- •Методичні вказівки до лабораторних робіт з навчальної дисципліни „Фізика”
- •Харків 2012 Передмова
- •1 Визначення густини твердого тіла
- •1.2 Теоретичні дослідження
- •1.3 Експериментальні дослідження
- •1.3.1 Порядок виконання роботи
- •1.4 Обробка результатів вимірювань
- •1.4.2 Зміст звіту про лабораторну роботу
- •Вказівки до організації самостійної роботи
- •1.6 Контрольні запитання та завдання
- •2 Вивчення поступального руху на приладі Атвуда
- •2.1 Теоретичні дослідження
- •2.3 Експериментальні дослідження
- •2.3.1 Опис лабораторної установки
- •3.3.2 Порядок виконання роботи
- •Обробка результатів вимірювання
- •3.5 Контрольні питання і завдання.
- •3 Дослідження закономірностей часткового пружного удару на. Прикладі взаємодії двох кульок
- •3.1 Теоретичні дослідження
- •3.2 Експериментальні дослідження
- •3.2.1 Порядок виконання роботи
- •3.3 Обробка результатів вимірювань
- •4.2 Експериментальні дослідження
- •4.2.1 Опис лабораторної установки
- •4.2.2 Порядок виконання роботи
- •4.3 Обробка результатів вимірювання
- •4.3.1 Обробка прямих вимірювань
- •4.3.2 Обробка непрямих вимірювань
- •5.4 Контрольні запитання
- •5 Визначення прискорення вільного падіння за допомоги математичного маятника
- •5.1 Теоретичні дослідження
- •6.2 Експериментальні дослідження
- •6.2.1 Опис лабораторної установки
- •6.2.2 Порядок виконання роботи
- •6.3 Контрольні питання і завдання
- •7 Визначення моменту інерції тіл на трифілярному підвісі
- •7.1 Теоретичні дослідження
- •7.2 Експериментальні дослідження
- •7.2.1 Опис лабораторної установки
- •7.2.2 Порядок виконання роботи
- •7.3 Обробка результатів вимірювань
- •7.5 Контрольні запитання
- •8 Дослідження закону збереження енергії і визначення моменту інерції тіла за допомогою маятника Максвелла
- •8.1 Теоретичні дослідження
- •8.2 Експериментальні дослідження
- •8.2.1 Опис експериментальної установки
- •8.2.2 Порядок виконання роботи
- •8 3 Обробка результатів вимірювань
- •8.4 Контрольні запитання і завдання
- •9 Дослідження затухаючих механічних коливань
- •9.1 Теоретичні дослідження
- •10 Визначення відношення теплоємкостей газу методом Клемана та Дезорма
- •10.1 Теоретичні дослідження
- •10.2 Експериментальні дослідження
- •10.2.1 Порядок виконання роботи
- •10.3 Обробка результатів вимірювань
- •10.4 Контрольні запитання та завдання
- •11 Визначення коефіцієнта в'язкості рідини за методом Стокса
- •11.1 Теоретичні дослідження
- •11.2 Експериментальні дослідження
- •11.2.1 Опис лабораторної установки
- •11.2.2 Порядок виконання роботи
- •11.3 Обробка результатів вимірювань
- •11.5 Контрольні запитання і завдання
- •12 Визначення температури та питомої теплоти плавлення металу
- •12.1 Теоретичні дослідження
- •12.2 Експериментальні дослідження
- •12.2.1 Опис лабораторної установки
- •12.2.2 Порядок виконання роботи
- •12.3 Обробка результатів вимірювань
- •12.4 Контрольні запитання і завдання
- •13.1.2 Реостати та потенціометри
- •13.1.3 Електровимірювальні прилади
- •13.1.4 Шунти, додаткові опори та їх застосування
- •13.2 Експериментальні дослідження
- •13.2.1 Опис лабораторної установки
- •13.3 Контрольні запитання і завдання
- •14 Осцилографування фізичних процесів
- •14.1 Теоретичні дослідження
- •14.1.1 Будова та принцип дії електронного осцилографа
- •14.1.2 Підсилювачі та послаблювачі вхідних сигналів
- •14.1.3 Генератор розгортки
- •14.1.4 Додавання коливань однакового напрямку з близькими частотами
- •14.1.5 Додавання взаємно перпендикулярних коливань
- •14.1.6 Визначення різниці фаз між двома сигналами однієї частоти
- •14.2 Експериментальні дослідження
- •14.2.1 Вимірювання частоти
- •14.2.2 Додавання коливань однакового напрямну з близькими частотами
- •14.2.3 Додавання коливань з кратними частотами
- •14.2.4 Складання взаємноперпендикулярних коливань.
- •14.2.6 Контрольні запитання і завдання
- •15 Вимірювання опорів методом мостової схеми
- •15.1 Теоретичні дослідження
- •15.3 Експериментальні дослідження
- •15.3.1 Опис лабораторної установки
- •15.3.2 Порядок виконання роботи і методичні вказівки з її виконання
- •15.5 Контрольні запитання і завдання
- •16 Дослідження поля кругового струму та визначення горизонтальної складової індукції магнітного поля Землі
- •16.1 Теоретичні дослідження
- •16.1.1 Поле кругового струму
- •15.1.2 Магнітне поле Землі
- •16.2 Експериментальні дослідження
- •16.2.2 Прилади й приналежності:
- •16.2.3 Опис лабораторної установки
- •16.2.4 Виконання роботи
- •16.3 Контрольні питання
- •17 Дослідження явища взаємоіндукції
- •17.1 Теоретичні дослідження
- •17.2 Експериментальні дослідження
- •17.2.1 Опис лабораторної установки
- •17.2.2 Порядок виконання роботи
- •17.4 Контрольні запитання
- •18 Дослідження електромагнітних коливань в повному послідовному колі змінного струму
- •18.1 Теоретичні дослідження
- •18.3 Експериментальні дослідження
- •18.3.1 Опис лабораторної установки
- •18.3.2 Порядок виконання роботи і методичні вказівки з її виконання
- •18.4 Контрольні запитання і завдання
- •1 Правила оформлення звіту
- •2 Правила написання та друку символів, назв та позначення одиниць [15]
- •1.4 Обробка результатів вимірювань
- •1.4.1 Обробка прямих результатів вимірювань
- •1.2 Обробка не прямих результатів вимірювань
- •Висновки
- •24. Латинський алфавіт
- •Основна література
- •Додаткова література
16 Дослідження поля кругового струму та визначення горизонтальної складової індукції магнітного поля Землі
Мета роботи: Визначити горизонтальну складову індукції магнітного поля Землі.
16.1 Теоретичні дослідження
16.1.1 Поле кругового струму
Як відомо, закон Био - Савара - Лапласа дозволяє визначити індукцію магнітного поля dВ, створену елементом прямолінійного провідника dl зі струмом I у точці А, радіус вектор якої r проведений від dl у такий спосіб:
,
(16.1)
де µ0 -магнітна постійна, що дорівнює 4- 10-7 Гн/м, µ - магнітна проникність середовища, r - радіус - вектор.
Модуль вектора dВ:
,
(16.2)
де β- кут між векторами dl. і r.
Напрямок dВ перпендикулярно dl і r, тобто площини, де вони лежать. Цей напрямок може бути знайдене за правилом правого гвинта: напрямок головки обертання гвинта показує напрямок dВ, якщо поступальний рух гвинта збігається з напрямком струму в елементі.
Для магнітного поля, як і електричного, виконується принцип суперпозиції: магнітна індукція поля, створеного декількома струмами дорівнює векторній сумі магнітних індукцій полів, створюваних кожним струмом окремо:
.
(16.3)
Використовуючи цей принцип і закон Био - Савара - Лапласа, можна визначити поля, створювані провідниками різної форми зі струмом. Зокрема, для кругової рамки з радіусом R, числом витків n і струмом I індукція магнітного поля в її центрі:
.
(16.4)
15.1.2 Магнітне поле Землі
Земля, як планета, являє собою величезний кульовий магніт. У просторі, що оточує Землю, створюється магнітне поле, характер і напрямок силових ліній якого зображені на рис. 16.1. Північний магнітний полюс N перебуває в районі південного географічного полюса S і навпаки. Координати магнітних полюсів не збігаються з географічними. Магнітна вісь нахилено щодо географічної на кут 11o.
Рисунок 16.1 Магнітне поле Землі.
Існування магнітного поля в будь-якій точці Землі можна встановити за допомогою магнітної стрілки. Якщо підвісити магнітну стрілку в її центрі ваги за нитку, то стрілка встановиться по напрямку дотичної до силової лінії магнітного поля Землі. У Північній півкулі південний кінець буде нахилений до Землі й стрілка складе з обрієм деякий кут. У Південній півкулі південний кінець стрілки буде піднятий над Землею. Це вказує на наявність у магнітному полі Землі крім горизонтальної складової й вертикальної складовій.
Вертикальна площина, у якій розташовується стрілка, називається площиною магнітного меридіана. Вектор повної індукції магнітного поля Землі (уздовж якого встановлюється стрілка) можна розкласти на дві складові: горизонтальну Вн і вертикальну Вz.Якщо магнітна стрілка може вільно обертатися лише навколо вертикальної осі (як у компасі), то вона буде встановлюватися під дією горизонтальної складової магнітного поля Землі в площині магнітного меридіана.
Розробленої кількісної теорії геомагнітного поля Землі в цей час не існує. Передбачається, що головним джерелом поля є вихрові струми в рідкому ядрі Землі.
