- •Методичні вказівки до лабораторних робіт з навчальної дисципліни „Фізика”
- •Харків 2012 Передмова
- •1 Визначення густини твердого тіла
- •1.2 Теоретичні дослідження
- •1.3 Експериментальні дослідження
- •1.3.1 Порядок виконання роботи
- •1.4 Обробка результатів вимірювань
- •1.4.2 Зміст звіту про лабораторну роботу
- •Вказівки до організації самостійної роботи
- •1.6 Контрольні запитання та завдання
- •2 Вивчення поступального руху на приладі Атвуда
- •2.1 Теоретичні дослідження
- •2.3 Експериментальні дослідження
- •2.3.1 Опис лабораторної установки
- •3.3.2 Порядок виконання роботи
- •Обробка результатів вимірювання
- •3.5 Контрольні питання і завдання.
- •3 Дослідження закономірностей часткового пружного удару на. Прикладі взаємодії двох кульок
- •3.1 Теоретичні дослідження
- •3.2 Експериментальні дослідження
- •3.2.1 Порядок виконання роботи
- •3.3 Обробка результатів вимірювань
- •4.2 Експериментальні дослідження
- •4.2.1 Опис лабораторної установки
- •4.2.2 Порядок виконання роботи
- •4.3 Обробка результатів вимірювання
- •4.3.1 Обробка прямих вимірювань
- •4.3.2 Обробка непрямих вимірювань
- •5.4 Контрольні запитання
- •5 Визначення прискорення вільного падіння за допомоги математичного маятника
- •5.1 Теоретичні дослідження
- •6.2 Експериментальні дослідження
- •6.2.1 Опис лабораторної установки
- •6.2.2 Порядок виконання роботи
- •6.3 Контрольні питання і завдання
- •7 Визначення моменту інерції тіл на трифілярному підвісі
- •7.1 Теоретичні дослідження
- •7.2 Експериментальні дослідження
- •7.2.1 Опис лабораторної установки
- •7.2.2 Порядок виконання роботи
- •7.3 Обробка результатів вимірювань
- •7.5 Контрольні запитання
- •8 Дослідження закону збереження енергії і визначення моменту інерції тіла за допомогою маятника Максвелла
- •8.1 Теоретичні дослідження
- •8.2 Експериментальні дослідження
- •8.2.1 Опис експериментальної установки
- •8.2.2 Порядок виконання роботи
- •8 3 Обробка результатів вимірювань
- •8.4 Контрольні запитання і завдання
- •9 Дослідження затухаючих механічних коливань
- •9.1 Теоретичні дослідження
- •10 Визначення відношення теплоємкостей газу методом Клемана та Дезорма
- •10.1 Теоретичні дослідження
- •10.2 Експериментальні дослідження
- •10.2.1 Порядок виконання роботи
- •10.3 Обробка результатів вимірювань
- •10.4 Контрольні запитання та завдання
- •11 Визначення коефіцієнта в'язкості рідини за методом Стокса
- •11.1 Теоретичні дослідження
- •11.2 Експериментальні дослідження
- •11.2.1 Опис лабораторної установки
- •11.2.2 Порядок виконання роботи
- •11.3 Обробка результатів вимірювань
- •11.5 Контрольні запитання і завдання
- •12 Визначення температури та питомої теплоти плавлення металу
- •12.1 Теоретичні дослідження
- •12.2 Експериментальні дослідження
- •12.2.1 Опис лабораторної установки
- •12.2.2 Порядок виконання роботи
- •12.3 Обробка результатів вимірювань
- •12.4 Контрольні запитання і завдання
- •13.1.2 Реостати та потенціометри
- •13.1.3 Електровимірювальні прилади
- •13.1.4 Шунти, додаткові опори та їх застосування
- •13.2 Експериментальні дослідження
- •13.2.1 Опис лабораторної установки
- •13.3 Контрольні запитання і завдання
- •14 Осцилографування фізичних процесів
- •14.1 Теоретичні дослідження
- •14.1.1 Будова та принцип дії електронного осцилографа
- •14.1.2 Підсилювачі та послаблювачі вхідних сигналів
- •14.1.3 Генератор розгортки
- •14.1.4 Додавання коливань однакового напрямку з близькими частотами
- •14.1.5 Додавання взаємно перпендикулярних коливань
- •14.1.6 Визначення різниці фаз між двома сигналами однієї частоти
- •14.2 Експериментальні дослідження
- •14.2.1 Вимірювання частоти
- •14.2.2 Додавання коливань однакового напрямну з близькими частотами
- •14.2.3 Додавання коливань з кратними частотами
- •14.2.4 Складання взаємноперпендикулярних коливань.
- •14.2.6 Контрольні запитання і завдання
- •15 Вимірювання опорів методом мостової схеми
- •15.1 Теоретичні дослідження
- •15.3 Експериментальні дослідження
- •15.3.1 Опис лабораторної установки
- •15.3.2 Порядок виконання роботи і методичні вказівки з її виконання
- •15.5 Контрольні запитання і завдання
- •16 Дослідження поля кругового струму та визначення горизонтальної складової індукції магнітного поля Землі
- •16.1 Теоретичні дослідження
- •16.1.1 Поле кругового струму
- •15.1.2 Магнітне поле Землі
- •16.2 Експериментальні дослідження
- •16.2.2 Прилади й приналежності:
- •16.2.3 Опис лабораторної установки
- •16.2.4 Виконання роботи
- •16.3 Контрольні питання
- •17 Дослідження явища взаємоіндукції
- •17.1 Теоретичні дослідження
- •17.2 Експериментальні дослідження
- •17.2.1 Опис лабораторної установки
- •17.2.2 Порядок виконання роботи
- •17.4 Контрольні запитання
- •18 Дослідження електромагнітних коливань в повному послідовному колі змінного струму
- •18.1 Теоретичні дослідження
- •18.3 Експериментальні дослідження
- •18.3.1 Опис лабораторної установки
- •18.3.2 Порядок виконання роботи і методичні вказівки з її виконання
- •18.4 Контрольні запитання і завдання
- •1 Правила оформлення звіту
- •2 Правила написання та друку символів, назв та позначення одиниць [15]
- •1.4 Обробка результатів вимірювань
- •1.4.1 Обробка прямих результатів вимірювань
- •1.2 Обробка не прямих результатів вимірювань
- •Висновки
- •24. Латинський алфавіт
- •Основна література
- •Додаткова література
6.2 Експериментальні дослідження
6.2.1 Опис лабораторної установки
Для визначення спряжених точок коливань зручно користуватись обертальним маятником, який має стрижень з двома нерухомими опорами у вигляді призм і трьох пересувних вантажів (рис. 6.2).
Рисунок 6.1 Схема лабораторної установки.
При фіксованих положеннях опор, положення вантажів добирають так, щоб періоди коливань маятника на обох призмах були однакові. В цьому випадку, відповідно до теорії, відстань між призмами дорівнюватиме приведеній довжині фізичного маятника. Період коливань визначається за допомогою секундоміра. Знаючи приведену довжину l і період коливань, можна обчислити прискорення вільного падіння за формулою (6.9), із якої маємо:
g = 4π2 l/T2. (6.15)
6.2.2 Порядок виконання роботи
Підвісити маятник на одну з призм, наприклад "а", і, відхиливши його на малий кут( 4—50 ), дати йому можливість повільно гойдатись. Відрахувати за секундоміром час ta -20-25 коливань.
Підвісити маятник на призму "b" і знову дати йому можливість коливатись. Відрахувати за секундоміром tb такої ж кількості коливань, як і в першому випадку. Шляхом пересувань вантажів Р або Q, домогтись, щоб час однакового числа коливань tа і tb був рівним з точністю не менш 0,1 с. Для полегшення задачі зручно побудувати графік залежності часу 20-25 коливань від положення вантажу, що пересувається.
За початок координат можна вибрати одну з призм. Добившись потрібного, провести остаточні вимірювання часу 50 коливань 4-5 разів та дані занести в таблицю. Заміряти відстань між призмами.
6.2.3 Зміст звіту
Звіт повинен мати: мету роботи, схему лабораторної установки, результати вимірювань, зведені в таблицю, графік залежності часу кількості коливань від положення вантажу, що пересувається, статистичну обробку результатів вимірювань, короткі висновки.
6.3 Контрольні питання і завдання
Які коливання називають гармонічними? Вкажіть загальну ознаку коливального руху.
Запишіть вираз для швидкості та прискорення тіла, що виконує гармонічні коливання.
Запишіть рівняння руху гармонічних коливань фізичного маятника. Який вигляд має рішення цього рівняння?
Чи залежить період коливань фізичного маятника від маси?
Що таке приведена довжина фізичного маятника?
Вивести формулу для енергії гармонічного коливального руху.
Формула теореми Штейнера.
Вивисти розрахункову формулу похибки.
9 Чим відрізняється фізичний маятник від математичного?
7 Визначення моменту інерції тіл на трифілярному підвісі
Мета роботи: визначення моменту інерції тіл довільної форми відносно осі, яка проходить через його центр інерції.
7.1 Теоретичні дослідження
У роботі визначається момент інерції тіла, яке розташовується на диску так, щоб центр інерції тіла знаходився на одній вертикалі з центром інерції диска. Фізичну модель досліду можна подати схематично на рис. 7.1. При закручуванні диска на невеликий кут, центр інерції підіймається і потенціальна енергія збільшується на
Ап = mgh, (7.1)
де h - змінна висоти центру інерції, т - маса диска.
Рисунок
7.1
- Фізична модель досліду.
Крутильні гармонічні коливання диска описуються виразом:
φ(t) = φ0·sin(2πt/Т), (7.2)
де φ(t) - кут повернення в будь-який момент часу; φ0 максимальний кут повернення; T - період коливань.
При поверненні диска в положення рівноваги потенціальна енергія переходить в кінетичну обертання.
mgh = Iω2max/2, (7.3)
де ω2max - кутова швидкість в момент проходження положення рівноваги; I - момент інерції.
Кутова швидкість в момент часу t визначається виразом:
ω t = φ02π/Tcos(2πt/T) = ω maxcos(2πt/T). (7.4)
Підставивши ω max. в формулу (7.3), знайдемо момент інерції. Висоту h виразимо через φ0, скориставшись рис. 7.1. Визначимо довжину нитки L і радіус R=ОА = АМ+r
При повороті диска на кут φ0, точка кріплення нитки А займе положення А1, точка О перейде в О1, радіус ОА займе положення O1А1, Висота підняття диска
h=СМ-СМ1 (7.5)
Помноживши і розділивши праву частину рівняння на СМ-СМ1, одержимо:
h=(СМ2-СМ12)/(СМ+СМ1) . (7.6).
З ΔАСМ випливає:
СМ2=АС2-АМ2=L2-(R-r)2. (7.7)
З ΔСМ1А1 випливає:
С М12=А1С2-А1М12 (7.8)
де А1С=L , А1М12=М1O12+A1O12-2M101 A101 cos φ0.,
тобто
C М12 = L2-(r2+R2-2rRсоs φ0) . (7.9)
Підставивши СМ1 і СМ У формулу (7.6), одержимо:
h = 2Rr(1-соsφ0) /(СМ+СМ1 ) = 4Rrsіn2(φ0 /2) /(СМ+СМ])≈
≈ Rr φ02/(CM+CM1) (7.10)
Через малий нахил ниток по відношенню до вертикалі CM ≈ CM1 ≈ L
Враховуючи цю обставину, формула (7.10) перепишеться так:
h = Rr φ02/2L (7.11)
Підставивши вирази h і ω max в рівняння (7.3), одержимо:
mgRr φ02/2L = 4I π2φ02/2T2. (7.12)
Із (8.12) знайдемо момент інерції системи:
І=тgRr T2/4 π2L (7.13)
Момент інерції величина аддитивна, отже момент інерції тіла:
Iτ = I1 – I = gRr ((m+mτ) T12-m T2)/4π2L (7.14)
де I - момент інерції диска; I1 - момент інерції диска, навантаженого тілом; Т1 - період коливань диска з тілом; T- період коливань диска.
