічних результатів.

Поряд із індексом QALY у багатьох роботах для представлення популяційних ефектів від застосування медичних технологій використовується показник втрати років здорового життя внаслідок непрацездатності або смерті – DALY. Цей показник був опрацьований К.Мюреєм і А.Д. Лопесом у 1993-94 р.р. для кількісної оцінки втрат здоров’я, які проводили Всесвітній банк і ВООЗ.

Показник DALY враховує:

• втрати внаслідок передчасної смерті, які визначаються як різниця між фактичним віком на момент смерті і передбачуваною тривалістю життя у такому віці для населення з низькою летальністю;

• втрати років життя внаслідок настання інвалідності.

Показник DALY розраховується як кількість майбутніх років повноцінного життя, втрата яких можлива при настанні передчасної смерті або настання періоду непрацездатності.

Показник DALY розраховується у кілька етапів. Спочатку визначають кількість втрачених років, а потім розраховують матеріальні втрати з урахуванням коефіцієнта дисконтування. (Встановлений Всесвітнім банком коефіцієнт дисконтування - 3%).

При застосуванні методики «азартної гри» хворим пропонується вибір між двома альтернативними технологіями а – при, якій з достовірністю р можливе забезпечення реального здоров’я. Також з альтернативою 1-Р може бути негайна смерть. І є альтернатива В – при, якій гарантоване перебування у деякому стані здоров’я. Величини Р змінюється дослідником до тих пір, поки обидві альтернативи не набувають для пацієнта однакового значення. З економічної точки зору значення Р виражає «корисність» досліджуваного стану здоров’я В для окремої людини.

При використанні методики «рівнозначного обміну» пацієнту пропонують вибір між х роками життя в ідеальному, на його погляд уяві, стані здоров’я, і t роками у будь-якому іншому мешн сприятливому стані. Якщо х=t , пацієнт буде надавати перевагу першому вибору. Дослідник поступово зменшує значення х, тоді обидві альтернативи мають для респондента однакову цінність і пацієнтові все одно як жити, чи менше у стані якісного здоров’я, чи довше, але у гіршому стані. «Користю» або «корисністю» досліджуваного стану буде співвідношення х/t.

При виконанні аналізу за критерієм «витрати-користь» користь забезпечується такими ж розрахунками, як і при аналізі «витрати-ефективність», але замість значень ефективності ставиться значення «утилітарності» («корисності»).

,

CUA – показник приросту витрат на одиницю користі (утилітарності) співвідношення «витрати-користь» (тобто вартість одиниці «користі», наприклад, одного року якісного життя)

DC – прямі витрати;

IC – непрямі витрати;

U_f – утилітарність («користь»).

При аналізі приросту витрат на одиницю утилітарності різниця між витратами двох альтернативних технологій ділиться на різницю в їх ефективності:

Користь (утилітарність) медичних втручань асоціюється з Марківським аналізом, який характеризується завершенням будь-якого циклу у тому чи іншому визначеному стані. Корисність кваліфікується як гранична користь, тобто ефект терапії, оцінений в корисності для здоров’я. Таким показником корисності є дослідження набутих в результаті медичного втручання років якісного життя – quality adjusted life year (QALY).

Універсальність методології QALY.

• Використовується при оцінці будь-якої популяції.

• Застосовується при будь-якій медичній технології.

• Повинна базуватись на єдиній вагомій значимості показників і методиці розрахунків.

Достатньо простим орієнтовним методом визначення ЯЖ є бальна система, коли хворому пропонується (наприклад, при бронхіальній астмі) щоденно оцінити свій стан за 5-тибальною системою. Ця система широко використовується в пульмонології.

Офіційно адаптованим міжнародним опитувальником є SF-36. У такому опитувальнику кожному питанню (і, відповідно, кожному варіанту відповіді) присвоюється рангова величина і розраховується сукупність рангів.

Вагомість значення рангів визначається при опитуванні хворих, стосовно того, яким наслідкам вони надають перевагу, отримуючи ціну різних результатів медичних втручань.

Результати дослідження якості життя, які мають значення для фармакоекономічного аналізу розділяються на дві групи.

В одній групі результати представляються у вигляді профілю (розподілу балів від 1 до 5 або від 1 до 3). В іншій групі результати представляються у вигляді єдиного підсумкового балу від 0 до 1 і відображають стан повного фізичного і психічного добробуту.

Припущення та умовності QALY.

1. Показники QALY рівні між собою у будь-якому віці, в осіб різних професій, жінок і чоловіків (ця позиція часто критикується економістами).

2. З економічної точки зору значення невеликого додатку років якісного життя для великої кількості людей і великого додатку років якісного життя для невеликої кількості людей є рівнозначними.

3. Відносні вагомості стану здоров’я не залежать від того, як довго цей стан продовжується.

4. Переваги індивідуумів стосовно способів зміни свого стану можна оцінити шляхом аналізу переваг і тимчасових параметрів, які висловлюються ним стосовно до вказаних значень.

Для розрахунку індексів QALY використовуються спроби стандартизації і узагальнення рекомендацій для вибору коефіцієнтів вагомості.